Головна Статті

 
 
 
Раціональне споживання солі у профілактиці та лікуванні серцево-судинних захворювань: огляд поточних рекомендацій
Огляд

17 квітня, 2026

Згідно з даними дослід­жен­ня Global Burden of Disease (2019), у світі щороку близько 8 млн смертей пов’язані з нездоровим харчуванням. Серед них, за оцінками експертів, 1,9 млн випадків зумовлені надмірним споживанням натрію.
Едоксабан у лікуванні венозної тромбоемболії, асоційованої з онкологічними захворюваннями: результати метааналізу клінічних досліджень

16 квітня, 2026

Епідеміологічні дані демонструють неухильне зростання частоти виникнення венозної тромбоемболії (ВТЕ), асоційованої з онкологічними захворюваннями, що зумовлено не лише покращенням діагностики, а і розширенням арсеналу агресивних протипухлинних втручань. Едоксабан, селективний інгібітор фактора Xa нового покоління, характеризується прогнозованою фармакокінетикою і зручністю застосування.
Сучасні стратегії терапії рецидивуючої та рефрактерної множинної мієломи: роль і переваги карфілзомібу
Огляд

16 квітня, 2026

Множинна мієлома (ММ) залишається невиліковним гематологічним захворюванням, при якому рецидив є неминучим для більшості пацієнтів навіть на тлі сучасної терапії. Попри появу нових класів препаратів, оптимізація застосування інгібіторів протеасом є важливим складником послідовного лікування рецидивуючої та рефрактерної множинної мієломи (р/р ММ). Карфілзоміб – незворотний селективний інгібітор протеасом епоксикетонового ряду – продемонстрував перевагу над бортезомібом за виживаністю без прогресування (ВБП) і загальною виживаністю (ЗВ), а також покращення результатів лікування у складі триплетних комбінацій з імуномодуляторами. Наявність карфілзомібу (Корліса®) в Україні забезпечує доступ вітчизняних клініцистів до сучасної терапії з доведеною ефективністю.
ESMO 2025: огляд п’яти ключових клінічних досліджень у лікуванні раку грудної залози
Клінічне дослідження

16 квітня, 2026

Під час останнього конгресу Європейської спілки медичних онкологів (ESMO) відбулася презентація низки важливих клінічних досліджень, результати яких здатні змінити повсякденну практику лікарів-онкологів. Зокрема, отримано чергові підтвердження зміни парадигми лікування раку грудної залози в бік ADC-препаратів. Команда Global Medical Knowledge Alliance (GMKA), неприбуткової освітньої організації, що працює над покращенням якості медичної допомоги в Україні, підготувала огляд найактуальніших відкриттів у сфері лікування раку грудної залози.
Гематологічні розлади: оцінювання периопераційного ризику та ведення пацієнтів
Клінічні рекомендації

16 квітня, 2026

Автори:
Матеріал підготовлено командою неприбуткової освітньої організації Global Medical Knowledge Alliance, що працює над покращенням якості медичної допомоги в Україні
Фруквінтиніб – новий селективний інгібітор VEGFR у терапії метастатичного колоректального раку
Огляд

14 квітня, 2026

Колоректальний рак (КРР) посідає третє місце серед найпоширеніших злоякісних новоутворень та друге – серед причин онкологічної смертності у світі. Терапевтичні можливості для пацієнтів із метастатичним КРР (мКРР), у яких захворювання прогресує після двох і більше ліній стандартної терапії, залишаються обмеженими. Фруквінтиніб – пероральний високоселективний інгібітор тирозинкіназ VEGFR‑1,-2 та -3 (IC50 33, 35 та 0,5 нмоль/л відповідно) з мінімальною активністю щодо інших кіназ. У двох рандомізованих подвійних сліпих плацебоконтрольованих дослідженнях III фази – FRESCO (n = 416, Китай) та FRESCO‑2 (n = 691, 14 країн) – фруквінтиніб продемонстрував статистично достовірне поліпшення загальної виживаності (ЗВ) – 9,3 проти 6,6 місяця та 7,4 проти 4,8 місяця відповідно – і виживаності без прогресування (ВБП) порівняно з плацебо за прийнятного та керованого профілю безпеки. Фруквінтиніб є важливим доповненням терапевтичного арсеналу для лікування рефрактерного мКРР у третій та подальших лініях терапії.
Ензимотерапія у профілактиці післяопераційних ускладнень при хірургічній корекції пролапсу тазових органів
Огляд

13 квітня, 2026

Післяопераційний запальний каскад із мікротромбозом, фібриновою депозицією та порушенням мікроциркуляції є ключовим механізмом розвитку ускладнень і рецидиву після хірургічної корекції пролапсу тазових органів (ПТО). Стандартна антибактеріальна терапія не усуває мікроциркуляторну блокаду і не запобігає надлишковому фіброзуванню та виникненню ерозій, інфільтратів й абсцесів. Комплекс дістрепт-ферментів Н46А стрептокінази та стрептодорнази діє безпосередньо на ці механізми: лізує мікротромби і фібринові депозити, відновлює тканинну перфузію, ліквідує матрикс мікробних біоплівок та інфільтрати, ексудати, гнійні скупчення. Клінічні дані підтверджують скорочення термінів больового синдрому, зменшення частоти ускладнень і зниження ризику спайкоутворення, ерозій та пролапсу алотрансплантатів, що обґрунтовує включення ензимотерапії до протоколу післяопераційного ведення пацієнтів, які підлягають хірургічному лікуванню ПТО.
ГАМК-ергічний дисбаланс у жінок: вплив коливань нейростероїдів на розвиток тривоги та інсомнії
Думка фахівця

13 квітня, 2026

Жіноча репродуктивна система перебуває в тісній функціональній залежності від стану центральної нервової системи, насамперед – від балансу гальмівних нейромедіаторних систем. Гамма-аміномасляна кислота (ГАМК) є основним гальмівним нейромедіатором головного мозку, роль якої у регуляції тривоги, циклу сну, больової чутливості та нейроендокринної функції детально висвітлена в сучасній літературі. Разом із тим специфіка жіночої фізіології, як-от циклічні коливання рівнів нейростероїдів, схильність до дисрегуляції осі «гіпоталамус – гіпофіз – наднирники» та висока поширеність тривожно-больових синдромів у гінекологічній практиці, зумовлює особливу актуальність терапевтичних підходів, спрямованих на відновлення ГАМК-ергічного тонусу.
Тривога, порушення сну та хронічний стрес: нейробіологічні механізми та роль ГАМК-ергічних фітопрепаратів у практиці сімейного лікаря
Думка фахівця

13 квітня, 2026

Хронічний стрес – це не просто психологічний стан, а системна нейробіологічна реакція з чіткими молекулярними корелятами. З позицій нейрохімії патогенез тривожних розладів і пов’язаних із ними порушень сну розглядається насамперед крізь призму дисбалансу між двома ключовими нейромедіаторними системами: збуджувальною глутаматергічною та гальмівною ГАМК-ергічною. Розуміння цього механізму є важливим не лише для невролога чи психіатра – воно має практичне значення для сімейного лікаря, який щодня стикається з пацієнтами, що скаржаться на тривогу, безсоння, неможливість розслабитися і «вимкнути» думки.
Нові підходи до пренатальної діагностики: можливості штучного інтелекту
Клінічні рекомендації

13 квітня, 2026

Порушення росту плода – як затримка, так і надмірна маса – залишаються серйозною проблемою сучасного акушерства, адже асоціюються з перинатальними ускладненнями та віддаленими наслідками для здоров’я дитини. Традиційна ультразвукова біометрія має обмежену точність через залежність від досвіду оператора, тоді як алгоритми штучного інтелекту (ШІ) демонструють експертний рівень діагностики, скорочують час обстеження вдвічі та досягають прогностичної точності 85-95%. Ці технології актуальні не лише для акушерів-гінекологів, а й для спеціалістів ультразвукової діагностики, неонатологів, ендокринологів і генетиків, оскільки забезпечують точніше прогнозування ризиків та персоналізований підхід до ведення вагітності.
Звичне невиношування вагітності: що нового у рекомендаціях SOGC – 2025
Клінічні рекомендації

13 квітня, 2026

Звичне невиношування вагітності – одна з найбільш емоційно виснажливих проблем, з якими стикаються і пацієнтки, і клініцисти. Цей стан потребує не лише глибоких медичних знань для збереження здоров’я жінки, а й уміння підтримати її у складній психологічній ситуації. У грудні 2025 року Товариство акушерів і гінекологів Канади (Society of Obstetricians and Gynaecologists of Canada – SOGC) представило оновлені настанови з діагностики та лікування цього стану. Документ узагальнює найновіші доказові дані та пропонує чіткі алгоритми для рутинної медичної практики.
Фазове відновлення мікробіому піхви в пацієнток із бактеріальним вагінозом
Огляд

13 квітня, 2026

Бактеріальний вагіноз (БВ) залишається однією з найбільш поширених і водночас складних для лікування форм вагінального дисбіозу в жінок. Висока частота рецидивів після стандартної антибактеріальної терапії свідчить про обмежену ефективність підходів, спрямованих виключно на ерадикацію умовно-патогенної флори. У статті проаналізовано причини розвитку та ­гінекологічно-акушерські наслідки БВ, а також досліджено покрокове відновлення вагінального мікробіому зважаючи на фізіологію лактобацил й особливості взаємодії таксономічних груп з епітелієм жіночого репродуктивного тракту.