Четвертий рік Україна продовжує боронити незалежність у повномасштабній кривавій війні з росією. Наші військові тривало перебувають в умовах непередбачуваної загрози власному життю й життю побратимів, потрапляючи під дію потужної зброї масового ураження, котра раніше не застосовувалася. Цивільне населення всієї країни потрапляє під ракетні та снарядні обстріли, зазнає втрат рідних, страждає від новин про загибель військових на полі бою та в полоні, загибель і поранення цивільних осіб і дітей від обстрілів і щоденних ракетних ударів, про катування та пресинг на окупованих територіях. Це негативно впливає на психоемоційний стан людей, спричиняючи гострі та хронічні реакції на стрес, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), порушення адаптації тощо [2, 13].

Загальносвітова поширеність алергічних хвороб становить 20-30% (Pawankar R. et al., 2013). Рекомендації з лікування алергічного риніту та кон’юнктивіту представлені керівними вказівками Ініціативи з алергічного риніту та його впливу на астму (ARIA, 2020) (Bousquet J. et al., 2020). Основними засобами для лікування алергічного риніту є оральні та топічні антигістамінні препарати (АГП), інтраназальні й оральні глюкокортикоїди (ГК), деконгестанти, антагоністи лейкотрієнових рецепторів і кромони. Однак, незважаючи на значну кількість варіантів лікування, вагома частка пацієнтів із помірно тяжкими та тяжкими симптомами не отримує належного лікування. Крім того, деякі хворі бояться застосовувати фармакотерапію через страх місцевих подразнень та інших побічних ефектів (седації унаслідок впливу АГП, тахіфілаксії у разі довготривалого застосування назальних деконгестантів), що зумовлює недостатню прихильність. Саме тому існує потреба в нефармакологічному лікуванні з хорошими показниками переносимості та безпеки (Bilstein A. et al., 2021).

Сучасний світ стоїть на порозі ІІІ світової війни. Активно вперше за 80 років у Європі ведеться повномасштабна загарбницька війна РФ проти України, відбуваються постійні воєнні дії на Ближньому Сході, конфлікти в Африці та Латинській Америці, постійно зростає напруження в Індо-Тихоокеанському регіоні. До боротьби України за територіальну цілісність та незалежність втягнено широкі верстви військових та цивільного населення, що зазнають постійного впливу екстремально сильних стресових факторів (термічних, механічних, фізичних, хімічних, психологічних, інформаційних), які порушують адаптаційні можливості організму, зумовлюють виникнення чи погіршення наявних хвороб, не кажучи вже про безпосередні травматичні ураження органів і систем (da Costa J. P. et al., 2023).

Від 24 лютого 2022 р. на кожного мешканця України щодня впливає надважливий потужний стресор – ​повномасштабна війна. Опитування, проведене дослідницькою компанією GRADUS (2024), показало, що практично кожен восьмий українець (13%) характеризує свій стан як незадовільний. Серед емоцій-лідерів наших співвітчизників – ​втома (46%) та напруженість (44%), хоча майже третина (31%) відзначає і надію.