Головна Статті

 
 
 
Особливості профілактики дисліпідемій у хворих на стеатотичну хворобу печінки
Думка фахівця

12 січня, 2026

24-26 вересня 2025 р. у Львові відбувся конгрес «XVI Український гастроентерологічний тиждень: новітні досягнення сучасної гастроентерології та гепатології». Захід зібрав провідних фахівців галузі з усієї України та з-за кордону.
Рак підшлункової залози
Клінічні рекомендації

12 січня, 2026

Підшлункова залоза (ПЗ) є однією з п’яти основних локалізацій раку, у разі яких протягом останніх 20 років зберігається чітка тенденція до підвищення рівня смертності. Рак підшлункової залози (РПЗ) – це захворювання, результати лікування якого залишаються незадовільними, а за рівнем виживаності пацієнтів РПЗ посідає останнє місце серед усіх онкологічних захворювань.
Сигнали ситості повертаються: як метформін відновлює чутливість кишечника до жирів
Огляд

12 січня, 2026

Стрімке зростання поширеності ожиріння та пов’язаних з ним метаболічних розладів змушує наукову спільноту шукати нові шляхи впливу на регуляцію апетиту й енергетичного балансу в організмі [1, 2]. У цьому контексті ключову роль відіграє вісь «кишечник – мозок» – складна система взаємодії, яка дає центральній нервовій системі змогу в режимі реального часу зчитувати нутрієнтні сигнали з просвіту кишки завдяки поєднанню нейрональних і ендокринних механізмів [3, 4].
Ефективність застосування гістидин-триптофан-кетоглутарового розчину при операціях на серці в умовах штучного кровообігу
Огляд

7 січня, 2026

Актуальність захисту міокарда під час операцій на відкритому серці залишається однією із центральних тем у сучасній кардіохірургії. Кардіоплегія – ​це не просто зупинка серця, а стратегія збереження життєздатності клітин в умовах ішемії.
1,8-Цинеол (евкаліптол): фармакологічний потенціал фітомолекули широкого спектра дії
Огляд

7 січня, 2026

Фітотерапевтичні ресурси, зокрема малі органічні молекули рослинного походження, залишаються невичерпним джерелом біоактивних сполук для сучасної фармакології. Однією з таких сполук є 1,8-цинеол, або евкаліптол, - природна молекула, яка входить до складу ефірних олій низки рослин: евкаліпта, розмарину, камфорного лавра.
Міжнародний досвід лікування риносинуситу: аналіз сучасної клінічної практики
Огляд подій

7 січня, 2026

За матеріалами міжнародної отоларингологічної конференції «Ринологія без обмежень» (Болгарія)
Терапевтичні виклики при шизофренії: соматичні ризики, резистентність і шляхи оптимізації лікування
Огляд подій

30 грудня, 2025

Наприкінці жовтня відбувся симпозіум із міжнародною участю «Неврологічна, психіатрична та наркологічна допомога в умовах викликів сьогодення», що зібрав провідних фахівців для обговорення актуальних клінічних проблем і міждисциплінарних підходів до ведення пацієнтів. Подія мала вагоме значення для лікарів-практиків, а­дже дозволила отримати найновіші дані щодо діагностики, терапії та мене­джменту складних клінічних випадків. Терапевтичним викликам при шизофренії присвятила свій виступ Олена Олександрівна Хаустова, д.мед.н, професорка, завідувачка кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Навчально-наукового інституту психічного здоров’я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (м. Київ).
Психоемоційні феномени болю у комбатантів із бойовою травмою
Огляд подій

30 грудня, 2025

У листопаді 2025 р. відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні питання клінічної неврології», що традиційно об’єднує фахівців різних спеціальностей – ​неврологів, психіатрів, нейрохірургів, реабілітологів – ​навколо найактуальніших викликів сучасної клінічної практики. Катерина Вікторівна Гринь, к.мед.н., доцентка кафедри нервових хвороб Полтавського державного медичного університету, присвятила свою доповідь проблематиці, яка сьогодні у фокусі уваги української системи охорони здоров’я, – ​психоемоційним феноменам болю у комбатантів із бойовою травмою.
Ревматологічні прояви хвороби Лайма: межа між реальністю та гіпердіагностикою
Огляд подій

30 грудня, 2025

Хвороба Лайма – ​це запальне захворювання, яке уражає численні органи та системи, зокрема нервову й серцево-судинну, суглоби та м’язи. Збудниками патології є бактерії, але на пізніх стадіях залучені автоімунні процеси. В доповіді, представленій у межах наукової школи «Академія сімейного лікаря. Больовий синдром у практиці внутрішніх хвороб» у травні 2025 р., керівниця навчального центру Інституту ревматології (м. Київ), д.мед.н., професорка Єлизавета Давидівна Єгудіна розглянула питання діагностики та лікування хвороби Лайма.
Міансерин та міфи: що каже сучасна доказова база?
Думка фахівця

30 грудня, 2025

Міансерин є одним із найбільш дискусійних антидепресантів у клінічній медицині. Незважаючи на понад 40-річний досвід успішного застосування, його клінічний потенціал іноді недооцінюють, а сприйняття препарату нерідко ґрунтується на застарілій інформації та фрагментарних повідомленнях про побічні ефекти, що походять переважно з минулих десятиліть, зокрема 1980‑1990-х рр. [1]. У практиці деяких лікарів досі існує необґрунтоване уявлення про ризик агранулоцитозу, значну седацію, виразний вплив на масу тіла або нібито нижчу ефективність міансерину порівняно із сучасними антидепресантами [2].
Порівняння оригінального й генеричного прегабаліну в щоденній клінічній практиці для лікування периферичного нейропатичного болю і генералізованого тривожного розладу: прихильність до терапії та економічна ефективність
Клінічне дослідження

30 грудня, 2025

A. Sicras-Mainar et al. провели дослі­дження, в якому ретроспективно проаналізували 4860 електронних медичних записів пацієнтів із периферичним нейропатичним болем (пНБ) або генералізованим тривожним розладом (ГТР), яким вперше призначили оригінальний прегабалін (Лірика) та генерик. З-поміж усіх показників було, зокрема, оцінено прихильність до терапії, використання ресурсів охорони здоров’я і витрати хворих на препарати. Отримані результати опубліковані у виданні Expert Review of Pharmacoeconomics and Outcomes Research (2019; 19 (1): 45‑57).