Головна Автори Стаднік С.М.
Стаднік С.М.
Стаднік С.М.
Д.м.н., доцент, Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, м. Львів
Публікації автора
Коронавірусна інфекція і тяжкі поліорганні ускладнення: розбір клінічного випадку

3 грудня, 2021

Друге десятиліття XXI ст. назавжди увійде в історію людства як час боротьби з новою коронавірусною інфекцією (COVID‑19), що набула характеру пандемії. Вона зачепила усі, без винятку, держави світу і стала одним із головних чинників, які визначили хід подальшої історії світової спільноти та значно змінили сучасні уявлення про майбутній розвиток людської цивілізації.
Проблеми діагностики транзиторної ішемічної атаки

22 жовтня, 2021

Останніми роками безтурботне ставлення до транзиторних ішемічних атак (ТІА) змінилося розумним підходом зі своєчасною госпіталізацією і такими ж обстеженням та лікуванням, як при гост­рому цереб­ральному процесі. Проте далеко не завжди як самі пацієнти та їхні родичі, так і лікарі усвідомлюють необхідність такого підходу.
Запальні захворювання головного мозку в пацієнтів із коронавірусною інфекцією

10 квітня, 2021

Кожне захворювання має свою історію розвитку, клінічні симптоми, перебіг, наслідки. Атипова пневмонія, що викликана новим зоонозним бетакоронавірусом SARS-CoV‑2, стала реальністю і катастрофою для населення в усьому світі. Вона характеризується високим ступенем несприятливих ускладнень і летальності, що причинно пов’язані не лише з порушенням газообміну в легеневих альвеолах, прогресувальною дихальною недостатністю, гіпоксією, але й із декомпенсацією функціонування, структурним ураженням багатьох органів і систем, які забезпечують життєдіяльність організму, зокрема головного і спинного мозку.
Помилки ведення пацієнтів з атріовентрикулярними блокадами

9 лютого, 2021

Порушення серцевого ритму і провідності посідають одне із провідних місць у структурі серцево-судинної патології та можуть проявлятися як самостійні нозологічні форми або ж як ускладнення при цілій низці захворювань. Аритмію діагностують майже у кожного третього пацієнта в кардіологічній практиці. При проведенні скринінгу (наприклад, методом холтерівського моніторування) різні аритмії реєструють у 25% обстежених, багато з яких ніколи не скаржилися на біль у серці або серцебиття. Найтрагічніше в цій ситуації те, що раптова смерть нерідко стає першим і останнім симптомом порушення серцевого ритму.
Фібриляція передсердь і деменція: зв’язки та прогноз

26 січня, 2021

Фібриляція передсердь (ФП) – ​одне з найпоширеніших порушень серцевого ритму у клінічній практиці [10, 18]. Приблизно третина усіх звернень по медичну допомогу припадає на цю аритмію. На сьогодні на ФП страждає близько 6 млн європейців. Упродовж наступних 25‑30 років очікується збільшення кількості хворих принаймі у два рази. ФП приб­лизно у п’ять разів підвищує ризик виникнення інсульту і вдвічі – ​загальну смертність.
Цереброкардіальний синдром при ішемічному інсульті

26 січня, 2021

Гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК) є проб­лемою медичного і соціального значення, оскільки становлять загрозу життю і здоров’ю населення у всьому світі [6, 14, 27]. Особливе місце серед ГПМК посідає ішемічний інсульт (ІІ), що пов’язано з його високою поширеністю, втратою працездатності та смертністю серед хворих. Широкий спектр модифікованих чинників ризику інсульту, як-то артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, ожиріння, миготлива аритмія, при недостатній корекції або її відсутності значно погіршує перебіг інсульту і негативно впливає на його прогноз [24]. Найбільшу небезпеку, пов’язану з ризиком смерті, представляють кардіальні порушення, які розвиваються або поглиблюються у пацієнтів із ГПМК при формуванні цереброкардіального синдрому (ЦКС) [2].
Коморбідна депресія на тлі ішемічної хвороби серця: ефективність венлафаксину

8 вересня, 2020

На даний час депресивні розлади є однією із провідних медико-соціальних проблем. ВООЗ порівнює депресію з епідемією, що охопила людство. Депресивні розлади займають перше місце серед причин втрати працездатності в економічно розвинених країнах. Депресія часто зустрічається при різних станах: артеріальній гіпертензії (АГ), ішемічній хворобі серця (ІХС), інсульті, хронічних захворюваннях легень, онкопатології, цукровому діабеті (ЦД), синдромі набутого імунодефіциту, хворобі Паркінсона, а також у разі втрати зору і слуху.
Немедикаментозні підходи до профілактики та лікування когнітивних розладів

19 липня, 2020

Профілактика деменції – ​актуальна проб­лема медицини та суспільства загалом. Натепер у світі на цю патологію страждають близько 20 млн осіб. У зв’язку з постарінням населення кількість випадків деменції щороку збільшується, призводячи до істотних економічних втрат, які пов’язані з необхідністю лікування хворих і догляду за ними [8, 19, 50]. Якщо будь-який метод профілактики уповільнить розвиток деменції на 1 рік, її частота знизиться на 7‑10%, на 5 років – ​40‑50% [
Неврологічні ускладнення коронавірусної інфекції

10 липня, 2020

Поширення небезпечних вірусів – ​чи не найпопулярніший сюжет апокаліптичних фільмів. Та всі ці сюжети людство пережило і в реальності – ​пошесті, що навіть крізь століття змушують людину завмирати й замислюватись...
Взаємозв’язок тяжкості ХСН зі станом когнітивних функцій у пацієнтів з ФП

15 березня, 2017

Вивчення впливу порушень серцевого ритму та провідності на когнітивну функцію має особливе значення у кардіоневрології, оскільки саме ці розлади відіграють суттєву роль у розвитку когнітивного дефіциту. Особливу увагу приділяють ролі фібриляції передсердь (ФП), яку діагностують в 1% дорослого населення.  Розвиток хронічної серцевої недостатності (ХСН), збільшення ризику раптової серцевої смерті, емболічні церебральні ускладнення, погіршення перебігу післяінсультного періоду, стійка інвалідиза