Головна Терапія та сімейна медицина Досвід застосування респіраторного пробіотика Бактобліс для дорослих у комплексному веденні рекурентного та рецидивуючого тонзиліту

16 жовтня, 2025

Досвід застосування респіраторного пробіотика Бактобліс для дорослих у комплексному веденні рекурентного та рецидивуючого тонзиліту

Автори: Біль Б.Н. Біль Б.Н.

ZU_16_2025_st20_foto.webpПитання рекурентних та рецидивуючих тонзилітів не втрачає своєї актуальності, незважаючи на розвиток нових підходів і методів лікування. Важливим питанням, окрім лікування гострих періодів захворювання, є профілактика виникнення повторних епізодів. У цьому випадку є декілька варіантів: перший – тонзилектомія – хірургічний метод, до якого мають бути чіткі показання, адже як і будь-яке оперативне втручання цей метод асоційований з ризиками ускладнень [3, 8]. Інший варіант – консервативна терапія, спрямована на посилення місцевого імунітету ротової порожнини та відновлення нормального складу мікробіому цієї ділянки [2, 4, 7]. Свою ефективність у цьому випадку демонструють респіраторні пробіотики зі Streptococcus salivarius K12 – бактерією, що є представником облігатної мікрофлори цієї ділянки [5, 6]. Дослідження її позитивного впливу на перебіг тонзилітів дозволить покращити якість життя пацієнтів із такою патологією.

Метою дослідження було оцінити ефекти вживання респіраторного пробіотика Бактобліс для дорослих – Streptococcus Salivarius K12 (не менше 5×108 КУО); Lactobacillus paracasei, L. casei 431 (не менше 5×108 КУО) у дорослих із рекурентними і рецидивуючими тонзилітами.

Матеріали та методи

На базі отоларингологічного відділення Київської міської клінічної лікарні № 9 було проведено рандомізоване контрольоване дослідження в паралельних групах, що включало 56 пацієнтів віком від 18 до 57 років, середній вік складав 32±7,5 року (30 жінок та 26 чоловіків).

 Критерії включення:

  1.  вік від 18 років;
  2.  діагноз: рецидивуючі та рекурентні тонзиліти (>6 епізодів гострого тонзиліту протягом 1 року, або 3-5 епізодів щороку протягом 2 останніх років, або 3 щорічні епізоди впродовж 3 останніх років) [1];
  3.  надання письмової інформованої згоди на участь у дослідженні.

 

 Критерії невключення:

  1.  вік <18 років;
  2.  пацієнти після тонзилектомії або інших оперативних втручань на верхніх дихальних шляхах протягом останніх 6 міс;
  3.  тяжкі супутні захворювання (серцево-судинні, захворювання печінки, нирок);
  4.  імунодефіцитні стани (включаючи ВІЛ/СНІД);
  5.  онкологічні процеси;
  6.  автоімунні захворювання;
  7.  туберкульоз;
  8.  тяжкі супутні бактеріальні захворювання, що потребують іншої терапії;
  9.  Алергія чи непереносимість складових дієтичної добавки Бактобліс для дорослих;
  10.  відмова від підписання інформованої згоди на участь у дослідженні.

 Критерії виключення:

  1.  виникнення небажаних ефектів за вживання респіраторного пробіотика Бактобліс;
  2.  бажання пацієнта достроково вийти з дослідження.

Усі учасники мають отримати стандартну протокольну антибактеріальну терапію, що включала пеніциліни, захищені клавулановою кислотою, або макроліди при підозрі на атипові збудники [1]. Також пацієнтам призначалися нестероїдні протизапальні препарати для зменшення болю та запалення. Пацієнтів було рандомізовано методом випадкових чисел на репрезентативні за віком і статтю групи. Основна група (ОГ) із 28 пацієнтів на додаток до основного лікування отримувала респіраторний пробіотик Бактобліс для дорослих по 1 таблетці/добу протягом 30 днів і проходила повторний курс через 90 днів. Контрольна група (КГ) із 28 пацієнтів отримувала лише стандартне протокольне лікування. Загальний строк спостереження за всіма пацієнтами становив 180 днів.

Під час первинного звернення пацієнти проходили стандартний отоларингологічний огляд, крім того, виконувалося лабораторне дослідження крові, що включало:

  •  загальний аналіз крові з підрахунком лейкоцитарної формули та визначенням швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ);
  •  визначення показників С-реактивного білка (СРБ);
  •  визначення показників антистрептолізину-О (АСЛ-О).

Також виконувалося бактеріологічне дослідження мазків із мигдалин із визначенням найпоширеніших мікроорганізмів – Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus spp., коагулазонегативні стафілококи, Staphylococcus aureus, Enterobacteriaceae, Pseudomonas aeruginosa, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Candida spp., Corynebacterium spp., Neisseria spp., а також визначенням секреторного імуноглобуліну А (IgA) в слині.

Первинна оцінка за шкалою МакАйзека проводилася для стратифікації ризиків бактеріального тонзиліту.

Для подальшого контролю за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) від 0 до 5 (де 0 – немає ознаки, а 5 – максимально виражена ознака) оцінювалися такі основні прояви бактеріального тонзиліту:

  •  місцева лімфаденопатія;
  •  лихоманка;
  •  біль у горлі;
  •  загальна інтоксикація;
  •  фаринготонзилярний ексудат;
  •  неприємний запах із рота.

Максимальний бал становив 30.

Повторний плановий візит проводився на 7-й день захворювання і також включав отоларингологічний огляд, повторні лабораторні аналізи крові та оцінку симптомів за шкалою ВАШ.

Після повторного курсу вживання Бактобліс для дорослих пацієнтами основної групи в них повторно взяли мазки з мигдалин для бактеріологічного аналізу, а також слину з метою визначення Ig A. Додатково в усіх пацієнтів, котрі брали участь у дослідженні, було зібрано анамнез щодо кількості епізодів тонзиліту за час спостереження.

Для статистичної оцінки результатів використовувалися параметричні (t-критерій Стьюдента) та непараметричні (точний тест Фішера, критерій Манна-Уїтні) критерії. Для оцінки користувалися програмним забезпеченням StatPlus v. 8.0.4.0; статистично значущою вважалася різниця при p<0,05.

Результати та обговорення

На першому етапі дослідження оцінювали ефекти вживання Бактобліс для дорослих у комплексному лікуванні гострого періоду бактеріального тонзиліту. Для цього окремо використовували лабораторні та клінічні критерії. Для лабораторних критеріїв принципово важливим був не кількісний показник, а якісний, тобто факт підвищення понад стандартизоване референтне значення. Для проведення статистичного аналізу фіксувалася кількість пацієнтів, котрі мали підвищення показника на певному періоді лікування. Як продемонстровано в таблиці, у пацієнтів основної групи лабораторні ознаки бактеріальної інфекції спостерігалися рідше порівняно з контрольною групою, проте статистично значущу різницю виявили лише за С-реактивним білком.

 

Таблиця. Лабораторні критерії одужання пацієнтів у групі порівняння

 

Пацієнти до лікування (n=56), n (%)

Контрольна група на 7-й день лікування (n=28), n (%)

Основна група на 7-й день лікування (n=28), n (%)

Лейкоцитоз

54 (96)

7 (25)

4 (14)

Нейтрофільоз

55 (98)

6 (21)

3 (11)

ШОЕ

43 (77)

12 (43)

7 (25)

СРБ

55 (98)

8 (29)*

2 (7)

АСЛ-О

45 (80)

5 (18)

3 (11)

Примітка: * p<0,05 порівняно з контрольною групою.

 

Оцінку клінічного одужання проводили за результатами опитування щодо основних симптомів захворювання за ВАШ. Як продемонстровано на рисунку 1, на 7-й день захворювання спостерігалася достовірна різниця у вираженості симптомів: у пацієнтів, які вживали Бактобліс для дорослих, загальна сума балів вираженості всіх симптомів була в >2 рази нижчою порівнянно з контрольною групою.

Рис. 1. Клінічні критерії одужання пацієнтів у групах порівнянняРис. 1. Клінічні критерії одужання пацієнтів у групах порівняння
Примітка: * p<0,05 порівняно з контрольною групою.

На другому етапі дослідження оцінювали місцевий стан імунітету після двох курсів вживання дієтичної добавки Бактобліс для дорослих. Це включало порівняння стану мікрофлори зіва та рівня секреторного IgA в слині до початку лікування й після другого вживання пробіотика.

Для оцінки стану мікрофлори порівнювали кількість висіяних патогенних мікроорганізмів до та після лікування. Як продемонстровано на рисунку 2, до початку лікування середня кількість ­виявлених патогенних мікроорганізмів становила 6±1,5 видів, а після проведених двох курсів Бактобліс для дорослих – 1±0,7 видів (p<0,05).

Рис. 2. Кількість патогенних мікроорганізмів, що висіваються, в мазках із зіва в пацієнтів до початку лікування та після повторного курсу вживання Бактобліс для дорослихРис. 2. Кількість патогенних мікроорганізмів, що висіваються, в мазках із зіва в пацієнтів до початку лікування та після повторного курсу вживання Бактобліс для дорослих

Для оцінки стану місцевого імунітету використовувалося визначення секреторного IgA в слині. Варто зазначити, що в усіх пацієнтів його рівень був у межах референтного значення як до, так і після лікування. Саме тому в цьому випадку ми не маємо на увазі патологічні порушення. Отже, як продемонстровано на рисунку 3, його рівень достовірно збільшився після проведеної терапії – 54,8±14,55 мкг/мл і 98,9±19,29 мкг/мл відповідно (p<0,05).

Рис. 3. Рівень секреторного IgA в слині пацієнтів до початку лікування та після повторного курсу вживання Бактобліс для дорослихРис. 3. Рівень секреторного IgA в слині пацієнтів до початку лікування та після повторного курсу вживання Бактобліс для дорослих

 

За час спостереження в пацієнтів основної групи повторних епізодів тонзиліту зафіксовано не було. В пацієнтів групи контролю виявили повторні епізоди бактеріального тонзиліту в 6 (21%) випадках (статистично значуща різниця).

Отже, в разі вживання дієтичної добавки Бактобліс для дорослих спостерігали пришвидшення клінічного і лабораторного одужання пацієнтів у гострому періоді гострого бактеріального тонзиліту. Повторний курс вживання дієтичної добавки супроводжувався підтриманням нормального мікробіома горла, покращенням місцевого імунітету за рахунок підвищення місцевого рівня IgA, а також відсутністю повторних епізодів тонзиліту за період спостереження.

Висновки

У разі вживання дієтичної добавки Бактобліс для дорослих спостерігали пришвидшення клінічного і лабораторного одужання пацієнтів у гострому періоді гострого бактеріального тонзиліту. Повторний курс вживання супроводжувався підтриманням нормального мікробіома горла, покращенням місцевого імунітету за рахунок підвищення місцевого рівня IgA, а також відсутністю повторних епізодів тонзиліту за період спостереження.

Список літератури знаходиться в редакції.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 16 (602), 2025 р

Матеріали по темі Більше
Попри колосальні зусилля систем охорони здоров’я, кардіоваскулярні захворювання залишаються основною причиною смерті у світі, щороку забираючи майже 18 мільйонів життів...
Четвертий рік Україна продовжує боронити незалежність у повномасштабній кривавій війні з росією. Наші військові тривало перебувають в умовах непередбачуваної загрози...
Нейророзвиткові розлади, зокрема розлади аутистичного спектра (РАС) і синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ), залишаються серйозним викликом для сучасної медицини....
Гострий біль – одна з найпоширеніших причин звернення пацієнтів до лікарів первинної ланки. Найчастіше йдеться про головний, м’язово-скелетний, посттравматичний, риногенний...