13 червня, 2025
Роль промивання носа в сучасній ЛОР-практиці
Закладеність носа – один із найпоширеніших симптомів патологій верхніх дихальних шляхів у дітей і дорослих, що негативно впливає на якість життя пацієнтів. Ефективне усунення цього стану потребує комплексного підходу, включаючи консервативну терапію, санацію приносових пазух і нормалізацію дренажу носових ходів.
Закладеність носа – частий симптом, що супроводжує різноманітні захворювання верхніх дихальних шляхів у дітей та дорослих (Leboulanger, 2016). Консервативна терапія цього стану є важливим етапом ведення пацієнта. Поряд з елімінацією етіологічного фактора не менш критичною є санація приносових пазух для відновлення природного дренажного механізму (Nienkoetter et al., 2012).
Ефективними методами полегшення носової обструкції верхніх дихальних шляхів є інстиляція сольового розчину (Brant, 2014), терапевтичний ультразвук (Ansari et al., 2015) та аспірація носа за методом Проетца (Sonehara et al., 2010).
Промивання носа є поширеним допоміжним методом лікування, що вважається простим та ефективним додатковим засобом у терапії різних захворювань носа і приносових пазух. Воно рекомендоване Клінікою порушень носового дихання Університету Каліфорнії в Сан-Дієго (UCSD) та ЛОР-спеціалістами всього світу (Liu L., Pan M., Li Y. et al., 2020; Huang A., Govindaraj S., 2013; Wei C.C., Adappa N.D., Cohen N.A., 2013; Achilles N., Mösges R., 2013; Zhang C.L., Chen X.Y., 2010). Сольове промивання носа ефективно видаляє секрети й антигени, сприяючи фізіологічному просуванню поверхневого гелевого шару, посиленню гідратації у сольовому шарі та покращенню мукоциліарної функції. Крім того, промивання носа усуває запальні медіатори, що сприяє кращому контролю неприємних симптомів. Отже, воно не лише зменшує симптоматику, а й допомагає стримувати запальний процес. Ця техніка рекомендована як допоміжний метод лікування риносинуситу, алергічного риніту й інших патологій носа та приносових пазух.
Метод аспірації носа за Проетцем, відомий також як «зозуля», був описаний і названий на честь Артура В. Проетца в 1926 році (Gouzy R. and Gouzy J., 1999). Він полягає в очищенні носової порожнини через носові ходи за допомогою вакуумної аспірації, що створює негативний тиск у носових пазухах, із метою деконгестації верхніх дихальних шляхів. Механізм ґрунтується на принципі еластичності повітря в приносових пазухах і законах стискання газів, які забезпечують переміщення секрету (Pinto et al., 1975). Така процедура забезпечує глибоке очищення носових пазух без необхідності інвазивного втручання. Завдяки їй зменшуються запалення та набряк слизової оболонки, що сприяє покращенню носового дихання. Окрім того, вона дозволяє ефективно видаляти алергени та віруси, перевершуючи за результативністю звичайне зрошення спреєм. Це робить процедуру важливим засобом профілактики та підтримки здоров’я дихальної системи. Водночас метод Проетца – це специфічна медична процедура, що виконується в клінічних умовах; таке промивання потребує відвідування пацієнтом лікувального закладу з певною періодичністю та кратністю.
Домашнє промивання: Долфін як доповнення «зозулі»
Забезпечити необхідну частоту очищення та підвищити ефективність процедур, які проводить лікар, можливо за допомогою промивання носа в домашніх умовах. Така маніпуляція, звичайно, не є рівноцінною заміною «зозулі», але може слугувати альтернативою для некомплаєнтних пацієнтів.
Для домашнього промивання носа використовують різні пристрої та розчини, як-от система Долфін. Система розроблена спеціально для очищення слизової оболонки носа та дозволяє користувачеві контролювати тиск і швидкість потоку вмісту розчину під час використання, завдяки чому пристрій адаптується до потреб й особливостей кожного користувача. Цей пристрій дозволяє проводити промивання носа в домашніх умовах, забезпечуючи оптимальну тривалість процедури, а також збільшуючи її кратність, що сприяє підвищенню її ефективності.
Зменшення ризиків при проведенні промивання носа в домашніх умовах є важливим аспектом успішного лікування, що потребує комплексного підходу. Одним із ключових факторів безпеки є навчання пацієнта правильній техніці промивання, оскільки неправильне виконання процедури може зумовити неприємні відчуття, ушкодження слизової або навіть потрапляння рідини в середнє вухо, що може спричинити отит. Лікар має приділити достатньо часу для пояснення пацієнту оптимальної методики, включаючи правильний кут нахилу голови, рівномірний розподіл розчину та уникнення надмірного тиску. Крім того, контрольований тиск рідини є критично важливим для запобігання дискомфорту та ускладнень. Використання спеціальних пристроїв, які створюють помірний тиск, забезпечує ефективну евакуацію секрету, запобігаючи його застою в приносових пазухах, що особливо актуально для пацієнтів із хронічними риносинуситами. Порівняно з методами, що працюють за принципом самовільного руху, такі системи забезпечують рівномірний розподіл рідини, покращуючи її проникнення у важкодоступні ділянки носових ходів.
Згідно з рекомендаціями ICAR (Міжнародний консенсус з алергології та ринології) 2023 року, промивання носа сольовими розчинами мають сильну рекомендацію в терапії риносинуситу та алергічного риніту, адже сприяють усуненню запальних медіаторів, покращують мукоциліарний кліренс і ефективно знижують вірусне й алергенне навантаження.
Результати досліджень, у яких оцінювали ефективність сольових промивань, показали, що порівняно з відсутністю промивань симптоми та суб’єктивна оцінка тяжкості захворювання пацієнтами суттєво покращувалися в групі сольових промивань (Head et al., 2018; Wang et al., 2020). Під час проведення дослідження K.E. Hermelingmeier і співавт. (2012) виявлено зниження використання медикаментів на 24-100%, а також покращення якості життя на 30-37%.
У дорослих пацієнтів усі дослідження продемонстрували покращення клінічних результатів при використанні сольових промивань носа незалежно від варіацій у рівні солоності, буферизації, частоти, об’єму та способу застосування (Cordray et al., 2005; Chusakul et al., 2013; Di Berardino et al., 2017).
Важливим аспектом є правильний вибір розчину для промивання. Ізотонічні розчини (0,9% NaCl) підтримують природний баланс слизової оболонки, зволожуючи її без ризику подразнення, тоді як гіпертонічні розчини (2-3% NaCl) можуть допомогти зменшити набряк, але потребують обережного застосування.
Порівняно з відсутністю внутрішньоносового лікування гіпертонічний сольовий розчин суттєво покращував результати, включаючи зменшення носових симптомів, підвищення якості життя та зниження потреби в прийманні пероральних антигістамінних препаратів (Rogkakou et al., 2005; Garavello et al., 2010; Di Berardino et al., 2017). Дослідження A. Ural і співавт. (2009) показало, що при порівнянні гіпертонічних та ізотонічних сольових промивань покращення мукоциліарного кліренсу спостерігалося лише в разі застосування ізотонічного розчину.
Оцінюючи суб’єктивні показники, S. Cordray та співавт. (2005) і K. Sansila та співавт. (2020) виявили, що показники якості життя і бал оцінки симптоматики були вищими при використанні гіпертонічних розчинів. Однак під час проведення дослідження K. Yata та співавт. (2021) оцінювали як суб’єктивні, так і об’єктивні показники, не виявивши значних відмінностей між застосуванням гіпертонічного й ізотонічного сольового розчину.
При аналізі ізотонічних розчинів із різним рівнем буферизації S. Chusakul і співавт. (2013) установили, що через 10 днів буферизований ізотонічний розчин зі слабкою лужністю чинив найбільший вплив на зменшення носових симптомів та був найбільш переважним для пацієнтів.
Отже, промивання носа – ефективний метод додаткової терапії, який відіграє важливу роль у лікуванні риносинуситу, алергічного риніту й інших патологій носа та приносових пазух. Використання сольових розчинів сприяє покращенню мукоциліарного кліренсу, видаленню запальних медіаторів та алергенів, а також зменшенню носових симптомів.
Домашні сольові промивання, зокрема із застосуванням системи Долфін, дозволяють пацієнтам підтримувати гігієну носової порожнини. Важливими факторами безпеки є правильна техніка виконання та контрольований тиск рідини, які допомагають мінімізувати ризики ускладнень.
Підготувала Людмила Суржко
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 11-12 (597-598), 2025 р