Алергічний марш та коморбідність: сучасний погляд на проблему в педіатрії

Думка фахівця

28 березня, 2025

Алергологія та імунологія Алергічний риніт Астма Педіатрія Алергія Міждисциплінарні проблеми

Складність взаємозв’язків між різними алергічними станами, їхній взаємообтяжливий вплив та необхідність комплексного підходу до діагностики й лікування визначають важливість глибокого розуміння концепції коморбідності в сучасній педіатричній практиці. Під час освітнього майстеркласу «Педіатрія від А до Я.

Алгоритм лікування гострого риносинуситу та попередження ускладнень з позиції профілактики антибіотикорезистентності

Огляд

28 березня, 2025

Педіатрія Інфекційні хвороби Хвороби органів дихання

Щороку в Сполучених Штатах Америки гострий риносинусит (ГРС) змушує понад 30 мільйонів пацієнтів звертатися по медичну допомогу. Інфекційні захворювання дихальних шляхів становлять 75% випадків амбулаторного призначення антибактеріальних препаратів медичними працівниками первинної ланки [1].

Репродуктивне здоров’я при орфанних захворюваннях: досвід провідних українських фахівців

Огляд подій

28 березня, 2025

Акушерство та гінекологія Міждисциплінарні проблеми Планування та ведення вагітності Педіатрія Міждисциплінарні проблеми

Проблема репродуктивного консультування та ведення вагітності у пацієнтів з орфанними генетичними захворюваннями набуває дедалі більшої актуальності в сучасній медичній практиці. Це зумовлено суттєвим прогресом у розвитку методів молекулярної діагностики, що відкриває нові можливості для точної верифікації рідкісних захворювань. Провідні фахівці України в межах ІІІ науково-практичної конференції за міжнародної участі «Українська орфанна академія.

День орфанних захворювань: медична допомога пацієнтам в Україні

Інфографіка

28 березня, 2025

Педіатрія Міждисциплінарні проблеми

В останній день лютого у світі відзначається День орфанних захворювань. Орфанні хвороби – це вроджені або набуті рідкісні захворювання, які мають тяжкий та хронічний перебіг, а також супроводжуються формуванням дегенеративних змін в організмі. Без регулярного лікування хвороби швидко прогресують і негативно впливають на якість життя.

Поради щодо споживання риби

Клінічні рекомендації

28 березня, 2025

Акушерство та гінекологія Міждисциплінарні проблеми Педіатрія Міждисциплінарні проблеми Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми

Для жінок репродуктивного віку, вагітних або тих, що годують грудьми, та дітей віком від одного року до 11-ти

Вірусний гепатит В у дітей

Клінічні рекомендації

28 березня, 2025

Гастроентерологія Міждисциплінарні проблеми Хвороби печінки Педіатрія Міждисциплінарні проблеми

Інфекція вірусного гепатиту В (ВГВ) залишається глобальною проблемою громадського здоров'я через високі показники захворюваності та смертності. У більшості дітей перебіг хронічного ВГВ безсимптомний, однак існує ризик серйозних клінічних ускладнень протягом життя. Вчасно розпочате лікування ВГВ переважно гарантує високу якість і тривалість життя, а також запобігає розвиткові ускладнень печінки. Захворюваність на ВГВ у дітей після запровадження ВООЗ глобальної вакцинації проти гепатиту В знизилася у всьому світі, але досі є актуальною проблемою.

Адаптогенна дія екстракту родіоли рожевої (Вітанго): ефективність у зниженні симптомів хронічного стресу в сучасних умовах

Клінічне дослідження

27 березня, 2025

Неврологія та нейрохірургія

Стрес – ​захворювання сучасності. Його роль складно переоцінити. З погляду поширеності в світі, за даними Gallup, у 2021 році 41% опитуваного дорослого населення відчувало себе в стані стресу (Gallup’s 2022 Global Emotions Report).

Комбінована антигіпертензивна терапія раміприлом та амлодипіном: у чому переваги?

Огляд

26 березня, 2025

Кардіологія та кардіохірургія Міждисциплінарні проблеми Ревматологія Міждисциплінарні проблеми

Артеріальна гіпертензія (АГ) є найпоширенішим неінфекційним захворюванням на глобальному рівні та в Україні зокрема. Практично половина пацієнтів з АГ отримують антигіпертензивну терапію, але лише 14% мають контрольований артеріальний тиск (АТ) <140/90 мм рт. ст. Украй низький показник ефективності контролю АТ у популяції є ключовим чинником серцево-судинної (СС) смерті, за яким Україну віднесено до категорії країн із дуже високим СС-ризиком. Це спонукає фахівців медичної сфери до пошуку дієвих терапевтичних рішень, адже своєчасна діагностика й ефективне лікування із досягненням та утриманням АТ у межах цільового діапазону здатні значно зменшити ймовірність СС-смерті та розвитку мозкового інсульту, інфаркту міокарда (ІМ), фібриляції передсердь (ФП) й інших патологій. Розглянемо переваги комбінації одних із флагманів серед інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (іАПФ) – ​раміприлу та блокаторів кальцієвих каналів (БКК) – ​амлодипіну в лікуванні АГ.

Гострий аортальний синдром: чому своєчасна діагностика є важливою?

Огляд

26 березня, 2025

Кардіологія та кардіохірургія Міждисциплінарні проблеми Ревматологія Міждисциплінарні проблеми

Гострий аортальний синдром (ГАС) – ​це невідкладний та небезпечний клінічний стан, який виникає внаслідок розриву грудного відділу аорти. Рекомендовано розглядати ймовірність виникнення ГАС у всіх пацієнтів із болем за грудиною, який не має очевидного пояснення або асоційований із високим ризиком, специфічними характеристиками болю чи симптомами, виявленими під час огляду, що відповідають шкалі ризику розшарування аорти. Пропонуємо до вашої уваги адаптований переклад статті S. Goodacre et al. «Acute aortic syndrome» (BMJ, 2024), яка представлена у вигляді клінічного випадку ГАС, розгляду діагностичних критеріїв захворювання та особливостей виявлення ГАС. Це має допомогти лікарям уникнути затримки встановлення діагнозу ГАС та негативних наслідків для пацієнта.

Оновлена настанова щодо ведення пацієнтів з інфарктом міокарда без обструктивного ураження коронарних артерій

Клінічні рекомендації

26 березня, 2025

Кардіологія та кардіохірургія Міждисциплінарні проблеми Ревматологія Міждисциплінарні проблеми

Інфаркт міокарда (ІМ) без обструктивного ураження коронарних артерій (MINOCA) становить 6‑15% усіх випадків гострих коронарних синдромів. У пацієнтів зазвичай встановлюють загальний попередній діагноз MINOCA, який потребує розширеного, комплексного діагностичного та терапевтичного підходу. Пропонуємо до вашої уваги ключові положення настанови Канадського серцево-судинного товариства (CCS) та Канадського альянсу жінок із питань контролю роботи серця (CWHHA) 2024 р., в якій узагальнено доказові дані щодо фармакологічного та нефармакологічного лікування MINOCA залежно від основної причини. Також у документі надані практичні рекомендації на основі думок експертів, що описують реальний, доказовий, комплексний підхід до ведення пацієнтів із цим складним станом.

Роль розувастатину в профілактиці серцево-судинних захворювань: результати дослід­жен­ня HOPE‑3

Клінічне дослідження

26 березня, 2025

Кардіологія та кардіохірургія Міждисциплінарні проблеми Ревматологія Міждисциплінарні проблеми

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються провідною причиною смерті у світі. Щорічно ССЗ спричиняє близько 18 млн летальних випадків і подібну кількість нефатальних серцево-судинних (СС) подій. Встановлено, що підвищений рівень холестерину (ХС) ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) є одним із ключових факторів ризику ССЗ, зокрема інфаркту міокарда (ІМ) та ішемічного інсульту. Основним підходом до профілактики ССЗ є модифікація способу життя, що включає відмову від куріння, здорове харчування, регулярну фізичну активність і контроль маси тіла. Однак навіть за умови дотримання цих рекомендацій ризик розвитку ССЗ не зникає повністю. Тому часто необхідні додаткові терапевтичні втручання, серед яких особливе значення має фармакологічна корекція дисліпідемії за допомогою статинів.

Синдром обструктивного апное сну в кардіологічній практиці

Думка фахівця

25 березня, 2025

Автори:

Стаднік С.М.

Кардіологія та кардіохірургія Міждисциплінарні проблеми Ревматологія Міждисциплінарні проблеми

Серед різноманітних проблем сучасної кардіології вельми актуальною є профілактика патологій серцево-судинної (СС) системи. Важливість проблеми визначається тенденцією до зростання частоти СС-подій, їх провідним значенням для інвалідизації та смертності населення. Незважаючи на певні успіхи у лікуванні, серцево-судинні захворювання (ССЗ) щорічно забирають близько 17 млн життів у світі. В Україні у структурі загальної інвалідизації та смертності населення понад 50% припадає саме на частку ССЗ. Оцінка ризику СС-смерті багатогранна і складна, особливо серед осіб без встановленого ССЗ. У зв’язку із цим особливо актуальною видається розробка методів ранньої персоніфікованої діагностики ризиків розвитку ССЗ та їх ускладнень.