25 березня, 2026
Скринінг цукрового діабету першого типу в загальній популяції: за результатами дослідження ELSA
Раннє виявлення цукрового діабету першого типу на доклінічній стадії набуває особливої актуальності у зв’язку з появою хворобомодифікуючої терапії теплізумабом, здатної відтермінувати клінічну маніфестацію захворювання. Британське дослідження ELSA (Early Surveillance for Autoimmune Diabetes) стало першим проєктом, завдяки якому було оцінено практичну можливість впровадження загальнопопуляційного скринінгу цукрового діабету першого типу в дітей. За два роки до участі в ньому було залучено 24 875 дітей віком 3-13 років, що перевищило заплановану мету. Скринінг методом сухої краплі крові (dried blood spot, DBS) із подальшим підтверджувальним тестуванням виявився практично здійсненним і прийнятним для населення. Найефективнішими каналами залучення стали соціальні мережі та школи, водночас позадомашні локації тестування забезпечили кращий доступ для етнічних меншин і населення депривованих районів. Показник повернення зразків (69,48%) був зіставним з іншими скринінговими програмами. Психосоціальний вплив скринінгу оцінено як керований, хоча родини потребують постійного доступу до інформації та підтримки. Результати ELSA створюють доказову базу для розроблення національних програм скринінгу цукрового діабету першого типу.
Чи можна виявити цукровий діабет першого типу ще до появи перших симптомів? І, якщо так, чи готові системи охорони здоров’я до масового скринінгу дітей? Ці питання особливо актуальні сьогодні, коли з’явилась реальна можливість відтермінувати маніфестацію захворювання за допомогою хворобомодифікуючої терапії. Дослідження ELSA стало першою спробою перевірити на практиці, наскільки реалістичним є впровадження загальнопопуляційного скринінгу. І результати виявились досить обнадійливими.
! Нагадаємо, що цукровий діабет першого типу розвивається внаслідок прогресуючого руйнування β-клітин підшлункової залози і потребує довічної інсулінотерапії. Однак цьому передує доклінічна стадія, коли в крові вже наявні острівцеві аутоантитіла, але порушень вуглеводного обміну ще немає. Саме цей період відкриває терапевтичне вікно: раннє виявлення покращує довгостроковий глікемічний контроль, дає родині час на адаптацію і знижує ризик діабетичного кетоацидозу. Поява теплізумабу – першого препарату, здатного відтермінувати клінічну маніфестацію, – надала скринінгу реального терапевтичного сенсу.
Не дивно, що у деяких країнах уже взялися за впровадження національних скринінгових програм. Першою стала Італія з обов’язковим педіатричним скринінгом. Втім, щоб реалізувати ідею, потрібно вирішити чимало організаційних питань: як забезпечити рівний доступ? чи вистачить кадрів? наскільки це економічно обґрунтовано? Отримати на них відповіді допомогло дослідження ELSA.
Як було організовано дослідження
До участі були запрошені діти 3-13 років без діагнозу цукрового діабету першого типу. Інформування здійснювалося через соціальні мережі, вебсайт, школи та кабінети сімейних лікарів. Сам скринінг був максимально спрощеним: забір капілярної крові методом сухої краплі можна було виконати вдома або за допомогою медперсоналу. Дітей із позитивним результатом запрошували на підтверджувальне тестування, а за наявності двох і більше аутоантитіл – на глюкозотолерантний тест.
Результати набору перевершили очікування: за два роки приєдналося 24 875 дітей, тоді як було заплановано 20 000 за три роки (рис.). Серед залучених переважали хлопчики (51,61%), медіана віку – 8 років. Етнічний склад: 80,96% – білошкіре населення, 18,26% – етнічні меншини. Третина учасників мала сімейний анамнез захворювання. Цікаво, що родини з обтяженим анамнезом частіше дізнавались про дослідження через соцмережі, тоді як етнічні меншини – переважно через школи та лікарів.
Де тестувались учасники
Більшість родин (61,93%) обрала домашнє тестування. Друге місце посіли школи (21,58%), далі – клініки та кабінети лікарів. Водночас позадомашні локації виявилися ключовим інструментом залучення недостатньо представлених груп: школи продемонстрували значно вищу частку етнічних меншин і дітей без сімейного анамнезу.
! Отже, різноманіття локацій забезпечує рівний доступ до скринінгу.
Загалом повернуто 17 931 картку DBS, з яких 17 283 (69,48%) придатні для аналізу. Показник повернення для альтернативних локацій (82,97%) був вищим, ніж для домашніх наборів (61,19%). Втім, навіть загальний показник зіставний з іншими програмами: 67% для скринінгу раку кишечника та 47% для тестування на інфекції, що передаються статевим шляхом.
Безпека і результати дослідження
Профіль безпеки виявився цілком прийнятним. За весь період дослідження зареєстровано 87 небажаних подій – переважно передсинкопальні стани та непритомності. Жодна з них не потребувала госпіталізації чи додаткового лікування. Із 308 дітей із позитивним результатом понад 90% пройшли підтверджувальне тестування – високий показник комплаєнсу. Частота позитивних результатів суттєво залежала від анамнезу: 3,73% серед дітей з ураженими родичами першого ступеня проти 0,25% без сімейного анамнезу, що підказує стратегію поетапного впровадження.
Психосоціальний вплив
Чи не завдає позитивний результат скринінгу більше шкоди, ніж користі? До освітньої консультації понад половина батьків (51,72%) мала показники вищі за клінічний поріг тривожності. Після консультації показник знизився до 48,68%, хоча різниця не досягла статистичної значущості. Попри це, реальна потреба в психологічній підтримці виявилась невисокою: скористалися нею лише чотири родини. Від більшості занепокоєнь позбувались за одну-три консультації. Висновок авторів дослідження: психосоціальний вплив керований, однак однієї освітньої сесії недостатньо – потрібен постійний доступ до інформації та підтримки.
Що далі
Дослідження ELSA переконливо продемонструвало: загальнопопуляційний скринінг цукрового діабету першого типу – це не утопія, а цілком реалістична перспектива. Підхід на основі методу сухої краплі крові з підтверджувальним тестуванням виявився і практично здійсненним, і прийнятним для населення.
! Соціальні мережі та школи – найефективніші канали залучення, а тестування поза домом критично важливе для охоплення вразливих груп.
Наступним логічним кроком має стати впровадження скринінгу в умовах реальної клінічної практики з оцінюванням економічної ефективності та відпрацюванням алгоритмів інтеграції. Отримані результати вже сьогодні можуть слугувати орієнтиром для інших країн, що планують подібні програми.
За матеріалами:
Quinn L.M., Elliott J., Papanikolaou T. et al. Feasibility of general population screening for type 1 diabetes in the UK: the ELSA study. Lancet Diabetes Endocrinol. 2026. Published online January 20, 2026. https://doi.org/10.1016/S2213-8587(25)00363-8
Підготувала Олена Речмедіна
Тематичний номер «Педіатрія» № 1 (82) 2026 р.
