Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП) належить до первинних генетично зумовлених захворювань та є найчастішою кардіоміопатією із поширеністю 1:500 за результатами ехокардіографічних (ЕхоКГ) обстежень дорослого населення. Згідно із даними популяційних досліджень, захворюваність на ГКМП становить 0,3‑0,5 на 100 тис. населення на рік [1

Когнітивні розлади (КР) – ​частий супутник більшості захворювань у неврологічній практиці. Одним із наукових напрямів, що активно розвивається, є вивчення чинників, які впливають на перебіг, темпи прогресування, функціональні результати та стратегії терапії КР. У цьому аспекті одним із найважливіших факторів є сон та його порушення [1]. Окрім КР пацієнтів часто турбує погіршення сну та його якості, що включає ​труднощі під час засинання, ранні пробу­дження, відчуття відсутності сну, слабкість, розбитість, підвищена втомлюваність та зниження працездатності в першій половині дня.

Кардіологічні ускладнення на тлі операцій: частота й фактори ризику. В Європі щорічно близько 100 млн дорослого населення проводять хірургічні втручання некардіохірургічного профілю. При цьому в 500‑900 тис. осіб у періопераційному періоді розвиваються ускладнення із боку системи кровообігу [1‑3]. Найчастішим є інфаркт міокарда (ІМ), що супроводжується високою летальністю – ​15‑25% [4]. Також зустрічаються смерть від серцевих причин, тяжкі порушення ритму серця, декомпенсація хронічної серцевої недостатності (ХСН). Ризик летальних наслідків становить від 0,8 до 1,5%. Частка кардіологічних ускладнень (КУ) – ​до 42% від усіх ускладнень [1].

Близько 40% випадків деменції пов’язано із потенційно модифікованими факторами ризику, як-то цук­ровий діабет, артеріальна гіпертензія (АГ), ожиріння, відсутність фізичної активності, депресія, куріння, низький рівень освіти й соціальних контактів, зниження слуху, надмірне вживання алкоголю та забруднене повітря [1]. Останніми роками підвищену увагу приділяють виявленню нових зворотних чинників ризику когнітивних розладів (КР). У цьому контексті розглядаються розлади сну, зокрема синдром обструктивного апное сну (СОАС). У численних клінічних та експериментальних дослі­дженнях підтвер­джено двонаправлений зв’язок порушень сну та КР. З одного боку, проблеми зі сном підвищують ризик розвитку КР, з іншого – ​можуть бути ранніми проявами нейродегенеративних захворювань. Висока поширеність розладів сну в літніх осіб підкреслює важливість їх врахування як фактора ризику КР у цієї категорії пацієнтів [2].

Серед різноманітних проблем сучасної кардіології вельми актуальною є профілактика патологій серцево-судинної (СС) системи. Важливість проблеми визначається тенденцією до зростання частоти СС-подій, їх провідним значенням для інвалідизації та смертності населення. Незважаючи на певні успіхи у лікуванні, серцево-судинні захворювання (ССЗ) щорічно забирають близько 17 млн життів у світі. В Україні у структурі загальної інвалідизації та смертності населення понад 50% припадає саме на частку ССЗ. Оцінка ризику СС-смерті багатогранна і складна, особливо серед осіб без встановленого ССЗ. У зв’язку із цим особливо актуальною видається розробка методів ранньої персоніфікованої діагностики ризиків розвитку ССЗ та їх ускладнень.

Судинні захворювання головного мозку протягом останніх десятиліть залишаються найважливішою проб­лемою клінічної неврології в Україні. Тому церебральний інсульт (ЦІ) продовжує активно вивчатися як міжнародними, так і вітчизняними дослідниками. Це пояснюється значною поширеністю, високою смертністю та інвалідизацією пацієнтів внаслідок гострих порушень мозкового крово­обігу (ГПМК). При цьому відзначається зростання даних показників протягом останніх років у багатьох країнах світу, зокрема і в Україні.

Наркоманія – ​одна з найважливіших медико-соціальних проблем сучасного суспільства. За даними Організації об’єднаних націй (ООН), понад 100 млн осіб у світі регулярно вживають наркотичні ­засоби. Близько 1,5 млн українців приймають наркотичні препарати, причому 70% із них – ​це молоді люди віком до 30 років. До того ж щороку кількість нарко­залежних українців збільшується на 8‑10%, а акту­альна статистика свідчить про те, що наша країна посідає одну з провідних позицій у світі. Крім того, значною проб­лемою для України є смертність, пов’язана з вживанням наркотичних речовин.

Через тенденцією до збільшення тривалості життя ­одним із найважливіших медико-соціальних завдань стає профілактика та лікування когнітивних розладів. Наявність когнітивних розладів будь-якої виразності ­чинить негативний вплив на якість життя ­пацієнта та його найближчих родичів, ускладнює лікування ­супутніх ­захворювань, проведення реабілітаційних заходів і підтримання пацієнтом здорового способу життя.

Попри досягнення сучасної медицини в галузі профілактики та лікування судинних захворювань центральної нерво­вої системи, церебральний інсульт посідає провідне місце серед причин стійкої інвалідизації та втрати праце­здатності пацієнтів, а також є однією з основних причин смертності у світі. Увага медичних фахівців у галузі неврології та нейро­реабілітації зосере­джена на вивченні та корекції наслідків інсультів, які найчастіше являють собою порушення рухових, мовленнєвих і когнітивних функцій. При цьому реабілітаційні заходи не завжди забезпечують досягнення мети реабілітації, що визначає потребу в комплексному оцінюванні реабілітаційного потенціалу (РП) та індивідуальних особливостей пацієнта, а також активного розроблення та впрова­дження у практичну медицину нових методик відновлення пацієнтів.