20 серпня, 2025

Прогрес у дослідженні взаємозв’язку між інфекцією Helicobacter pylori та залізодефіцитною анемією

Інфекція Helicobacter pylori (H. pylori) вражає приблизно половину світової популяції і є глобально поширеним патогеном, що асоціюється не лише з гастроінтестинальними захворюваннями, такими як хронічний атрофічний гастрит, функціональна диспепсія та пептична виразка, але також із розвитком і прогресуванням різноманітних позакишкових патологій. Численні дослідження продемонстрували кореляцію між інфекцією H. pylori та залізодефіцитною анемією (ЗДА). Поширеність H. pylori-інфекції вища серед осіб із ЗДА, а рівень гемоглобіну у пацієнтів із ЗДА може підвищуватися до різного ступеня або навіть нормалізуватися після ерадикації H. pylori. Однак цей висновок досі є суперечливим. У цій статті проведено комплексний аналіз літератури щодо кореляції між H. pylori-інфекцією та ЗДА, потенційних механізмів цього зв’язку та ефективності ерадикаційної терапії H. pylori у пацієнтів із ЗДА.

H. pylori є спіральною мікроаерофільною бактерією, здатною виживати в середовищах із високою кислотністю, що колонізує епітелій слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки людини. Цей мікроорганізм є етіологічним фактором численних гастроінтестинальних захворювань включно із хронічним атрофічним гастритом, функціональною диспепсією та пептичною виразкою. Крім того, зростання обсягу наукових даних свідчить про зв’язок H. pylori з різноманітними позакишковими захворюваннями включно з ішемічною хворобою серця, фібриляцією передсердь, бронхіальною астмою, хворобою Паркінсона, неалкогольною жировою хворобою печінки та іншими патологічними станами.

ЗДА є одним із найпоширеніших мікронутрієнтних дефіцитів у світі, який вражає 30% світової популяції та більше половини дитячого населення у країнах, що розвиваються. Взаємозв’язок між інфекцією H. pylori та ЗДА привернув значну увагу дослідників протягом останніх років.

Епідеміологічні характеристики Helicobacter pylori та ЗДА

Інфекція H. pylori є глобальною проблемою охорони здоров’я, особливо у країнах, що розвиваються, де вона вражає приблизно 50% населення. Поширеність інфекції демонструє значну географічну варіабельність: у Північній Європі та Північній Америці вона становить приблизно 33,3% дорослого населення, тоді як у Південній Європі, Східній Європі, Південній Америці та багатьох регіонах Азії перевищує 50%. У Китаї рівень інфікування становить 44,2% (близько 589 мільйонів осіб).

Бактерія передається фекально-оральним, орально-оральним та гастро-оральним шляхами, переважно в межах родини, особливо від матері до дитини. Поширеність H. pylori-інфекції позитивно корелює з віком та значно варіює залежно від географічного регіону, раси, етнічної приналежності та соціально-економічного статусу.

ЗДА, спричинена недостатнім надходженням, порушеною абсорбцією і надмірною втратою заліза, є найпоширенішим нутрієнтним дефіцитом у світі, вражаючи близько 30% населення. Її поширеність варіює за рівнем розвитку країн: 9,1% у високорозвинених, 25,7% у середньорозвинених і 42,8% у малорозвинених країнах. Показове існування значного перекриття між регіонами із високою інцидентністю ЗДА та високою поширеністю H. pylori-інфекції.

Асоціація інфекції H. pylori із ЗДА або низьким рівнем сироваткового заліза

Вірогідність, що інфекція H. pylori може призводити до ЗДА, вперше встановили у 1991 р. Завдяки бельгійському клінічному випадку з’ясували, що рівень гемоглобіну в дівчинки-підлітка із ЗДА нормалізувався після ерадикації H. pylori без додаткової феротерапії. З того часу в багатьох дослідженнях описана кореляція між інфекцією H. pylori та ЗДА, хоча не у всіх змогли встановити причинно-наслідковий зв’язок. Загалом тестування на H. pylori та ерадикаційна терапія рекомендовані для пацієнтів із нез’ясованою ЗДА.

! Численні дослідження вказали на підвищену сприйнятливість до ЗДА в осіб із інфекцією H. pylori.

Метааналіз, проведений L. Hudak та співавт. у 2017 р., показав, що особи з інфекцією H. pylori мали у 1,72 раза вищий ризик розвитку ЗДА порівняно з неінфікованими особами. Інший метааналіз також підтвердив, що H. pylori-інфекція є фактором ризику для зниження запасів заліза (ЗВ 2,8; 95% ДІ 1,9-4,2, p < 0,001).

Деякі дослідники повідомили про вищу частоту H. pylori-інфекції у пацієнтів із ЗДА. D.M.E. Demerdash та співавт. (2018) з’ясували, що H. pylori-інфекція була більш поширеною у пацієнтів із нез’ясованою або рефрактерною ЗДА (61,5%), ніж у здорових контрольних осіб (14,3%) (p < 0,001). Інші дослідники вказують, що H. pylori-інфекція може спричиняти зниження сироваткового заліза або рівня феритину.

Однак кореляція між H. pylori-інфекцією і ЗДА залишається суперечливою. D.S. Tseng та співавт. (2019) виявили, що анемія регресувала у більшості пацієнтів з або без лікування H. pylori і не було специфічних доказів зв’язку між H. pylori-інфекцією і ЗДА. Аналогічно дослідження N.L. Jones та співавт. (2016) не виявило значущої кореляції між нез’ясованою ЗДА або дефіцитом заліза і H. pylori-інфекцією у літніх осіб.

Важливо зазначити, що більшість даних, які підтримують асоціацію між H. pylori-інфекцією та ЗДА, походять із досліджень, в яких брали участь діти та жінки пременопаузального віку із підвищеними потребами в залізі. Розбіжності у результатах можуть бути пов’язані з варіаціями у географічному та етнічному розподілі учасників, критеріях включення і виключення, розмірах вибірок, методах детекції анемії та методах виявлення H. pylori-інфекції.

Потенційні механізми асоціації інфекції H. pylori із дефіцитом заліза або ЗДА

Зниження рівня шлункової та аскорбінової кислоти

Абсорбція дієтичного заліза потребує нормальних концентрацій шлункової та аскорбінової кислоти (АК). І підвищений рівень pH шлунка, і знижені рівні АК зменшують відновлення дієтичного Fe³⁺ до Fe²⁺, запобігаючи абсорбції негемового заліза. H. pylori-інфекції та атрофічний гастрит, спричинений запальною відповіддю, можуть зменшувати секрецію шлункової кислоти.

АК вважається найефективнішим енхансером абсорбції заліза. Вона відновлює тривалентне залізо до двовалентної форми й утворює хелатний комплекс із хлоридом заліза. Однак АК нестабільна при підвищеному pH, і H. pylori-інфекція знижує її біодоступність, що зменшує абсорбцію заліза.

Конкуренція з хазяїном за поглинання заліза

H. pylori конкурує з хазяїном за поглинання заліза через певні зовнішньомембранні білки. Через синергетичну дію факторів вірулентності CagA та VacA H. pylori делокалізує трансферин і трансфериновий рецептор до апікальних клітинних поверхонь у місцях росту бактеріальних мікроколоній, що призводить до підвищеного вивільнення трансферину та сприяє утилізації заліза.

S.E. Flores та співавт. (2017) встановили, що фактор вірулентності CagA підвищує поглинання заліза та лізосомально нестабільне депонування заліза в інфікованих клітинах. Крім того, експресія залізоінгібованих зовнішньомембранних білків (IROMPs) підвищується у специфічних штамах H. pylori, що інфікують пацієнтів із ЗДА.

Вплив на механізм регуляції заліза через підвищення рівня гепсидину

H. pylori-інфекція може впливати на абсорбцію заліза ентероцитами та вивільнення заліза макрофагами через підвищення рівня гепсидину. Гепсидин, гормон, що продукується переважно гепатоцитами, є центральним регулятором метаболізму заліза та запобігає абсорбції заліза в тонкому кишечнику. Гепсидин необоротно зв’язується з феропортином‑1 на поверхні ентероцитів і макрофагів, індукуючи його деградацію, що зменшує експорт заліза.

Ліпід А ліпополісахариду H. pylori стимулює продукування IL‑6 та IL‑1β, а ті – продукування гепсидину в гепатоцитах, що призводить до зниженого поглинання та мобілізації заліза. F. Sapmaz та співавт. (2016) виявили, що рівень гепсидину був підвищений у пацієнтів з H. pylori-інфекцією і нормалізувався після ерадикації.

Поліморфізм генів Helicobacter pylori асоційований із ЗДА

S. Yokota та співавт. (2013) показали, що частота нейтрофілактивуючого протеїну А (NapA) із треоніном у положенні № 70 була значно вищою у штамах H. pylori від пацієнтів із ЗДА порівняно зі штамами від пацієнтів без анемії. H. pylori з NapA варіантом треонін‑70 має високу здатність до поглинання заліза.

S. Kato та співавт. (2017) виявили, що висока експресія гену сіалової кислоти-зв’язуючого адгезину (SabA) є важливою у розвитку ЗДА, особливо у дітей із підвищеними щоденними потребами в залізі.

Підвищення ризику крововтрати

H. pylori-інфекція може спричиняти ураження слизової оболонки ШКТ, підвищуючи ризик кровотечі. Однак більшість випадків ЗДА, асоційованої з H. pylori, не виявляли геморагічних уражень при ендоскопії та мали негативні тести на приховану кров у калі, що свідчить про інші механізми розвитку ЗДА.

Ефективність ерадикації Helicobacter pylori при ЗДА

ЗДА входить до переліку позакишкових захворювань, при яких ерадикація H. pylori чітко рекомендована Маастрихтським консенсусом VI/Флорентійськими рекомендаціями. Найвагомішим доказом причинно-наслідкового зв’язку є усунення анемії шляхом ерадикації H. pylori.

! Останні дослідження та метааналізи вказують на те, що ерадикаційна терапія H. pylori у поєднанні із феротерапією є більш ефективною для корекції ЗДА, ніж монотерапія залізом. Метааналіз 16 рандомізованих контрольованих досліджень (РКД), що охопив 956 пацієнтів, показав, що анти-H. рylori-терапія у поєднанні з феротерапією призводила до значно більшого приросту гемоглобіну, сироваткового заліза і феритину порівняно з монотерапією залізом, особливо у пацієнтів із помірною та тяжкою анемією.

D.M.E. Demerdash та співавт. (2018) рандомізували 64 H. pylori-інфікованих пацієнтів із ЗДА на дві групи: група А отримувала ерадикацію H. pylori плюс феротерапію, а група В – лише феротерапію. Після трьох місяців лікування рівень гемоглобіну, MCV, MCH, рівні сироваткового заліза і феритину були значно підвищені у групі А (всі p < 0,001), тоді як у групі В зміни не були статистично значущими.

Важливо, що деякі дослідження демонструють, що навіть ерадикація H. pylori без феротерапії може коригувати ЗДА. Проспективне дослідження 44 чоловіків із нез’ясованою ЗДА показало, що після ерадикації H. pylori у всіх учасників нормалізувався рівень гемоглобіну, а четверо із них досягли цього без феротерапії. Завдяки обсерваційному дослідженню виявили, що ерадикація H. pylori зменшувала втрату ваги та запобігала субклінічній ЗДА у пацієнтів похилого віку.

Однак деякі дослідження засвідчили незначну або відсутню зміну гематологічних параметрів після ерадикації H. pylori. У проспективному дослідженні 508 пацієнтів із ЗДА та H. pylori-інфекцією після двох років спостереження різниця у рівнях гемоглобіну не була статистично значущою між групами з ерадикацією та без неї.

Характеристики взаємозв’язку між інфекцією Helicobacter pylori та ЗДА у дітей

Діти більш схильні до розвитку ЗДА, асоційованої з H. pylori-інфекцією, ніж дорослі, а інфекція H. pylori переважно виникає у дитячому віці.

Діти із ЗДА, особливо молодші двох років або на грудному вигодовуванні, часто мають дефіцит вітаміну D. Його низький рівень зменшує інгібуючий ефект на транскрипцію гену HАМР, що призводить до підвищеної експресії гепсидину і порушеної абсорбції заліза. Під час періодів інтенсивного росту у дітей підвищена експресія гену SabA значно сприяє розвитку ЗДА.

На відміну від дорослих, у дітей із ЗДА уповільнюється ріст, погіршується розвиток та когнітивні функції. Тому ерадикаційна терапія H. pylori є особливо важливою для дітей з рефрактерною ЗДА. У рекомендаціях ESPGHAN/NASPGHAN (2016) йдеться про тестування та лікування H. pylori-інфекції у дітей із рефрактерною ЗДА після виключення інших потенційних причин.

Обговорення

Хоча питання щодо зв’язку між H. pylori-інфекцією та ЗДА залишається суперечливим, більшість досліджень підтримують цей зв’язок, і багато з них підтвердили, що ерадикація H. pylori у поєднанні з феротерапією є більш ефективною у лікуванні ЗДА, ніж монотерапія залізом, особливо при нез’ясованій або рефрактерній ЗДА. Декілька рекомендацій наразі пропонують ерадикаційну терапію для H. pylori-позитивних пацієнтів із ЗДА.

Щодо механізму асоціації деякі дослідження надають пояснення, але бракує вагомих доказів. Тому необхідне подальше дослідження кореляції між H. pylori-інфекцією та ЗДА, механізму та ефективності ерадикаційної терапії. У майбутніх дослідженнях слід надати перевагу добре спланованому проспективному РКД та експериментальним дослідженням для встановлення більш надійної доказової бази.

Висновок

На сьогодні більшість досліджень підтвердили кореляцію між H. pylori-інфекцією та ЗДА, вказуючи на те, що пацієнти з H. pylori-інфекцією більш схильні до розвитку ЗДА і що поширеність H. pylori-інфекції вища серед осіб із ЗДА. Порівняно з монотерапією залізом, комбінація ерадикації H. pylori з феротерапією є більш ефективною у лікуванні ЗДА, особливо у разі нез’ясованої або рефрактерної ЗДА. Ці висновки надають цінну інформацію для клінічного ведення пацієнтів із нез’ясованою або рефрактерною ЗДА.

За матеріалами Pu S., Zhuang Z., Liu N. et al. (2025) Research progress on the relationship between Helicobacter pylori infection and iron deficiency anemia. Front Microbiol. Mar 25;16:1552630. doi: 10.3389/fmicb.2025.1552630

Підготував Максим Голуб

Тематичний номер «Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія» № 2 (76) 2025 р.