Головна Автори Стаднік С.М.
Стаднік С.М.

Стаднік С.М.

Д.м.н., доцент, Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, м. Львів

Про автора

  • Лікарська діяльність
  • Освіта
  • Галузь терапії
  • Заклад
  • Навчання
  • Звання

Публікації автора

Токсоплазмозний енцефаліт у ВІЛ-інфікованих пацієнтів у клінічній практиці

3 листопада, 2026

В Україні відзначається один із найвищих у світі темпів збільшення кількос­ті інфікованих вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Тому лікарі різних спеціальностей стали частіше стикатися з ускладненнями цього захворювання, які нерідко маскуються під іншу патологію, особливо на стадії СНІДу. Ураження нервової системи у ВІЛ-інфікованих на стадії СНІДу зустрічається у 30‑80% пацієнтів, посідаючи друге місце після змін імунного статусу, що пов’язано не лише із прямою уко­джувальною дією вірусу на нервові клітини, а й із розвитком опортуністичних інфекцій
Синдром ранньої реполяризації шлуночків: діагностичні й терапевтичні аспекти

28 травня, 2026

Ставлення до пацієнтів із СРРШ кардинально змінилося лише протягом останніх років. Попри досягнення у вивченні цієї проблеми, зберігаються суттєві розбіжності щодо діагностики СРРШ і навіть термінології. При оцінюванні результатів досліджень необхідно враховувати як критерії, за якими встановлювався СРРШ, так і расові, національні, гендерні та вікові особливості обстежених.
Когнітивна реабілітація у післяінсультному періоді

20 березня, 2026

Актуальність когнітивної реабілітації після інсульту На сьогодні церебральний інсульт залишається од­нією із провідних причин інвалідизації населення, а його частота у світі продовжує зростати [1]. Впрова­дження високотехнологічних методів лікування та профілактики інсульту, нових технологій реперфузії головного мозку за останні десятиліття дозволило значно знизити показники смертності у гострому періоді інсульту. При цьому питання медико-соціальної реабілітації залишаються надзвичайно актуальними [2].
Гіпертрофічна кардіоміопатія: сучасний стан проблеми

9 липня, 2025

Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП) належить до первинних генетично зумовлених захворювань та є найчастішою кардіоміопатією із поширеністю 1:500 за результатами ехокардіографічних (ЕхоКГ) обстежень дорослого населення. Згідно із даними популяційних досліджень, захворюваність на ГКМП становить 0,3‑0,5 на 100 тис. населення на рік [1
Сучасні підходи до лікування порушень сну в пацієнтів із когнітивними розладами

22 червня, 2025

Когнітивні розлади (КР) – ​частий супутник більшості захворювань у неврологічній практиці. Одним із наукових напрямів, що активно розвивається, є вивчення чинників, які впливають на перебіг, темпи прогресування, функціональні результати та стратегії терапії КР. У цьому аспекті одним із найважливіших факторів є сон та його порушення [1]. Окрім КР пацієнтів часто турбує погіршення сну та його якості, що включає ​труднощі під час засинання, ранні пробу­дження, відчуття відсутності сну, слабкість, розбитість, підвищена втомлюваність та зниження працездатності в першій половині дня.
Кардіологічні ускладнення в хірургії

10 травня, 2025

Кардіологічні ускладнення на тлі операцій: частота й фактори ризику. В Європі щорічно близько 100 млн дорослого населення проводять хірургічні втручання некардіохірургічного профілю. При цьому в 500‑900 тис. осіб у періопераційному періоді розвиваються ускладнення із боку системи кровообігу [1‑3]. Найчастішим є інфаркт міокарда (ІМ), що супроводжується високою летальністю – ​15‑25% [4]. Також зустрічаються смерть від серцевих причин, тяжкі порушення ритму серця, декомпенсація хронічної серцевої недостатності (ХСН). Ризик летальних наслідків становить від 0,8 до 1,5%. Частка кардіологічних ускладнень (КУ) – ​до 42% від усіх ускладнень [1].
Синдром обструктивного апное сну як фактор ризику когнітивних розладів

19 квітня, 2025

Близько 40% випадків деменції пов’язано із потенційно модифікованими факторами ризику, як-то цук­ровий діабет, артеріальна гіпертензія (АГ), ожиріння, відсутність фізичної активності, депресія, куріння, низький рівень освіти й соціальних контактів, зниження слуху, надмірне вживання алкоголю та забруднене повітря [1]. Останніми роками підвищену увагу приділяють виявленню нових зворотних чинників ризику когнітивних розладів (КР). У цьому контексті розглядаються розлади сну, зокрема синдром обструктивного апное сну (СОАС). У численних клінічних та експериментальних дослі­дженнях підтвер­джено двонаправлений зв’язок порушень сну та КР. З одного боку, проблеми зі сном підвищують ризик розвитку КР, з іншого – ​можуть бути ранніми проявами нейродегенеративних захворювань. Висока поширеність розладів сну в літніх осіб підкреслює важливість їх врахування як фактора ризику КР у цієї категорії пацієнтів [2].