Питання рекурентних та рецидивуючих тонзилітів не втрачає своєї актуальності, незважаючи на розвиток нових підходів і методів лікування. Важливим питанням, окрім лікування гострих періодів захворювання, є профілактика виникнення повторних епізодів. У цьому випадку є декілька варіантів: перший – тонзилектомія – хірургічний метод, до якого мають бути чіткі показання, адже як і будь-яке оперативне втручання цей метод асоційований з ризиками ускладнень [3, 8]. Інший варіант – консервативна терапія, спрямована на посилення місцевого імунітету ротової порожнини та відновлення нормального складу мікробіому цієї ділянки [2, 4, 7]. Свою ефективність у цьому випадку демонструють респіраторні пробіотики зі Streptococcus salivarius K12 – бактерією, що є представником облігатної мікрофлори цієї ділянки [5, 6]. Дослідження її позитивного впливу на перебіг тонзилітів дозволить покращити якість життя пацієнтів із такою патологією.

Дослідження мікробіологічних патернів різних локусів людського тіла набуло широкого поширення останніми роками. Оскільки розуміння складу нормальної мікробіоти є ключовим для її корекції у разі дисбіотичних порушень, що зумовлюють розвиток запальних бактеріальних захворювань, важливо враховувати наслідки антибактеріальної терапії.

Ефективне лікування гострих середніх отитів у пацієнтів із тимпаностомічною трубкою або з перфорацією барабанної перетинки є пріоритетним питанням для лікарів-отоларингологів через високий ризик ускладнень, асоційованих із потраплянням інфекції до відкритої порожнини середнього вуха. Оскільки найчастіше встановлення тимпаностомічної трубки потребують діти, неадекватне лікування може погіршити подальшу якість життя через порушення слухових функцій та хронізацію процесу [1, 2, 4, 11].