Антидепресанти, тривожність та роль Анантаваті® в терапії
В умовах війни в Україні спостерігається зростання рівня психологічного стресу та тривожних розладів, які потребують більш поширеного застосування антидепресантів й анксіолітиків. Проте часте використання цих препаратів супроводжується численними побічними ефектами, як-от сонливість, запаморочення, когнітивні порушення, звикання та синдром відміни. Тому існує необхідність у залученні до лікування натуральних засобів, які можуть ефективно й безпечно доповнювати базисну терапію та мінімізувати розвиток небажаних явищ.
Пацієнти із тяжкими психічними розладами на терапії антипсихотиками 2-го покоління: кореляція способу життя та настрою з кардіометаболічним ризиком
Клінічне дослідження
21 грудня, 2024
Особам, які страждають на тяжкі психічні розлади (ТПР), притаманні високі показники частоти серцево-судинних захворювань та спричиненої ними смертності. Ця проблема зумовлена, принаймні частково, метаболічними побічними ефектами антипсихотичних препаратів (АП) 2-го покоління і нездоровим способом життя хворих. S. U. Miedlich et al. вирішили оцінити, який інструмент є кращим для виявлення високого кардіометаболічного ризику в осіб із ТПР – пероральний тест на толерантність до глюкози (ПТТГ) або визначення рівня глікованого гемоглобіну (HbA1С), і чи впливають на цей ризик настрій, когнітивні функції та спосіб життя пацієнтів. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті «Lifestyle and mood correlates of cardiometabolic risk in people with serious mental illness on second-generation antipsychotic medications», в якій наведено результати цього дослідження (PLoS ONE, 2024; 19 (8): e0306798).
Дуальні розлади при шизофренії
Клінічне дослідження
21 грудня, 2024
За матеріалами навчального циклу «Мультидисциплінарний підхід до проблемних питань неврології та психіатрії: нові стратегії лікування» (8 жовтня 2024 року)
Трансдіагностична психопатологічна шкала загального враження – новий інструмент для оцінки психічних симптомів у клінічній практиці
Клінічне дослідження
21 грудня, 2024
Оцінка психопатологічних симптомів і подальший моніторинг стану в психіатрії досягається переважно за допомогою стандартизованих і затверджених рейтингових шкал. С. Correll et al. запропонували новий простий і короткий, але водночас вичерпний діагностичний інструмент для оцінки та візуалізації тяжкості симптомів за різних психічних розладів. Процес його розробки описаний у статті «The Transdiagnostic Global Impression – Psychopathology scale (TGI-P): Initial development of a novel transdiagnostic tool for assessing, tracking, and visualising psychiatric symptom severity in everyday practice» (European Neuropsychopharmacology, 2024; 88: 31‑39). Пропонуємо до вашої уваги огляд даної публікації.
Лікування ПТСР і тривожності: шляхи до відновлення психологічної стійкості
Думка фахівця
21 грудня, 2024
За матеріалами симпозіуму «Мультидисциплінарний підхід як ефективна парадигма надання психіатричної, неврологічної та наркологічної допомоги під час війни» (17‑18 жовтня 2024 року)
Ефективність Нейрофлавіну в пацієнтів з ішемічним інсультом у ранньому відновлювальному періоді
Думка фахівця
21 грудня, 2024
За статистикою, в Україні цереброваскулярні захворювання є другою причиною смертності. Щороку стається близько 140 тис. інсультів, при цьому більш ніж у 80% пацієнтів діагностується ішемічний інсульт. Серед осіб з інсультом 30‑40% помирають упродовж перших 30 днів і до 50% – протягом року від початку хвороби. Своєю чергою 20‑40% тих, хто вижив, стають залежними від сторонньої допомоги і лише близько 10% повертаються до повноцінного життя [1].
Хронічний біль: додаткові підходи до лікування
За матеріалами семінару «Pain Control – мистецтво контролювати біль» (12 листопада 2024 року)
Неврологічні ускладнення при COVID‑19
Клінічне дослідження
21 грудня, 2024
Нині коронавірусна інфекція COVID‑19, що спричиняє тяжкий гострий респіраторний синдром 2 (SARS-CoV‑2), все ще стрімко поширюється в усьому світі. Найбільш вивченими є респіраторні ураження та ускладнення, викликані цим захворюванням, однак його неврологічні прояви все ще досліджені недостатньо. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті T. Brauer et al. «Neurological complications of COVID‑19 infection: a comprehensive review» (Cureus, 2024; 16 (7): e65192), в якій розглянуто широкий спектр найпоширеніших та найтяжчих неврологічних ускладнень COVID‑19. Вони розвиваються в багатьох пацієнтів із COVID‑19, та їх глибше розуміння необхідне для забезпечення адекватного лікування.
Біль у спині: глобальна проблема сучасного світу
За матеріалами семінару «PainControl – мистецтво контролювати біль» (12 листопада 2024 року)
Спонтанний інфаркт спинного мозку: сучасні знання та систематичний огляд даних
Спонтанний інфаркт спинного мозку (СІСМ) – це рідкісний стан, що призводить до значних неврологічних порушень. Однак консенсусу щодо діагностичних критеріїв та настанов з лікування СІСМ натепер ще немає, що може створювати труднощі для лікарів. Представляємо до вашої уваги огляд статті M. Gharios et al. «Spontaneous spinal cord infarction: a systematic review» видання BMJ Neurology Open (2024; 6 (1): e000754). У ній наведено дані комплексного систематичного огляду публікацій, присвячених епідеміології, клінічним проявам, факторам ризику, діагностуванню, лікуванню та прогностичним неврологічним наслідкам СІСМ.
Ревматологічні аспекти болю в кульшових суглобах
Біль у кульшовому суглобі – поширений симптом у пацієнтів різного віку, який часто спричиняє функціональні порушення. Представляємо до вашої уваги огляд вебінару на тему «Ревматологічні аспекти болю в кульшових суглобах», який провели д.мед.н., професорка, керівниця навчального центру Інституту ревматології (м. Київ) Єлизавета Давидівна Єгудіна та д.мед.н., професорка, завідувачка кафедри внутрішньої медицини № 2 Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Світлана Іванівна Сміян. У доповіді покроково представлені рекомендації щодо огляду пацієнта, диференційної діагностики та лікування осіб із болем у кульшових суглобах.
Невідкладне фармакологічне лікування пацієнтів із мігренню
Клінічні рекомендації
21 грудня, 2024
З метою підвищення ефективності лікування мігрені в усьому світі Міжнародне товариство з вивчення головного болю (IHS) розробило практичну настанову щодо невідкладної фармакотерапії у пацієнтів із мігренню. В основу документа покладено 17 запитань, що стосуються різних аспектів невідкладного лікування мігрені. Для забезпечення варіантів терапії за всіх клінічних умов, зокрема обмеженого доступу до ліків, рекомендації поділяються на дві категорії: оптимальні та основні. Оптимальна рекомендація є пріоритетною, і нею слід керуватися за можливості, основну ж доцільно використовувати тоді, коли дотримання оптимальної неможливе. Пропонуємо до вашої уваги огляд настанови, опублікованої у виданні Cephalalgia (2024; 44 (8): 1‑45).
