Вплив лікування тіоктовою кислотою на нейропатичний біль і біомаркери пошкодження ДНК у пацієнтів із цукровим діабетом
Клінічне дослідження
7 лютого, 2025
Діабетична полінейропатія (ДПН) є частим мікросудинним ускладненням, яке розвивається в 34% пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 1 типу та в понад 50% хворих на ЦД 2 типу. На ранніх стадіях діабету ДПН трапляється рідко за ЦД 1 типу, проте її частота може досягати 30% у випадках уперше діагностованого або раннього ЦД 2 типу. Симптоматична ДПН зустрічається в 50% випадків, больова форма становить 30%. Больова ДПН проявляється гіпералгезією, алодинією та болем, що описується як пекучий, колючий, судомний або стріляючий, і зазвичай посилюється вночі. Цей стан суттєво знижує якість життя пацієнтів, спричиняючи порушення сну, обмеження повсякденної активності, збільшення захворюваності та смертності. Класичні знеболювальні засоби за ДПН мають обмежену ефективність і можуть зумовлювати побічні ефекти, тому в клінічній практиці все більше уваги привертає патогенетична терапія.
Особливості дитячої вакцинації в Україні: поточний стан і заплановані оновлення
Вакцинація – одне з найбільших досягнень людства, що дозволяє зберегти життя та запобігти розповсюдженню небезпечних хвороб. Це історія успіху світової системи охорони здоров’я, що рятує мільйони життів. Вакцини мають вирішальну роль у профілактиці та контролі інфекційних захворювань і є основою глобальної безпеки охорони здоров’я, а також життєво важливим інструментом у боротьбі зі стійкістю патогенів до антимікробних препаратів. Ученими розроблено вакцини для профілактики >30 небезпечних інфекцій [1].
Диклофенак натрію: ефективна та безпечна складова мультимодальної аналгезії в урологічній практиці
Адекватний контроль гострого післяопераційного болю є одним із наріжних каменів у досягненні швидкого післяопераційного відновлення. Больовий синдром, який виникає внаслідок перенесеного хірургічного втручання на передміхуровій залозі (ПЗ) або сечовому міхурі, вимагає невідкладної аналгезії з використанням ефективного та безпечного препарату, який не викликає серйозних побічних явищ. Диклофенак успішно використовується для профілактики та лікування післяопераційного болю як компонент мультимодальної аналгезії, а також при проведенні трансректальної та трансперинеальної біопсії простати
Діагностика хронічного простатиту у жінок репродуктивного віку
Думка фахівця
7 лютого, 2025
Упродовж понад трьохсот років провідні вчені світу намагалися довести гомологію між чоловічою та жіночою простатою та реальність існування в жіночому організмі незалежного анатомічного утворення, а саме жіночої передміхурової залози (ЖПЗ). Наприкінці минулого століття медичною та науковою спільнотою було визнано невестигіальну концепцію походження ЖПЗ. На підставі численних морфологічних, гістохімічних, гінекологічних, урологічних, ендокринологічних, сексологічних, судовомедичних, хронобіологічних, променевих, клінічних та експериментальних досліджень доведено, що параметри простати у жінок наближені до таких у чоловіків. Ці дані було взято за основу Федеративним міжнародним комітетом з анатомічної термінології (FICAT) при введенні у жовтні 2008 року до переліку гістологічної термінології терміну «жіноча передміхурова залоза».
На 24-му Європейському конгресі сексуальної медицини (ESSM), що проходив цьогоріч у м. Барі (Італія),
було відзначено доповідь колективу авторів – В.М. Григоренка, О.В. Ромащенко, В.В. Білоголовської,
В.В. Мельникова, Л.Ф. Яковенко «Diagnostics of Chronic Prostatitis in Women of Reproductive Age», представлену від ДУ «Інститут урології імені академіка О.Ф. Возіанова НАМН України»
Сучасна гормональна терапія раку передміхурової залози: як попередити серцево-судинні ускладнення?
Огляд подій
7 лютого, 2025
За матеріалами конференції
Користь комбінації D-маннози та рослинних антибіотиків при інфекціях сечовивідних шляхів та можливості попередження рецидивів
Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) охоплюють широкий спектр захворювань – від неускладненого циститу до уросепсису, залишаючись найпоширенішими бактеріальними інфекціями у світі. Абсолютна кількість випадків ІСШ 2019 року зросла на 60,5% порівняно з 1990 роком і склала 404,6 млн пацієнтів [1], причому жінки хворіють у 4 рази частіше за чоловіків, а майже половина пацієнтів мають повторний епізод інфекції впродовж року [2]. З огляду на зростаючу проблему стійкості уропатогенів до антибіотиків, виникає потреба в застосуванні альтернативних засобів неантимікробної профілактики рецидивів ІСШ, зокрема D-маннози, екстрактів журавлини та листя мучниці звичайної. Зазначені фітосполуки інгібують адгезію та зв’язування бактерій із клітинами уроепітелію, а також проявляють антибактеріальну дію, запобігаючи рецидивам інфекції.
Хронічна хвороба нирок у дітей: огляд Настанов KDIGO 2024 року
Огляд подій
7 лютого, 2025
За матеріалами конференції
Нові перспективи тестостерон-замісної терапії у чоловіків із функціональним гіпогонадизмом: усунення прогалин у знаннях
В останнє десятиліття наукові дані щодо функціонального гіпогонадизму значно розширилися. Попри це основні клінічні настанови все ще не підтримують загальний скринінг на гіпогонадизм у чоловіків середнього й похилого віку. Метою цього огляду є всебічний аналіз новітніх досліджень та інноваційних підходів до тестостерон-замісної терапії (ТЗТ) у чоловіків із функціональним гіпогонадизмом, зокрема в контексті цукрового діабету 2‑го типу (ЦД‑2) і/або ожиріння. Особливу увагу приділено питанням кардіоваскулярної безпеки цих методів лікування у пацієнтів групи високого ризику з акцентом на результати дослідження TRAVERSE
Оральна суспензія силденафілу цитрату для лікування еректильної дисфункції
Думка фахівця
7 лютого, 2025
Лікування еректильної дисфункції (ЕД) має кілька «сірих зон», особливо з точки зору задоволеності пацієнтів та прихильності до лікування. Основним і першочерговим методом лікування ЕД на сучасному етапі є медикаментозна терапія, переважно інгібітори фосфодіестерази 5‑го типу (іФДЕ‑5), однак прихильність до терапії не є оптимальною. Для вирішення цієї проблеми на фармацевтичному ринку з’являються різні фармакологічні форми іФДЕ‑5, зокрема оральна суспензія силденафілу, яка представлена в Україні єдиним препаратом – Джокер. Він дозволяє застосовувати всі можливі терапевтичні схеми, користуючись одним флаконом, та індивідуально дозувати препарат відповідно до клінічних вимог і потреб пацієнтів з ЕД.
У статті представлено практичні рекомендації щодо застосування оральної суспензії силденафілу в повсякденній клінічній практиці на основі консенсусної заяви Італійського товариства андрологів (Miacola C. et al., 2024). Для зручності матеріал викладено у форматі «запитання – відповідь», що певним чином може допомогти лікарям під час прийому пацієнтів
Комплексний огляд біомаркерів хронічної хвороби нирок у пацієнтів похилого віку: сучасні перспективи та майбутні напрямки
Хронічна хвороба нирок (ХХН) – це прогресуючий стан, який характеризується поступовою втратою функції нирок, що призводить до значних ускладнень для здоров’я та підвищеного ризику серцево-судинних подій. Раннє виявлення та ефективне лікування мають вирішальне значення для уповільнення прогресування захворювання та покращення терапевтичних результатів. Біомаркери є цінним інструментом у діагностиці, прогнозуванні та лікуванні ХХН. Традиційні біомаркери, такі як сироватковий креатинін і білок сечі, широко використовуються, при цьому нові біомаркери, зокрема цистатин С, молекула ураження нирок 1 (KIM‑1) і ліпокалін, асоційований із желатиназою нейтрофілів (NGAL), забезпечують підвищену точність діагностики, покращують розуміння тяжкості захворювання, дозволяють підібрати лікування відповідно до індивідуальних потреб пацієнтів, потенційно оптимізуючи його результати. Використання сучасних біомаркерів є особливо важливим у пацієнтів похилого віку, у яких можуть спостерігатися вікові фізіологічні зміни та супутні захворювання, що ускладнюють менеджмент ХХН.
Синдром хронічного тазового болю та клінічна цінність довготривалої монотерапії фітопрепаратом
Етіологічна і патогенетична різноманітність, відсутність чіткої стратегії в алгоритмах діагностики, схильність до рецидивування, а також невисокий відсоток успішності лікування презентує синдром хронічного тазового болю (СХТБ) у лікарів загальної практики як складну й нез’ясовану патологію. З огляду на це СХТБ становить актуальну міждисциплінарну поліклінічну проблему, до менеджменту якої залучаються фахівці різних спеціальностей, включаючи урологів, проктологів, неврологів, психіатрів, психологів тощо. Для лікування симптомів хронічного простатиту (ХП)/СХТБ традиційно призначаються антимікробні засоби. Крім того, широко застосовуваними є фітопрепарати, зокрема спиртовий екстракт Serenoa repens, ефективність якого доведена в багаторічних рандомізованих сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях. До того ж його прийом не супроводжується виникненням побічних ефектів, що важливо у пацієнтів старшого віку. Засноване на доказах лікування ХП/СХТБ передбачає мультимодальний терапевтичний підхід з урахуванням індивідуального клінічного фенотипічного профілю пацієнта
Карипразин у психіатрії: ефективність, безпека, терапевтичний потенціал
Клінічне дослідження
3 лютого, 2025
