Роль низькодозової ацетилсаліцилової кислоти в континуумі серцево-судинного ризику: персоналізований підхід
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є провідною причиною смерті в усьому світі. Наріжним каменем профілактики ССЗ та єдиним антитромбоцитарним агентом, що застосовується в усьому континуумі серцево-судинного (СС) ризику є ацетилсаліцилова кислота (АСК). АСК являє собою недорогий і доступний препарат, який треба приймати лише 1 р/добу, що забезпечує вищу прихильність пацієнтів порівняно з іншими антитромботичними засобами, які потребують дворазового застосування.
Застосування статинів у пацієнта з коморбідністю ССЗ і МАЖХП
Проатерогенна дисліпідемія, а саме підвищений рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ) і залишкового холестерину, який переносять збагачені на тригліцериди ліпопротеїни, є провідним фактором ризику атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (ССЗ) (Sandesara P.B. et al., 2019). Слід зауважити, що дисліпідемія тісно асоціюється не лише із ССЗ, а й з ендокринологічними патологіями (ожиріння, цукровий діабет (ЦД) 2 типу, метаболічний синдром) і неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) (Manikat R., Nguyen M.H., 2023), крім того, належить до найпоширенішого кластера хвороб – кардіометаболічного, а також є типовою ознакою коморбідного пацієнта.
Залишковий серцево-судинний ризик: роль залишкового холестерину, співвідношення моноцитів/ЛПВЩ та ліпопротеїнів в індивідуальній профілактиці серцево-судинних захворювань
Залишковий серцево-судинний ризик:
роль залишкового холестерину, співвідношення моноцитів/ЛПВЩ та ліпопротеїнів в індивідуальній профілактиці
серцево-судинних захворювань
Гіпомагніємія в повсякденній клінічній практиці
В організмі міститься ≈25 г магнію, який зберігається переважно в кістках і м’язах. Магній посідає 2-ге місце після калію як найпоширеніший внутрішньоклітинний катіон (Mg2+) [1]. Цей незамінний елемент критично важливий для здоров’я та життя, оскільки є кофактором аденозинтрифосфату – клітинного джерела енергії [2].
Вейлофф: новий комплексний засіб для нормального функціонування нервової системи
Нуклеозиди та нуклеотиди є групою біохімічних молекул, які мають важливе значення для багатьох біологічних функцій людини, включаючи підтримку і передачу генетичної інформації. Вони відіграють важливу роль у накопиченні енергії та діють як сигнальні молекули. Останні можна розподілити на 2 основні родини – пурини, які включають аденозин і гуанін, а також піримідини,
що включають цитозин, тимідин, урацил. Унікальні структури та взаємодії цих молекул слугують будівельними блоками молекул РНК, ДНК і дозволяють задіювати фундаментальні процеси реплікації генів, синтезу білка (Janson and Tischler, 2024). Останніми роками зростає розуміння патофізіології пуринергічної сигналізації, крім того, існують терапевтичні розробки щодо застосування піримідинових нуклеотидів для цілої низки захворювань, включаючи інсульт, тромбоз, остеопороз, ниркову недостатність, нетримання сечі, муковісцидоз, розлади центральної нервової системи (ЦНС), як-от хвороби Альцгеймера, Паркінсона, Гентінгтона, розсіяний склероз
і периферичні нейропатії – ПН (Burnstock, 2020; Negrão et al., 2014). У цьому фундаментальному огляді пояснюються значення пуринергічних рецепторів, нюанси пуринового обміну, механізми дії піримідинових нуклеотидів, а також їхні синергічні ефекти з фолієвою кислотою та вітаміном В12 за різних захворювань
Набряковий синдром у неврологічній практиці. L-лізину есцинат – 25 років допомоги
Гострі патологічні стани головного мозку, як-от гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК), черепно-мозкова травма (ЧМТ) та вибухові травми, залишаються однією з провідних причин смертності та інвалідизації в усьому світі. За даними ВООЗ, ці стани призводять до значної кількості летальних випадків і тривалої втрати працездатності в постраждалих осіб. Гострі патологічні стани головного мозку стають частішими, і рівень смертності від цих захворювань залишається високим. Основним фактором, що впливає на прогноз при ГПМК і ЧМТ, є наявність гіпоксії нейронів, у патогенезі якої важливу роль відіграє набряк головного мозку – чинник порушень мікроциркуляції та вторинного нейронального ушкодження. Провідна патогенетична роль набряку зумовлює потребу у включенні до комплексної терапії ГПМК і ЧМТ протинабрякових препаратів уже на ранніх стадіях захворювання, оскільки набряк поглиблює ішемічні та гіпоксичні розлади, ініціюючи незворотні процеси – некроз й апоптоз клітинних структур. Одним із таких препаратів є L-лізину есцинат, розчин для ін’єкцій, виробництва ПАТ «Галичфарм» корпорації «Артеріум»
Напад мігрені: що обрати для ефективного знеболення?
Мігрень – хронічна неврологічна хвороба, якій притаманні напади пульсувального (зазвичай однобічного) головного болю, що посилюється під час фізичного навантаження; асоціюється з фото- і фонофобією, нудотою, блюванням та (нерідко) алодинією шкіри (International Headache Society, 2018).
Стандарт медичної допомоги «Ішемічний інсульт»*
Клінічні рекомендації
13 вересня, 2024
Затверджено Наказом Міністерства охорони здоров’я України 20 червня 2024 року № 1070
Можливості нейропротекторної терапії у лікуванні оптичної нейропатії
Оптична нейропатія є частою причиною втрати зору, з якою має справу офтальмолог. Діагноз зазвичай установлюють за клінічними ознаками. Швидкий початок захворювання характерний для демієлінізувальних, запальних, ішемічних і травматичних випадків. Поступовий перебіг свідчить про компресійні, токсичні/метаболічні та спадкові чинники
Клінічні випадки в офтальмології
Патологія органа зору є неодмінною складовою клінічної практики сімейних лікарів, спеціалістів невідкладної медичної допомоги та фахівців інших спеціальностей. Важливе завдання у веденні таких хворих – своєчасне розпізнавання станів, які можуть загрожувати незворотною втратою зору та потребують негайного скерування пацієнта до лікаря-офтальмолога, а також ситуацій, коли виявлені під час огляду зміни обумовлені віковими змінами і не потребують специфічного лікування. До уваги читачів пропонуємо огляд низки клінічних випадків хворих з офтальмологічною патологією, представлених у колекції Медичного журналу Нової Англії.
Довготривалі переваги застосування EPs® 7630 у пацієнтів із гострим риносинуситом
Гострий риносинусит (ГРС) – це запалення носової порожнини та приносових пазух здебільшого вірусної етіології (Jaume et al., 2020; Patel & Hwang, 2021), що знижує якість життя, часто є причиною тимчасової непрацездатності, а також найпоширенішою причиною невиправданого призначення антибіотиків у всьому світі. Зазвичай для полегшення стану хворих при ГРС достатньо призначення симптоматичного лікування. Протягом останніх років спостерігається тенденція щодо зростання кількості пацієнтів, які віддають перевагу ефективним природним засобам. Пропонуємо адаптований переклад наукової статті M. Tisch і співавт. Long-term benefits of EPs® 7630 in patients with acute sinusitis: a real-world cohort study, опублікованої у журналі Frontiers in Pharmacology (indexed in Scopus, SCImago, Web of Science, and UGC).
Холіновмісні сполуки на фармацевтичному ринку: що важливо знати лікареві
Препарати здавна і дотепер залишаються найпоширенішим інструментом професійної діяльності лікаря. Серед величезної кількості ліків, що наявні на сучасному фармацевтичному ринку, особливий інтерес представляють аналоги біологічно активних сполук, які є в організмі людини і відповідають за певні фізіологічні функції. Однією з таких сполук є холін. Він впливає на діяльність організму за різними напрямами – сприяє транспортуванню та обміну жирів у печінці, регулює рівень інсуліну, перешкоджає дисфункції статевих органів в менопаузальному періоді тощо. Серед багатьох фізіологічних функцій холіну ключовою є участь у роботі центральної нервової системи (ЦНС).
