17 серпня, 2025

Порядок надання медичної допомоги із катамнестичного спостереження за новонародженими та дітьми віком до трьох років із групи ризику затримки розвитку та/або виникнення хронічних захворювань

Цей Порядок визначає організацію і механізм здійснення катамнестичного спостереження за новонародженими та дітьми віком до трьох років із групи ризику затримки розвитку та/або виникнення хронічних захворювань (далі – діти з групи ризику).

I. Загальні положення

Реалізація положень Порядку спрямована на ранню ідентифікацію факторів ризику, своєчасне виявлення відхилень у розвитку та впровадження профілактичних, діагностичних і корекційних заходів для мінімізації негативних наслідків для здоров’я дітей із групи ризику.

У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

гестаційний вік дитини – строк внутрішньоутробного розвитку дитини, що триває від першого дня останньої менструації до народження дитини;
діти із групи ризику – новонароджені та діти віком до трьох років із ризиком порушень розвитку та/або виникнення хронічних захворювань, діти із сімей, що опинилися в скрутних життєвих обставинах, та/або діти, чиї батьки ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо їхнього догляду або вчиняють інші порушення своїх батьківських обов’язків, що можуть призвести до відставання/порушень розвитку дитини;
катамнестичне спостереження – це система цілеспрямованих медичних, діагностичних і профілактичних заходів із забезпечення регулярного моніторингу стану здоров’я та розвитку дітей із групи ризику, що полягає в ранньому виявленні відхилень у фізичному, психоемоційному, когнітивному розвитку, запобіганні можливим захворюванням та організації своєчасного направлення дітей для отримання спеціалізованих послуг;
надавачі послуги катамнестичного спостереження – це команда фахівців і лікарів різних лікарських спеціальностей, які координують і надають медичні послуги в межах катамнестичного спостереження і працюють у взаємодії відповідно до індивідуальних потреб пацієнта для проведення комплексного оцінювання стану здоров’я і розвитку дітей із групи ризику, планування індивідуалізованих заходів медичної допомоги та організації мультидисциплінарних консиліумів з метою ухвалення клінічно обґрунтованих рішень щодо ведення дітей із груп ризику;
постнатальний (хронологічний) вік – вік дитини з моменту її народження;
система катамнестичного спостереження – сукупність закладів охорони здоров’я, що надають спеціалізовану медичну допомогу, які в межах своєї компетенції забезпечують безперервне медичне спостереження, оцінювання стану здоров’я та розвитку дітей із груп ризику з метою раннього виявлення порушень, профілактики захворювань, своєчасної діагностики та корекції виявлених відхилень, що функціонує на основі інтеграції різних рівнів медичної допомоги і міждисциплінарної взаємодії фахівців;
скоригований вік – вік передчасно народженої дитини, який визначають, зменшивши постнатальний (хронологічний) вік на різницю між середньою тривалістю доношеної вагітності (40 тижнів) і гестаційним віком дитини; скоригований вік розраховують за такою формулою: скоригований вік (місяці) = постнатальний (хронологічний) вік (місяці) – [40 тижнів – гестаційний вік дитини (тижнів)]/4; скоригований вік дитини використовують для оцінювання її розвитку і корекції харчування;
скринінг порушень розвитку – заходи, спрямовані на раннє виявлення порушень розвитку дитини, які дають змогу забезпечити своєчасне надання спеціалізованих послуг з метою профілактики прогресування патологічного стану та інвалідності;
центр/кабінет катамнестичного спостереження – структурний підрозділ перинатального центру або закладу охорони здоров’я, що надає спеціалізовану медичну допомогу, основними завданнями якого є організація і забезпечення катамнестичного спостереження, мультидисциплінарне оцінювання стану дітей із групи ризику, раннє виявлення порушень розвитку, координація медичних і реабілітаційних заходів, консультування батьків або законних представників з питань розвитку, догляду і лікування, а також динамічне спостереження за станом здоров’я дітей із групи ризику протягом перших трьох років життя.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», постанові Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1392 «Порядок раннього виявлення у дітей порушень розвитку або ризику їх виникнення і своєчасного направлення сімей з дітьми до надавачів послуги раннього втручання для отримання такої послуги» та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.

Облік дітей із групи ризику затримки розвитку та/або виникнення хронічних захворювань вноситься до таких форм медичної документації:

форма первинної облікової документації № 074/о «Журнал реєстрації амбулаторних пацієнтів», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 р. № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 р. за № 661/20974 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 26 січня 2018 р. № 157);
форма первинної облікової документації № 112/о «Історія розвитку дитини №  », затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 липня 2014 р. № 527, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 серпня 2014 р. за № 959/25736;
форма первинної облікової медичної допомоги № 025/о «Медична карта амбулаторного хворого №  », затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 р. № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 р. за № 661/20974.

II. Зарахування новонароджених та дітей віком до трьох років до групи ризику затримки розвитку та/або виникнення хронічних захворювань

1. Перед випискою новонароджених із закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу під час пологів і неонатологічну допомогу, лікар педіатр-неонатолог визначає належність до групи ризику і встановлює підстави або їхню відсутність для катамнестичного спостереження.

Дані про підстави зарахування новонародженого до групи ризику лікар педіатр-неонатолог вносить до форми первинної облікової документації № 097/о «Медична карта новонародженого № », затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 р. № 29, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 р. № 230/28360.

2. Визначають підстави для катамнестичного спостереження та зарахування дитини віком від 28 днів до трьох років до групи ризику лікарі, що надають первинну медичну допомогу.

Дані про підстави зарахування дітей до групи ризику лікар загальної практики – сімейний лікар або лікар-педіатр вносить до форми первинної облікової документації № 112/о «Історія розвитку дитини №  », затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 липня 2014 р. № 527, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 серпня 2014 р. за № 959/25736, або до форми первинної облікової документації № 025/о «Медична карта амбулаторного хворого №  », затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 р. № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 р. за № 661/20974.

3. До групи ризику зараховують дітей, які мають хоча б одну з таких ознак:

гестаційний вік при народженні від 22 тижнів до повних 37 тижнів і/або маса тіла від 500 до 2500 г;
неонатальна енцефалопатія середнього або тяжкого ступеня включно з білірубіновою енцефалопатією будь-якої тяжкості;
застосування лікувальної гіпотермії;
судоми;
гіпербілірубінемія, що потребувала замінного переливання крові;
внутрішньочерепний крововилив;
гіпоглікемія;
неонатальний сепсис або менінгіт/менінгоенцефаліт;
бронхолегенева дисплазія;
некротизуючий ентероколіт;
ретинопатія недоношених;
стан після хірургічного/нейрохірургічного втручання, та/або необхідність подальшого хірургічного/нейрохірургічного спостереження, та внутрішньочерепні крововиливи (в паренхіму мозку);
стан, що потребував інотропної/вазопресорної підтримки;
синдром фето-фетальної трансфузії;
природжені вади розвитку з порушенням життєвих функцій;
природжені порушення обміну речовин/генетичні захворювання;
відхилення від норми за підсумками неврологічного обстеження на час виписки;
затримка внутрішньоутробного та/або постнатального розвитку. Також підставу для перебування у групі ризику мають діти з групи ризику за соціальними факторами, а саме: післяпологова депресія у матері дитини, вік матері дитини менший ніж 18 років, зловживання сім’єю дитини (або одним із членів сім’ї) алкоголем або іншими психоактивними речовинами, наявність у сім’ї з дитиною (або в одного із її членів) важких психічних розладів або важких фізичних захворювань, домашнє насильство, нехтування сім’єю з дитиною (або одним із її членів) потребами дитини, невиконання сім’єю з дитиною (або одним із її членів) батьківських обов’язків щодо забезпечення догляду та виховання дитини (лікування, харчування, розвиток, створення безпечних умов проживання).

IІІ. Виписка та скерування дітей із групи ризику

1. Виписку зі стаціонару новонароджених, зарахованих до групи ризику, здійснюють через внесення відповідної інформації до форми первинної облікової документації № 097/о «Медична карта новонародженого № », затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 р. № 29, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 р. за № 230/28360. Вона включає внесення таких результатів:

інструментальне обстеження за наявності показань;
аудіологічний скринінг;
офтальмологічний огляд;
розширений неонатальний скринінг (за потреби).

2. До виписки зарахованих до групи ризику новонароджених лікар педіатр-неонатолог зобов’язаний проінформувати батьків або законних представників новонародженого про:

зарахування новонародженого до групи ризику;
потребу подальшого катамнестичного спостереження за такою дитиною і можливість додаткових послуг з обстеження та лікування;
необхідність отримати знання про особливості вигодовування та догляду за новонародженим;
можливість отримання консультацій лікаря-психолога та психологічної допомоги в процесі догляду за дитиною із групи ризику;
необхідність сім’ям (законним представникам) із дітьми, зарахованими до групи ризику, отримувати послуги раннього втручання;
можливість для сімей із дітьми з групи ризику або законних представників отримати соціальні послуги .

3. Перед випискою новонародженого лікар педіатр-неонатолог надає консультацію батькам або законним представникам, під час якої вони отримують необхідні знання та навички з таких питань:

особливості догляду за дитиною з групи ризику;
особливості вигодовування;
контроль температури тіла дитини;
профілактика інфекційних захворювань;
імунізація;
адреси центру/кабінету катамнестичного спостереження, надавачів послуги раннього втручання та (за наявності) реабілітаційних послуг.

4. Виписуючи дитину з групи ризику, лікар педіатр-неонатолог зобов’язаний:

скласти, ознайомити та передати батькам або законним представникам виписний епікриз (витяг);
повідомити адреси центру/кабінету катамнестичного спостереження, надавачів послуги раннього втручання та (за наявності) реабілітаційних послуг;
направити до надавача послуги раннього втручання відповідно до Порядку раннього виявлення у дітей порушень розвитку або ризику їх виникнення і своєчасного направлення сімей із дітьми до надавачів послуги раннього втручання для отримання такої послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1392;
ознайомити із правом отримувати соціальні послуги (за місцем проживання).

5. Виписку дитини з групи ризику здійснюють з одночасним повідомленням центру/кабінету катамнестичного спостереження та лікарів, що надають первинну медичну допомогу за місцем проживання дитини, в день виписки зі стаціонару. Особою, відповідальною за здійснення такого повідомлення, є керівник (завідувач) відділення закладу охорони здоров’я, з якого виписується дитина.

6. У разі отримання позитивних результатів розширеного неонатального скринінгу та експертного клініко-лабораторного обстеження новонародженого лікар-педіатр або лікар загальної практики – сімейний лікар центру надання первинної медичної допомоги складає індивідуальний план спостереження, перенаправляє сім’ю з дитиною до центру/кабінету катамнестичного спостереження, надавачів послуги раннього втручання і вносить відповідні дані до форми первинної облікової документації № 025/о «Медична карта амбулаторного хворого №  », затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 р. № 110, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 р. за № 661/20974.

ІV. Здійснення катамнестичного спостереження

1. Катамнестичне спостереження здійснюють із допомогою медичного обстеження та моніторингу розвитку дітей із групи ризику лікарем-педіатром.

2. Медичне обстеження дітей із групи ризику включає:

фізикальне обстеження;
оцінювання фізичного розвитку;
неврологічний огляд;
оцінювання особливостей і адекватності харчування;
оцінювання дотримання календаря імунізації;
оцінювання лабораторних та інструментальних результатів дослідження.

3. Моніторинг розвитку дітей із групи ризику здійснюють за такими сферами розвитку:

моторний розвиток (крупна і дрібна моторика);
когнітивний розвиток;
мова/мовлення і розуміння мови;
соціально-емоційна функція;
адаптивна функція (самообслуговування).

4. Оцінювання результатів скринінгу та/або діагностики розвитку дітей із групи ризику за означеними сферами розвитку здійснюють згідно з локальними протоколами закладів охорони здоров’я у ключові вікові періоди 6, 12, 18, 24 і 36 місяців або частіше, за потреби стану здоров’я та розвитку дітей із групи ризику з використанням стандартних методів включно зі скринінгами та шкалами розвитку.

5. Проведення скринінгу дітей із групи ризику на розлади аутистичного спектра для виявлення ознак, що можуть свідчити про наявність порушень розвитку, пов’язаних із комунікацією, соціальною взаємодією та поведінковими особливостями.

6. У разі виявлення порушення розвитку дитини або ризику отримання такого порушення упродовж трьох років життя лікарі, що надають первинну медичну допомогу, скеровують дитину до центру/кабінету катамнестичного спостереження і водночас до надавачів послуги раннього втручання та/або надавачів реабілітаційних послуг.

7. Лікарі, що надають первинну медичну допомогу, оцінюють соціальне коло дитини, родини та домашню безпеку дитини і визначають групу ризику.

8. У разі виявлення порушень розвитку дитини або ризику отримання таких порушень лікар центру/кабінету катамнестичного спостереження скеровує дитину до надавачів послуги раннього втручання, медичних, реабілітаційних, соціальних (за потреби) та інших послуг відповідно до потреб дитини та її сім’ї.

9. Катамнестичне спостереження припиняється після того, як дитина досягла трирічного віку.

V. Центр/кабінет катамнестичного спостереження

1. Завдання центру/кабінету катамнестичного спостереження:

рання діагностика порушень розвитку та спостереження за дітьми, у яких існують ризики отримання таких порушень (рухова активність, слух, зір, сон, пильність, увага, мова), і моніторинг розвитку дітей із групи ризику за основними п’ятьма сферами розвитку (моторною, когнітивною, мовною, соціально-емоційною та адаптивною);
моніторинг соматичних порушень та їхня корекція;
підвищення інформованості батьків або законних представників про стан здоров’я дітей із групи ризику.

2. На виконання завдань, які покладені на центр/кабінет катамнестичного спостереження, надавачі послуги катамнестичного спостереження забезпечують:

амбулаторно-консультативний прийом і розроблення індивідуальних планів їхнього спостереження;
розроблення і виконання комплексу індивідуальних профілактичних заходів;
здійснення скринінгових та лікувально-діагностичних заходів;
надання консультацій щодо раціонального харчування, збереження і зміцнення здоров’я, імунізації, виявлення небезпечних для життя дитини симптомів;
обстеження дитини з групи ризику спеціалістами за напрямками: лікар – невролог дитячий, лікар – офтальмолог дитячий, лікар ортопед – травматолог дитячий та іншими (за потребою);
координацію та взаємодію з надавачами первинної медичної допомоги, реабілітаційними центрами, надавачами соціальних послуг, послуги раннього втручання.

3. Штатні посади керівника, медичного, технічного персоналу та педагогічних працівників центру/кабінету катамнестичного спостереження встановлюють відповідно до законодавства.

4. Центр/кабінет катамнестичного спостереження забезпечується медичним обладнанням для загального огляду дітей із групи ризику і виробами медичного призначення, іншими засобами відповідно до табелів матеріально-технічного оснащення закладу охорони здоров’я. Це здійснюється у межах видатків закладу охорони здоров’я, на базі якого утворено відповідний центр/кабінет катамнестичного спостереження.

5. Діяльністю центру/кабінету катамнестичного спостереження керує лікар-педіатр, якого призначає на посаду та звільняє керівник закладу охорони здоров’я, до складу якого входить центр/кабінет катамнестичного спостереження.

6. Центр/кабінет катамнестичного спостереження веде обліково-звітну документацію та вносить до форми первинної облікової документації № 112/о «Історія розвитку дитини № __», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 липня 2014 р. № 527, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 серпня 2014 р. за № 959/25736, такі результати медичного обстеження:

скринінг слуху, офтальмологічний скринінг і повторні скринінгові обстеження;
лабораторні та інструментальні дослідження;
неврологічне обстеження;
моніторинг розвитку дитини;
план необхідного медичного спостереження, консультувань, медичних втручань, медикаментозної корекції захворювань, психологічного і соціального супроводу сім’ї дітей із групи ризику, необхідних соціальних та реабілітаційних заходів, педагогічної корекції, отримання послуги раннього втручання.

VI. Взаємодія центру/кабінету катамнестичного спостереження із підприємствами, установами й організаціями

1. Центр/кабінет катамнестичного спостереження під час реалізації покладених на нього завдань взаємодіє з такими установами й організаціями:

кластерними, надкластерними та загальними закладами охорони здоров’я;
надавачами послуги раннього втручання;
надавачами соціальних послуг;
МОЗ, Мінсоцполітики, НСЗУ;
асоціаціями батьків, професійними асоціаціями, благодійними і громадськими організаціями;
науково-дослідними установами та вищими медичними закладами освіти.

2. Взаємодія центру/кабінету катамнестичного спостереження із підприємствами, установами й організаціями здійснюється за такими напрямками:

обмін інформацією щодо результатів медичного обстеження та моніторингу розвитку дітей із групи ризику здійснюється на підставі письмових угод про співпрацю між освітніми закладами, соціальними службами, що передбачають правові підстави для такої взаємодії відповідно до вимог законодавства про захист персональних даних;
консультування батьків або законних представників стосовно догляду за дітьми, зарахованими до групи ризику;
повідомлення надавачів послуги раннього втручання про перенаправлення до них сім’ї із дитиною з порушеннями розвитку або у якої існує ризик отримання таких порушень;
обмін інформацією (досвідом, науковими знаннями) з науково-дослідними установами і вищими навчальними медичними закладами (кафедрами акушерства та гінекології, перинатології, репродуктології, неонатології, педіатрії, медичної генетики, дитячої анестезіології, дитячої хірургії, медичної психології) щодо наявних і новітніх методів діагностики та лікування.

VII. Організаційна структура центру/кабінету катамнестичного спостереження

Структуру центру/кабінету катамнестичного спостереження визначає керівник закладу охорони здоров’я, що надає спеціалізовану медичну допомогу. У центрі/кабінеті слід передбачити потребу таких приміщень: кабінет лікаря-педіатра; кабінет дитячого психолога; кабінет для огляду фахівцями та лікарями-спеціалістами, зазначеними у пункті 2 розділу VII цього Порядку; санітарні та туалетні кімнати; кімната очікування; реєстратура.
Кадрове забезпечення центру/кабінету катамнестичного спостереження: лікар-педіатр, лікар – невролог дитячий, лікар фізичної та реабілітаційної медицини, фізичний терапевт/ерготерапевт, дитячий психолог, терапевт мови і мовлення або логопед, медична сестра, молодша медична сестра, реєстратор медичний.

VIIІ. Оцінювання стану й ефективності катамнестичного спостереження. Облік і звітність

Лікарі центрів/кабінетів катамнестичного спостереження зобов’язані відповідно до цього Порядку оцінювати ефективність і результативність катамнестичного спостереження за дітьми з групи ризику.
Результативність катамнестичного спостереження за дітьми з групи ризику оцінюють з метою:

інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності центрів/ кабінетів
катамнестичного спостереження та ухвалення управлінських рішень;
розроблення, планування і забезпечення впровадження заходів з удосконалення системи катамнестичного спостереження;
покращення якості життя дітей із групи ризику та їхніх родин;
захисту прав і законних інтересів дітей із групи ризику, їхніх батьків або законних представників;
захисту прав і законних інтересів медичних працівників;
зниження інвалідності.

3. Основні показники ефективності катамнестичного спостереження:

кількість дітей із групи ризику, що перебували на катамнестичному спостереженні;
рівень виявлення затримки розвитку і виникнення хронічних захворювань під час перебування на катамнестичному спостереженні;
кількість випадків, коли катамнестичне спостереження попередило розвиток інвалідності;
відсоток дітей із групи ризику, що уникнули ускладнень в ранньому віковому періоді під час катамнестиичного спостереження;
кількість родин, що отримали інформаційну та психологічну підтримку;
кількість консультацій, проведених фахівцями та лікарями – спеціалістами із катамнестичного спостереження.

Текст адаптовано та уніфіковано відповідно до стандартів Тематичного випуску Медичної газети «Здоров’я України».

Повний текст документу за посиланням: https://moz.gov.ua/storage/uploads/3dfb85ef‑7112-46f0-ba91-40439e89608d/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA.pdf

Тематичний номер «Педіатрія» № 3 (79) 2025 р.

Номер: Тематичний номер «Педіатрія» № 3 (79) 2025 р.