9 червня, 2026
Ефективність мікронізованої очищеної флавоноїдної фракції щодо венозних симптомів та ознак у пацієнтів з усіма стадіями хронічної венозної хвороби: систематичний огляд і метааналіз
Хронічні захворювання вен (ХЗВ) нижніх кінцівок характеризуються поступовим і невпинним прогресуванням, що робить ранню діагностику та своєчасну терапію критично важливими. Відсутність належного втручання сприяє розвитку тяжкої венозної недостатності та її найбільш інвалідного прояву – трофічних виразок. У цьому контексті особливого значення набувають сучасні дані доказової медицини, представлені в нещодавньому метааналізі A. Nicolaides і співавт. (2025), що охопив оцінку впливу мікронізованої очищеної флавоноїдної фракції (МОФФ) як на венозні симптоми, так і на клінічні ознаки.
ХЗВ становлять одну з найпоширеніших патологій судинної системи, що супроводжується значним соціально-економічним тягарем і відчутним впливом на систему охорони здоров’я. За сучасними оцінками, поширеність ХЗВ у світі сягає ≈67% і продовжує зростати в умовах старіння населення (Lurie et al., 2020). Клінічні прояви варіюють залежно від тяжкості перебігу та класифікуються відповідно до системи CEAP (Clinical, Etiology, Anatomy, Pathophysiology) (Perrin et al., 2016; Bradbury et al., 2000).
Найчастішими симптомами, які суттєво знижують якість життя пацієнтів, є відчуття втоми та тяжкості в ногах, біль, набряки й нічні судоми. Хоча взаємозв’язок між інтенсивністю симптомів і стадією захворювання залишається предметом дискусій, доведено, що поєднання кількох симптомів одночасно спричиняє зниження працездатності та погіршення показників якості життя (QoL) (Perrin et al., 2016). Важливою характеристикою ХЗВ є їхній поступовий перебіг, що супроводжується наростанням системних ризиків.
Щорічна швидкість переходу ХЗВ у тяжчі клінічні стадії становить 4-5% (Lee et al., 2015; Rabe et al., 2010). Сучасні епідеміологічні дослідження свідчать про підвищений ризик смертності та серцево-судинних подій, який виникає уже на ранніх етапах ХЗВ і зростає разом із тяжкістю перебігу (Prochaska et al., 2021; Singh et al., 2022). Це підтверджує тісний взаємозв’язок між артеріальною та венозною патологіями в межах єдиного кардіоваскулярного континууму і підкреслює необхідність своєчасного втручання (Hamburg et al., 2021).
Стратегії лікування та роль веноактивних препаратів (ВАП)
Основними цілями терапії ХЗВ є усунення симптомів, зменшення вираженості клінічних ознак, покращення якості життя пацієнтів та запобігання прогресуванню захворювання (Nicolaides et al., 2018).
Консервативне лікування передбачає:
- корекцію способу життя (регулярна фізична активність, уникнення тривалого перебування в положенні стоячи або сидячи);
- компресійну терапію;
- застосування ВАП.
Серед ВАП золотим стандартом вважається МОФФ, що містить 90% діосміну та 10% інших активних флавоноїдів (діосметин, гесперидин, лінарин, ізоройфолін). Завдяки доведеній клінічній ефективності в міжнародних настановах рекомендують застосування МОФФ на всіх стадіях ХЗВ як ключового компонента комплексної терапії (Nicolaides et al., 2020; De Maeseneer et al., 2022; Lurie et al., 2023).
Попри доведену ефективність, бракувало узагальненого аналізу, що охоплював би всі клінічні класи CEAP (C0s-C6) та різні типи досліджень. Для заповнення цієї прогалини A. Nicolaides і співавт. (2025) провели масштабний систематичний огляд та метааналіз, що містив як рандомізовані контрольовані, так і обсерваційні дослідження.
Результати представлено в двох частинах (Nicolaides et al., 2025):
- частина I: вплив МОФФ на симптоми ХЗВ;
- частина II: ефекти лікування щодо клінічних ознак.
Вплив МОФФ на симптоми ХЗВ
Первинні кінцеві точки
Систематичний огляд і метааналіз 51 дослідження засвідчили таке: щоденне застосування МОФФ у дозі 1000 мг достовірно зменшує широкий спектр симптомів ХЗВ (рис. 1).
Рис. 1. Вплив МОФФ на первинні кінцеві точки (адаптовано за Nicolaides А. et al., 2025)
Насамперед біль у ногах значно знижувався: за даними 24 досліджень (15 210 пацієнтів), стандартизовані середні зміни (SMC) становили –1,5 (p<0,001), а в >76% хворих симптоми зникли повністю (Mansilha et al., 2022; Lishov et al., 2016). Схожа тенденція спостерігалася і щодо відчуття тяжкості, яке оцінювали у 18 дослідженнях (11 451 пацієнт). Лікування МОФФ асоціювалося зі зменшенням тяжкості (SMC –1,7; p<0,001), при цьому в 61,5% хворих симптоми повністю регресували (Mansilha et al., 2022; Lishov et al., 2016).
Не менш показовими були результати щодо судом нижніх кінцівок. У 13 дослідженнях (9483 пацієнти) інтенсивність судом зменшувалася (SMC –1,2; p<0,001), а у 80,5% хворих вони зникли повністю (Gilly et al., 1994; Boccalon et al., 1996; Cospite et al., 1989; Blume et al., 1992; Pinjala et al., 2004). Схожий ефект спостерігався як у рандомізованих, так і в нерандомізованих дослідженнях.
Ще вираженіше покращення спостерігалося при оцінці дискомфорту в ногах. За даними 12 досліджень (6922 пацієнти), МОФФ забезпечила зменшення інтенсивності дискомфорту (SMC –2,1; p<0,001), а в майже 70% хворих симптоми зникли повністю (Guillot et al., 1989; Henriet et al., 1989; Peker et al., 1988).
Важливим також є вплив на відчуття набряклості. У 13 дослідженнях (5870 пацієнтів) лікування асоціювалося зі зменшенням інтенсивності цього симптому (SMC –1,5; p<0,001), а в понад половини хворих (58,4%) він зник повністю (Gilly et al., 1994; Planchon, 1990; Cesarone et al., 2006; Cospite et al., 2006; Blume et al., 1992).
Окремо слід зауважити щодо ефекту стосовно відчуття печіння. У 6 дослідженнях (4514 пацієнтів) МОФФ достовірно зменшувала інтенсивність печіння (SMC –0,8; p<0,001), а в 67,2% хворих симптоми зникли повністю (Gilly et al., 1994; Cospite et al., 1989; Gildeeva et al., 2020).
Вторинні кінцеві точки
Крім основних симптомів, метааналіз дозволив оцінити вплив МОФФ на низку додаткових показників, що також мають значення для якості життя пацієнтів із ХЗВ (рис. 2).
Рис. 2. Вплив МОФФ на вторинні кінцеві точки (адаптовано за Nicolaides А. et al., 2025)
За даними 5 нерандомізованих досліджень (6709 пацієнтів), лікування МОФФ у дозі 1000 мг щодня асоціювалося зі зменшенням інтенсивності свербежу (SMC –0,6; p<0,001). У 2 дослідженнях було зафіксовано повне зникнення симптомів у 93,1% пацієнтів (Peker et al., 1988; Elbaz et al., 1989; Pitsch et al., 2011; Bogachev et al., 2018, 2022).
Хоча даних було менше, 1 дослідження із застосуванням оцінки за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) показало зниження середнього показника з 1,9 до 0,4 бала після лікування МОФФ (Saveljev et al., 2008). У 3 інших дослідженнях (128 пацієнтів) повне зникнення втоми ніг спостерігалося у 83,7% випадків (Tsukanov et al., 2016, 2017; Zubarev et al., 2014).
Результати 6 досліджень (7337 хворих) підтвердили значне зменшення інтенсивності парестезій (SMC –0,9; p<0,001) (Elbaz et al., 1989; Cospite et al., 1989; Gilly et al., 1994; Peker et al., 1988; Pitsch et al., 2011). Повне зникнення цього симптому було зафіксовано в 2 дослідженнях, де 64,9% пацієнтів повідомили про повне регресування (Peker et al., 1988).
У 7 дослідженнях (3800 пацієнтів) МОФФ забезпечила достовірне зменшення комплексного показника загальних симптомів (SMC –1,6; p<0,001), що свідчить про системний позитивний ефект препарату (Cesarone et al., 1993).
Важливим доповненням є дані 15 досліджень (24 819 хворих), які оцінювали рівень задоволеності лікуванням. У більшості випадків пацієнти характеризували терапію МОФФ як «хорошу» або висловлювали високий рівень задоволеності за результатами анкетування (Oganov et al., 2006; Jantet et al., 2002).
Вплив МОФФ на клінічні ознаки ХЗВ
Учасники 56 досліджень, котрі оцінювали симптоми й ознаки хронічної венозної хвороби, переважно були жінками (84,1%) середнього віку (≈49 років) і мали надмірну масу тіла. Найчастіше пацієнти належали до класів CEAP C2-C6. У низці досліджень застосовувалася компресійна терапія як допоміжний метод лікування (рис. 3).
Рис. 3. Вплив МОФФ на клінічні ознаки (адаптовано за Nicolaides А. et al., 2025)
МОФФ достовірно зменшувала показники набряку нижніх кінцівок. У 17 дослідженнях за участю >18 тис. пацієнтів окружність щиколотки зменшувалася в середньому на 7,6 мм. Аналогічний ефект спостерігався для окружності гомілки: в 12 дослідженнях (>3 тис. хворих) середнє зменшення становило 8 мм. У 3 дослідженнях із вимірюванням об’єму ноги було зафіксовано зниження на 137 мл, що також підтверджує ефективність МОФФ у зменшенні набряку (Laurent et al., 1988; Planchon, 1990; Gilly et al., 1994).
У 8 дослідженнях (979 пацієнтів) частка повного загоєння венозних виразок становила майже 49%. Водночас у рандомізованих дослідженнях цей показник виявився вищим – >60%, тоді як у нерандомізованих – ≈29%. Додатково результати 3 досліджень показали покращення загоєння в 74,6% пацієнтів протягом 8 тиж лікування (Glinski et al., 1999; Roztocil et al., 2003; Saveljev et al., 2002; Bogachev et al., 2015).
МОФФ також позитивно впливала на інші клінічні прояви. У 6 дослідженнях (4187 пацієнтів) було зафіксовано зниження показника почервоніння шкіри на 0,4 бала за 4-бальною шкалою (Planchon, 1990; Gilly et al., 1994; Cospite et al., 1989). У 3 дослідженнях (3501 пацієнт) покращення цього симптому спостерігалося в >72% випадків (Planchon, 1990; Henriet, 1989; Roux et al., 1990).
У 7 дослідженнях (916 хворих) лікування МОФФ асоціювалося зі зниженням VCSS у середньому на 2,2 бала (Navratilova, 2010; Bogachev, 2022; Khryshchanovich et al., 2021). Ефект підтверджувався як у рандомізованих, так і в нерандомізованих дослідженнях, що свідчить про стабільність результатів у різних умовах.
Обговорення
Представлений систематичний огляд та метааналіз A. Nicolaides і співавт. (2025) розподілено на два етапи: частина I присвячувалася оцінці впливу МОФФ на венозні симптоми нижніх кінцівок, тоді як частина II – аналізу ефектів лікування на клінічні ознаки ХЗВ.
Аналіз показав достовірне зниження інтенсивності основних симптомів – болю, тяжкості, судом, дискомфорту, набряку, печіння, свербежу та парестезій. У значної частки пацієнтів симптоми зникали повністю (наприклад, біль – 76,2%, тяжкість – 61,5%, судоми – 80,5%, дискомфорт – 69,8%, печіння – 67,2%). Важливо, що ефект підтверджувався як у рандомізованих контрольованих дослідженнях, так і в реальних клінічних умовах.
Додатково було проаналізовано задоволеність пацієнтів лікуванням МОФФ, яка в більшості досліджень становила ≈90%. Ці результати узгоджуються з оглядом Mansilha та співавт. (2022), де МОФФ показала позитивний вплив на біль, тяжкість, дискомфорт, судоми та набряки, а також із метааналізом Kakkos і співавт. (2018), який підтвердив ефективність МОФФ порівняно із плацебо.
Телангіектазії / ретикулярні вени (C1) та варикозне розширення вен (C2) є першими ознаками ХЗВ, що становлять >70% випадків, причому частіше зустрічаються в жінок (Vuylsteke et al., 2015; Brand et al., 1988; Mezalek et al., 2023). Для покращення косметичного вигляду та уповільнення прогресування застосовуються як мінімально інвазивні методи (лазерна абляція), так і більш інвазивні втручання (стрипінг, флебектомія). У цьому контексті Mansilha та співавт. (2019) показали, що МОФФ може бути корисною як додаткова терапія після хірургічного чи ендовенозного лікування, зменшуючи післяпроцедурний біль, кровотечу і специфічні симптоми ХЗВ.
У метааналізі кінцеві точки, як-от біль, тяжкість, судоми та відчуття набряку, мали достатньо даних для аналізу в підгрупі пацієнтів після втручань. Виявлено, що МОФФ полегшує симптоми незалежно від того, чи проходили пацієнти інтервенційне лікування, що свідчить про її ефективність як у консервативній терапії, так і як доповнення до процедур.
Важливо враховувати, що симптоми нижніх кінцівок не є специфічними лише для венозної патології (Van der Velden et al., 2014), тому при діагностиці необхідна комплексна клінічна оцінка. Оскільки ХЗВ є частиною ширшого серцево-судинного континууму, оптимізація ведення хвороби потребує мультидисциплінарного підходу.
З огляду на певні невідповідності в термінології у 2007 році було започатковано проєкт VEIN-TERM, а в 2016 – консенсус SYM Vein, що уточнили визначення та стандартизували оцінку симптомів (Eklof et al., 2009; Perrin et al., 2016). Більшість досліджень з поточного аналізу були проведені до цих ініціатив, що частково пояснює різницю в звітності.
Відомо, що з патофізіологічного погляду первинне ХЗВ може бути наслідком структурних і біохімічних аномалій венозної стінки (Meissner et al., 2007). Ключовими механізмами розвитку симптомів є венозна гіпертензія та запалення, які активують ендотелій і ноцицептори (Bouskela et al., 2022; Ulloa, 2023; Vital et al., 2010). У цьому контексті протизапальні та венотонічні властивості МОФФ (Bogachev et al., 2018; Takase et al., 2000) пояснюють її здатність зменшувати клінічні прояви та покращувати якість життя пацієнтів. Вважається, що ефекти МОФФ реалізуються саме через вплив на ключовий патофізіологічний шлях, де запалення є провідним чинником прогресування хвороби.
Експериментальні моделі показали, що МОФФ, пригнічуючи молекули адгезії, зменшує каскад запальних реакцій на судинному рівні (Cyrino et al., 2021; de Souza et al., 2016; Paysant et al., 2008). Ці дані узгоджуються із клінічними спостереженнями: лікування МОФФ протягом 60 днів знижувало концентрацію ICAM‑1 у плазмі на 32% та VCAM – на 29% у пацієнтів із ХЗВ стадії C2-C5. У пацієнтів зі шкірними змінами (C4) терапія також зменшувала рівень VEGF на 42% (Shoab et al., 1999).
Отже, отримані результати свідчать, що МОФФ не лише зменшує запалення, а й підтримує ендотеліальну стабільність, позитивно впливаючи на процеси, які сприяють розвитку ХЗВ. Це включає зниження судинної проникності, модифікацію ремоделювання клапанів і стінок вен, що в комплексі забезпечує клінічне покращення перебігу захворювання.
Висновки
Масштабний систематичний огляд і метааналіз рандомізованих та нерандомізованих досліджень, присвячених оцінці ефективності МОФФ при ХЗВ, підтверджують таке: щоденне застосування препарату в дозі 1000 мг у поєднанні зі стандартною терапією забезпечує суттєве покращення клінічних ознак. Установлено достовірне зменшення набряку нижніх кінцівок, регрес шкірних змін і прискорення загоєння венозних виразок.
Окрім того, високий рівень задоволеності пацієнтів лікуванням (щонайменше 90%) підкреслює клінічну значущість МОФФ у реальній практиці. Отримані дані узагальнюють її ефективність у широкому спектрі профілів пацієнтів і на всіх стадіях ХЗВ, охоплюючи як результати рандомізованих контрольованих випробувань, так і дані реальних клінічних досліджень.
Отже, МОФФ слід розглядати як ключовий компонент комплексної терапії пацієнтів із ХЗВ, що сприяє зменшенню тяжкості перебігу захворювання, покращенню симптомів і підвищенню якості життя.
За матеріалами: Nicolaides A., Lobastov K., Mansilha A. et al. Effectiveness of micronized purified flavonoid fraction on venous symptoms and signs in patients at all stages of chronic venous disease: a systematic review and meta-analysis. Part I: symptoms. Int Angiol. 2025 Dec; 44 (6): 445-468. Part II: signs. Int Angiol. 2025 Dec; 44 (6): 469-485.
Підготувала Людмила Суржко
Довідка «ЗУ»
На українському фармацевтичному ринку представлений препарат Нормовен 1000 (АТ «Київський вітамінний завод»), одна таблетка якого містить 1000 мг МОФФ. Нормовен 1000 чинить венотонічну й ангіопротекторну дію, зменшує розтяжність вен і веностаз, покращує мікроциркуляцію, знижує проникність капілярів, підвищує їхню резистентність, поліпшує лімфатичний дренаж шляхом збільшення лімфатичного відтоку. МОФФ (Нормовен 1000) має найвищий ступінь та клас доказовості серед веноактивних засобів. Це дозволяє успішно застосовувати Нормовен 1000 для усунення симптомів венолімфатичної недостатності. Рекомендована доза для пацієнтів із ХЗВ – 1 таблетка/добу зранку під час їди; тривалість терапії визначає лікар залежно від перебігу захворювання.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 8 (619), 2026 р
