Думка фахівця
19 липня, 2025
Інсулінорезистентність у менопаузі розвивається як наслідок дефіциту естрогенів, що ініціює каскад метаболічних порушень: формування вісцерального ожиріння, дисфункцію жирової тканини з активацією хронічного системного запалення. Психоемоційний стрес і десинхронізація циркадних ритмів значно посилюють ці процеси через гіперкортизолемію та порушення ГАМК-ергічної нейротрансмісії. У рамках науково-практичного майстер-класу «Метаболічний ретрит. Персоналізація менеджменту при СПКЯ, ожирінні, інсулінорезистентності» старший науковий співробітник та керівник відділу діабетології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», доктор медичних наук Любов Костянтинівна Соколова представила фундаментальну доповідь «Інсулінорезистентність: точка метаболічного вибуху чи компенсаторна відповідь?». Спікер висвітлила сучасні патогенетичні механізми розвитку інсулінорезистентності у жінок менопаузального віку та представила інноваційні терапевтичні підходи з використанням персоналізованих стратегій корекції метаболічних порушень. Особлива увага була приділена ролі жирової тканини як ендокринного органа та впливу хронічного стресу на формування менопаузального метаболічного синдрому