24 листопада, 2025
Гостре ураження нирок і хронічна хвороба нирок: нове в класифікації, діагностиці та лікуванні
За матеріалами майстер-класу «Алгоритми діагностики та лікування при захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів»
У жовтні в Києві відбувся майстер-клас «Алгоритми діагностики та лікування при захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів» – масштабна подія для нефрологів, урологів, терапевтів, ендокринологів та фахівців суміжних спеціальностей. Формат офлайн-зустрічі доповнювався онлайн-трансляцією, що забезпечило широку міжрегіональну аудиторію.
Під час заходу обговорювалися нові підходи до діагностики, стратифікації та лікування ниркових захворювань з акцентом на комплементарній терапії та сучасних можливостях при хронічній хворобі нирок (ХХН). Увагу слухачів привернула доповідь «ГУН та ХХН: нова класифікація, діагностика, комплементарне та альтернативне лікування», підготовлена колективом науковців – академіком НАМН України, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки, заслуженим лікарем України, директором ДУ «Інститут урології ім. О.Ф. Возіанова НАМН України» (м. Київ), завідувачем кафедри урології Національного університету охорони здоров’я (НУОЗ) України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктором медичних наук, професором С.О. Возіановим, С. В. Кушніренко та О. В. Кушніренком. Від імені авторів виступила заслужений лікар України, завідувачка кафедри нефрології та нирковозамісної терапії НУОЗ України ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор Стелла Вікторівна Кушніренко.
Гостре ураження нирок і хронічна хвороба нирок: тісний зв’язок, спільні виклики
У сучасній нефрології гостре ураження нирок (ГУН) і ХХН дедалі частіше розглядають не як окремі нозології, а як два полюси одного патологічного континууму. Гостре ураження нирок може не повністю регресувати, а залишати по собі структурні й функціональні порушення – перехід до ХХН. Водночас пацієнти з ХХН є надзвичайно вразливими до нових епізодів ГУН, які, своєю чергою, прискорюють прогресування хвороби.
Ключові механізми цієї взаємодії – запалення, оксидативний стрес, ендотеліальна дисфункція та неадекватне відновлення ниркової тканини. На ранніх етапах можливі компенсаторна гіперфільтрація й підвищення внутрішньогломерулярного тиску, однак згодом це переходить у стадію агравації, що сприяє необоротному ураженню нефронів.
До факторів ризику такої взаємодії належать: вік, генетична схильність, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, метаболічний синдром, соціоекономічний статус. Наслідки – не лише прогресування до термінальної стадії ХХН, а й підвищений ризик кардіоваскулярних подій, включно з інфарктом міокарда та серцевою недостатністю.
Статистика свідчить: захворюваність на ГУН серед госпіталізованих осіб сягає 20% у Європі й Північній Америці, 31% – у Південній Америці. Найчастішими причинами є токсичність лікарських засобів, сепсис, гостра декомпенсована серцева недостатність. Пацієнти, які проходять хіміотерапію, нерідко мають повторні епізоди ГУН. Ризики особливо високі в країнах із низьким і середнім рівнем доходу – через забруднену воду, інфекції, акушерські ускладнення.
ГУН у відділенні інтенсивної терапії – визнаний фактор підвищеної внутрішньолікарняної летальності. Пацієнти з 3 стадією ГУН за KDIGO мають у 7 разів вищий ризик смерті. Метааналіз 2017 року (понад 250 тис. пацієнтів) показав: протягом 1,4 року спостереження ГУН асоціювався зі зростанням ризику серцево-судинної смерті на 86%. У великому огляді 2021 року зазначено, що гостре ураження нирок суттєво впливає на зростання епідемії ХХН.
Для клінічної практики важливо чітко розмежовувати поняття:
- ГУН – це підвищення рівня сироваткового креатиніну на ≥50% протягом 7 днів, або ≥26,5 мкмоль/л за 48 год, або зниження діурезу <0,5 мл/кг/год протягом ≥6 год;
- гостре захворювання нирок – це ГУН, або швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) <60 мл/хв/1,73 м2, або її зниження ≥35% за <3 міс, або підвищення креатиніну ≥50% за той самий період;
- ХХН – стан, що триває понад 3 міс із ШКФ <60 мл/хв та/або альбумінурією А2 або А3.
Причини та ризики розвитку ГУН: що має знати практик
Класично ГУН, відоме раніше як «гостра ниркова недостатність», поділяли на преренальне, ренальне та постренальне. Нині підходи змінюються – і насамперед завдяки глибшому розумінню патофізіології.
Преренальне ГУН виникає при гіповолемії (кровотечі, опіки, зневоднення), зниженому серцевому викиді, порушеннях вазомодуляції (шунтування, системна вазодилатація). Ренальне включає судинні та мікроваскулярні причини: гемолітико-уремічний синдром, антифосфоліпідний синдром, склеродермічний криз, прееклампсію, HELLP-синдром; гломерулярні – зокрема, швидкопрогресуючий гломерулонефрит; тубулоінтерстиціальні – при пігментній нефропатії, рабдоміолізі, інфекціях тощо.
Постренальне пов’язане з обструкцією сечовивідних шляхів, зокрема на тлі папілярного некрозу, це часта сфера урологів.
Додаткові фактори ризику ГУН включають невідкладні або інтраперитонеальні хірургічні втручання, сепсис, гіповолемію, наявність ХХН (особливо при рШКФ <60 мл/хв/1,73 м2), діабет, серцеву та печінкову недостатність (із цирозом/асцитом), застосування нефротоксичних препаратів (НПЗП, інгібітори АПФ, сартани, аміноглікозиди тощо).
Визначення ступеня тяжкості здійснюється за шкалами RIFLE, AKIN, KDIGO, однак у фокусі дедалі частіше – біомаркери клітинного ушкодження, що доповнюють функціональні критерії.
Комплементарна підтримка функції нирок: Дуонефрил®-500 як рішення
Раціональне ведення пацієнтів із ризиком ГУН передбачає не лише усунення факторів ризику, а й підтримку клітинного гомеостазу та антизапальний захист. У цьому контексті варто згадати Дуонефрил® – комплекс, який містить екстракт леспедези головчастої 500 мг та силімарин 75 мг.
Клінічні та доклінічні дані свідчать, що леспедеза:
- використовується у клінічній практиці США для пацієнтів із ХХН;
- знижує рівні креатиніну, сечовини та загального білка в сечі;
- покращує функцію нирок при гострих і хронічних гломерулонефритах;
- чинить антипротеїнуричну, протизапальну й ангіопротекторну дію;
- діє як антагоніст ангіотензину, потенційно зменшуючи ураження клубочків.
Отже, Дуонефрил®-500 – це не просто підтримка, а smart-корекція, що доповнює стандартне ведення пацієнтів із ГУН і ризиком ХХН.
ХХН: нове бачення, нові виклики, сучасні рішення
Оновлені настанови KDIGO 2024 року істотно розширили підходи до профілактики та ведення ХХН. Якщо раніше нефропротекція вважалася необхідною лише за наявності артеріальної гіпертензії, діабету, серцево-судинних захворювань чи перенесеного гострого ураження нирок, то нині до групи ризику віднесено значно ширший спектр станів. До них належать сечостатеві порушення (як-от сечокам’яна хвороба, структурні аномалії сечовивідних шляхів), системні автоімунні захворювання (вовчак, васкуліти), токсичний вплив (кадмій, свинець, ртуть, поліциклічні вуглеводні, пестициди), несприятливий сімейний анамнез, відомі генетичні варіанти, а також низка гестаційних факторів, а саме передчасні пологи, прееклампсія, еклампсія. Усе це потребує більш широкого підходу до скринінгу та раннього втручання.
Саме тому сьогодні набула популярності стратегія кардіометаболічного чекапу, яка виходить за вікові межі, запропоновані державною програмою. Завдяки доступності експрес-тестів на місці надання допомоги – на глюкозу, ліпіди, HbA1c, сечову кислоту, ШКФ – лікар має змогу своєчасно виявити пацієнтів з уже наявною ХХН або високим ризиком її розвитку. Ці підходи прямо відповідають духу настанов KDIGO, які акцентують на важливості використання перевірених формул для оцінки рШКФ: CKD-EPI (2009, 2012, 2021), EKFC 2023, CKiD U25 для дітей.
Хоча стадіювання ХХН не змінилося (залишається п’ять стадій, третя поділена на 3a i 3b), підходи до скринінгу, оцінки функції та ведення пацієнтів зазнали еволюції. Тепер уже недостатньо лише модифікації способу життя чи класичної антигіпертензивної терапії. Комплексна стратегія лікування ХХН – це сучасна кардіоренопротекція, яка має на меті загальмувати прогресування нефросклерозу, стабілізувати обмін речовин, зменшити азотемію та відтермінувати початок нирковозамісної терапії. Зниження рівня азотистих сполук, зокрема креатиніну та сечовини, набуває особливої ваги в контексті профілактики уремії – кінцевої стадії ХХН, що потребує діалізу чи трансплантації. Азотемія ж як лабораторна ознака порушення фільтраційної функції нирок може виявлятися на будь-якому етапі й потребує активного реагування.
Дуонефрил® у стратегії комплементарного захисту нирок при ХХН
Значущу роль у зменшенні проявів азотемії та уповільненні прогресування ХХН може відігравати комплекс Дуонефрил®-500. Активними компонентами є екстракт леспедези головчастої 500 мг та силімарин 75 мг. Ця комбінація сприяє виведенню азотистих метаболітів, зменшенню запального процесу, покращенню фільтраційної функції.
У клінічних дослідженнях леспедеза продемонструвала здатність значно підвищувати ШКФ у пацієнтів із ХХН 3 стадії (р<0,001), а також покращувати функцію нирок навіть у пацієнтів із 4 стадією (р<0,05). Ефективність спостерігалася й у пацієнтів із цукровим діабетом 1 і 2 типу, особливо на тлі терапії інгібіторами НЗКТГ-2. Це свідчить про потенціал леспедези як комплементарного агента в загальній схемі ренопротекції, особливо у випадках, де важливо досягти м’якого, фізіологічного впливу без навантаження на організм.
Дуонефрил®-500 рекомендується як джерело біологічно активних речовин рослинного походження для підтримки функціонального стану нирок при ХХН, діабетичній нефропатії, токсичному ураженні нирок, гіпертонічній нефропатії та інших станах. Його перевагою є не лише наявність потужних фітокомпонентів, а й відсутність спирту, можливість тривалого приймання та економічна форма випуску – упаковка № 90, розрахована на повноцінний курс.
Підготував Олексій Терещенко
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 19 (605), 2025 р
