31 травня, 2026
Больовий синдром. Дайджест
Кеторолак ефективно полегшує біль після лікування кореневих каналів: систематичний огляд і метааналіз
Проведено узагальнення даних рандомізованих клінічних досліджень (РКД), під час виконання яких вивчали порівняльну ефективність кеторолаку та інших знеболювальних засобів для контролю болю після ендодонтичного лікування зубів. 7 досліджень було відібрано для якісного аналізу, а 5 – для кількісного. За даними 5 РКД кеторолак мав перевагу; за результатами 1 дослідження повідомлено про схожий знеболювальний ефект між кеторолаком та альтернативними препаратами. Кількісний аналіз продемонстрував статистично значущу різницю в знеболювальному ефекті кеторолаку порівняно з іншими препаратами через 6 год після введення. Важлива перевага кеторолаку – зменшення потреби в додатковій аналгезії: менша частка пацієнтів потребувала додаткового медикаментозного лікування після отримання кеторолаку порівняно з тими, хто отримував інші знеболювальні засоби. У висновку автори зазначили, що кеторолак ефективно полегшує постендодонтичний біль протягом перших 6 год, крім того, зменшує потребу в екстрених препаратах порівняно з альтернативними аналгетиками.
Ping R., Kang X., Fang R. et al. Clin Exp Dent Res., 2026 Apr; 12 (2): e70295.
Дослідження KINDLE: ін’єкції кеторолаку проти ін’єкцій тріамцинолону при латеральному епікондиліті (ЛЕ)
ЛЕ зазвичай лікують ін’єкціями тріамцинолону, але кеторолак може запропонувати безпечнішу альтернативу. В рандомізованому контрольованому багатоцентровому дослідженні 200 пацієнтів із ЛЕ розподілили для отримання ін’єкцій тріамцинолону (2 мл, 40 мг/мл) або кеторолаку (2 мл, 30 мг/мл) із використанням техніки пеперингу чи одноразової ін’єкції з ультразвуковим контролем або без нього. Через 24 тиж кеторолак не поступався тріамцинолону щодо полегшення болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) у стані спокою. Обидва методи лікування показали зіставні функціональні результати за вторинними показниками. Аналіз підгруп продемонстрував, що кеторолак наближався до статистичної межі не меншої ефективності порівняно із тріамцинолоном у пацієнтів із тривалістю симптомів <12 міс, тоді як хворі з хронічними симптомами (≥12 міс) показали кращу відповідь на тріамцинолон. Побічні ефекти (легкий біль, набряк) реєструвалися в 10,6% у групі кеторолаку та 14,4% у групі тріамцинолону. Отже, ін’єкції кеторолаку для лікування ЛЕ забезпечують знеболення та функціональні результати, зіставні з тріамцинолоном, пропонуючи безпечну й ефективну альтернативу, що економить стероїди, особливо для пацієнтів із меншою тривалістю симптомів або протипоказаннями до кортикостероїдів.
Khatri K., Gupta N., Bansal N. et al. J Shoulder Elbow Surg., 2025 Dec 13: S1058-2746 (25) 00854-7.
Кеторолак не поступається кортикостероїдам у лікуванні синдрому субакроміального імпінджменту (САІ): РКД
Хоча ін’єкції кортикостероїдів є поширеним методом лікування САІ, побоювання щодо побічних ефектів спонукають до вивчення альтернатив, як-от кеторолак. У цьому подвійному сліпому РКД взяли участь 120 пацієнтів із клінічно діагностованим САІ. Учасників рандомізували для отримання 1 субакроміальної ін’єкції під контролем ультразвуку чи кеторолаку (30 мг) або метилпреднізолону ацетату (40 мг). Загалом 118 пацієнтів завершили 3-місячне спостереження та були включені до остаточного аналізу. Обидві групи продемонстрували статистично значуще покращення порівняно з початковим рівнем діапазону рухів плеча та сили. Скоригована середня різниця в передньому згинанні між групами кеторолаку та кортикостероїдів становила 0,07° (95% ДІ від -4,40° до 4,26°), що відповідає заздалегідь визначеному критерію не меншої ефективності. Під час спостереження не повідомлялося про жодні побічні ефекти, пов’язані з ін’єкцією. Висновки: субакроміальна ін’єкція кеторолаку спричинила короткочасне покращення, зіставне з таким після ін’єкції кортикостероїдів у пацієнтів із САІ; кеторолак не поступався кортикостероїдам щодо згинання плеча вперед через 3 міс.
Salkhori O., Sahebi M., Guity M. R. et al. J Exp Orthop., 2026 Jan 26; 13 (1): e70648.
Періопераційне знеболення кеторолаком не впливає на зрощення хребта після ортопедичної хірургії: систематичний огляд і метааналіз
Артродез хребта використовується при дегенеративних, деформаційних, травматичних і неопластичних станах, проте незрощення залишається основним джерелом болю, відмови конструкцій та повторних операцій. Мультимодальна аналгезія часто включає кеторолак для зменшення впливу опіоїдів. Щоб зрозуміти вплив кеторолаку на частоту незрощення хребта після спондилодезу, було проведено систематичний огляд із метааналізом. У 41 365 пацієнтів (20 713 групи кеторолаку проти 20 652 контрольних) періопераційне введення кеторолаку не було пов’язане з вищою загальною частотою незрощення: відношення шансів (ВШ) 1,10; 95% довірчий інтервал (ДІ) від 0,82 до 1,49; p=0,52; I²=57,0%. Статистично значуще збільшення частоти незрощення спостерігалося лише в певних підгрупах: старші ретроспективні когортні дослідження з одного центру (ВШ 2,59; 95% ДІ від 0,68 до 9,91; p=0,024) та експозиції тривалістю понад 48 год або дози, які перевищували 240 мг (ВШ 2,17; 95% ДІ від 1,21 до 3,90; p<0,01). Субаналізи за типом дослідження та ділянкою хребта не показали суттєвої різниці. Отже, періопераційне введення кеторолаку, обмежене нетривалими курсами (<48 год) у помірних дозах (менше 240 мг або 2,5 мг/год), не пов’язане із клінічно значущим збільшенням частоти незрощення хребта після спондилодезу.
Ononogbu-Uche F.C., Ahmed R., Giarola Í. et al. Spine J., 2026 May; 26 (5): 893-901.
Порівняння петидину та кеторолаку після ортопедичних операцій у наркозалежних: проспективне клінічне дослідження
В цьому порівняльному дослідженні 62 пацієнти з розладом, пов’язаним зі вживанням психоактивних речовин, які проходили ортопедичне відновлення після переломів, були рандомізовані на дві групи. Група кеторолаку (n=31) отримувала 30 мг кеторолаку внутрішньовенно кожні 6 год (щонайбільше 120 мг/24 год); група петидину (n=31) застосовувала 50 мг петидину внутрішньовенно кожні 6 год (щонайбільше 200 мг/24 год). Обидві групи показали значне зменшення болю від початкового рівня до 24 год після операції. Середнє зниження за ВАШ становило 4,0±1,15 у групі кеторолаку та 4,25±0,99 у групі петидину (p=0,35). Обидва препарати добре переносилися, побічних ефектів не спостерігалося. Отже, кеторолак може бути безпечною альтернативою опіоїдному аналгетику для післяопераційного знеболення в наркозалежних. Під час обрання аналгетика слід враховувати індивідуальні характеристики пацієнтів і потенційну можливість зловживання психоактивними речовинами.
Ghaffari S., Azar M. S., Tayyebi N. et al. Ann Med Surg (Lond). 2025 Dec 3; 88 (1): 188-194.
Періопераційне застосування кеторолаку та гостре ураження нирок у літніх пацієнтів: ретроспективне когортне дослідження
Автори ретроспективно проаналізували дані пацієнтів віком ≥60 років, які перенесли некардіальну операцію тривалістю ≥1 год і були госпіталізовані >2 дні після операції. Група кеторолаку – пацієнти, які отримували кеторолак внутрішньовенно в операційній або відділенні післяанестезіологічного догляду. Первинним результатом було післяопераційне гостре ураження нирок (ГУН), визначене за критеріями KDIGO. Серед 27 106 пацієнтів 2433 (9,0%) отримували кеторолак у середній дозі 30 мг. Частота ГУН протягом перших 7 днів після операції становила 4,2% (1024/24 673) у групі без кеторолаку та 2,9% (71/2433) у групі кеторолаку. Періопераційне застосування кеторолаку суттєво не пов’язувалося з післяопераційним ГУН (скориговане ВШ 0,83; 95% ДІ від 0,63 до 1,07; p=0,16). Отже, низькодозове короткочасне періопераційне застосування кеторолаку є безпечним варіантом для полегшення післяопераційного болю в літніх хірургічних пацієнтів.
Oh A. R., Lee J. W., Chung C. Sci Rep., 2026 Jan 16; 16 (1): 2232.
Рутинне застосування кеторолаку для лікування післяопераційного болю не збільшує ризику кровотечі після гістеректомії
До ретроспективного когортного дослідження залучили пацієнток, які перенесли гістеректомію за доброякісними показаннями між 2015 і 2024 роками в академічній лікарні четвертинного рівня. Первинним результатом був сукупний показник будь-яких післяопераційних кровотеч, пов’язаних із використанням кеторолаку. Загалом 4236 пацієнткам провели гістеректомію протягом періоду дослідження, з яких 76% (n=3236) отримували кеторолак після операції. Сукупний показник післяопераційної кровотечі виявився нижчим у групі кеторолаку (2,1 проти 4,1% у контрольній групі; p=0,001). Не виявлено зв’язку між використанням кеторолаку та ризиком післяопераційної кровотечі в багатовимірному регресійному аналізі (ВШ 1,02; 95% ДІ 0,36-2,88). Також не виявлено різниці в загальних інтраопераційних або періопераційних ускладненнях. Серйозні періопераційні ускладнення були навіть менш імовірними в групі кеторолаку (p=0,046). Автори дійшли висновку, що кеторолак не пов’язувався з вищим ризиком кровотеч після гістеректомії та є безпечним варіантом знеболення для цієї категорії пацієнток.
Pipes G. M., Schneyer R. J., Hamilton K. M. et al. J Clin Med., 2026 Jan 21; 15 (2): 869.
Підготував Ігор Петренко
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 7 (618), 2026 р
