Реабілітація, відновлення та повернення пацієнтів до активного життя після інсульту
Клінічні рекомендації
17 березня, 2026
У 2025 р. були розроблені Канадські рекомендації щодо найкращої допомоги при інсульті (CSBPR), зосереджені на реабілітації, відновленні та соціальній інтеграції пацієнтів після перенесеного епізоду. Документ представлений у трьох частинах. В останній відображено сучасні докази, орієнтовані на персоналізований підхід, що спрямований на максимальне повернення хворого до активного суспільного життя. Особливу увагу приділено регулярному медичному спостереженню, оптимізації стратегій вторинної профілактики, оцінюванню та лікуванню порушень настрою, когнітивних функцій, розладів сну й постінсультної втомлюваності. Також розглядаються питання керування транспортним засобом, професійної діяльності, особистих стосунків і сексуальної активності, дозвілля, соціальної залученості пацієнта, паліативної підтримки тощо. Пропонуємо до вашої уваги огляд основних положень цієї частини настанови.
Стимуляція нейропластичності: терапевтичні можливості для пацієнтів після інсульту та черепно-мозкової травми
Пацієнти із тяжкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ), після інсульту чи зупинки серця нерідко тривалий час залишаються у коматозному або мінімально свідомому стані, що суттєво ускладнює процес відновлення та соціальної інтеграції. Питання медикаментозного втручання в таких випадках сьогодні постає особливо гостро. Амантадин є одним із небагатьох препаратів, ефективність якого підтверджено клінічними дослідженнями: він здатний прискорювати вихід із коми та вегетативного стану (VS), підвищувати рівень активації, увагу та мобільність, при цьому характеризується низьким ризиком побічних ефектів. Пропонуємо до вашої уваги огляд сучасних наукових джерел із даної проблематики, а також аналіз позицій провідних експертів, представлених під час XVII Нейросимпозіуму, що відбувся торік у Львові.
Аспекти реабілітації після інсульту для оптимального функціонального відновлення пацієнтів
Клінічні рекомендації
17 березня, 2026
Інсульт є раптовим життєзагрозливим станом із серйозними довготривалими наслідками та однією із провідних причин інвалідизації дорослого населення. Понад половини осіб після інсульту мають фізичні порушення, що потребують реабілітації, а приблизно у 40% зберігаються стійкі когнітивні розлади, зокрема порушення мислення й пам’яті. У 2025 р. були розроблені Канадські рекомендації щодо найкращої допомоги при інсульті (CSBPR), присвячені реабілітації, відновленню та соціальній інтеграції пацієнта. Документ складається із трьох частин і покликаний допомагати повертати тих, хто переніс інсульт, до повсякденних і соціальних ролей, незалежності й активної участі в житті спільноти. Після завершення гострої фази інсульту своєчасний доступ до реабілітаційної допомоги є критично важливим для оптимізації результатів, а ефективна реабілітація передбачає відновлення навичок, необхідних для повноцінного життя, з обов’язковим залученням пацієнта та його родини до планування і визначення цілей. Пропонуємо до вашої уваги огляд ключових положень перших двох частин настанови, що охоплюють підготовку до реабілітації та безперервний скринінг, ведення пацієнтів із різними післяінсультними ускладненнями, освітню і підтримувальну допомогу, терапевтичні стратегії.
Роль раміприлу в межах вторинної профілактики ішемічного інсульту
Інсульт нині є другою провідною причиною смерті у світі та характеризується високим рівнем захворюваності. Близько половини пацієнтів, які перенесли інсульт, залишаються непрацездатними, що зумовлює колосальний тягар для системи громадського здоров’я. У цьому контексті особливого значення набуває вторинна профілактика, спрямована на запобігання повторним цереброваскулярним подіям. Одним із ключових напрямів є ефективний контроль артеріальної гіпертензії (АГ), яка залишається провідним модифікованим фактором ризику інсульту.
Тривога, травма та ортостатична непереносимість: хто діагностує, хто лікує, а головне – як?
Думка фахівця
17 березня, 2026
Порушення автономної регуляції після черепно-мозкової травми дедалі частіше опиняються у фокусі клінічної уваги. Тривога, тахікардія, запаморочення, «туман» у голові нерідко розцінюються як психоемоційна реакція на стрес, тоді як за цими симптомами може стояти постконтузійна дизавтономія з фенотипом ортостатичної непереносимості (ОН), зокрема синдромом постуральної ортостатичної тахікардії (СПОТ/POTS). Своєчасне розпізнавання таких станів визначає подальшу тактику ведення та якість життя пацієнтів, особливо підлітків і молодих осіб. На початку лютого відбулася Зимова школа з нейрокардіології НЕПіКа 2026, в межах якої Михайло Михайлович Орос, д.мед.н., професор кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії ДВНЗ «Ужгородський національний університет», розповів про механізми формування постконтузійної ОН, сучасні підходи до діагностики та можливості комплексної терапії.
Калій-збагачені замінники солі: баланс користі та ризику у пацієнтів із хронічною хворобою нирок
Калій-збагачені замінники солі дедалі більше розглядаються як ефективний інструмент громадського здоров’я. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує їх використання для зниження артеріального тиску (АТ) та профілактики серцево-судинних (СС) подій
Діацереїн при остеоартриті: сучасна доказова база, місце в настановах і клінічні переваги за метаболічного фенотипу
Остеоартрит (ОА) є найпоширенішим захворюванням суглобів і провідною причиною хронічного болю та функціональних обмежень. Сучасне розуміння патогенезу ОА виходить за межі локальної дегенерації хряща та включає синовіальне запалення, ремоделювання субхондральної кістки й системне низькорівневе запалення, особливо при метаболічному фенотипі захворювання. Обмеження традиційної симптоматичної терапії сприяли зміщенню лікувальної парадигми в бік безпечної довготривалої хворобомодифікувальної терапії (Chen B. et al., 2023).
Фахівці зі США втретє провели безоплатне навчання для українських реабілітологів, які працюють з людьми після ампутації
24 та 31 січня на базі українського центру протезування MCOP (Medical Center Orthotics & Prosthetics) відбулося безоплатне навчання для вітчизняних лікарів і реабілітологів, які працюють з пацієнтами після ампутацій. Дводенний практичний майстер-клас є авторським курсом американського доктора фізичної терапії та практикуючого фізичного терапевта з понад 16-річним досвідом і клінічного директора «MCOP Україна» Фархада Остоварі.
Кримінальні ризики внесення недостовірної інформації до ЕСОЗ: відповідальність керівників і медичних працівників
Думка фахівця
15 березня, 2026
Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) відіграє центральну роль у реалізації програми медичних гарантій. Саме через цю систему Національна служба здоров’я України (НСЗУ) виконує функції замовника медичних послуг, здійснює контроль за їхнім обсягом і формує підстави для фінансування закладів охорони здоров’я.
Фармакологічне ведення гострого болю: огляд європейських настанов
Гострий біль є поширеним явищем після хірургічного втручання та часто супроводжує травми або захворювання опорно-рухового апарату. Застосування опіоїдів обмежене проблемами безпеки, вузьким терапевтичним вікном і потенційним ризиком зловживання, тому потреба пацієнтів у знеболенні залишається незадоволеною. Європейські експерти рекомендують мультимодальний підхід, який насамперед передбачає застосування парацетамолу та нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). У пошуках оптимальних стратегій лікування помірного й сильного гострого післяопераційного, м’язово-скелетного і травматичного болю Viscusi та співавт. (2024) проаналізували базу наявних публікацій і визначили ключові європейські рекомендації щодо оптимальної аналгезії [1].
Вплив низьких температур навколишнього середовища на перебіг ішемічної хвороби серця
Ішемічна хвороба серця (ІХС) залишається однією із провідних причин захворюваності та смертності в світі [1, 2]. Стабільна стенокардія напруження є найпоширенішим клінічним проявом ІХС і суттєво впливає на якість життя пацієнтів [3]. Перебіг стенокардії залежить не лише від ступеня ураження коронарних артерій, а й від зовнішніх чинників, серед яких особливу увагу привертають умови навколишнього середовища, зокрема низькі температури повітря [1, 4]. В холодний період року спостерігається підвищення частоти серцево-судинних подій, включаючи загострення стенокардії та розвиток гострих коронарних синдромів [2, 5]. Незважаючи на це, вплив холодової експозиції на перебіг стенокардії у пацієнтів з ІХС залишається недостатньо висвітленим у клінічній практиці [3, 4].
Консенсус щодо ролі вітаміну D у метаболічному здоров’ї
8-ма міжнародна конференція «Суперечки щодо вітаміну D», що відбулася у вересні 2024 року, зібрала провідних експертів для обговорення багатогранної ролі вітаміну D у здоров’ї людини. Ключові дискусії були зосереджені на клінічних ефектах додаткового прийому вітаміну D, його впливі на функцію м’язів та енергетичний обмін, а також на його ролі в серцево-судинному здоров’ї, розвитку ожиріння й діабету. За результатами всебічної оцінки доклінічних та клінічних даних експертна група сформулювала консенсусні висновки, які цьогоріч опубліковано в журналі Metabolism.
