Пантопразол для внутрішньовенного застосування: ефективний інструмент для швидкої кислотосупресії
Вихід на фармацевтичний ринок першого інгібітора протонної помпи (ІПП) – омепразолу – в 1989 р. поклав край пошуку ефективного контролю кислотосекреції. Після цього було відкрито і нові ІПП: лансопразол (1995), пантопразол (1997), рабепразол (1999), езомепразол (2001). ІПП представлені у формах для перорального прийому (капсули, суспензії) та внутрішньовенного введення. Внутрішньовенні ІПП (ввІПП) схвалені Управлінням із контролю за якістю продуктів харчування та лікарських засобів США (FDA) для лікування пацієнтів з ускладненим ерозивним езофагітом, неспроможних переносити пероральні препарати, та осіб із синдромом Золлінгера – Еллісона (СЗЕ) з патологічною гіперсекрецією, однак у реальному житті застосування ввІПП є значно ширшим.
Лікарські рослини при захворюваннях шлунково-кишкового тракту
Медико-соціальна значущість хвороб органів травлення визначається їх високою поширеністю [1]. Згідно з дослідженням Глобального тягаря захворювань за 2019 рік в Україні хвороби органів травлення є третьою з п’яти основних причин смерті населення [2]. За прогнозами експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, в середині XXI сторіччя хвороби органів травлення посідатимуть одне з провідних місць [3]. Особливо слід підкреслити, що діагностика, лікування та профілактика хвороб органів травлення є одними з найдорожчих.
Синдром подразненого кишечнику: у фокусі – терапія спазму та болю
Клінічне дослідження
7 грудня, 2024
Не згасає інтерес у сучасній медицині до вивчення найрозповсюдженіших функціональних гастроінтестинальних розладів (ФГІР). ФГІР – група хвороб, яким притаманні хронічні симптоми з боку травного тракту (біль у животі, дисфагія, диспепсія, діарея, закрепи та здуття живота) за відсутності видимого при обстеженнях патологічного стану. ФГІР виникають унаслідок порушень міжорганної комунікації між мозком і кишечником [12]. З урахуванням біопсихосоціальних факторів, використанням даних інтегративного опитувальника наразі встановлюють нові підтипи ФГІР. Ідентифіковано 4 підтипи ФГІР: легкий, тяжкий, а також із переважанням розумових і тілесних симптомів [13].
UEG Week 2024: основні події наймасштабнішого гастроентерологічного конгресу
Середина жовтня, місяця насичених яскраво-жовтих осінніх кольорів, минула для гастроентерологів усього світу під егідою зеленої фірмової стилістики Об’єднаної європейської гастроентерології (United European Gastroenterology, UEG), яка огортала та вітала кожного учасника тижня UEG (UEG Week 2024). Прикрашений у зелені білборди UEG віденський конгрес-хол Messe Vienna 12-15 жовтня став майданчиком для активного професійного спілкування лікарів різноманітних спеціальностей: гастроентерологів, панкреатологів, гепатологів, ендоскопістів, колопроктологів, дієтологів і нутриціологів.
Глімепірид у сучасному веденні цукрового діабету: фармакологічні переваги та клінічне застосування
Цукровий діабет (ЦД) 2 типу – комплексне захворювання, на розвиток якого впливають різноманітні генетичні та зовнішні фактори. Важливу роль у його прогресуванні відіграє недостатність β-клітин підшлункової залози, які поступово втрачають здатність ефективно підтримувати рівень інсуліну [1, 2]. Цей процес відбувається в кілька етапів: початкова схильність (генетика, внутрішньоутробний вплив, харчування в перші місяці життя), період адаптації (тимчасове збільшення маси β-клітин у відповідь на інсулінорезистентність) і власне недостатність із симптомами [2]. Хронічна гіперглікемія утворює хибне коло, яке не лише погіршує стан β-клітин, а й підвищує ризик ускладнень і смерті, пов’язаних із діабетом [3-5]. Саме тому ефективний контроль глікемії на ранніх стадіях захворювання є критично важливим для зниження ризику цих ускладнень у довготривалій перспективі [6, 7].
Клінічні ознаки, можливості діагностики та ефективного лікування порушень зовнішньої секреції підшлункової залози
Думка фахівця
7 грудня, 2024
За матеріалами науково-практичної конференції
«Третя національна школа терапевтів України»
Рекомендації з атопічного дерматиту 2023 Американської академії алергії, астми та імунології / Американського коледжу алергії, астми та імунології, засновані на принципах GRADE та Інституту медицини
Клінічні рекомендації
6 грудня, 2024
Метою цього Керівництва є надання науково обґрунтованих рекомендацій щодо оптимального лікування атопічного дерматиту (АД) у немовлят, дітей і дорослих.
Тадеуш Рейхштейн: від погромів – до кортизону, вітаміну С і відкриття глюкокортикоїдів
Стаття надзвичайно «насичена» подіями, а історія відкриття глюкокортикоїдів набуває в ній живого, конкретного вигляду. І перш за все мова піде про Тадеуша Рейхштейна, який став першим науковим відкривачем.
Місце серратіопептидази, збагаченої інуліном, у клінічній практиці
Протягом останніх десятиліть спостерігається зростання прихильності до застосування протеолітичних ферментів для лікування різноманітних станів, захворювань і розладів. Серратіопептидаза (СП) є протеолітичним ферментом, який досить активно застосовують у клінічній практиці. Ефективність та безпека СП підтверджена кількома експериментальними та клінічними дослідженнями. Таке широке залучення у лікування пояснюється різноманітними властивостями – протизапальними, антибіоплівковими, болезаспокійливими, протинабряковими та фібринолітичними.
Вплив гідролізату молочного протеїну на стрес і порушення сну
Група білків, до якої входить альфа-казозепін, отримала назву «анксіолітичні пептиди». Анксіолітичні ефекти альфа-казозепіну протягом останніх 20 років підтверджені в багатьох дослідженнях. Доведено безпосередню модуляцію альфа-казозепіном рецепторів ГАМК, у тому числі в нейронах гіпоталамуса. Встановлено, що властивості альфа-казозепіну близькі до властивостей сімейства бензодіазепінів, за винятком таких супутніх побічних ефектів, як седація, залежність і розвиток резистентності до лікування, погіршення когнітивних функцій упродовж дня.
Рекомендації щодо ведення пацієнтів із захворюваннями периферичних артерій та аорти
Клінічні рекомендації
5 грудня, 2024
Захворювання периферичних артерій та аорти (ЗПАА) – поширені діагнози в кардіологічній практиці, що значно підвищують серцево-судинну (СС) захворюваність і смертність у загальній популяції. Ефективні профілактичні стратегії, рання діагностика та мультидисциплінарний підхід до терапії мають важливе значення для отримання кращих клінічних результатів. Цьогоріч Європейське товариство кардіологів (ESC, 2024) розробило настанову щодо ведення пацієнтів із ЗПАА на основі сучасних доказів, що містить оновлені й об’єднані рекомендації щодо захворювань периферичних артерій (ЗПА) від 2017 р. та уражень аорти від 2014 р. Документ покликаний допомогти лікарям у виборі оптимальної діагностичної та терапевтичної тактики для хворих на ЗПАА залежно від індивідуальних особливостей і клінічних обставин. Пропонуємо до вашої уваги огляд ключових положень рекомендацій.
«Портрети» пацієнтів із метаболічним синдромом: як персоналізувати лікування?
Огляд подій
5 грудня, 2024
За матеріалами XXV Національного конгресу кардіологів України (24‑27 вересня 2024 року)
