Огляд подій
23 квітня, 2025
За матеріалами науковопрактичної конференції BreastGENEITY
Клінічні рекомендації
23 квітня, 2025
Стандарт медичної допомоги
Клінічні рекомендації
22 квітня, 2025
Менопауза настає внаслідок фізіологічного або медикаментозного (хірургічного) зниження функції яєчників та рівнів естрогенів у крові. Гормональні порушення, пов’язані з менопаузою, можуть впливати на фізичне, емоційне, психічне та соціальне самопочуття жінки. Крім гормональних змін, які спостерігаються на фоні згасання функції яєчників, менопауза несе ризик розвитку неінфекційних патологій органів малого таза, а також серцево-судинних, опорно-рухових та урологічних захворювань. Керівною настановою щодо менеджменту менопаузи є рекомендації Національного інституту охорони здоров’я і досконалості медичної допомоги Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (NICE), засновані на науково обґрунтованих даних і результатах клінічних досліджень. Оновлений документ, який був опублікований 7 листопада 2024 року, включає актуальні стратегії щодо лікування менопаузальних симптомів та оптимізації здоров’я жінок у цей віковий період.
Огляд
22 квітня, 2025
Період менопаузи характеризується фізіологічними, психологічними та поведінковими змінами, які впливають на якість життя та стан здоров’я жінки. Більшість спеціалізованих медичних організацій наголошують на необхідності проведення корекції гормонального дисбалансу й покращення симптомів, характерних для жінок під час менопаузи. Утім, як правило,
традиційні заходи, спрямовані на проведення замісної гормональної терапії (ЗГТ), мають певні обмеження. У цьому огляді представлено аналіз сучасних можливостей полегшення менопаузальних симптомів
Думка фахівця
22 квітня, 2025
Больовий синдром у гінекології залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини. Він суттєво впливає на якість життя жінок репродуктивного віку, призводячи до порушень працездатності, соціальної адаптації та розладів психоемоційного стану. Відсутність своєчасної діагностики й адекватного лікування больового синдрому може призводити до хронізації процесу та розвитку ускладнень. На особливу увагу заслуговує проблема дисменореї, що часто супроводжується не лише локальними проявами, а й системними порушеннями.
У рамках конференції «Здоров’я жінки від А до Я» на тему «Загрозливі стани в акушерстві та гінекології. Корекція менопаузальних розладів. Клінічна практика» лікар гінеколог-ендокринолог вищої категорії (клініка «Медіком», клініка «Інститут планування сім’ї»), кандидат медичних наук Олена Григорівна Яшина презентувала доповідь «Музика болю: запалення, як симфонія в гінекології», у якій висвітлила сучасні погляди на патогенетичні механізми формування больового синдрому в гінекології та представила ефективні підходи до його корекції.
Думка фахівця
22 квітня, 2025
У рамках VIII Всеукраїнського форуму «Vagina, Cervix, Uterus: інфекція, запалення, неоплазія» провідні експерти в галузі онкогінекології представили комплексний аналіз проблеми раку шийки матки (РШМ) та стратегій його профілактики. Особливу увагу було приділено питанням впровадження вакцинації проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) та розвитку скринінгових програм як ключових компонентів національної стратегії боротьби з цим захворюванням
Думка фахівця
22 квітня, 2025
Багато захворювань, що класично характеризуються як психічні розлади, також можуть бути пов’язані зі змінами в органах чи систем інших частин тіла. Зв’язки, які лежать в основі коморбідності психічних розладів і соматичних станів, є складними та потенційно двонаправленими. З одного боку, соматичні стани можуть сприяти психічним розладам (наприклад, апное уві сні підвищує ризик синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю); з іншого боку, пов’язані із цими розладами негативні наслідки здатні підвищувати ризик захворювань (зокрема виразкової хвороби при тривожних розладах). Саме ця тема стала однією з головних на міжнародній конференції «Гатроентерологічна патологія у внутрішній медицині», що пройшла у змішаному форматі 27 лютого – 1 березня.
Думка фахівця
22 квітня, 2025
Про менеджмент і діагностику уртикарного васкуліту, його складну дифференційну діагностику,зокрема з хронічною спонтанною кропив'янкою, а також сучасні методи багатокрокової діагностики і доступне на сьогодні лікування.
Огляд
22 квітня, 2025
Зростаючий епідеміологічний тягар неврологічних захворювань у всьому світі спонукає дослідників і клініцистів розробляти нові терапевтичні стратегії. Особливе занепокоєння викликає збільшення поширеності нейродегенеративних розладів, які вимагають ефективних методів лікування. Проте конвенційні фармакологічні підходи мають суттєві обмеження через наявність побічних ефектів та високу вартість синтетичних ліків.
Огляд
21 квітня, 2025
Хронічний стрес є потужним модифікованим фактором ризику, що суттєво позначається на перебігу більшості хронічних захворювань. Особливо виражений його вплив на серцево-судинну систему та шлунково-кишковий тракт через складні нейроендокринні та імунні механізми. Сімейний лікар як координатор медичної допомоги відіграє ключову роль у виявленні та корекції стрес-індукованих порушень у пацієнтів із поліморбідною патологією.
Огляд подій
19 квітня, 2025
Восени минулого року відбувся цикл майстер-класів у онлайн-форматі «Мультидисциплінарний підхід до проблемних питань неврології та психіатрії: нові стратегії лікування». На одній із зустрічей розглядалися гострі й невідкладні стани у психіатрії та неврології. Про деякі периферичні причини запаморочення – їх характеристики й перебіг, а також особливості діагностики та лікування – розповів Михайло Михайлович Орос, д.мед.н., професор, завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Огляд
19 квітня, 2025
Одними з основних причин захворюваності та смертності у світі залишаються фібриляція передсердь (ФП) та інсульт, яким притаманні спільні коморбідності й фактори ризику. Інсульти на тлі ФП призводять до гірших клінічних наслідків та вищої летальності, а раннє виявлення ФП є життєво важливим для профілактики інсультів. Нині тривають дискусії щодо оптимальних підходів до лікування пацієнтів із гострим інсультом та ФП, а також тих, хто переніс геморагічний інсульт за приймання пероральних антикоагулянтів. Пропонуємо до вашої уваги огляд публікації S. Elsheikh et al. «Atrial fibrillation and stroke: State-of-the-art and future directions» видання Curr Probl Cardiol (2024; 49 (1 Pt C): 102181), присвяченої всебічному обговоренню даної проблеми.