19 серпня, 2025
Наука та практика змінюють майбутнє: за підсумками конференції «Харчування. Здоров’я. Довголіття»
29-30 травня в Києві відбулася щорічна конференція «Харчування. Здоров’я. Довголіття», яка вже стала знаковою подією не лише для лікарів, дієтологів, а й для всіх зацікавлених у збереженні здоров’я. Змішаний формат заходу об’єднав >1000 учасників як з України, так і з інших країн, завдяки чому конференція стала справжнім майданчиком для обговорення сучасних уявлень щодо здорового харчування, способів збереження активного довголіття, впровадження національної політики з раціонального харчування та проведення спеціалізованих освітніх ініціатив.
Про головні теми й виклики, підсумки та заклики, які лунали на конференції, кореспондентка «Здоров’я України» спілкувалася з одним із ключових її натхненників – президентом Асоціації дієтологів України, завідувачем кафедри громадського здоров’я та нутриціології Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ), кандидатом медичних наук, професором Олегом Віталійовичем Швецем.
Яка основна мета конференції «Харчування. Здоров’я. Довголіття»?
– Основна мета конференції полягала у створенні багатопрофільного комунікаційного майданчика для міждисциплінарного діалогу навколо теми харчування, здоров’я та довголіття. Ініціатори заходу, серед яких вітчизняні й міжнародні експерти із профілактичної та функціональної медицини, лікарі-дієтологи, нутриціологи, терапевти, сімейні лікарі, педіатри, ендокринологи, гастроентерологи, дерматологи, представники біофармацевтичної, а також харчової індустрій, поставили перед собою досить амбітне завдання – об’єднати фахівців, які щодня працюють над збереженням здоров’я українців і розуміють значущу роль харчування в цьому питанні.
Під час організації конференції ми прагнули не лише поділитися сучасними знаннями щодо нутрицевтиків, макро- і мікронутрієнтів, впливу моделей харчування на здоров’я, а й створити простір для обміну практичним досвідом між фахівцями з різних галузей. Саме такий міждисциплінарний підхід здатний сформувати цілісне бачення профілактики та лікування різноманітних захворювань, підтримання фізичного й ментального здоров’я завдяки здоровому збалансованому харчуванню. Особливе значення ми також приділяємо об’єднанню зусиль медичної спільноти, науковців, бізнесу, політиків для створення засад і реалізації принципів здорового харчування на національному рівні.
Як усе починалося? Наскільки складно було організувати проведення такого масштабного заходу цьогоріч? Чи багато долучилося учасників?
– Перша конференція, яка стала праотцем сучасного заходу, була проведена у 2008 р. Той захід був, по суті, своєрідним експериментом як за масштабами, так і за підходом. Ідея його створення виникла в невеликому колі однодумців, які працювали в різних галузях, але мали спільне переконання, що харчування є основою здоров’я, яку не можна ігнорувати в сучасних умовах. Ми вирішили провести науковий захід, на якому могли б зібратися не лише лікарі, а й науковці, представники фармацевтичної індустрії, експерти з різних сфер і разом обговорювати ефективні способи збереження здоров’я через здорове харчування. Із цією метою створено професійне об’єднання – Асоціацію дієтологів України, яка стала головним організатором конференції. Згодом коло організаторів розширилося: до нас приєднався Національний університет біоресурсів і природокористування України, який першим запровадив європейські освітні програми з нутриціології. Цьогоріч у роботі конференції взяли участь >1000 учасників, які були надзвичайно активними та поставили дуже багато запитань, брали активну участь у панельних дискусіях.
Цьогоріч організатори значно оновили структуру наукової програми: звичним тематичним напрямам із нутриціології, значущості активного способу життя і мікробіоти додали нового звучання симпозіуми зі психонутриціології, антиейдж-потенціалу різноманітних нутрієнтів і харчових продуктів, можливостей та стандартів освіти в галузі нутриціології. Особливу увагу учасники конференції зосередили на форумах із практичною складовою, у яких представляли результати клінічних спостережень або окремих клінічних випадків.
Організація такого масштабного заходу завжди є непростим завданням. З одного боку, необхідно вирішити різноманітні питання з логістики, фінансування, безпеки, що значно ускладнюється в умовах воєнного стану та нестабільної ситуації у країні, особливо коли організатори прагнуть забезпечити змішаний формат конференції. Безумовно, онлайн-формат є найбезпечнішим, але фізичний контакт зі спікером та однодумцями, можливість поспілкуватися в кулуарах, обмінятися думками і планами є надзвичайно важливими для успішного професійного росту. З іншого боку, потрібно організувати участь висококваліфікованих експертів і лекторів, сформувати дійсно актуальний порядок денний та створити єдину й цілісну наративну лінію конференції, у якій різноманітні теми доповнюють одна одну, а не конкурують. Крім того, іноді справжнім викликом стає подолання скепсису тієї частки спільноти, яка й досі розглядає харчування як щось другорядне. Але, як показав інтерес до конференції, цей підхід змінюється. Значна кількість учасників, активне обговорення кожної доповіді, цікаві запитання свідчать про реальний інтерес до нашого заходу.
Які основні теми були представлені на конференції цьогоріч?
– Цьогоріч конференція виявилася надзвичайно насиченою: упродовж 2 днів було проведено 7 наукових симпозіумів, представлено >35 доповідей, які охопили найактуальніші теми з нутриціології, превентивної медицини, дитячого харчування, психології харчування, мікробіоти, психонутриціології, здорового старіння та довголіття. Організатори структурували програму так, щоб вона не просто знайомила з окремими знаннями, а вибудовувала цілісне бачення здоров’я через призму харчування.
Одна із провідних тем – концепція національної моделі харчування, яка відповідає вимогам більшості українців. Ця ініціатива завжди викликає жвавий інтерес і знаходить активну підтримку в учасників. У центрі дискусії були питання щодо адаптування сучасних міжнародних рекомендацій до наших локальних потреб з урахуванням національних традицій харчування, звичних продуктів, культури споживання їжі та ментальних особливостей населення. Широко висвітлювали здатність нутрицевтиків впливати на різноманітні обмінні процеси, метаболізм ліпідів, стан імунної та нервової систем. Деякі доповідачі зосередилися на психонутриціології – напрямі, що вивчає взаємозв’язок між психоемоційним станом людини та її харчовою поведінкою. Обговорювалися тригери емоційного переїдання, залежності від їжі, особливості харчування при депресивних розладах і тривожності. Окремо наголошувалося, що робота з такими пацієнтами потребує мультидисциплінарної команди, яка складається з лікарів, психологів, дієтологів.
Справжнім відкриттям для багатьох стали лекції, присвячені темі антиейдж-харчування. Експерти говорили про нутрієнтні стратегії, здатні впливати на темпи старіння, підтримувати функціональний резерв організму в літньому віці, запобігати розвитку саркопенії, зниженню когнітивних функцій та виникненню остеопорозу. Не залишилися поза увагою і новітні стратегії функціональної медицини: нюанси впровадження та застосування нутрицевтиків, адаптогенів, вітамінно-мінеральних комплексів, омега-кислот тощо. Всі рекомендації, що лунали на конференції, базувалися на доказовій медицині, реальних клінічних кейсах, результатах змістовних метааналізів.
Загалом цьогорічна програма конференції характеризувалася не лише глибиною, а й логічністю побудови. Теми плавно переходили одна в одну, створюючи інтегральну картину здоров’я, де харчування – не фрагмент, а ядро, навколо якого формуються сучасні підходи до профілактики, лікування та підтримки якості життя.
Що слід розуміти під національною українською моделлю харчування? У чому її значущість? Наскільки складним є упровадження її в практику?
– Національна модель харчування – спроба створити науково обґрунтовану, культурно адаптовану, практичну та змістовну систему рекомендацій щодо здорового харчування, яка враховує українські традиції, доступність продуктів, гастрономічні звички, кліматичні умови й актуальну соціально-економічну ситуацію. Ініціатива зародилася в середовищі експертів, які усвідомили, що сліпе копіювання закордонних моделей (зокрема, середземноморської дієти чи американської тарілки харчування) не надає бажаного ефекту, адже не враховує реалій українського суспільства.
Модель надає відповідь на декілька важливих запитань: які корисні продукти справді доступні українцям? Яке харчування є оптимальним для людей різного віку, осіб, котрі ведуть різний спосіб життя та мають різний початковий стан здоров’я? Як сформувати в населення нову харчову культуру – усвідомлену, адаптовану, таку, що сприяє профілактиці хвороб і покращенню якості життя? Значущість цієї моделі полягає у тому, що вона може стати не лише інструментом у руках лікарів, дієтологів і нутриціологів, а й основою державної політики в галузі охорони здоров’я. Правильно сформована модель харчування здатна знизити тягар неінфекційних захворювань (ожиріння, діабету, серцево-судинних патологій, онкології), скоротити витрати на медичну допомогу, підвищити тривалість та якість життя населення.
Однак процес упровадження цієї моделі харчування є складним і багаторівневим. Потрібні підтримка з боку державних інституцій, розробка чітких настанов, адаптованих до можливостей сімейних лікарів і терапевтів. Перелік заходів, які необхідно втілити, значний: потрібні освітні кампанії для населення, оновлення навчальних програм для школярів і студентів, популяризація здорового способу життя, обґрунтовані державні вимоги до харчування в закладах освіти, кваліфіковані дієтологи в дитячих садках та школах. Брак знань у загальній та медичній спільнотах щодо впливу харчування на здоров’я, низький рівень довіри до нутриціології, обмежений доступ до якісних харчових продуктів є одними з основних перешкод на шляху впровадження національної моделі харчування. Також складнощі виникають через стереотипи, вкорінені в свідомості суспільства. Наприклад, уявлення про «здорову їжу» часто формується на основі реклами, виступу блогерів або застарілих уявлень. Попри це, експерти переконані, що розробка та реалізація національної моделі харчування – це необхідний крок, без якого неможливим є збереження та зміцнення здоров’я нації.
Наскільки суттєвою для України є проблема ожиріння як у дорослих, так і серед дітей? Які найзначиміші новини щодо дієтичних інтервенцій, моделей харчування були представлені на конференції цьогоріч?
– Ожиріння є однією з найгостріших проблем сучасної медицини як у світі, так і в Україні; саме тому ця тема стала наскрізною в багатьох презентаціях. За статистичними даними, надмірну масу тіла та ожиріння мають майже 60% дорослого населення країни, а ожиріння діагностують щонайменше в кожного п’ятого. Не менш тривожною є ситуація серед дітей: пандемія ожиріння набирає обертів; дедалі частіше виявляються випадки метаболічного синдрому, інсулінорезистентності, порушення ліпідного обміну вже в підлітковому віці. Дослідження поширеності надмірної ваги та ожиріння в ранньому шкільному віці, яке було проведено в Україні минулого року, виявило більш ніж 22% дітей із зайвою вагою, включно з понад 9% хворих на ожиріння.
Ожиріння не можна вважати суто естетичною чи «побутовою» проблемою, яка заважає одягти брендові речі або швидко піднятися сходами. Це повноцінне хронічне захворювання, котре сприяє розвитку інших різноманітних патологій: від цукрового діабету 2 типу до серцево-судинних хвороб, онкологічних захворювань, ураження печінки, безпліддя. Особливо актуальною проблема ожиріння є в умовах війни, коли зростає рівень стресу, порушується режим харчування, знижується фізична активність – усе це сприяє розвитку та прогресуванню ожиріння.
На конференції було чітко озвучено, що боротьба з ожирінням має виходити за межі порад на кшталт «менше їж та більше рухайся». Нутриціологи, психологи, сімейні лікарі, педіатри, ендокринологи – всі мають працювати як єдина команда. Особливу увагу делегати приділили сучасним дієтичним інтервенціям, які мають наукове обґрунтування, дійсно сприяють зменшенню маси тіла та можуть стати базисною складовою терапії ожиріння.
Серед найважливіших новин слід виокремити презентацію адаптованих моделей харчування, які базуються не на заборонах, а на формуванні сталих корисних звичок. Варто розглянути такі сучасні підходи до корекції харчових звичок, як стратегія збалансованого тарілкового методу, принципи інтервального харчування, раціональні шляхи зниження споживання простих вуглеводів і трансжирів. Доповідачі наголошували, що зміна харчових звичок потребує складної психологічної роботи зі спеціальною підтримкою, мотивацією, розумінням своїх тригерів. Наголошувалося на важливості та значущості державної політики в сфері харчування, ролі соціальної реклами і превентивних заходів.
Про які основні дієтичні інтервенції у комплексному лікуванні хворих різного профілю йшлося на конференції?
– На конференції був представлений спектр дієтичних інтервенцій, які можна ефективно застосовувати в комплексному лікуванні пацієнтів із різними захворюваннями – від метаболічних порушень до серцево-судинних, ендокринних, гастроентерологічних, психоневрологічних й онкологічних захворювань. Однією із ключових тем стала індивідуалізація харчування, адже не існує універсальної дієти для всіх пацієнтів, однак є загальні принципи, які дозволяють адаптувати харчування до конкретного клінічного випадку. Зокрема, розглядали такі дієтичні стратегії, які більше підходять для хворих на цукровий діабет 2 типу: наприклад, споживання продуктів з урахуванням їхнього глікемічного індексу, зменшення вмісту швидких вуглеводів і збільшення частки клітковини, цільнозернових продуктів, здорових жирів.
Цьогоріч на перший план вийшли дебати щодо обговорення доцільних нутритивних підходів до ведення пацієнтів із метаболічно-асоційованою стеатотичною хворобою печінки – патологією, яка є складовою метаболічного синдрому та потребує обов’язкової корекції маси тіла, збалансованої дієти з адекватною калорійністю, зменшення інсулінорезистентності й нормалізації ліпідного обміну. Саме тому здорове харчування для таких хворих базується на зменшенні калорійності, вживанні ω‑3 жирних кислот, відмові від споживання фруктози та трансжирів.
Також досить активно обговорювали дієтичні інтервенції у кардіології: зокрема, середземноморську модель харчування як золотий стандарт профілактики серцево-судинних захворювань. Водночас доповідачі наголошували, що українцям недоцільно максимально точно копіювати середземноморську модель харчування. Набагато важливіше інтегрувати її загальні принципи до звичного вітчизняного способу харчування, використовуючи т. зв. чорноморську дієту. Це збалансована й цілком досяжна для наших умов модель, що передбачає, зокрема, заміну оливкової олії на суміш лляної та соняшникової, обмеження вживання червоного м’яса і промислово оброблених м’ясних виробів (ковбаси, сосиски), а також регулярне включення до раціону морської риби, овочів, фруктів, злакових і бобових у достатній кількості. Одна із ключових переваг такої дієти – її універсальність і відсутність протипоказань. Вона забезпечує організм усіма необхідними поживними речовинами, тому підходить навіть людям із хронічними захворюваннями. Її можуть дотримуватися й вагітні, зокрема при гестаційному діабеті. Окрему увагу варто приділити морській рибі, яку особливо важливо включати до щоденного меню. Вона є природним джерелом поліненасичених жирних кислот – незамінних харчових компонентів, що відіграють важливу роль у підтримці імунної системи.
Були представлені цікаві кейси в сфері геріатрії: делегати активно обговорювали особливості харчування осіб літнього та старечого віку, які часто мають дефіцит маси тіла, білків і мікронутрієнтів на тлі фізіологічного зниження апетиту. Розбір клінічних випадків продемонстрував, що за допомогою продуктів і харчових добавок можна покращити нутритивний та функціональний статус таких пацієнтів.
Не залишилися поза увагою й деякі аспекти психонутриціології. Лектори говорили про зв’язок між дисбалансом мікробіоти та депресивними станами, тривожними розладами, порушенням харчової поведінки. В такому разі хорошою підтримкою фармакологічного психотерапевтичного супроводу можуть стати дієтичні рекомендації щодо збагачення раціону пребіотиками, пробіотиками, продуктами, багатими на поліфеноли й антиоксиданти. Особливу цінність для лікарів-практиків мали конкретні приклади щодо побудови добового меню, оптимального використання харчових добавок, алгоритмів дій лікаря в різних клінічних випадках. Конференція ще раз підтвердила, що харчування – це не другорядний аспект у веденні пацієнтів, а повноцінний терапевтичний інструмент, який потрібно інтегрувати в щоденну практику.
Що цікавого було в доповідях іноземних експертів?
– Міжнародна участь була однією із «родзинок» цьогорічної конференції. Доповіді іноземних фахівців не лише розширили науковий горизонт, а й додали практичного розуміння щодо глобальних тенденцій у сфері харчування та превентивної медицини. Їхні виступи стали своєрідним містком між локальними викликами, з якими мають справу вітчизняні спеціалісти, та світовими підходами до профілактики і лікування різноманітних захворювань завдяки змінам способу життя й харчових звичок.
Насамперед значний інтерес викликали дані латвійських дослідників, які представила Іветта Пудуле. Вона ознайомила делегатів із досвідом Латвії щодо впровадження інтервенцій у громадське здоров’я та політику харчування в рамках дослідження Європейської ініціативи ВООЗ (COSI). Тему пандемії ожиріння, якої торкнулася Іветта Пудуле, ширше представили румунські спеціалісти. Денісія Паска поділилася результатами румунського популяційного дослідження щодо вивчення особливостей харчування підлітків і думками стосовно поліпшення непростої ситуації. Не менш важливою та цікавою була доповідь іншого румунського експерта – Дана Думітраску – щодо впровадження клінічних рекомендацій з дієтотерапії синдрому подразненого кишечнику. Він акцентував увагу на доказовій базі ефективності раціоналізації харчування за наявності цього захворювання, а також поділився висновками і практичними порадами, які можна реалізувати в сучасних українських реаліях. Загалом іноземні спікери запропонували не лише теоретичну інформацію, а й практичні поради, які можна адаптувати для вітчизняних умов. Їхні виступи збагатили конференцію глобальним контекстом, підкреслили важливість реалізації української моделі харчування.
Які основні підсумки конференції? На що хотілося би звернути увагу лікарів-практиків?
– Конференція «Харчування. Здоров’я. Довголіття» стала потужним майданчиком для об’єднання знань, досвіду та доказової практики в сфері нутриціології. Для лікарів-практиків важливо усвідомити: навіть базові знання із сучасної нутриціології дозволяють значно покращити результати терапії. Йдеться не про призначення модних дієт, а про розуміння принципів: збалансованість, індивідуалізація, вплив на поведінкові механізми. Конференція наголосила, що роль лікаря – не лише призначити пігулки, а й супроводжувати пацієнта в процесі змін, підтримуючи його зусилля щодо поліпшення раціону харчування.
Конференція також актуалізувала потребу в національній моделі харчування, адаптованій до українських реалій, культурних традицій і доступності продуктів. Вона має стати основою не лише для клінічної практики, а й для освітніх програм, шкільного харчування, державної політики.
Підготувала Тетяна Можина
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 13-14 (599-600), 2025 р
