26 травня, 2025

Гайдлайн з лікування синдрому циклічного блювання у дітей: NASPGHAN 2025

Синдром циклічного блювання (СЦБ) є захворюванням, що характеризується повторюваними, стереотипними нападами інвалідизуючої нудоти та блювання, які тривають від кількох годин до тижня. Напади СЦБ мають значну інтенсивність і непропорційний вплив на якість життя. Поширеність педіатричного СЦБ серед дітей – 1,9-2,3%, що становить 3,2 випадку на 100 000 дітей на рік. Це захворювання найчастіше спостерігається серед дітей шкільного віку і часто трансформується в класичну мігрень у підлітковому віці. Спостерігається значне перекриття симптомів із мігренню. Через відсутність алгоритмів лікування, заснованих на доказах, наявні стратегії ведення значно варіюються. Метою цих рекомендацій було замінити експертні рекомендації NASPGHAN 2008 (North American Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition – Північноамериканське товариство дитячих гастроентерологів, гепатологів і нутриціологів) науково обґрунтованими настановами для допомоги пацієнтам і клініцистам у веденні педіатричного СЦБ.

Рекомендації розроблені мультидисциплінарною групою експертів і представником пацієнтів, які визначили пріоритетні питання, актуальні для медичних працівників та пацієнтів, на основі систематичних оглядів з оцінюванням достовірності доказів відповідно до системи GRADE (Grading of Recommendations Assessment, Development and Evaluation – Робоча група з розроблення, оцінювання та експертизи обґрунтованості клінічних рекомендацій) включно з непрямими доказами з літератури про педіатричну мігрень для підтвердження рекомендацій у галузях з обмеженими доказами. Група використовувала метод GRADE «від доказів до рішень» для формулювання рекомендацій, які були також представлені для публічного обговорення.

Основні рекомендації

Група сформулювала 16 рекомендацій щодо ведення педіатричного СЦБ, застосовуючи нефармакологічні та фармакологічні підходи. Рекомендації розділені на абортивні (гострі) та профілактичні (превентивні) втручання (табл. 1).

Таблиця 1. Зведення рекомендацій, згрупованих за абортивними та профілактичними і нефармакологічними та фармакологічними терапевтичними втручаннями

Абортивні втручання (нефармакологічні)

Рекомендація 1: розглянути використання нефармакологічних методів (тобто нейромодуляції, акупунктури, поведінкових втручань) для лікування гострих епізодів СЦБ у дітей та підлітків, які віддають перевагу нефармакологічним підходам та/або у яких спостерігаються побічні ефекти фармакологічних засобів (умовна рекомендація, дуже низька достовірність доказів)

Примітки: незважаючи на дуже низьку достовірність доказів, уподобання пацієнтів щодо уникнення фармакотерапії, поєднані з ймовірною низькою шкодою цих втручань, можуть виправдати обмежену спробу. Докази щодо застосування місцевого капсаїцину були екстрапольовані з педіатричного синдрому канабіноїдного гіперемезису (СКГ) і можуть бути розглянуті для СЦБ, враховуючи клінічні особливості та правдоподібну механістичну роль ендоканабіноїдної системи при СЦБ

Абортивні втручання (фармакологічні)

Рекомендація 2: використання протимігреневих засобів (наприклад, НПЗП, триптанів) для лікування гострих епізодів СЦБ у дітей та підлітків з особистим або сімейним анамнезом мігрені (сильна рекомендація, середня достовірність доказів)

Примітки: група наголосила на тісному зв’язку між СЦБ і мігренню, а також, що докази з педіатричної мігренозної літератури рішуче підтримують використання НПЗП і триптанів як абортивних засобів при перших проявах симптомів

Рекомендація 3: розглянути використання антагоністів рецепторів NK‑1 (апрепітант) для лікування гострих епізодів СЦБ у дітей та підлітків (умовна рекомендація, дуже низька достовірність доказів)

Примітки: лікування антагоністом рецепторів NK‑1 слід продовжувати протягом 3 послідовних днів. Група визначила, що бажані ефекти підкріплені позитивним клінічним досвідом серед експертів. Проте сильна рекомендація не могла бути підтримана через докази дуже низької достовірності, проблеми з вартістю лікування та можливістю застосування

Рекомендація 4: розглянути використання антагоністів рецепторів 5HT₃ (ондансетрон) для лікування гострих епізодів СЦБ у дітей та підлітків (умовна рекомендація, дуже низька достовірність доказів)

Абортивні втручання (внутрішньовенні)

Рекомендація 5: раннє звернення та негайне внутрішньовенне введення рідини для лікування гострих епізодів СЦБ у дітей та підлітків, які не відповідають на амбулаторні абортивні терапії (умовна рекомендація, дуже низька достовірність доказів)

Примітки: раннє звернення та негайне внутрішньовенне введення рідини для переривання епізоду СЦБ необхідне, коли амбулаторна терапія не дала результату, на відміну від продовженого спостереження у разі відсутності відповіді на «рятувальні» ліки. Центри невідкладної допомоги, інфузійні центри або домашнє внутрішньовенне лікування можуть бути альтернативою відділенням невідкладної допомоги для забезпечення раннього втручання та прискореного внутрішньовенного доступу

Рекомендація 6: внутрішньовенна регідратація для лікування гострих епізодів СЦБ з урахуванням віку пацієнта, тяжкості симптомів та ступеня дегідратації (умовна рекомендація, дуже низька достовірність доказів)

Примітки: відсутні дослідження щодо використання 10% декстрози проти 5% декстрози при гострих епізодах СЦБ. Через відсутність доказів і потенційну затримку лікування при використанні спеціалізованих рідин не надаються рекомендації щодо конкретних внутрішньовенних рідин. Вибір рідини повинен визначати лікар і забезпечувати аналогічно іншим дітям з гострим початком блювання з метою регідратації та усунення електролітних порушень і кетозу

Рекомендація 7: розглянути внутрішньовенне використання антагоніста рецепторів NK‑1 (фосапрепітант) для лікування гострих епізодів СЦБ у дітей та підлітків, які не відповідають на амбулаторні абортивні терапії (умовна рекомендація, дуже низька достовірність доказів)

Рекомендація 8: розглянути внутрішньовенне використання антагоніста рецепторів 5HT₃ (ондансетрон) для лікування гострих епізодів СЦБ у дітей та підлітків, які не відповідають на амбулаторні абортивні терапії (умовна рекомендація, дуже низька достовірність доказів)

Профілактичні втручання (нефармакологічні)

Рекомендація 9: уникнення тригерів (наприклад, правильні звички сну) для запобігання епізодам СЦБ у дітей та підлітків (умовна рекомендація, дуже низька достовірність доказів)

Примітки: хоча інше потенційне уникнення тригерів (голодування, зневоднення, перенапруження та специфічні продукти) було визнано потенційно релевантним для окремих пацієнтів, бракує істотних дослідницьких доказів для забезпечення науково обґрунтованих рекомендацій

Рекомендація 10: розглянути використання певних добавок (коензим Q10, рибофлавін, магній) для запобігання епізодам СЦБ у дітей та підлітків (умовна рекомендація, від дуже низької до помірної достовірності доказів)

Примітки:

коензим Q10: група підкреслює важливість спільного ухвалення рішень та розгляду економічної ефективності. Ймовірно, незначна шкода, невеликі бажані переваги, помірні витрати та змінна біодоступність виправдовують обмежену за часом спробу (36 місяців) і оцінку відповіді (умовна рекомендація, дуже низька достовірність доказів)

рибофлавін: група рекомендує використання вищого дозування двічі на день на основі досліджень педіатричної мігрені в обмеженому за часом випробуванні з оцінкою відповіді (умовна рекомендація, помірна достовірність доказів)

магній: група застерігає, що певні форми магнію (оксид магнію та цитрат магнію) з більшою ймовірністю викликають розлади кишечника порівняно з гліцинатом магнію (умовна рекомендація, дуже низька достовірність доказів)

Lкарнітин: група не виявила доказів ефективності, крім випадків використання в комбінації з коензимом Q10, і застерігала проти використання на основі побоювань щодо атеросклерозу у тварин

Рекомендація 11: розглянути використання нефармакологічних методів лікування для запобігання епізодам та для лікування супутніх захворювань у дітей і підлітків із СЦБ (умовна рекомендація, дуже низька достовірність доказів)

Примітки: сюди входять різні психологічні терапії, управління способом життя та втручання щодо дотримання лікування

Профілактичні втручання (фармакологічні)

Рекомендація 12: розглянути використання bблокаторів (пропранолол) для запобігання епізодам СЦБ у дітей та підлітків (умовна рекомендація, низька достовірність доказів)

Примітки: пропранолол широко використовується у всіх вікових групах включно із немовлятами. Група застерігала щодо використання у пацієнтів з реактивними захворюваннями дихальних шляхів

Рекомендація 13: розглянути використання антагоністів рецепторів 5HT_2A (ципрогептадин) для запобігання епізодам СЦБ у дітей та підлітків (умовна рекомендація, дуже низька достовірність доказів)

Примітки: група застерігала щодо побічних ефектів, таких як сонливість та збільшення ваги. Група відзначила досвід ефективного використання цього препарату у дітей старших 5 років. Хоча пізотифен, який недоступний у США, має подібну активність на рецептори 5HT_2A, відповідні дані не були розглянуті

Рекомендація 14: розглянути використання антагоністів рецепторів NK‑1 (апрепітант) для запобігання епізодам СЦБ у дітей та підлітків (умовна рекомендація, дуже низька достовірність доказів)

Рекомендація 15: розглянути використання трициклічних антидепресантів (амітриптилін) для запобігання епізодам СЦБ у дітей та підлітків (умовна рекомендація, дуже низька достовірність доказів)

Примітки: група рекомендує, щоб цей препарат був зарезервований для пацієнтів із частішими та тяжчими захворюваннями, які не відповіли на терапії з більш сприятливими профілями побічних ефектів. Застереження щодо можливих поведінкових змін включно із суїцидальністю є показаним для всіх дітей та підлітків

Рекомендація 16: не використовувати протисудомні препарати (топірамат або вальпроат) для запобігання епізодам СЦБ у дітей та підлітків, за винятком рефрактерного СЦБ (умовна рекомендація, дуже низька достовірність доказів)

Примітки: група рекомендує, щоб ці препарати були зарезервовані для пацієнтів із частішими та тяжчими симптомами, які не відповіли на терапії зі сприятливішими профілями побічних ефектів

Сильна рекомендація

Сформульовано сильну рекомендацію щодо використання протимігреневих засобів для купірування епізодів СЦБ у пацієнтів з особистим або сімейним анамнезом мігрені.

Умовні рекомендації

Умовні рекомендації для абортивної терапії СЦБ включають використання пероральних та внутрішньовенних антагоністів 5-HT₃ та NK‑1 рецепторів, а також раннє звернення при необхідності внутрішньовенного втручання.

Умовні рекомендації для профілактичної терапії СЦБ включають нефармакологічні методи, такі як уникнення тригерів, застосування харчових добавок, а також різні біоповедінкові та нейромодуляційні втручання.

Для профілактичної фармакологічної терапії умовно рекомендовано β-блокатори, антагоністи NK‑1 та 5-HT_2A рецепторів, а також трициклічні антидепресанти. Група застерігає щодо потенційних побічних ефектів деяких фармакологічних засобів і рекомендує використання протисудомних препаратів лише при рефрактерному СЦБ.

СЦБ – більше ніж просто блювання

СЦБ характеризується стереотипними нападами блювання, що можуть тривати від кількох годин до тижня. Цікаво, що за клінічними проявами та патофізіологією у СЦБ багато спільного з мігренню. Дослідження показують, що до 82% дітей із СЦБ мають особистий або сімейний анамнез мігрені, а у близько 26% дітей із СЦБ згодом розвивається класична мігрень.

Окрім збліднення, млявості, підвищеної чутливості до світла та звуків під час нападів, діти із СЦБ стикаються із серйозними наслідками для повсякденного життя: невідвідування школи, часті звернення до відділень невідкладної допомоги, госпіталізації та значне погіршення якості життя і дитини, і всієї родини.

Методологія розроблень рекомендацій: наука на службі практики

Новий документ розроблений із використанням методології GRADE – золотого стандарту для створення клінічних рекомендацій. Це забезпечило систематичний підхід до оцінювання рівня доказовості та сили рекомендацій.

Міждисциплінарна команда експертів включно з дитячими гастроентерологами, неврологами, психологами, фахівцями з невідкладної медицини та представником пацієнтів ретельно проаналізувала усю доступну літературу. Через обмежену кількість якісних досліджень безпосередньо із СЦБ група також розглянула непрямі докази досліджень педіатричної мігрені, зважаючи на значне перекриття цих станів.

Огляд основних рекомендацій: індивідуалізований підхід до лікування

Абортивна терапія: швидка допомога під час нападу

Протимігреневі препарати виходять на передній план

Найсильніша рекомендація у документі (єдина з категорії сильних) стосується використання протимігреневих засобів, таких як НПЗП (ібупрофен) та триптани (суматриптан) для переривання гострих нападів СЦБ у дітей із мігренозними особливостями. Це підкреслює тісний зв’язок між СЦБ та мігренню і надає нові можливості для ефективного лікування.

Професор Катя Карренто, керівниця дослідження, пояснює: «Доказові дані переконливо свідчать, що раннє застосування протимігреневих засобів при перших ознаках нападу може суттєво скоротити його тривалість та інтенсивність, особливо у дітей із сімейним анамнезом мігрені».

Інноваційні антиеметики: новий фронт боротьби із СЦБ

Вперше в рекомендаціях з’явилися антагоністи рецепторів NK‑1 (апрепітант) – препарати, які раніше застосовувалися переважно для контролю нудоти при хімієтерапії. Їхня ефективність при СЦБ надає нові терапевтичні можливості, особливо для пацієнтів, які не відповідають на стандартні підходи.

Важливою є також рекомендація щодо раннього звернення для внутрішньовенної терапії при неефективності амбулаторного лікування – замість стратегії «спостереження та очікування» при тривалому нападі.

Профілактична терапія: легше запобігти, ніж лікувати

Немедикаментозні підходи – основа профілактики

Рекомендації засвідчують важливість нефармакологічних стратегій у профілактиці СЦБ:

режим сну (достатній, регулярний сон є критично важливим);
уникнення індивідуальних тригерів;
поведінкові втручання (когнітивно-поведінкова терапія, біофідбек);
нейромодуляція (черезшкірна електрична стимуляція нервових полів).

Дієтичні добавки: природна підтримка

Особливу увагу приділено добавкам із доведеною ефективністю:

рибофлавін (вітамін В2) у високих дозах (100-200 мг двічі на день);
коензим Q10 (100-200 мг щоденно);
магній (переважно у формі гліцинату).

Ці речовини здатні стабілізувати мітохондріальну функцію та нейротрансмісію, що теоретично може впливати на патофізіологію СЦБ.

Фармакологічна профілактика: зважений підхід

Для частих та тяжких епізодів рекомендовані такі групи препаратів:

β-блокатори (пропранолол) – препарати першої лінії;
антагоністи 5-HT_2A рецепторів (ципрогептадин) – ефективні в дітей старших п’яти років;
антагоністи NK‑1 рецепторів (апрепітант) – інноваційний підхід для профілактики;
трициклічні антидепресанти (амітриптилін) – зарезервовані для тяжких випадків.

Важливо, що рекомендації застерігають проти рутинного використання протисудомних препаратів (топірамат, вальпроат), обмежуючи їхнє застосування лише рефрактерними випадками через несприятливий профіль безпеки.

Стратифікація лікування за тяжкістю: персоналізований підхід

Інноваційним аспектом нових рекомендацій є чітка стратифікація підходів залежно від тяжкості захворювання.

Легкий СЦБ (менше чотирьох епізодів на рік, тривалість до 24 годин, відсутність потреби у внутрішньовенній терапії):

основа: нефармакологічні втручання та абортивна терапія;
фокус на освіті та модифікації способу життя.

Помірний СЦБ (більше чотирьох епізодів на рік або більше одного епізоду на місяць, тривалість 24-48 годин, періодичні госпіталізації):

додавання профілактичної фармакотерапії;
β-блокатори, антагоністи 5-HT_2A, антагоністи NK‑1 рецепторів або трициклічні антидепресанти.

Тяжкий/рефрактерний СЦБ (щомісячні епізоди, тривалість понад 48 годин, численні госпіталізації):

комбінована терапія;
розгляд протисудомних препаратів;
інтенсивна амбулаторна або стаціонарна реабілітація.

Практичне застосування: реальні схеми лікування

Для практичного застосування рекомендацій наведені конкретні дозування та схеми застосування препаратів (табл. 2), що значно полегшує роботу клініцистів.

Таблиця 2. Рекомендовані лікувальні втручання і дозування на основі систематичного огляду та експертного консенсусу

Абортивна терапія (нефармакологічна)

Поведінкові терапії (зменшення стресу, біофідбек)

Нейромодуляція (акупунктура, стимуляція периферичних нервів)

Капсаїцин: 0,0250,075% місцево кожні 46 год за потребою на живіт

Абортивна терапія (фармакологічна)

Протимігреневі/анальгетики

Ібупрофен 10 мг/кг перорально кожні 68 год (макс. 600 мг)

Кеторолак 0,5 мг/кг/дозу (макс. 15 мг) в/в/внутрішньом’язово кожні 68 год, 1 мг/кг/дозу (макс. 10 мг) перорально кожні 8 год

Суматриптан/напроксен 30/180 мг (2039 кг), 85/500 мг (≥ 40 кг) перорально

Суматриптан

Таблетки: 25 мг (2039 кг), 50100 мг (≥ 40 кг) перорально

Назальний спрей: 510 мг (2039 кг), 20 мг (≥ 40 кг) назально

Підшкірна ін’єкція: 6 мг (≥ 40 кг) підшкірно

Ризатриптан 5 мг (< 40 кг), 10 мг (≥ 40 кг) перорально

Золмітриптан

Перорально: 2,5 мг (2039 кг), 5 мг (≥ 40 кг) перорально

Назальний спрей: 2,5 мг (2039 кг), 5 мг (≥ 40 кг) назально

Альмотриптан 6,25 мг (2039 кг), 12,5 мг (≥ 40 кг) перорально

Фроватриптан (довший період напіввиведення) 2,5 мг (≥ 40 кг) перорально

Наратриптан 1 мг (2039 кг), 2,5 мг (≥ 40 кг) перорально

Елетриптан 20 мг (2039 кг), 40 мг (≥ 40 кг) перорально

Протиблювотні

Ондансетрон 0,15 мг/кг (макс. 8 мг) на дозу кожні 46 год перорально/ODT/місцево/в/в

Гранісетрон 40 мкг/кг/дозу кожні 12 год перорально (в/в кожні 24 год)

Апрепітант (використовувати за потребою або за 3денною схемою)

80 мг перорально (день 1), 40 мг перорально кожні 24 год (дні 2 і 3) (< 15 кг)

80 мг перорально кожні 24 год ґ 3 дні (1520 кг)

125 мг перорально (день 1), 80 мг перорально кожні 24 год (дні 2 і 3) (> 20 кг)

Фосапрепітант 4 мг/кг (макс. 150 мг) в/в день 1 (апрепітант перорально кожні 24 год дні 2 і 3)

Седативні

Мелатонін 4 мг (< 40 кг), 8 мг (≥ 40 кг) перорально ґ 1

Дифенгідрамін 1,25 мг/кг/дозу (підлітки – 2550 мг) перорально/в/в кожні 6 год

Гідроксизин 12,5 мг (або 0,5 мг/кг/дозу) (< 6 років) перорально кожні 6 год, 12,525 мг (≥ 6 років) перорально кожні 68 год

Лоразепам 0,050,1 мг/кг/дозу (підлітки – 12 мг) перорально/в/в кожні 6 год

Діазепам 0,5 мг/кг (25 років), 0,3 мг/кг (611 років), 0,2 мг/кг (≥ 12 років) ректально ґ 1

Профілактична терапія (нефармакологічна)

Уникнення тригерів

Управління способом життя, поведінкові та психологічні втручання

Нейромодуляція

Черезшкірна електрична стимуляція нервового поля (46тижневе втручання)

Добавки

Рибофлавін 100 мг (< 40 кг), 200 мг (≥ 40 кг) перорально кожні 12 год

Коензим Q10 100 мг (< 40 кг), 200 мг (≥ 40 кг) перорально кожні 24 год (або розділено кожні 12 год)

Магній гліцинат/оксид 9 мг/кг/день (підлітки 400 мг) перорально на ніч

Профілактична терапія (фармакологічна)

Пропранолол 0,53 мг/кг/день перорально розділено кожні 812 год, 1040 мг (> 7 років) перорально кожні 8 год або пролонгованої дії 6080 мг перорально кожні 12 год

Ципрогептадин 0,250,5 мг/кг/день перорально розділено кожні 824 год (макс. 12 мг/день)

Апрепітант 40/40/40 мг (< 40 кг), 80/80/80 мг (4060 кг), 125/80/80 мг (> 60 кг) перорально 3ґ/тиждень

Амітриптилін титрувати від 0,5 до 11,5 мг/кг/день перорально на ніч альтернативи: нортриптилін (рідка форма), доксепін

Протисудомні

Топірамат титрувати від 0,5 до 2,0 мг/кг/день перорально розділено кожні 12 год (< 12 років), титрувати від 25 мг перорально кожні 24 год до 50 мг кожні 12 год (≥ 12 років)

Вальпроат 1040 мг/кг/день (< 40 кг) перорально розділено кожні 12 год, 250 мг кожні 12 год (≥ 40 кг)

Інше

Оральні контрацептиви (катаменіальний СЦБ)

Наприклад, для абортивного лікування чітко вказано:

ібупрофен: 10 мг/кг перорально кожні 6-8 годин (максимум 600 мг);
суматриптан: 25 мг (20-39 кг) або 50-100 мг (≥ 40 кг) перорально;
апрепітант: 80 мг перорально (день 1), 40 мг перорально кожні 24 години (дні 2 і 3) для дітей, що важать менше 15 кг.

Для профілактики також наведені чіткі схеми:

пропранолол: 0,5-3 мг/кг/день перорально, розділено кожні 8-12 годин;
рибофлавін: 100 мг (< 40 кг) або 200 мг (≥ 40 кг) перорально кожні 12 годин;
амітриптилін: титрування від 0,5 до 1-1,5 мг/кг/день перорально на ніч.

Клінічні підтипи СЦБ: розпізнаємо різновиди

Цікавим аспектом, висвітленим у рекомендаціях, є виділення декількох клінічних підтипів СЦБ, що може допомогти у персоналізації лікування:

асоційований із мігренню СЦБ: найпоширеніший підтип із тісним зв’язком з мігренню;
катаменіальний СЦБ: напади, пов’язані з менструальним циклом, що потребують гормональної терапії;
календарний СЦБ: передбачувані напади в певні дні, що дає змогу планувати профілактику;
варіант Сато: підтип із гіперактивною гіпоталамо-гіпофізарно-наднирниковою віссю;
СЦБ із вегетативною дисфункцією: із переважанням вегетативних симптомів.

Також рекомендації стосуються питання диференційної діагностики із синдромом канабіноїдного гіперемезису, актуальність якого зростає з легалізацією канабісу в багатьох країнах.

Обмеження та перспективи

Автори відверто визнають обмеження рекомендацій, пов’язані з низькою якістю доказів для багатьох втручань та необхідністю екстраполяції даних досліджень мігрені. Це засвідчує потребу в подальших високоякісних дослідженнях, зокрема:

проспективних, контрольованих дослідженнях нефармакологічних втручань;
клінічних випробуваннях протимігреневих засобів специфічно для СЦБ;
дослідженнях із контролем значного ефекту плацебо, який спостерігається при СЦБ;
вивченні безпеки довготривалого застосування нових препаратів у педіатричній популяції.

Висновки: новий рівень доказової медицини

Нові рекомендації NASPGHAN 2025 – революційний крок у лікуванні педіатричного СЦБ, що переводить його із царини емпіричної терапії до сфери доказової медицини. Використання систематичного підходу GRADE дало змогу створити комплексний документ, що враховує і наукові докази, і клінічний досвід.

Основний меседж рекомендацій полягає в мультимодальному підході, що поєднує нефармакологічні та фармакологічні стратегії, з акцентом на ранньому втручанні та профілактиці. Особливо важливим є визнання зв’язку між СЦБ і мігренню, що надає нові терапевтичні можливості.

Для лікарів-практиків ці рекомендації пропонують чіткий, структурований підхід до ведення дітей із СЦБ, а для пацієнтів та їхніх родин – надію на краще управління цим складним і часто виснажливим захворюванням. Ключові рекомендації наведені в табл. 1, 2.

За матеріалами Karrento K., Rosen J.M., Tarbell S.E. et al. (2025) North American Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition 2025 guidelines for management of cyclic vomiting syndrome in children. J Pediatr Gastroenterol Nutr. Apr 14. doi: 10.1002/jpn3.70020.

Підготував Максим Голуб

Тематичний номер «Педіатрія» № 2 (78) 2025 р.

Номер: Тематичний номер «Педіатрія» № 2 (78) 2025 р.