22 травня, 2025

Альтернативи гормональній терапії у профілактиці та корекції дисгормональних порушень у жінок

2-3 квітня в Києві в очному та онлайн-форматі проходив VІІІ Міжнародний конгрес «Репродуктивне здоров’я: мультидисциплінарний підхід у безперервному професійному розвитку лікарів», у якому взяли участь провідні експерти, вчені, лікарі різних медичних галузей з Італії, Мальти, Нідерландів та України. Програма заходу включала наукові симпозіуми, майстер-класи, симуляційні тренінги, консиліуми з розбором складних клінічних випадків, дискусійні панелі з можливістю адресувати запитання доповідачам. Серед актуальних тем була, зокрема, профілактика та корекція дисгормональних порушень у жінок, яку висвітлила у своїй доповіді професор кафедри акушерства, гінекології та медицини плода Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, доктор медичних наук Валентина Костянтинівна Кондратюк, запропонувавши альтернативні гормональній терапії підходи до ведення таких пацієнток.

Ключові слова: дисгормональні порушення, психоемоційні прояви, дефіцит естрогенів, перименопауза, менопауза, замісна гормональна терапія, фітотерапія, вітамінно-мінеральний фітокомплекс Форевія Максі.

Дисгормональні порушення та їх коморбідні наслідки у жінок різних вікових категорій є актуальною проблемою сьогодення. Відновлення балансу гормонів дозволяє не тільки реалізувати й зберегти репродуктивний потенціал, покращити якість життя жінки, а й профілактувати розвиток соматичної патології та забезпечити активне довголіття.

Естрогени являють собою групу стероїдних гормонів, які відіграють ключову роль у розвитку та функціонуванні жіночої репродуктивної системи та здоров’я в цілому. Основними типами естрогенів у жінок є естрадіол, естрон і естріол. Синтез гормонів групи естрогенів відбувається в яєчниках та, в невеликій кількості, у жировій тканині, плаценті, кістках і головному мозку.

Функції естрогенів множинні: вони стимулюють розвиток і підтримку функціонування жіночих репродуктивних органів, забезпечують можливість реалізації репродуктивного потенціалу, впливають на метаболізм жирів і вуглеводів, сприяють збереженню здоров’я серцево-судинної системи, запобігають розвитку остеопенії/остеопорозу, позитивно позначаються на психоемоційному стані жінки, її когнітивних функціях, сприяють загальному психоемоційному благополуччю.

Одним із порушень гормонального балансу є гіпоестрогенія – синдром, що зумовлений зниженням рівня естрогенів через припинення або відсутність секреторної діяльності яєчників, які найбільшою мірою відповідальні за синтез цих гормонів. До причин дефіциту естрогенів можна віднести термічні та хірургічні ураження (надмірна резекція/видалення яєчників), синдром передчасного виснаження яєчників, синдром Тернера, патологічні зміни гіпофіза, порушення функції щитоподібної залози, стан після хіміотерапії, розлади харчової поведінки (нервова анорексія, булімія, а також недоїдання, зокрема спричинене екстремальними дієтами), надмірні фізичні навантаження.

Дефіцит естрогенів може виникати в різні вікові періоди. Клінічні наслідки такого дефіциту в пубертатному періоді проявляються затримкою або порушенням статевого дозрівання, нерозвиненістю грудних залоз і вторинних статевих ознак, порушенням менструального циклу або його відсутністю (аменорея). У репродуктивному віці клінічні прояви недостатності естрогенів включають нерегулярність менструального циклу/аменорею, зниження фертильності та проблеми із зачаттям та виношуванням вагітності, вегетосудинні прояви (припливи жару, посилена пітливість, прискорення пульсу, відчуття нестачі повітря), сухість слизової оболонки піхви, зниження лібідо, підвищений ризик розвитку остеопенії/остеопорозу, психоемоційні розлади (зміни настрою, дратівливість, депресія).

Дефіцит естрогенів є фізіологічним явищем у жінок у перименопаузі та менопаузі. Основними гормональними перебудовами в період менопаузи є зниження рівня естрогенів і прогестерону та збільшення рівня фолікулостимулюючого й лютеїнізуючого гормонів. Характерними клінічними ознаками недостатності естрогенів у перименопаузі є порушення менструального циклу, виражені вегетосудинні прояви, зниження лібідо, підвищена сухість слизової піхви, клінічно непомітний розвиток остеопенії/остеопорозу. Жінки відмічають порушення сну, зміни настрою, підвищену тривожність, депресивний стан, іноді – погіршення когнітивних функцій.

У період менопаузи за недостатності естрогенів усі клінічні прояви стають більш вираженими. Зокрема, зростають частота й інтенсивність припливів жару, нічної пітливості, виникає нестабільність показників артеріального тиску. Жінок більш значущо турбують вагінальні прояви (сухість слизової піхви, диспареунія, внаслідок чого розвивається дисбактеріоз, атрофічний вагініт). На перший план виходять урогенітальні порушення: підвищена частота сечовипускання, можливе нетримання сечі. Спостерігається зменшення швидкості метаболізму, збільшення маси тіла, порушення вуглеводного та ліпідного обміну, що призводить до кардіоваскулярних змін, підвищеного ризику розвитку атеросклерозу та інших серцево-судинних захворювань. У цей період зменшується м’язова складова структури тіла, прогресують патологічні зміни в кістково-м’язовій системі. Психоемоційні розлади, видимі естетичні зміни (зниження еластичності, сухість шкіри, поява зморшок, випадіння волосся) значно погіршують якість життя пацієнток.

Корекція патологічних проявів, зумовлених недостатністю/відсутністю естрогенів, може включати як замісну гормональну терапію (ЗГТ), так і негормональні методи, спрямовані на зменшення вираженості симптомів та покращення якості життя жінки.

ЗГТ є широко відомим ефективним методом усунення проявів дефіциту естрогенів, але її застосування є безпечним і має найбільшу ефективність у період так званого відкритого терапевтичного вікна – у перименопаузі й на початку менопаузи. Водночас застосування ЗГТ пов’язано з можливим підвищенням ризиків виникнення гіперпроліферативних/неопластичних процесів матки, грудних залоз та яєчників за рахунок активації естрогенних a-рецепторів (ERa). Через ризики для здоров’я та наявність великої кількості протипоказань, пов’язаних із гормональною терапією, багато жінок не можуть або не хочуть її застосовувати (Paciuc J., 2020).

Фітотерапія відіграє вагому роль у корекції гормональних розладів та недостатності естрогенів у жінок у період менопаузи або за інших станів, які супроводжуються зниженням рівня естрогенів.

Фітоестрогени мінімізують негативні побічні ефекти, характерні для ЗГТ, оскільки вони селективно модулюють естрогенні рецептори, зберігаючи слабку спорідненість саме до ERa (відповідають за гіперпроліферацію і можуть бути тригером виникнення неопластичних процесів) та сильну спорідненість до ERb (центральна нервова система, жирова тканина, кістки, нирки, кишечник, печінка, легені та ендотелій).

Доповідач акцентувала увагу на комбінованому вітамінно-мінеральному фітокомплексі Форевія Максі, який являє собою сучасний ефективний засіб корекції негативних клінічних проявів, пов’язаних із недостатністю естрогенів. Цю дієтичну добавку можна вживати як на етапі перименопаузи, так і у випадках, коли дефіцит естрогенів зумовлений тими чи іншими патологічними процесами. До складу комплексу входять 6 фітоекстрактів, 6 вітамінів і 2 мінерали. Одна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить:

екстракт енотери дворічної (Oenothera biennis L.) – 150 мг;
екстракт насіння фенхелю звичайного (Foeniculum vulgare) – 100 мг;
екстракт прутняку звичайного (Vitex agnus castus) – 75 мг;
екстракт вітанії снодійної (Withania somnifera) – 75 мг;
екстракт імбиру садового (Zingiber officinale) – 50 мг;
екстракт циміцифуги гроноподібної (Cimicifuga racemosa) – 25 мг;
вітамін E – 15 мг;
нікотинову кислоту – 12 мг;
вітамін В₆ – 4 мг;
вітамін В₂ – 1,3 мг;
вітамін В₁ – 1,2 мг;
вітамін D (у вигляді холекальциферолу) – 10 мкг;
магній (у вигляді оксиду магнію) – 100 мг;
залізо (у вигляді оксиду заліза) – 7,5 мг.

Тривалість вживання – від 3 до 6 місяців (по 1 таблетці на ніч після їди).

Рослинні екстракти у складі комплексу мають широку доказову базу ефективності їх застосування в корекції гормональних розладів. Присутність у складі магнію (за статистикою, сьогодні у багатьох жінок діагностується значний дефіцит цього мікроелемента) є дуже важливою, оскільки клінічні прояви його недостатності подібні до таких за дефіциту естрогенів. Також доведено, що магнієвмісні ферменти беруть участь у синтезі вітаміну D. Наявність такого компонента, як залізо, також є науково і клінічно обґрунтованим, оскільки цей елемент суттєво впливає на ферментативне забезпечення багатьох біохімічних процесів і синтез гормонів.

За рахунок активних компонентів комплексу Форевія Максі відбувається корекція психоемоційних проявів (таблиця).

Таблиця. Вплив компонентів Форевія Максі на психоемоційні прояви за наявності естрогенної недостатності
Психоемоційні прояви	Компоненти Форевія Максі, які чинять позитивний вплив
Порушення сну	Withania somnifera, Vitex agnus castus, магній, вітамін В₆
Перепади настрою	Vitex agnus castus, Foeniculum vulgare, Cimicifuga racemosa, вітамін D
Когнітивний спад	Withania somnifera, Zingiber officinale, вітаміни В₂ і В₆, залізо
Втомлюваність	Withania somnifera, Cimicifuga racemosa, залізо
Зниження лібідо	Oenothera biennis L., Cimicifuga racemosa, Withania somnifera
Припливи	Oenothera biennis L., Vitex agnus castus, Cimicifuga racemosa
Пітливість	Oenothera biennis L., Withania somnifera, Cimicifuga racemosa
Остеопороз	Cimicifuga racemosa, Zingiber officinale, вітаміни Е, D, В₂, В₆
Атрофія слизової оболонки піхви	Withania somnifera, Oenothera biennis L., Cimicifuga racemosa, залізо
Диспареунія	Oenothera biennis L., Cimicifuga racemosa

Вищезазначені позитивні ефекти компонентів фітокомплексу доведені у клінічних дослідженнях. Зокрема, за результатами дослідження О.В. Бондар та співавт. (2024), Форевія Максі достовірно знижувала частоту припливів (на 63,3%), рясного потовиділення (на 63,4%), порушень сну (на 43,3%), підвищеної стомлюваності (на 40,0%), депресивних розладів (на 36,7%), дратівливості (на 33,3%).

Таким чином, турбота про жіноче здоров’я має включати персоніфіковану профілактичну та терапевтичну моделі, які позитивно впливають на тривалість і якість життя. Підхід до ведення пацієнток із дисгормональними порушеннями має подвійну, але сталу мету: усунути початкові симптоми/скарги та зменшити віддалені несприятливі ризики/наслідки. Перехід до персоналізованої медицини потребує не лише глибокого розуміння патофізіологічних змін в організмі жінки за наявності гормональних порушень, а й практичної обізнаності клініцистів щодо нових ефективних профілактичних і лікувальних ресурсів та можливостей. Це дозволить покращити якість життя пацієнток та забезпечити їх активне довголіття.

Вагомими перевагами Форевія Максі є:

здатність комплексно та персоніфіковано впливати на дисгормональні клінічні прояви;
можливість купірування кількох симптомів одночасно;
зручність вживання (1 таблетка на добу);
сумісність із гормональною терапією;
сприятливий профіль безпеки, особливо у випадках наявності медичних протипоказань для гормональної терапії.

Підготувала Віталіна Хмельницька

Тематичний номер «Акушерство. Гінекологія. Репродуктологія» № 2 (63) 2025 р.

Номер: Тематичний номер «Акушерство. Гінекологія. Репродуктологія» № 2 (63) 2025 р.