18 листопада, 2025
Літній стрес та порушення менструального циклу: сучасні підходи до діагностики та лікування
Порушення менструального циклу (ПМЦ) на фоні стресу набули критичної актуальності в сучасних реаліях, коли жінки перебувають під постійним впливом багатофакторного стресового навантаження. Якщо раніше основну увагу приділяли глобальним кризам, пандеміям та військовим подіям як головним стресогенним чинникам, то сьогодні стало очевидним, що навіть такі, здавалося б, позитивні аспекти життя, як літній відпочинок і подорожі, можуть спричиняти серйозні порушення в роботі репродуктивної системи.
У рамках вебінару «Жіночий aftersun: курортний синдром у кабінеті лікаря-гінеколога» фахівці галузі – илікар-акушер-гінеколог клінік «Медіком» та «Інститут планування сім’ї» (м. Київ), кандидат медичних наук Олена Григорівна Яшина і лікар-онкогінеколог Національного інституту раку, кандидат медичних наук Вікторія Вікторівна Дунаєвська детально проаналізували цю надзвичайно актуальну проблему, приділивши особливу увагу механізмам впливу літнього стресу на репродуктивне здоров’я жінок.
Ключові слова: порушення менструального циклу, стрес, аномальні маткові кровотечі, гіпоталамо-гіпофізарна система, кортизол, гіперпролактинемія, фітоекстракт, Нормоцикл®, пробіотики, Пробіз® Феміна.
Зв’язок стресу і порушень менструального циклу
Сучасна жінка живе в умовах постійного стресу, який має багатофакторну природу та значно впливає на репродуктивне здоров’я (Saadedine M., 2025). Поряд із глобальними кризами, пандеміями та воєнними діями літній період приносить додаткові стресові фактори, які раніше не розглядалися як значущі в контексті розладів менструальної функції. Коливання температурного режиму, активізація фізичних навантажень, подорожі зі зміною часових поясів та порушення звичного режиму харчування створюють комплекс впливів на гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникову систему.
Клінічна практика демонструє, що близько 70% пацієнток звертаються до акушера-гінеколога із ПМЦ на фоні стресових станів. Особливу увагу привертає той факт, що 72% жінок із такими порушеннями скаржаться на больовий синдром та аномально рясні менструальні кровотечі, які часто супроводжуються гіперпроліферативною патологією ендометрія. Дослідження показали, що на фоні хронічного стресу зростає кількість жінок із гіперпролактинемією, яка додатково сприяє ПМЦ (Льовкіна О.Л. та співавт., 2023).
Стресові події активують складний каскад нейроендокринних реакцій, що призводить до змін гіпоталамо-гіпофізарної відповіді яєчників. З підвищенням активності кортизолу блокуються рецептори до прогестерону, зумовлюючи недостатність лютеїнової фази МЦ та ановуляторні порушення. Це призводить до передчасного старіння ооцитів і може спричиняти раннє виснаження яєчників.
Хронічний стрес формує підвищення рівня пролактину, який додатково може призводити до ановуляції та змін тривалості МЦ. Кожна затримка менструації для такої пацієнтки може стати початком розвитку аномальних маткових кровотеч. Підвищення активності центральних механізмів регуляції при стресі, включаючи тривожність і депресію, пов’язані зі зниженням рівня гамма-аміномасляної кислоти, що призводить до збільшення продукції вазопресину.
Патогенез стресових, когнітивних та емоційних порушень включає активацію дисфункції N-метил-D-аспартат-рецепторів, які додатково відображають процес дезадаптації на клітинному рівні та сприяють пошкодженню нейронів префронтальної кори, мигдалин і гіпокампа. Серед патологічних станів, які супроводжують цей процес, відзначають дефіцит магнію, гіпергомоцистеїнемію та окисний стрес.
Фітоекстракти як засоби для нормалізації менструальної функції
Аналіз психоемоційного стану українських жінок демонструє тривожні тенденції. У структурі домінуючих емоцій втома займає провідне місце (54%), що супроводжується напруженістю, гнівом, відчаєм та розгубленістю. Рівень суб’єктивного стресу сягає критичних показників – близько 90% (Mykolayivna N.L., 2023). У багатьох випадках ці стани ускладнюють розлади менструальної функції, а отже, потребують комплексного лікування.
У контексті пошуку ефективних терапевтичних підходів до відновлення овуляторної функції та усунення патологічних станів, асоційованих із ПМЦ у жінок різного віку, особливого значення набуває застосування комплексу фітоекстрактів Нормоцикл®, який продемонстрував значний клінічний досвід. Нормалізація частоти, тривалості та інтенсивності менструальних кровотеч є необхідною умовою відновлення повноцінної овуляторної активності.
Терапевтична ефективність фітокомпозиції Нормоцикл® зумовлена синергічною дією її компонентів, які забезпечують комплексний вплив на запальні процеси органів малого таза і запобігають хронізації патологічного процесу.
- Спаржа кістиста (Asparagus racemosus/Shatavari) – основний діючий компонент – має тривалу історію застосування у фітотерапії жінок репродуктивного та менопаузального віку. Анксіолітичні властивості й здатність покращувати якість сну роблять цей компонент особливо цінним для корекції психоемоційних порушень.
- Симплокос кістистий (Symplocos racemosa) характеризується довготривалим досвідом застосування в регуляції гормонального балансу. Основними механізмами дії є відновлення фізіологічного співвідношення фолікулостимулюючого і лютеїнізуючого гормонів, що є критично важливим для нормалізації МЦ.
- Солодка гола (Glycyrrhiza glabra) проявляє гормонорегулюючі властивості через вплив на метаболізм статевих гормонів і протизапальну дію на слизові оболонки. Особливе клінічне значення має здатність солодки імітувати дію кортизолу, що забезпечує психоемоційну корекцію на фоні стресових подій.
- Куркума довга (Curcuma longa) виступає як важливий фактор покращення ниркової детоксикації та має доведені антипроліферативні властивості. Дослідження показують, що цей компонент може функціонувати як природний інгібітор росту пухлин із супутніми імуномодулюючими властивостями.
- Клінічна ефективність фітокомпозиції Нормоцикл® у корекції психоневрологічних проявів була продемонстрована в дослідженні Н.В. Косей (2015). Результати показали, що після тримісячного курсу терапії ступінь нервово-психічного напруження у пацієнток достовірно знижувався вдвічі, що підтверджує доцільність включення препарату до комплексної терапії ПМЦ, ускладнених тривожними станами.
Таким чином, застосування комплексу фітоекстрактів Нормоцикл® являє собою патогенетично обґрунтований підхід до лікування менструальної дисфункції з коморбідними психоемоційними порушеннями, особливо актуальний у педіатричній та підлітковій гінекології, коли призначення гормональної терапії може бути обмеженим.
Роль мікробіому та значення пробіотичної терапії для підтримання жіночого здоров’я
Сучасні дослідження демонструють складний взаємозв’язок між психосоціальним стресом і кишковим мікробіомом, що має наслідки для процесів запалення та імунної модуляції. Центральна нервова система пов’язана з ентеральною нервовою системою шлунково-кишкового тракту, яка корелює з функцією слизової оболонки, проникністю шлунково-кишкового бар’єру та активною моторикою кишечника (Marwaha K., 2025). Фізіологічними наслідками цього взаємозв’язку є сповільнене травлення при порушеннях такої активної взаємодії, що призводить до зменшення кількості лакто- і біфідобактерій у жінок, які зазнали хронічного стресу. Це сприяє активності потенційних патогенів, таких як протеобактерії. Симпатична стимуляція, яку викликає стрес, впливає на загальну кишкову мікробіоту, що зумовлює потрапляння бактерій і продуктів їхньої життєдіяльності у кровотік та активізацію запальної реакції в кишковому мікробіомі.
Хронічно підвищений рівень кортизолу змінює склад кишкового мікробіому через кілька механізмів: впливає на прохідність кишечника, засвоєння поживних речовин та загальний склад мікробіому. Це спричиняє надмірний ріст бактерій і зменшує різноманітність лактобактерій, що робить слизову кишечника менш доступною для поживних речовин.
Учені показали, що еубіоз має анксіолітичний, або пригнічуючий стрес, вплив на організм. Підвищений рівень біфідо- і лактобактерій сприяє їхній взаємодії з блукаючим нервом, зменшуючи тривожність і депресивні симптоми в людини. Підвищена присутність лактобактерій збалансовує співвідношення про- і протизапальних цитокінів, які формують імунну відповідь організму (Marwaha K., 2025).
Сучасні дані свідчать, що особи, яким призначають під час стресових подій пробіотики, демонструють зниження вираженості депресивних симптомів, оскільки пробіотики й розчинні волокна можуть допомогти відновити еубіоз та зменшити прозапальні реакції в організмі.
Стрес також є вагомим тригером запальних станів піхви, особливо влітку. Відбувається гормональний дисбаланс: внаслідок підвищеного рівня кортизолу зменшується вироблення секреторного імуноглобуліну А та знижується активність лактобацил. Частіше мають місце епізоди бактеріального вагінозу, дисбіозу і зміни лактобацилярного статусу. Хронічний стрес, у якому жінки перебувають роками, плюс літні тригери – вологі купальники, перегрівання, тісна білизна – сприяють рецидиву або новим епізодам інфекцій.
Зміни мікрофлори піхви відбуваються через переохолодження, підвищення літньої температури повітря, стреси, системні захворювання, включаючи дисбактеріоз, гормональні ПМЦ, які призводять до аномальних маткових кровотеч, інфекцій, що передаються статевим шляхом, та лікування антибіотиками. Також впливають гормональна перебудова, вік, фази МЦ, застосування контрацепції, ступінь статевої активності та особливості гігієни.
Лактобактерії працюють як пробіотик: стимулюють активність слизової шлунка і кишечника, впливають на антимікробну активність препаратів, зменшують антибіотикорезистентність. Зміни pH піхви – це не просто відчуття занепокоєння, а й ризики формування на фоні зміни співвідношення лактобактерій цитолітичного вагінозу, або вульвовагінального кандидозу, або активності аеробного мікробіому, що може спричиняти бактеріальний вагіноз.
Метааналіз 11 статей щодо застосування пробіотиків у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників показав покращення клінічних симптомів втрати ваги, глікемічного контролю, ліпідного та гормонального профілів, а також маркерів запалення та окисного стресу. Прийом пробіотиків може сприяти покращенню показників ваги, індексів маси тіла та НОМА, рівнів інсуліну, тригліцеридів, холестерину, ліпопротеїдів наднизької щільності, С-реактивного білка, зменшувати гірсутні прояви (Tabrizi R., 2022).
На основі думки 14 експертів 2025 року щодо ролі пробіотиків у підтримці жіночого здоров’я рекомендовано їх застосовувати для полегшення симптомів генітоуринарного менопаузального синдрому в комбінації з естрогенною терапією, а також у жінок із синдромом полікістозних яєчників як для покращення лабораторних параметрів, так і для реалізації репродуктивних очікувань. Пробіотики допомагають запобігти та купірувати рецидивуючі запальні процеси інфекційного генезу, пригнічують ріст кандид, підтримуючи pH піхви (Patki A., 2025).
У таких випадках джерелом живих лакто- і біфідобактерій може слугувати пробіотик Пробіз® Фемінa, який демонструє багатокомпонентну активність лактобактерій різних штамів, що допомагає якісній продукції молочної кислоти та бактеріоцинів, відновлює нормальну мікрофлору після перенесених вагінозів, а також під час застосування антибіотикотерапії та запобігає ризикам рецидивування інфекцій сечостатевої системи. Ключові переваги включають стійкі до шлунково-кишкового метаболізму штами лактобактерій, які забезпечують максимальну продукцію молочної кислоти та чинять комплексну дію за рахунок нормалізації активності бактеріоцинів й антиоксидантів.
Отже, комплексний підхід до ведення пацієнток із ПМЦ в умовах хронічного стресу вимагає залучення всіх патогенетичних ланок та індивідуального підбору терапії. Своєчасна діагностика, раціональний вибір методу лікування з урахуванням репродуктивних планів пацієнтки, контроль стресу та корекція супутніх порушень мікробіому дозволяють досягти нормалізації МЦ та покращення якості життя жінок різних вікових категорій.
Підготувала Олена Речмедіна
Тематичний номер «Акушерство. Гінекологія. Репродуктологія» № 4 (65) 2025 р.
