9 березня, 2026
Вплив дисертаційних досліджень Мар'яни Байди на сучасну медицину
Алергічні захворювання дихальних шляхів залишаються однією з найбільш поширених медичних проблем у світі. Серед них особливе місце посідає алергічний альвеоліт — захворювання легень, яке розвивається через тривале вдихання дрібних частинок органічного пилу, цвілі або інших алергенів. Імунна система реагує на ці речовини надмірно, що спричиняє хронічне запалення легеневої тканини. Це захворювання є актуальною проблемою у багатьох країнах світу, зокрема в тих регіонах Європи та Північної Америки, де працівники регулярно контактують з органічним пилом. Всесвітня організація охорони здоров'я відносить його до професійних захворювань, що потребують подальшого вивчення та вдосконалення підходів до лікування.
У цьому контексті дослідження патогенетичних механізмів цього захворювання, зокрема ролі окислювального стресу (стану, при якому в клітинах накопичуються агресивні молекули, що руйнують тканини, а захисні системи організму не встигають їх нейтралізувати) має пряме значення для розробки ефективних методів лікування. Одним із фахівців, чия наукова робота вплинула на розуміння цих процесів, є Мар'яна Байда, доцент кафедри патологічної фізіології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Дисертаційне дослідження на тему «Патогенетичні механізми зрушень прооксидантної та антиоксидантної систем в органах дихання за умов розвитку експериментального алергічного альвеоліту та їх корекція тіотриазоліном» стало основою для подальших досліджень у галузі патофізіології дихальної системи. Зокрема, у подальших наукових роботах дослідники аналізували пошкоджуючий вплив прооксидантів на клітини організму та роль антиоксидантного захисту в розвитку патологічних процесів дихальної системи, ґрунтуючись на результатах експериментальних досліджень цієї тематики (Байда, 2018).
Аналізуємо наукові підходи, запропоновані дослідницею, та їх значення для розвитку сучасної медицини — далі у матеріалі.
Як окислювальний стрес впливає на розвиток алергічного альвеоліту?
Алергічний альвеоліт раніше розглядався переважно через призму імунологічних процесів. Мар'яна Байда зосередила увагу на ролі прооксидантної та антиоксидантної систем у розвитку цього захворювання, що дозволило по-новому подивитися на патогенетичні механізми ураження органів дихання.
«Говорячи про алергічний альвеоліт, ми часто зупиняємось на рівні імунної відповіді, – пояснює Мар'яна Байда. – Однак у тканинах органів дихання відбуваються складні процеси, пов'язані з порушенням балансу між прооксидантною та антиоксидантною системами, які визначають тяжкість перебігу хвороби. Розуміння цих процесів відкриває можливості для цілеспрямованої медикаментозної корекції».
У дисертаційній роботі було досліджено функціональний стан прооксидантної та антиоксидантної систем у легенях, бронхах, трахеї та крові в динаміці формування експериментального алергічного альвеоліту. Було встановлено, що вже на ранніх стадіях захворювання в тканинах легень і бронхів починають накопичуватися токсичні продукти окиснення — речовини, які пошкоджують клітини (Байда, 2018).
Спочатку організм намагається захищатися, і активність «ферментів-захисників», що нейтралізують ці шкідливі речовини, зростає. Однак з часом захисні ресурси виснажуються, і в пізній період хвороби ці ферменти вже не справляються зі своєю функцією, тому окислювальний стрес починає переважати в усіх досліджуваних органах дихання.
Важливою складовою дослідження стало вивчення коригуючого впливу тіотриазоліну на виявлені порушення. Засвідчено, що тіотриазолін (препарат з антиоксидантними властивостями) допомагає відновити порушений баланс, а саме знижує рівень токсичних продуктів окиснення та підвищує активність захисних ферментів в органах дихання (Kryvko et al., 2021).
Ці знахідки мають значення для розуміння того, чому одні пацієнти краще реагують на лікування, а інші потребують додаткової терапії, і водночас відкривають можливості для більш диференційованого підходу до призначення лікування з урахуванням індивідуальних особливостей перебігу захворювання.
Практичне застосування результатів
Наукові ідеї, викладені в дисертації, знайшли відображення в роботах інших дослідників. Зокрема, методологічні підходи до вивчення окислювального стресу в тканинах дихальних шляхів були адаптовані при дослідженні інших захворювань органів дихання. Концепція медикаментозної корекції порушень прооксидантно-антиоксидантної системи тіотриазоліном як доповнення до стандартної терапії також отримала подальший розвиток у наукових дослідженнях. Результати дисертації були впроваджені у навчальний процес на кафедрах патологічної фізіології кількох медичних університетів України.
Обраний дослідницький напрям узгоджується із тенденціями світової науки. В останні роки міжнародна наукова спільнота приділяє дедалі більше уваги ролі окислювального стресу в розвитку захворювань дихальної системи. Дослідження, проведені у провідних наукових центрах Європи та США, підтверджують, що корекція порушень антиоксидантного захисту є перспективним доповненням до стандартних схем лікування.
«Ми побачили, що відновлення балансу між окислювальними та захисними процесами в організмі за допомогою тіотриазоліну дозволяє покращити перебіг захворювання, – зазначає Мар'яна Байда. – Це логічне доповнення базового лікування, яке враховує індивідуальні особливості патогенезу».
Роль у підготовці наукових кадрів
Окрім власної дослідницької діяльності, Мар'яна Байда бере участь у атестації аспірантів та здобувачів наукових ступенів. У 2023 та 2024 роках вона увійшла до складу атестаційних комісій, які оцінювали дисертаційні роботи молодих науковців. Ця робота вимагає глибокого розуміння сучасних тенденцій у медичній науці та здатності оцінити новизну й практичну значущість досліджень.
Атестаційні комісії розглядають роботи, присвячені різним аспектам патофізіології — від молекулярних механізмів захворювань до клінічних досліджень ефективності нових методів лікування. Участь у цьому процесі дозволяє Мар'яні Байді бути в курсі найновіших досягнень у галузі та передавати свій досвід наступному поколінню дослідників.
«Робота в атестаційній комісії дає можливість побачити, як розвивається наука, які питання цікавлять молодих дослідників, – зазначає вона. – Це також відповідальність, адже від нашої оцінки залежить, чи буде визнана наукова цінність роботи та чи зможе людина продовжити свою академічну кар'єру».
Інтеграція науки та освіти
Досвід, отриманий під час роботи над дисертацією, Мар'яна Байда активно використовує у викладацькій діяльності. На кафедрі патологічної фізіології студенти мають можливість ознайомитись із сучасними уявленнями про роль окислювального стресу та антиоксидантного захисту в патогенезі захворювань дихальної системи, що доповнює класичні розділи курсу.
Інтеграція наукових досліджень у навчальний процес дозволяє студентам бачити медицину як динамічну систему знань, яка постійно оновлюється, що формує критичне мислення та готовність до подальшого професійного розвитку.
Дисертаційна робота Мар'яни Байди стала внеском у розуміння патогенетичних механізмів зрушень прооксидантної та антиоксидантної систем при алергічному альвеоліті та обґрунтування застосування тіотриазоліну для їх корекції. Результати роботи мають значення для подальшого розвитку досліджень, спрямованих на вивчення ролі окислювального стресу у патології дихальної системи та пошук нових підходів до лікування хронічних алергічних захворювань легень.
