Головна Статті

 
 
 
Вплив лікування тіоктовою кислотою на нейропатичний біль і біомаркери пошкодження ДНК у пацієнтів із цукровим діабетом
Клінічне дослідження

7 лютого, 2025

Діабетична полінейропатія (ДПН) є частим мікросудинним ускладненням, яке розвивається в 34% пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 1 типу та в понад 50% хворих на ЦД 2 типу. На ранніх стадіях діабету ДПН трапляється рідко за ЦД 1 типу, проте її частота може досягати 30% у випадках уперше діагностованого або раннього ЦД 2 типу. Симптоматична ДПН зустрічається в 50% випадків, больова форма становить 30%. Больова ДПН проявляється гіпералгезією, алодинією та болем, що описується як пекучий, колючий, судомний або стріляючий, і зазвичай посилюється вночі. Цей стан суттєво знижує якість життя пацієнтів, спричиняючи порушення сну, обмеження повсякденної активності, збільшення захворюваності та смертності. Класичні знеболювальні засоби за ДПН мають обмежену ефективність і можуть зумовлювати побічні ефекти, тому в клінічній практиці все більше уваги привертає патогенетична терапія.
Особливості дитячої вакцинації в Україні: поточний стан і заплановані оновлення
Огляд

7 лютого, 2025

Вакцинація – ​одне з найбільших досягнень людства, що дозволяє зберегти життя та запобігти розповсюдженню небезпечних хвороб. Це історія успіху світової системи охорони здоров’я, що рятує мільйони життів. Вакцини мають вирішальну роль у профілактиці та контролі інфекційних захворювань і є основою глобальної безпеки охорони здоров’я, а також життєво важливим інструментом у боротьбі зі стійкістю патогенів до антимікробних препаратів. Ученими розроблено вакцини для профілактики >30 небезпечних інфекцій [1].
Диклофенак натрію: ефективна та безпечна складова мультимодальної аналгезії в урологічній практиці
Огляд

7 лютого, 2025

Адекватний контроль гострого післяопераційного болю є одним із наріжних каменів у досягненні швидкого післяопераційного відновлення. Больовий синдром, який виникає внаслідок перенесеного хірургічного втручання на передміхуровій залозі (ПЗ) або сечовому міхурі, вимагає невідкладної аналгезії з використанням ефективного та безпечного препарату, який не викликає серйозних побічних явищ. Диклофенак успішно використовується для профілактики та лікування післяопераційного болю як компонент мультимодальної аналгезії, а також при проведенні трансректальної та трансперинеальної біопсії простати
Діагностика хронічного простатиту у жінок репродуктивного віку
Думка фахівця

7 лютого, 2025

Упродовж понад трьохсот років провідні вчені світу намагалися довести гомологію між чоловічою та жіночою простатою та реальність існування в жіночому організмі незалежного анатомічного утворення, а саме жіночої передміхурової залози (ЖПЗ). Наприкінці минулого століття медичною та науковою спільнотою було визнано невестигіальну концепцію походження ЖПЗ. На підставі численних морфологічних, гістохімічних, гінекологічних, урологічних, ендокринологічних, сексологічних, судово­­медичних, хронобіологічних, променевих, клінічних та експериментальних досліджень доведено, що параметри простати у жінок наближені до таких у чоловіків. Ці дані було взято за основу Федеративним міжнародним комітетом з анатомічної термінології (FICAT) при введенні у жовтні 2008 року до переліку гістологічної термінології терміну «жіноча передміхурова залоза». На 24-му Європейському конгресі сексуальної медицини (ESSM), що проходив цьогоріч у м. Барі (Італія), було відзначено доповідь колективу авторів – В.М. Григоренка, О.В. Ромащенко, В.В. Білоголовської, В.В. Мельникова, Л.Ф. Яковенко «Diagnostics of Chronic Prostatitis in Women of Reproductive Age», представлену від ДУ «Інститут урології імені академіка О.Ф. Возіанова НАМН України»
Користь комбінації D-маннози та рослинних антибіотиків при інфекціях сечовивідних шляхів та можливості попередження рецидивів
Огляд

7 лютого, 2025

Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) охоплюють широкий спектр захворювань – від неускладненого циститу до уросепсису, залишаючись найпоширенішими бактеріальними інфекціями у світі. Абсолютна кількість випадків ІСШ 2019 року зросла на 60,5% порівняно з 1990 роком і склала 404,6 млн пацієнтів [1], причому жінки хворіють у 4 рази частіше за чоловіків, а майже половина пацієнтів мають повторний епізод інфекції впродовж року [2]. З огляду на зростаючу проблему стійкості уропатогенів до антибіотиків, виникає потреба в застосуванні альтернативних засобів неантимікробної профілактики рецидивів ІСШ, зокрема D-маннози, екстрактів журавлини та листя мучниці звичайної. Зазначені фітосполуки інгібують адгезію та зв’язування бактерій із клітинами уроепітелію, а також проявляють антибактеріальну дію, запобігаючи рецидивам інфекції.
Нові перспективи тестостерон-­замісної терапії у чоловіків із функціональним гіпогонадизмом: усунення прогалин у знаннях
Огляд

7 лютого, 2025

В останнє десятиліття наукові дані щодо функціонального гіпогонадизму значно розширилися. Попри це основні клінічні настанови все ще не підтримують загальний скринінг на гіпогонадизм у чоловіків середнього й похилого віку. Метою цього огляду є всебічний аналіз новітніх досліджень та інноваційних підходів до тестостерон-­замісної терапії (ТЗТ) у чоловіків із функціональним гіпогонадизмом, зокрема в контексті цукрового діабету 2‑го типу (ЦД‑2) і/або ожиріння. Особливу увагу приділено питанням кардіоваскулярної безпеки цих методів лікування у пацієнтів групи високого ризику з акцентом на результати дослідження TRAVERSE
Оральна суспензія силденафілу цитрату для лікування еректильної дисфункції
Думка фахівця

7 лютого, 2025

Автори:
Лікування еректильної дисфункції (ЕД) має кілька «сірих зон», особливо з точки зору задоволеності пацієнтів та прихильності до лікування. Основним і першочерговим методом лікування ЕД на сучасному етапі є медикаментозна терапія, переважно інгібітори фосфодіестерази 5‑го типу (іФДЕ‑5), однак прихильність до терапії не є оптимальною. Для вирішення цієї проблеми на фармацевтичному ринку з’являються різні фармакологічні форми іФДЕ‑5, зокрема оральна суспензія силденафілу, яка представлена в Україні єдиним препаратом – Джокер. Він дозволяє застосовувати всі можливі терапевтичні схеми, користуючись одним флаконом, та індивідуально дозувати препарат відповідно до клінічних вимог і потреб пацієнтів з ЕД. У статті представлено практичні рекомендації щодо застосування оральної суспензії силденафілу в повсякденній клінічній практиці на основі консенсусної заяви Італійського товариства андрологів (Miacola C. et al., 2024). Для зручності матеріал викладено у форматі «запитання – відповідь», що певним чином може допомогти лікарям під час прийому пацієнтів
Комплексний огляд біомаркерів хронічної хвороби нирок у пацієнтів похилого віку: сучасні перспективи та майбутні напрямки
Огляд

7 лютого, 2025

Хронічна хвороба нирок (ХХН) – це прогресуючий стан, який характеризується поступовою втратою функції нирок, що призводить до значних ускладнень для здоров’я та підвищеного ризику серцево-­судинних подій. Раннє виявлення та ефективне лікування мають вирішальне значення для уповільнення прогресування захворювання та покращення терапевтичних результатів. Біомаркери є цінним інструментом у діагностиці, прогнозуванні та лікуванні ХХН. Традиційні біомаркери, такі як сироватковий креатинін і білок сечі, широко використовуються, при цьому нові біомаркери, зокрема цистатин С, молекула ураження нирок 1 (KIM‑1) і ліпокалін, асоційований із желатиназою нейтрофілів (NGAL), забезпечують підвищену точність діагностики, покращують розуміння тяжкості захворювання, дозволяють підібрати лікування відповідно до індивідуальних потреб пацієнтів, потенційно оптимізуючи його результати. Використання сучасних біомаркерів є особливо важливим у пацієнтів похилого віку, у яких можуть спостерігатися вікові фізіологічні зміни та супутні захворювання, що ускладнюють менеджмент ХХН.
Синдром хронічного тазового болю та клінічна цінність довготривалої монотерапії фітопрепаратом
Огляд

7 лютого, 2025

Етіологічна і патогенетична різноманітність, відсутність чіткої стратегії в алгоритмах діагностики, схильність до рецидивування, а також невисокий відсоток успішності лікування презентує синдром хронічного тазового болю (СХТБ) у лікарів загальної практики як складну й нез’ясовану патологію. З огляду на це СХТБ становить актуальну міждисциплінарну поліклінічну проблему, до менеджменту якої залучаються фахівці різних спеціальностей, включаючи урологів, проктологів, неврологів, психіатрів, психологів тощо. Для лікування симптомів хронічного простатиту (ХП)/СХТБ традиційно призначаються антимікробні засоби. Крім того, широко застосовуваними є фітопрепарати, зокрема спиртовий екстракт Serenoa repens, ефективність якого доведена в багаторічних рандомізованих сліпих плацебо-­контрольованих дослідженнях. До того ж його прийом не супроводжується виникненням побічних ефектів, що важливо у пацієнтів старшого віку. Засноване на доказах лікування ХП/СХТБ передбачає мультимодальний терапевтичний підхід з урахуванням індивідуального клінічного фенотипічного профілю пацієнта