16 жовтня, 2025
Вплив пробіотиків на симптоматику розладів аутистичного спектра та синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю в дітей і підлітків
Нейророзвиткові розлади, зокрема розлади аутистичного спектра (РАС) і синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ), залишаються серйозним викликом для сучасної медицини. Вони формуються в дитячому віці та мають тривалий перебіг, впливаючи на когнітивні, поведінкові й соціальні функції дитини. За даними епідеміологічних досліджень, поширеність РАС у дитячій популяції сягає 1-2%, а СДУГ – близько 5%, і ці показники продовжують зростати (Zeidan et al., 2022; Sayal et al., 2018).
Традиційні підходи до терапії охоплюють психосоціальні втручання та медикаментозні засоби. Однак останні роки позначилися активним пошуком додаткових немедикаментозних стратегій, які б підсилювали стандартне лікування та підвищували якість життя дітей і підлітків. Одним з перспективних напрямів стала модуляція кишкової мікробіоти, адже саме вона є важливим компонентом так званої осі «кишечник – мозок». Відомо, що певні штами Lactobacillus і Bifidobacterium здатні синтезувати нейромедіатори, зокрема γ-аміномасляну кислоту (ГАМК) і дофамін, впливаючи на регуляцію емоцій, поведінки й когнітивних функцій (Barrett et al., 2012; Cheng et al., 2019).
У цьому контексті зростає інтерес до пробіотичних продуктів з нейропсихіатричною спрямованістю. Особливу увагу привертає комбінація Lactiplantibacillus plantarum і Levilactobacillus brevis – штамів, здатних продукувати ГАМК і дофамін. Саме ця формула стала об’єктом рандомізованого контрольованого дослідження, результати якого продемонстрували її потенціал у зменшенні вираженості поведінкових симптомів у дітей з РАС та/або СДУГ.
Дизайн дослідження
Дослідження проводили в Іспанії (провінція Таррагона) на базі спеціалізованих клінічних центрів і в межах шкільного проєкту EPINED (Universitat Rovira i Virgili). Протокол було схвалено комітетом з етики клінічних досліджень Institut d’Investigació Sanitària Pere Virgili.
Це було подвійно сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження (ідентифікатор ClinicalTrials.gov NCT05167110), до якого залучили 80 дітей віком від 5 до 16 років: 42 з аутизмом (РАС) і 38 зі СДУГ. Учасники з обома діагнозами (n=11) були віднесені до групи РАС як основної. Критеріями залучення були підтверджений діагноз за DSM‑5 (з використанням ADOS‑2 й ADI-R для РАС), вік 5-16 років і письмова інформована згода батьків. Не допускалися діти з протипоказаннями до пробіотиків (імунодефіцит, запальні захворювання кишечника, хронічна діарея, синдром короткої кишки); з алергією на компоненти; ті, хто вже отримував пробіотики протягом 3 міс до старту, мав непереносимість лікувальної суміші або проходив антибіотикотерапію на момент залучення.
Активний продукт* складався з двох штамів з QPS-статусом EFSA: L. plantarum CECT7485 (KABP023) та L. brevis CECT7480 (KABP052). Добова доза становила 1 стік (1×109 КУО, штами в співвідношенні 1:1). До складу пробіотичного продукту також входить вітамін D у кількості 400 МО (10 мкг), що може додатково сприяти оптимізації нейропсихічного розвитку. Формула має малиновий смак, що підвищує комплаєнс у дітей.
Контрольна група отримувала плацебо, ідентичне за виглядом і смаком, але без пробіотичних штамів і вітаміну D. Тривалість втручання становила 12 тижнів із контрольними візитами на початку та наприкінці, а також телефонним моніторингом на 6-му тижні.
Для оцінювання ефективності застосовували валідовані інструменти: Conners 3 (основні симптоми СДУГ), SRS‑2 («ядрові» симптоми РАС), CPT/K-CPT (увага, імпульсивність), BRIEF‑2 (виконавчі функції), CHIP-CE (якість життя) та SDSC (порушення сну).
Результати
У загальній популяції дослідження між групами пробіотика та плацебо не виявлено істотних відмінностей за основними шкалами. Водночас детальніший аналіз з урахуванням віку продемонстрував важливі позитивні тенденції (рис.).
Рис. Порівняння змін показників між групами після лікування
У дітей молодшої вікової групи (5-9 років) пробіотичне втручання асоціювалося зі значним зниженням симптомів гіперактивності/імпульсивності. Для дітей з аутизмом ефект був особливо вираженим (Cohen’s d понад 1,2), а в дітей зі СДУГ спостерігалася стійка тенденція до покращення (Cohen’s d близько 0,7). За оцінками батьків, поведінка дітей ставала контрольованішою, зменшувалися імпульсивність і рухова неспокійність.
Додатковим підтвердженням цього стала об’єктивна нейропсихологічна оцінка: в підгрупі дітей з РАС, які отримували пробіотик, відзначалося достовірне зниження кількості імпульсивних помилок у тесті CPT (p=0,001). Це свідчить про поліпшення здатності до гальмування реакцій і самоконтролю.
Ще один важливий результат стосувався якості життя. За даними опитувальника CHIP-CE, в дітей з РАС, які отримували пробіотик, значуще підвищився показник «комфорт» (p=0,01), що відображає краще загальне самопочуття, адаптацію й емоційний баланс.
Жодних серйозних побічних ефектів під час утручання не зафіксовано, комплаєнс був високим завдяки зручній формі застосування та приємному смаку продукту.
Обговорення
Результати проведеного рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження підтверджують зростання інтересу до використання пробіотиків як допоміжної терапії при нейророзвиткових розладах.
Основною метою цього подвійно сліпого рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження було вивчення потенційних позитивних ефектів пробіотичної комбінації L. plantarum і L. brevis на вираженість симптомів, асоційованих з РАС і СДУГ. Обґрунтуванням для такого підходу стали попередні дослідження, котрі показали, що певні штами цих видів мають здатність продукувати ГАМК і дофамін (Barrett et al., 2012; Cheng et al., 2019; Dash et al., 2022). Дисрегуляція саме цих медіаторних систем розглядається як один із ключових механізмів патофізіології як РАС, так і СДУГ (Mishra et al., 2022; Port et al., 2017; Purkayastha et al., 2015; Puts et al., 2020; Shirvani-Rad et al., 2022).
У загальній вибірці статистично достовірних відмінностей між групами не виявлено, що можна пояснити гетерогенністю учасників і відносно помірною тяжкістю проявів у більшості дітей. Проте поглиблений аналіз за віком дав змогу виявити закономірності, які мають особливу клінічну цінність. Виявилося, що саме молодші діти реагують на пробіотичне втручання найвираженіше: в цій групі спостерігалося достовірне зниження гіперактивності й імпульсивності, підтверджене як суб’єктивними оцінками батьків, так і об’єктивними даними нейропсихологічного тестування. Для клініцистів це важливе спостереження, оскільки в молодшому віці симптоми гіперактивності є найпомітнішими, а можливості корекції – найширшими завдяки більшій пластичності нервової системи (Biederman et al., 2000; Canals-Sans et al., 2021; Ramelli et al., 2010).
Для дітей з аутизмом особливо цінним результатом стало зменшення кількості імпульсивних помилок у тесті CPT. Цей показник відображає здатність до гальмування реакцій і самоконтролю – навичок, які в дітей із РАС часто виражені недостатньо. Навіть невеликі поліпшення в цій сфері можуть мати значний вплив на повсякденне життя: діти стають спокійнішими, легше взаємодіють з однолітками, а батьки відзначають зменшення рівня стресу в родині. Не менш важливим було й підвищення показника «комфорт» за шкалою якості життя, що вказує на кращу адаптацію та загальне самопочуття дітей, які отримували пробіотик.
У групі дітей зі СДУГ було зафіксовано стійку тенденцію до покращення контролю поведінки. Хоча зміни не завжди досягали статистичної значущості, розмір ефекту свідчив про їхню клінічну вагомість. Для лікарів-практиків важливим є саме цей аспект: навіть незначне зменшення вираженості гіперактивності й імпульсивності може відчутно вплинути на успішність навчання, соціальну інтеграцію та стосунки з оточенням.
Із погляду біології отримані результати цілком логічно узгоджуються з концепцією осі «кишечник – мозок». Відомо, що L. plantarum і L. brevis здатні продукувати ГАМК і дофамін – ключові медіатори, які беруть участь у регуляції поведінки, емоцій і когнітивних процесів. Дисбаланс цих систем давно описано як одну з провідних патогенетичних ланок СДУГ і аутизму. Отже, модуляція мікробіоти за допомогою пробіотиків відкриває нові можливості для комплексного впливу на симптоми розладів, де традиційні медикаментозні методи часто мають обмежену ефективність або супроводжуються небажаними ефектами.
Важливо й те, що пробіотичне втручання добре переносилося дітьми. Висока прихильність до лікування пояснювалася простою формою приймання та приємним смаком продукту, що є принципово важливим у педіатрії. Відсутність серйозних побічних реакцій підтверджує безпеку підходу, що розширює перспективи його застосування в рутинній практиці.
Отримані дані підкреслюють: хоча пробіотики не вплинули істотно на «ядрові» соціальні симптоми аутизму, їхній позитивний вплив на контроль поведінки та якість життя має самостійне значення. Адже саме гіперактивність й імпульсивність часто стають найдеструктивнішими факторами, які ускладнюють навчання та соціалізацію. Зменшення цих проявів навіть у межах додаткової терапії може істотно покращити прогноз і підвищити ефективність інших видів лікування, включно з поведінковими та педагогічними втручаннями.
Висновки
Отримані результати свідчать, що пробіотична комбінація L. plantarum CECT7485 і L. brevis CECT7480 може мати позитивний вплив на перебіг нейророзвиткових розладів у дітей. Найвираженіші ефекти спостерігалися в молодшій віковій групі, де відзначалося зменшення гіперактивності й імпульсивності, підтверджене як за батьківськими оцінками, так і за результатами нейропсихологічних тестів. У дітей з аутизмом додатково зафіксовано покращення показників якості життя, зокрема відчуття комфорту, що має важливе значення для повсякденного функціонування.
Отже, пробіотики на основі штамів L. plantarum і L. brevis можуть розглядатися як перспективний допоміжний підхід у комплексній терапії дітей з РАС і СДУГ. Їхнє використання відкриває нові можливості для поліпшення поведінкових проявів і підтримки якості життя, що особливо актуально в умовах потреби в безпечних і добре переносимих стратегіях лікування.
Rojo-Marticella M., Arija V., Canals-Sans J. Effect of probiotics on the symptomatology of autism spectrum disorder and/or attention deficit/hyperactivity disorder in children and adolescents: pilot study. Res. Child Adolesc. Psychopathol. 2025 Feb; 53 (2): 163-178. doi: 10.1007/s10802-024-01278-7. Epub 2025 Jan 11. PMID: 39798036; PMCID: PMC11845535.
Адаптований переклад підготував Олексій Терещенко
* В Україні представлений під брендом Церебро‑Біотик (виробник – AB-BIOTICS, S.A., Іспанія).
