Роль сукральфату на всіх стадіях геморою та в післяопераційному періоді
Геморой належить до найпоширеніших проктологічних проблем [1], що значно погіршують якість життя пацієнтів, і потребує результативного терапевтичного та хірургічного підходів у лікуванні. Пошук безпечних та ефективних місцевих препаратів для консервативного лікування геморою на ранніх стадіях та оптимізації післяопераційного відновлення залишається актуальним завданням сучасної проктології. Сукральфат завдяки своїм унікальним цитопротекторним і ранозагоювальним властивостям становить перспективний напрямок у комплексній терапії гемороїдального захворювання.
Превентивна медицина при запальних захворюваннях кишечника
Клінічні рекомендації
12 січня, 2026
У 2025 р. Американська колегія гастроентерологів (American College of Gastroenterology, ACG) оновила гайдлайн щодо профілактичного догляду за дорослими пацієнтами із запальними захворюваннями кишечника (ЗЗК). Основна увага приділяється необхідності координації між гастроентерологами та командою первинної медичної допомоги для оптимізації загального здоров’я пацієнтів, які часто отримують імуномодулюючу терапію. Гайдлайн надає рекомендації щодо вакцинації пацієнтів, а також включає оновлені настанови для регулярного скринінгу остеопорозу, раку шийки матки і раку шкіри (меланома та немеланомний рак). Крім того, у ньому йдеться про важливість скринінгу і лікування депресії та тривожності, а також важливість консультацій щодо відмови від куріння.
Особливості профілактики дисліпідемій у хворих на стеатотичну хворобу печінки
Думка фахівця
12 січня, 2026
24-26 вересня 2025 р. у Львові відбувся конгрес «XVI Український гастроентерологічний тиждень: новітні досягнення сучасної гастроентерології та гепатології». Захід зібрав провідних фахівців галузі з усієї України та з-за кордону.
Рак підшлункової залози
Клінічні рекомендації
12 січня, 2026
Підшлункова залоза (ПЗ) є однією з п’яти основних локалізацій раку, у разі яких протягом останніх 20 років зберігається чітка тенденція до підвищення рівня смертності. Рак підшлункової залози (РПЗ) – це захворювання, результати лікування якого залишаються незадовільними, а за рівнем виживаності пацієнтів РПЗ посідає останнє місце серед усіх онкологічних захворювань.
Сигнали ситості повертаються: як метформін відновлює чутливість кишечника до жирів
Стрімке зростання поширеності ожиріння та пов’язаних з ним метаболічних розладів змушує наукову спільноту шукати нові шляхи впливу на регуляцію апетиту й енергетичного балансу в організмі [1, 2]. У цьому контексті ключову роль відіграє вісь «кишечник – мозок» – складна система взаємодії, яка дає центральній нервовій системі змогу в режимі реального часу зчитувати нутрієнтні сигнали з просвіту кишки завдяки поєднанню нейрональних і ендокринних механізмів [3, 4].
Ефективність застосування гістидин-триптофан-кетоглутарового розчину при операціях на серці в умовах штучного кровообігу
Актуальність захисту міокарда під час операцій на відкритому серці залишається однією із центральних тем у сучасній кардіохірургії. Кардіоплегія – це не просто зупинка серця, а стратегія збереження життєздатності клітин в умовах ішемії.
1,8-Цинеол (евкаліптол): фармакологічний потенціал фітомолекули широкого спектра дії
Фітотерапевтичні ресурси, зокрема малі органічні молекули рослинного походження, залишаються невичерпним джерелом біоактивних сполук для сучасної фармакології. Однією з таких сполук є 1,8-цинеол, або евкаліптол, - природна молекула, яка входить до складу ефірних олій низки рослин: евкаліпта, розмарину, камфорного лавра.
Міжнародний досвід лікування риносинуситу: аналіз сучасної клінічної практики
Огляд подій
7 січня, 2026
За матеріалами міжнародної отоларингологічної конференції «Ринологія без обмежень» (Болгарія)
Терапевтичні виклики при шизофренії: соматичні ризики, резистентність і шляхи оптимізації лікування
Огляд подій
30 грудня, 2025
Наприкінці жовтня відбувся симпозіум із міжнародною участю «Неврологічна, психіатрична та наркологічна допомога в умовах викликів сьогодення», що зібрав провідних фахівців для обговорення актуальних клінічних проблем і міждисциплінарних підходів до ведення пацієнтів. Подія мала вагоме значення для лікарів-практиків, адже дозволила отримати найновіші дані щодо діагностики, терапії та менеджменту складних клінічних випадків. Терапевтичним викликам при шизофренії присвятила свій виступ Олена Олександрівна Хаустова, д.мед.н, професорка, завідувачка кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Навчально-наукового інституту психічного здоров’я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (м. Київ).
Психоемоційні феномени болю у комбатантів із бойовою травмою
Огляд подій
30 грудня, 2025
У листопаді 2025 р. відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні питання клінічної неврології», що традиційно об’єднує фахівців різних спеціальностей – неврологів, психіатрів, нейрохірургів, реабілітологів – навколо найактуальніших викликів сучасної клінічної практики. Катерина Вікторівна Гринь, к.мед.н., доцентка кафедри нервових хвороб Полтавського державного медичного університету, присвятила свою доповідь проблематиці, яка сьогодні у фокусі уваги української системи охорони здоров’я, – психоемоційним феноменам болю у комбатантів із бойовою травмою.
Ревматологічні прояви хвороби Лайма: межа між реальністю та гіпердіагностикою
Огляд подій
30 грудня, 2025
Хвороба Лайма – це запальне захворювання, яке уражає численні органи та системи, зокрема нервову й серцево-судинну, суглоби та м’язи. Збудниками патології є бактерії, але на пізніх стадіях залучені автоімунні процеси. В доповіді, представленій у межах наукової школи «Академія сімейного лікаря. Больовий синдром у практиці внутрішніх хвороб» у травні 2025 р., керівниця навчального центру Інституту ревматології (м. Київ), д.мед.н., професорка Єлизавета Давидівна Єгудіна розглянула питання діагностики та лікування хвороби Лайма.
Міансерин та міфи: що каже сучасна доказова база?
Думка фахівця
30 грудня, 2025
Міансерин є одним із найбільш дискусійних антидепресантів у клінічній медицині. Незважаючи на понад 40-річний досвід успішного застосування, його клінічний потенціал іноді недооцінюють, а сприйняття препарату нерідко ґрунтується на застарілій інформації та фрагментарних повідомленнях про побічні ефекти, що походять переважно з минулих десятиліть, зокрема 1980‑1990-х рр. [1]. У практиці деяких лікарів досі існує необґрунтоване уявлення про ризик агранулоцитозу, значну седацію, виразний вплив на масу тіла або нібито нижчу ефективність міансерину порівняно із сучасними антидепресантами [2].
