16 лютого, 2026
Довіра, народжена мільйонами щасливих історій: досягнення, тренди та сучасні підходи
За матеріалами телемосту
3 грудня в Києві з трансляцією у 22 містах України відбувся телеміст «Довіра, народжена мільйонами щасливих історій: досягнення, тренди та сучасні підходи», організований за підтримки компанії Abbott. У межах заходу виступили провідні вітчизняні експерти в галузі охорони здоров’я: професори Тетяна Феофанівна Татарчук, Наталія Юріївна Педаченко і Ганна Володимирівна Зайченко.
Якість лікування – здоров’я пацієнта і безпека лікаря
Доповідь на одноіменну тему представила заступниця директора з наукової роботи, завідувачка відділення ендокринної гінекології ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України» (м. Київ), член-кореспондент Національної академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор Тетяна Феофанівна Татарчук. На початку свого виступу Тетяна Феофанівна зосередилася на питанні юридичної та етичної відповідальності лікаря і необхідності використання доказової медицини, яка поєднує клінічний досвід із найкращими зовнішніми доказами. Надання лікування без достатньо обґрунтованих даних може суперечити принципам доказової медицини та професійній етиці. Протоколізація важлива для юридичної безпеки, адже, якщо призначення базується на офіційних наукових рекомендаціях, це може захищати лікаря в разі виникнення правових або регуляторних запитань. Використання стратегій, заснованих на доказах, знижує ризик медичних помилок у призначенні та ймовірність несприятливих реакцій [1, 2]. Впровадження практики, заснованої на доказах, покращує якість медичної допомоги, скорочує тривалість госпіталізації та навіть смертність. Раціональні призначення на підставі доказів можуть знизити витрати: реєструється менше ускладнень, зменшуються період перебування на лікарняному листку й економічні навантаження через недоцільне призначення ліків [3].
Обґрунтованість клінічних призначень є ключовою передумовою успішного лікування. Застосування клінічних настанов, стандартів і протоколів сприяє уніфікації підходів до терапії та підвищенню безпеки пацієнтів. Водночас використання доказів із рандомізованих контрольованих досліджень і метааналізів зміцнює довіру не лише пацієнтів, а й професійної спільноти та керівників закладів охорони здоров’я. Окрім того, доказовий підхід допомагає уникати шкідливої поліфармації (одночасного призначення багатьох препаратів), знижуючи ризик взаємодій та побічних реакцій [4-6].
Важливим є моніторинг препаратів, у т. ч. післяреєстраційної безпеки, адже навіть після виходу препарату на ринок слід враховувати постмаркетингові дані про безпеку (фармаконагляд), щоб коригувати застосування препарату в разі нових побічних ефектів. Під час вибору лікування варто робити фокус також на власний досвід і персоніфікацію: якщо є результати, отримані саме на цьому препараті в подібних клінічних ситуаціях, лікарю комфортніше призначати його, адже він краще розуміє профіль ефективності та безпеки [7].
На продовження своєї доповіді професор Т.Ф. Татарчук навела нормативні документи за напрямом «Акушерство та гінекологія», затверджені Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України протягом останніх 5 років, у яких, зокрема, зазначений дидрогестерон (оригінальний дидрогестерон представлений на ринку України препаратом Дуфастон® компанії Abbott). Згідно з Уніфікованим клінічним протоколом (2021), медикаментозна гормональна терапія гіперплазії ендометрію є ефективною в багатьох жінок і включає, зокрема, застосування пероральних прогестагенів у режимі безперервного прийому протягом 6 міс із динамічним спостереженням за станом ендометрію [8]. Прогестагени показані також для терапії лейоміоми матки згідно з відповідним Стандартом медичної допомоги (2023) [9]. За даними дослідження за участю пацієнток з аномальними матковими кровотечами (АМК), прийом дидрогестерону (Дуфастон®) під час другої фази циклу протягом 3 послідовних циклів суттєво знижував інтенсивність менструальних кровотеч і покращував якість життя, пов’язану зі здоров’ям, у жінок із рясними менструальними кровотечами [10]. Із високим рівнем доказовості доцільність застосування перорального дидрогестерону в дозі 40 мг прописана при загрозливому невиношуванні, наявності вагінальної кровотечі та викидня в анамнезі в Клінічній настанові та Стандарті медичної допомоги «Спонтанний викидень (спонтанний аборт)» 2025 р. (табл.) [11, 12].
|
Таблиця. Місце дидрогестерону в Клінічній настанові та Стандарті медичної допомоги «Спонтанний викидень (спонтанний аборт)», 2025 [12] |
|
|
Рекомендація |
Клас рекомендації / рівень доказів |
|
Застосування прогестинів є корисним на ранніх термінах вагітності й може сприяти збільшенню частоти імплантації та успішних вагітностей у жінок із ризиком загрозливого викидня |
А/1а |
|
Пероральний дидрогестерон ефективно знижує частоту викиднів, отже, може бути кращим вибором порівняно з вагінальним прогестероном або стандартною терапією в жінок із ризиком загрозливого викидня |
А/1а |
|
Безпека застосування дидрогестерону в лікуванні загрозливого викидня: пероральний дидрогестерон по 10 мг 2 р/день* виявився безпечнішим і краще переноситься, ніж мікронізований прогестерон; при лікуванні загрозливого викидня лікарі повинні мати повну впевненість у використанні його в лікуванні загрозливого викидня |
B/2b |
|
Примітка. * Згідно з інструкцією для медичного застосування лікарського засобу Дуфастон®, звичний викидень: лікування необхідно розпочати до зачаття. 1 таблетка Дуфастон® на добу до 20-го тижня вагітності, після чого можна поступово знижувати дозу. |
|
В нормативних документах МОЗ України стосовно профілю безпеки застосування препаратів статевих гормонів щодо молочної залози для дидрогестерону зазначений найнижчий ризик [13]. Сприятливий профіль безпеки дидрогестерону щодо ризику раку молочної залози та ризику венозної тромбоемболії доведено в масштабних метааналізах [14, 15]. До того ж, за даними клінічного дослідження, застосування дидрогестерону при ендометріомах супроводжується значущим зменшенням проявів дисменореї та інтенсивності больового синдрому [16]. А мережевий систематичний огляд і метааналіз, присвячені лікуванню безпліддя, асоційованого з ендометріозом, показали тенденцію до підвищення частоти настання вагітності в таких жінок за умови застосування дидрогестерону в другій фазі менструального циклу [17].
Отже, обираючи препарат із прогнозованою дією, який добре зарекомендував себе в багатьох дослідженнях, лікар має можливість бути переконаним в ефективності призначуваного лікування. При виборі препарату слід враховувати, що біоеквівалентність не завжди тотожна терапевтичній еквівалентності, адже не всі генеричні препарати діють так само, як оригінальні або високоякісні брендовані аналоги. Зокрема, важливу роль можуть відігравати компоненти формули: різні виробники застосовують відмінні допоміжні речовини, що здатні впливати на швидкість вивільнення діючої речовини, активність печінкових ізоферментів і процеси елімінації препарату. Призначення добре дослідженого препарату виключає ці фактори. Слід враховувати, що невдача в лікуванні через неякісний препарат сприймається пацієнтом як помилка лікаря, а не виробника, отже, в такому разі страждає не тільки пацієнт, а й репутація лікаря. Економічно доцільнішим є призначення, можливо, дорожчого, але надійного препарату одразу. Часто це може виявитися дешевшим для пацієнта, ніж курс менш дорогого препарату, але з потенційною відсутністю ефекту, купівлею іншого препарату та лікуванням ускладнень.
Сучасні тенденції у гінекології: підходи, що змінюють нашу практику
Завідувачка кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук, професор Наталія Юріївна Педаченко на початку своєї доповіді зосередила увагу слухачів на проблемах, пов’язаних з нерегулярним менструальним циклом. Такі пацієнтки мають вищий ризик передчасної смертності, особливо через серцево-судинні захворювання. Цей ризик є вираженішим у жінок, які курять [18]. Нерегулярні цикли пов’язані з метаболічним синдромом, ішемічною хворобою серця, ревматоїдним артритом і цукровим діабетом 2 типу (а також переддіабетом) [19, 20], крім того, з вищим рівнем депресії та поганою якістю сну. Своєю чергою, порушення сну можуть посилювати депресивні симптоми в таких пацієнток [21, 22]. Нерегулярні цикли також можуть зумовлювати безпліддя та корелюють з негативними акушерськими й неонатальними результатами [23]. У таких жінок погіршуються загальна якість життя та успішність навчання, що свідчить про ширші соціальні та психологічні наслідки [24, 25].
Професор Н.Ю. Педаченко зауважила: призначаючи прогестагени для нормалізації нерегулярного менструального циклу, слід враховувати, що різні види прогестинів характеризуються різною біологічною дією, це обумовлено особливостями хімічної структури. Так, дидрогестерон – високоселективний гестаген, який характеризується відсутністю естрогенного й андрогенного ефектів, а також глюкокортикоїдної активності [26-30].
Порушення менструального циклу (ПМЦ) – реальна проблема, яка суттєво впливає на фізичний, емоційний та соціальний добробут жінок. Дані опитувань показують, що 68% жінок повністю згодні з тим, що ПМЦ порушує їхній звичний ритм життя [31]. Більшість жінок відтерміновують візит до гінеколога, сподіваючись, що проблема вирішиться сама собою: лише 28% жінок звертаються до гінеколога відразу після появи симптомів. Жінки очікують, що терапія буде не тільки ефективною, а й безпечною. Найважливішими критеріями є мінімізація побічних ефектів, можливість відновлення менструального циклу без контрацептивного ефекту та збереження можливості планувати вагітність.
Спікерка наголосила на недостатньому охопленні рекомендаціями певних груп пацієнток з АМК, таких як підлітки, жінки пізнього репродуктивного віку, жінки, які планують вагітність (включно з ендометріозом), і ті, хто має протипоказання до застосування естрогенів [32]. Також є певні групи пацієнток, які потребують ретельного підбору/перегляду призначеної терапії, зокрема жінки з ризиком тромбозів, метаболічного синдрому, цукровим діабетом, мігренню, епілепсією; ті, кому не підходить раніше призначене гормональне лікування (через побічні ефекти, погану переносимість, відсутність комплаєнсу тощо); особливі групи (підлітки) та ін. [32].
Усі прогестагени зумовлюють характерні зміни в ендометрії, що пояснюється їхньою специфічною біологічною дією. В цьому контексті особливу увагу привертає дидрогестерон, оскільки йому притаманна висока селективність до рецепторів прогестерону, що знижує ризик побічних реакцій, пов’язаних з іншими рецепторами [26-30]. Препарат не протипоказаний за венозної тромбоемболії в анамнезі [35]. Це зумовлює можливість його призначення в деяких випадках АМК у пацієнток із коморбідністю.
На продовження свого виступу доповідачка зупинилася на актуальності проблеми ендометріозу. Так, 67% жінок, у яких діагностували це захворювання, скаржаться на погіршення якості життя, і ще 67% зазначають про негативний вплив ендометріозу на повсякденну активність [33]. Покращення якості життя пацієнток з ендометріозом потребує багатогранного підходу, що передбачає медичні та хірургічні втручання, модифікацію способу життя та психологічну підтримку [34]. Ендометріоз вимагає тривалого ведення від періоду менархе до менопаузи для покращення ефективності медикаментозного лікування та мінімізації необхідності хірургічного втручання. Для успішного ведення пацієнток з ендометріозом критично важливими є розробка довгострокового плану лікування та індивідуальний підхід.
У листопаді 2023 р. відбулося засідання Консультативної ради EMPIRE (Endometriosis Pain Treatment using Progestogens, with a Focus on Dydrogesterone), під час проведення якого було представлено клінічні докази застосування дидрогестерону в лікуванні ендометріозу. На підставі проаналізованого великого масиву даних сформульовано думку експертів ради щодо перспективи його застосування з погляду ефективності та безпеки. Зазначено, що дидрогестерон може мати переваги перед іншими методами лікування болю, пов’язаного з ендометріозом. Його доцільно застосовувати для лікування ендометріозу в пацієнток різних профілів. Дидрогестерон має сприятливий профіль переносимості навіть за тривалого застосування. Молекулярна структура препарату забезпечує високу селективність щодо рецепторів прогестерону та низьку спорідненість стосовно інших рецепторів, які зазвичай асоціюються з небажаними явищами [34].
Отже, користь від застосування дидрогестерону можуть отримати пацієнтки з діагнозом ендометріозу, встановленим за допомогою валідованих клінічних інструментів (симптоматика, фізикальне обстеження та візуалізація) (дидрогестерон схвалений для лікування як дисменореї, так і ендометріозу), а також пацієнтки, які мають непереносимість або протипоказання до призначення комбінованих оральних контрацептивів, та жінки, які готуються до участі в програмі допоміжних репродуктивних технологій. З огляду на дані пероральної біодоступності, селективності, профілю безпеки та ефективності дидрогестерону для лікування болю, що також підкріплені індивідуальним клінічним досвідом, група EMPIRE підтримує застосування дидрогестерону як ефективного варіанту для лікування симптомів ендометріозу, пов’язаних із болем, із метою оптимізації якості життя пацієнтки [34].
Дидрогестерон можна застосовувати як при плануванні, так і за показаннями в період вагітності, оскільки він не впливає на овуляцію [35]. Наявні також обмежені докази, що лікування дидрогестероном може бути пов’язаним із підвищеними шансами настання клінічної вагітності порівняно із плацебо (відношення шансів 3,00; 95% довірчий інтервал 0,70-12,88) [17]. Показано, що дидрогестерон може спричиняти атрофію ектопічної тканини ендометрію і пригнічувати утворення тканини ендометрію de novo [36].
У дослідженні G.T. Sukhikh та співавт. (2021) лікування дидрогестероном сприяло значному поліпшенню хронічного тазового болю, дисменореї та статевого життя [37].
На завершення своєї доповіді Наталія Юріївна зауважила, що Дуфастон® на сьогодні є брендом № 1 у світі для усунення прогестеронової недостатності, який показав свій успішний досвід застосування в >147 млн жінок, у т. ч. 20 млн вагітних у >100 країнах світу [38].
Гестагени: відомі лікарські засоби з новими доказами щодо ефективності та безпеки
Завідувачка кафедри фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук, професор Ганна Володимирівна Зайченко присвятила свій виступ темі ефективності та безпеки застосування гестагенів. Ганна Володимирівна розпочала доповідь із невтішної статистики щодо невиношування вагітності. Вона нагадала, що викидень зазвичай визначається як втрата вагітності до появи життєздатності. За оцінками, щороку в світі відбувається 23 млн викиднів, що означає 44 втрати вагітності щохвилини. Загальний ризик викидня становить 15,3% від усіх визнаних вагітностей. Популяційна поширеність жінок, у яких був 1 викидень, становить 10,8%, 2-1,9%, ≥3-0,7% [39]. Часто після викидня виникають симптоми післятравматичного стресового розладу, а загалом психологічні симптоми, тривога, депресія можуть тривати до 4 міс. Саме тому дуже важливою є психологічна підтримка жінок; попри належний рівень допомоги щодо фізичних наслідків втрати вагітності (як і раніше), достатня психологічна допомога відсутня. Рання діагностика може знизити психологічне навантаження [40-42].
За певних причин вагітність може мати високий ризик, тобто бути такою, що загрожує здоров’ю та/або життю матері чи її плода. Саме тому рання, своєчасна та регулярна перинатальна допомога може стати в пригоді безлічі жінок, щоби зберегти вагітність і народити здорову дитину.
Сьогодні професійні спільноти в усьому світі, як-от Європейська асоціація репродуктології людини та ембріології (ESHRE), Асоціації акушерів-гінекологів Німеччини, Австрії, Швейцарії (DGGG, ÖGGG, SGGG), Американська колегія акушерів-гінекологів (ACOG), Національний інститут охорони здоров’я (NICE), Асоціації акушерів-гінекологів Австралії та Нової Зеландії (RANZCOG, RACGP), підтвердили ефективність застосування гестагенів у збереженні вагітності [43-47].
У пошуках оптимального препарату при вагітності високого ризику минули десятки років. Так, до 2011 р. робили припущення про позитивний ефект гестагенів за вагітності високого ризику, а в період 2012-2019 рр. відбувалося накопичення даних про вищу частоту живонародження в разі застосування дидрогестерону порівняно із плацебо, ніж в інших гестагенів. У 2020 р. доведена вища ймовірність народити дитину в разі застосування дидрогестерону порівняно з мікронізованим прогестероном при екстракорпоральному заплідненні. У 2021 р. в дослідженні продемонстровано, що дидрогестерон у 1,7 раза швидше зупиняє кровотечу при загрозливому викидні порівняно з мікронізованим прогестероном. Дані сучасних досліджень підтверджують, що дидрогестерон (Дуфастон®) значно знижує ризик викидня порівняно з контрольною групою, котра не застосовувала терапію чи плацебо [48-53].
Згідно з рекомендаціями Міжнародної федерації акушерів-гінекологів (FIGO) 2023 р., пероральний дидрогестерон чинить позитивний вплив на звичний викидень у І триместрі. Водночас застосування вагінального прогестерону в період вагітності не рекомендується, оскільки немає позитивного впливу на звичний викидень у І триместрі [54].
Ухвалення рішень про застосування тих або інших медичних технологій має базуватися на комплексному аналізі всіх наявних наукових доказів їхньої ефективності та безпеки, а також на доступності препарату в конкретній країні. Підхід до лікування визначається професійною спільнотою з урахуванням доступних у країні методів лікування. В деяких країнах Європи дотримуються консервативного підходу: призначення терапії гестагенами тільки при повторних випадках викидня (≥3 втрати вагітності в анамнезі) та в разі загрози за поточної вагітності. В Україні застосовують проактивний підхід, тобто всім жінкам при загрозі переривання, звичному викидні рекомендовано призначати терапію, спрямовану на збереження вагітності (гестагени). Сучасні протоколи лікування базуються на міжнародних рекомендаціях, сформованих на основі метааналізів і клінічних досліджень, значна частка яких проведена із застосуванням саме оригінального препарату Дуфастон® компанії Abbott [12, 55-57].
Ключова особливість молекули дидрогестерону – висока біодоступність при пероральному прийомі. Так, дидрогестерон краще всмоктується з пероральною біодоступністю 28%, тоді як пероральний мікронізований прогестерон – <5% [58, 59]. Завдяки вищій біодоступності дидрогестерон застосовується в нижчій дозі, ніж мікронізований прогестерон [35, 60].
Слід пам’ятати, що загроза викидня потребує термінових дій. З огляду на це велике значення має швидкість досягнення максимальної концентрації препарату в плазмі крові (Тmax). Важливо, що дидрогестерон досягає максимальної концентрації у плазмі крові вдвічі швидше, ніж мікронізований вагінальний прогестерон (0,5-1,5 та 1-3 год відповідно) [35, 60].
Систематичний огляд і метааналіз представляють найвищий на сьогодні рівень доказів щодо безпеки дидрогестерону, підтверджуючи, що він не є додатковим фактором ризику вроджених вад розвитку [61].
На завершення свого виступу Г.В. Зайченко нагадала про важливі відмінності між оригінальним і генеричними лікарськими засобами. Зокрема, аналіз ефективності оригінального дидрогестерону порівняно з генеричним на ранніх термінах вагітності показав, що рівень викидня був значно нижчим у групі застосування оригінального дидрогестерону (4,10%) порівняно із групою генеричного препарату (5,54%; p=0,04) та групою без дидрогестерону (12,46%; p<0,001) [62].
Оригінальний препарат дидрогестерону Дуфастон® має 943 публікації у період 1962-2025 рр., за даними Національної медичної бібліотеки, і 404 публікації за останні 10 років [63]. За 65 років призначення препарату в усьому світі накопичено колосальний досвід його застосування, а дані з ефективності та безпеки вивчено й підтверджено в 25 метааналізах, 219 клінічних дослідженнях, 175 рандомізованих контрольованих дослідженнях [64]. На сьогодні в Україні першим дітям, які народилися за допомогою препарату Дуфастон®, уже виповнилося 25 років!
Список літератури знаходиться в редакції.
Підготувала Віталіна Хмельницька
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 23-24 (610-611), 2025 р
