Головна Статті

 
 
 
Невідкладне фармакологічне лікування пацієнтів із мігренню
Клінічні рекомендації

19 квітня, 2025

Якою є максимальна кількість днів, протягом яких можна застосовувати ліки для невідкладної допомоги без підвищеного ризику розвитку АГБ?
Вплив хронічного стресу на когнітивні функції: як поліпшити пам’ять та концентрацію уваги в сучасному ритмі життя?
Огляд

19 квітня, 2025

У сучасному світі інформаційне навантаження та стрес стали щоденними супутниками кожної людини. Це призводить до збільшення скарг на погіршення пам’яті, зниження концентрації уваги та розумову втому. Хронічний стрес спричиняє надмірне вироблення кортизолу, що негативно впливає на нейропластичність мозку, порушує передачу нервових імпульсів та знижує когнітивні здібності. Ключовим завданням лікарів і фармацевтів є вчасне виявлення проблеми й запрова­дження комплексної підтримки, що включає корекцію способу життя та застосування безпечних ноотропів на рослинній основі.
Ефективність нейромодуляції та мультивітамінної терапії при черепно-мозковій травмі та розладах психіки
Клінічне дослідження

19 квітня, 2025

Останніми роками в науковій літературі все більше обговорюється питання: чи доцільно застосовувати нейромодуляцію при легкій черепно-мозковій травмі (ЧМТ) як монотерапії або ж у комбінації з фармакологічним лікуванням. За даними Міжнародного товариства нейромодуляції (INS), процес активації в різних відділах центральної, периферичної та вегетативної нервових систем здійснюється за допомогою різних пристроїв (зокрема, імплантованих). Неінвазивні методи включають транскраніальну електро- та магнітостимуляцію, а також фармакологічну нейромодуляцію. Розглянемо результати дослі­дження, присвяченого ефекту транскраніальної електростимуляції (ТЕС) у поєднанні з мультивітамінною терапією препаратом Синдрекс® (Farmak).
Судинна деменція: сучасні аспекти етіології, патогенезу, діагностики, профілактики та лікування
Думка фахівця

19 квітня, 2025

Чергова науково-практична конференція «Зимова школа НЕПІКа», що відбулася 6‑8 лютого 2025 року, традиційно була присвячена актуальним напрямам неврології, ендокринології, психіатрії та кардіології. Про сучасні аспекти етіології, патогенезу, діагностики, профілактики та лікування судинної деменції (СД) розповів д.мед.н., професор Навчально-наукового інституту післядипломної освіти Запорізького державного медико-фармацевтичного університету Олег Анатолійович Левада.
Синдром обструктивного апное сну як фактор ризику когнітивних розладів
Думка фахівця

19 квітня, 2025

Близько 40% випадків деменції пов’язано із потенційно модифікованими факторами ризику, як-то цук­ровий діабет, артеріальна гіпертензія (АГ), ожиріння, відсутність фізичної активності, депресія, куріння, низький рівень освіти й соціальних контактів, зниження слуху, надмірне вживання алкоголю та забруднене повітря [1]. Останніми роками підвищену увагу приділяють виявленню нових зворотних чинників ризику когнітивних розладів (КР). У цьому контексті розглядаються розлади сну, зокрема синдром обструктивного апное сну (СОАС). У численних клінічних та експериментальних дослі­дженнях підтвер­джено двонаправлений зв’язок порушень сну та КР. З одного боку, проблеми зі сном підвищують ризик розвитку КР, з іншого – ​можуть бути ранніми проявами нейродегенеративних захворювань. Висока поширеність розладів сну в літніх осіб підкреслює важливість їх врахування як фактора ризику КР у цієї категорії пацієнтів [2].
Оновлення в лікуванні генералізованого тривожного і посттравматичного стресового розладів
Огляд подій

19 квітня, 2025

Вивчення психічного добробуту українців в умовах сьогодення набуває особливого значення. У лютому 2025 р. відбувся майстер-клас «Психічний добробут у надзвичайних ситуаціях: сучасні методи допомоги». В межах заходу розглядалася важливість надання психосоціальної допомоги, спрямованої на збереження психічного здоров’я, недопущення загострення хвороб і перетворення їх на хронічні форми, відновлення та підтримання функціонування пацієнтів у різних сферах життя. Про деякі оновлення в лікуванні генералізованого тривожного (ГТР) і посттравматичного стресового розладів (ПТСР) розповів Михайло Михайлович Орос, д.мед.н., професор, завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Фармакокінетичний профіль оланзапіну: огляд сучасної літератури
Огляд

18 квітня, 2025

На сьогодні оланзапін є одним із найчастіше використовуваних антипсихотичних засобів, фармакокінетичні властивості якого широко вивчалися в межах багатьох дослі­джень. Попри те, що оланзапін застосовується у клінічній психіатрії протягом десятиліть, залишаються питання щодо користі терапевтичного моніторингу препарату, кінетичних характеристик при використанні в окремих групах пацієнтів або за різних захворювань, призначення високих доз, медикаментозних взаємодій тощо. У статті P. Kolli et al. «Olanzapine pharmacokinetics: a clinical review of current insights and remaining questions» на основі даних сучасної наукової літератури розглянуто клінічно значущі аспекти фармакокінетики оланзапіну і потенційні теми для майбутніх дослі­джень. Пропонуємо до вашої уваги ключові положення огляду, опублікованого у виданні Pharmacogenomics and Personalized Medicine (2023; 16: 1097‑1108).
Коморбідні когнітивні порушення і синдром тривоги за початкових розладів мозкового кровообігу: можливості та критерії вибору лікування
Огляд

18 квітня, 2025

Хронічний стрес сьогодні є одним із провідних факторів у виникненні та розвитку різноманітних форм патології в сучасному суспільстві. Особливо актуальною ця проблема наразі є для нашої країни, де в умовах повномасштабної війни значна кількість населення відчувають хронічний стрес, що формує потужне підґрунтя для виникнення так званих хвороб цивілізації. До них належать, зокрема, цереброваскулярна і психосоматична патологія, а також неврози, тобто основні захворювання у практиці як невролога, так і сімейного лікаря. Поєднує ці форми патологій первинність ураження центральної нервової системи (ЦНС) на всіх рівнях структурно-функціональної організації мозку – ​від молекулярного до системного, із подальшим розвитком дизрегуляції внутрішніх органів, центрального та периферичного кровообігу. Тому «хвороби цивілізації» також належать до категорії дизрегуляційної патології.
Вплив комплексного засобу Кардонат Макс на клініко-інструментальні показники в пацієнтів із гіпертонічною хворобою І-ІІ стадії
Клінічне дослідження

18 квітня, 2025

Питання гіпертонічної хвороби (ГХ) на сьогодні залишається таким самим актуальним, як і наприкінці минулого та позаминулого століть. Що більше науковий світ пізнає механізмів серцево-судинних захворювань, то значна частка питань визнається досі не вирішеною. На сьогодні можна констатувати той факт, що досягнення цільових рівнів артеріального тиску (АТ) і тривале утримання їх сучасними засобами можливі далеко не в усіх пацієнтів.
Таблетований лорноксикам Ларфікс Рапід в усуненні больового синдрому різного генезу
Клінічні рекомендації

18 квітня, 2025

Міжнародна асоціація з вивчення болю (International Association for the Study of Pain, IASP) визначила 2025 рік як загальносвітовий рік менеджменту болю, навчання пацієнтів і досліджень болю в країнах низького та середнього рівня достатку. Президент IASP Ендрю Райс (Andrew Rice) повідомив, що на ці країни припадає 83% населення світу, тому клініцисти, науковці, керівники галузі охорони здоров’я та політики повинні об’єднатися для покращення менеджменту болю в цих країнах, а також у незахищених соціальних верствах країн високого рівня достатку (Global Year IASP President’s Introduction, 2025).
Синбіотична підтримка в лікуванні та профілактиці бактеріального вагінозу
Огляд

18 квітня, 2025

Людська мікробіота – ​це складна спільнота, яка живе у відносинах мутуалізму з організмом людини [7]. Останнім часом значна увага приділяється здоров’ю жінок, особливо вивченню ролі вагінальної мікробіоти, оскільки піхва має величезну мікроекосистему, що містить мільярди видів мікроорганізмів [31]. Доведено, що вагінальний мікробіом чинить значний вплив на здоров’я та перебіг захворювань у жінок [28].