Міжнародна діабетична федерація (International Diabetes Federation, IDF) класифікує цукровий діабет (ЦД) як глобальну пандемію ХХІ ст., що швидко прогресує, адже, за прогнозами експертів, до 2045 року поширеність ЦД у світовій популяції досягне 12,2%, що відповідатиме 783,2 млн осіб [1]. У 2020 році кількість хворих на ЦД 2 типу в усьому світі становила 445 млн осіб; водночас, за прогнозованими даними, в 2050 році вона зросте до 730 млн, якщо поширеність залишиться незмінною; до 1,095 млрд, якщо вона зросте на 50%; до 657 млн, якщо зменшиться на 10%; до 1,153 млрд, якщо відповідатиме попереднім тенденціям у більшості країн світу протягом 1990-2019 років. Згідно з усіма сценаріями, країни Африки на південь від Сахари та країни з низьким рівнем доходу мають найвищий відносний приріст кількості людей із ЦД 2 типу. Очікується, що в майбутньому ЦД 2 типу «постарішає», тобто частка осіб із ЦД 2 типу віком <60 років знизиться з 5 із 10 осіб у 2020 році до 4 із 10 осіб у 2050 році за всіма сценаріями [2]. Також прогнозується, що найближчими десятиліттями зростання частоти діагностування ЦД і переддіабету корелюватиме зі збільшенням поширеності його ускладнень. Особливо це стосується діабетичної полінейропатії (ДПН), що має різні форми, уражає ≈⅓ осіб із ЦД і може розвиватися навіть у пацієнтів із переддіабетом [3].

Захворювання нирок за останні декілька десятиліть стрімко поширилися та стали основною проблемою й економічним тягарем для світової охорони здоров’я. За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, в 2040 році хронічна хвороба нирок (ХХН) посяде п’яте місце серед усіх хронічних захворювань (Borg R. et al., 2023). Близько 850 млн осіб мають ті чи інші захворювання нирок; це вдвічі більше за кількість людей, котрі страждають через цукровий діабет (422 млн), а також у 20 разів більше за кількість тих, хто хворіє на рак (42 млн). ХХН мають 10,4% чоловіків та 11,8% жінок планети. Гостре ушкодження нирок (ГУН) щороку уражає 13,3 млн людей у світі та може зумовити ХХН у майбутньому (ASN, ERA-EDTA, ISN, 2024).

Гострий риносинусит (ГРС) – ​одне з найпоширеніших захворювань, з яким пацієнти звертаються по медичну допомогу. Незважаючи на те що причиною ГРС зазвичай є гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ), а розвиток гострого бактеріального риносинуситу (ГБРС) спостерігається лише в 0,5-2% усіх випадків у дорослих і в 5-10% у дітей, він є найчастішою причиною неналежного призначення антибіотиків, що сприяє зростанню стійкості до них, а сьогодні це вважається однією з найсерйозніших проблем охорони здоров’я. Лікування ГРС передбачає симптоматичне та протизапальне лікування, а антибіотикотерапія має чітко визначені й обмежені показання. Препарати на рослинній основі, як-от BNO 1016, – ​раціональна альтернатива антибактеріальним препаратам.

Сучасна медицина, яка має неймовірні досягнення в діагностиці та лікуванні різноманітних захворювань, поки що не може дати чітких відповідей щодо особливостей виникнення та прогресування деяких з них. Однією з таких маловивчених і не до кінця зрозумілих патологій є астенія, або синдром хронічної втоми (СХВ).

Порушена регуляція запальної відповіді є поширеним станом у тяжкохворих пацієнтів, які потребують госпіталізації. Кортикостероїди в цій ситуації вважаються корисними через їхні широкі протизапальні механізми. У 2008 році багатопрофільна цільова група міжнародних експертів зі членів Товариства реаніматології (Society of Critical Care Medicine, SCCM) та Європейського товариства інтенсивної терапії (European Society of Intensive Care Medicine, ESICM) запровадила термін «кортикостероїдна недостатність, пов’язана із критичними захворюваннями» (CIRCI). CIRCI – ​це стан системного запалення з пов’язаною дисрегуляцією осі «гіпоталамус – ​гіпофіз – ​надниркові залози», зміненим метаболізмом кортизолу та резистентністю тканин до глюкокортикоїдів. У 2017 році ця робоча група надала оновлені рекомендації щодо діагностики CIRCI та лікування 8 клінічних станів, пов’язаних із нею. Оскільки згодом були опубліковані нові дослідження, під час проведення яких вивчали використання кортикостероїдів у тяжкохворих, виникла потреба оновити рекомендації. До складу комісії, що складалася з 22 осіб, увійшли різні представники медицини, включно з дорослими та дитячими реаніматологами, пульмонологами, ендокринологами, медичними сестрами, фармацевтами та клініцистами-методистами. Після розробки 5 запитань щодо популяції, втручання, контролю та результатів (метод PICO) експерти виконали систематичні огляди, щоб визначити найкращі доступні докази щодо кожного запитання. У відповідь на 5 запитань PICO комісія випустила 4 рекомендації стосовно використання кортикостероїдів у пацієнтів із сепсисом, гострим респіраторним дистрес-синдромом (ГРДС) і негоспітальною пневмонією (НП).

Утруднення носового дихання є дуже актуальною проблемою, яка спричиняє не лише місцеві зміни, а й порушення функцій інших органів і систем. Існує значна кількість причин, які зумовлюють назальну обструкцію. В дорослих найчастішими є порушення архітектоніки порожнини носа внаслідок деформації перегородки носа та гіпертрофії носових раковин.

Метаболічний синдром (МС) є одним із ключових факторів ризику розвитку неінфекційних захворювань, які спричиняють майже 90% смертей у країнах Заходу. Він охоплює абдомінальне ожиріння, артеріальну гіпертензію, дисліпідемію та гіперглікемію, значно підвищуючи ризик цукрового діабету (ЦД) 2 типу, серцево-судинних захворювань і навіть певних видів раку. Метформін залишається основним препаратом для лікування ЦД 2 типу, але його корисні ефекти виходять далеко за межі контролю глікемії. Дослідження свідчать, що метформін позитивно впливає на прогноз у разі захворювань печінки, полікістозу яєчників, ожиріння та ниркових патологій. Окрім того, він може знижувати ризик розвитку раку в пацієнтів із ЦД. З огляду на ці перспективні властивості препарату було розпочато дослідження MeMeMe, спрямоване на оцінювання впливу метформіну (з дієтичною корекцією або без неї) на профілактику серйозних захворювань, пов’язаних з віком, включно з ЦД 2 типу.

Європейські рекомендації* UEG, EPC, EDS, ESPEN, ESPGHAN, ESDO, ESPCG (2025)

Хронічний простатит (ХП) є поширеною урологічною патологією, яка вражає від 5 до 10% чоловіків протягом життя та є причиною майже 25% візитів до уролога [1]. Захворювання часто проявляється симптомами нижніх сечових шляхів (СНСШ) або сексуальною дисфункцією, що супроводжуються болем і дискомфортом у ділянці таза. Відомо, що екстракт Saw Palmetto із плодів карликової пальми Serenoa repens забезпечує полегшення симптомів у пацієнтів із ХП. Пропонуємо до вашої уваги результати систематичного огляду, проведеного для визначення ефективності та безпеки екстракту Serenoa repens (SRE) у лікуванні ХП порівняно з існуючими схемами терапії та плацебо. Згідно з отриманими результатами, монотерапія SRE продемонструвала певні переваги порівняно з плацебо, однак найвища її ефективність спостерігалася при інтеграції в мультимодальне лікування, зокрема антибіотиками, при хронічному бактеріальному простатиті (ІІ категорія). Майбутні дослідження можуть виявити конкретні доповнення, які оптимізують ефективність терапевтичних схем, що включають SRE

Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) є одними з найпоширеніших бактерійних інфекцій, у діагностиці, лікуванні та профілактиці яких беруть участь лікарі різних спеціальностей [1]. Комісія Європейської асоціації урології (ЄАУ) з урологічних інфекцій розробила клінічну настанову з метою надати медич- ним працівникам інформацію та рекомендації щодо діагностики, лікування та профілактики ІСШ згідно із принципами доказової медицини

При встановленні діагнозу гіперактивного сечового міхура (ГАСМ) у клініциста наявні різноманітні терапевтичні опції, вибір з-поміж яких має здійснюватися шляхом спільного з пацієнтом прийняття рішень для розробки індивідуального підходу до лікування, з урахуванням рекомендацій, що ґрунтуються на до- казах, а також цінностей та вподобань хворого. Пропонуємо до вашої ува- ги огляд гайдлайну Американської урологічної асоціації (American Urological Association − AUA) і Товариства уродинаміки, жіночої тазової медицини та урогенітальної реконструкції (Society of Urodynamics, Female Pelvic Medicine & Urogenital Reconstruction – SUFU) щодо менеджменту ідіопатичного ГАСМ, що дозволить лікарям максимізувати контроль симптомів та підвищити якість життя пацієнтів, одночасно мінімізувавши побічні ефекти й тягар захворювання

Діабетична нейропатія вважається одним із найпоширеніших ускладнень цукрового діабету (ЦД), адже на неї страждає до 50% пацієнтів. Діабетична нейропатія належить до гетерогенної групи розладів, які вражають нервову систему. Найпоширенішою формою є діабетична периферична нейропатія (ДПН) – ​симетрична сенсомоторна полінейропатія, яка зазвичай проявляється в порушенні чутливості у вигляді «панчох і рукавичок», починаючись дистальніше та поширюючись проксимальніше в ході прогресування захворювання. Своєю чергою, ДПН може призвести до нейропатичного болю і є найвагомішим предиктором ризику утворення виразок стопи та ампутації.