26 листопада, 2025
Діабет і серцево-судинні захворювання: як пацієнтам покращити самопочуття та попередити ускладнення
Міщенко Л. А.
Близько 40–50% людей з діабетом у віці 40+ мають хоча б одне серцево-судинне захворювання. При цьому 90% пацієнтів із діабетом помирають не від гіперглікемії (високого рівня цукру в крові), а від інфаркту, інсульту чи інших серцево-судинних ускладнень.
Кардіологічні порушення і цукровий діабет завжди йшли пліч-о-пліч, суттєво погіршуючи стан пацієнтів. Сьогодні через хронічний стрес на фоні війни зросли як нові випадки діабету другого типу, так і серцево-судинні захворювання, зазначає кардіологиня Лариса Міщенко. Та попри це, пацієнти можуть мати повноцінне життя. І, як підкреслює лікарка, гарно почуватися і не мати ускладнень можливо не тільки за рахунок препаратів. Багато що вирішує спосіб життя.
У матеріалі для Health-ua Лариса Міщенко розповідає, як людям із серцево-судинними захворюваннями попередити розвиток цукрового діабету, а тим, хто живе з обома діагнозами — підтримувати здоров'я.
Стрес загострює всі захворювання, зокрема серцево-судинні
Сам по собі короткочасний стрес, як правило, не несе загрози. Гострий стрес — це нормальна реакція організму на потрясіння. Коли зникає тригер і немає проблем із боку нервової системи, минає і стрес, не залишаючи в організмі жодних патологічних порушень. Однак при порушенні адаптивних механізмів або при тривалому (хронічному) стресі організм не справляється. Врешті, тривога призводить до погіршення самопочуття. Це можуть бути прояви з боку серцево-судинної системи пацієнта на кшталт підвищення тиску, болю або дискомфорту в районі серця, перебоїв у роботі серця тощо. Часто хронічний стрес є поштовхом для розвитку гіпертонічної хвороби або погіршення її перебігу. В декого можуть з'явитися скарги стенокардитичного характеру.
Із міжнародних досліджень відомо, що в зонах військових конфліктів завжди зростає кількість серцево-судинних ускладнень. Невтішну статистику бачимо і в Україні. За даними Національної служби здоров'я України, за період повномасштабної війни стрімко зросла кількість пацієнтів, які мають гіпертонічну хворобу — орієнтовно на 40%, а тих, хто має ішемічну хворобу серця, стало більше майже на 30%. Йдеться не тільки про первинні, а й про повторні випадки.
Якщо порівняти дані НСЗУ 2021-го та 2023 року, за час активних бойових дій інфарктів міокарду серед населення зафіксували на 17% більше, а інсульти зросли майже на 12%. Тільки уявіть: 12% — це близько 133 тисяч випадків — приблизно стільки ж людей проживає в невеликому місті.
За результатами національного дослідження «Індекс здоров'я», щороку від серцево-судинних хвороб помирає близько 450 тисяч людей. Це майже 65% випадків усіх смертей в Україні (станом на 2023 рік), і це один із найвищих показників у світі.
Тож не дарма світова медична спільнота визнала хронічний стрес додатковим чинником розвитку серцево-судинних захворювань. А вони в свою чергу погіршують перебіг хронічних станів, зокрема, цукрового діабету.
На фоні війни зросли випадки цукрового діабету другого типу
Маємо несприятливі, але очікувані дані. Поряд із серцево-судинними захворюваннями зростає й кількість нових випадків цукрового діабету другого типу. За даними НСЗУ за час повномасштабної війні в Україні кількість пацієнтів з цукровим діабетом зросла на 23%. Критичний рівень глікованого гемоглобіну (вище 10% при нормі до 7,5%) українські вчені виявили в кожного четвертого пацієнта з цукровим діабетом другого типу (майже 25% опитаних у дослідженні). Для порівняння: до лютого 2022 року завищені показники фіксували лише в 11% людей.
Науковці та лікарні по всьому світу ретельно вивчають життя людей з діабетом, адже на їхньому прикладі можна побачити модель старіння організму. В цих пацієнтів раніше, ніж в інших, розвиваються макроваскулярні (атеросклеротичні серцево-судинні захворювання) та мікроваскулярні захворювання (хронічна хвороба нирок та ураження сітківки). Гіпертензію та діабет перераховують серед лідуючих причин розвитку когнітивних порушень та деменції. Простіше кажучи, деменція — це те, що очікує пацієнта попереду, якщо він не зважатиме на підвищений тиск, серцево-судинні ускладнення та підвищений цукор у крові.
Ні гіпертонія, ні рання стадія діабету ніяк не турбують. Тому так важлива рання діагностика
Здавалося б, зараз повсюдно говорять про хронічний стрес на фоні війни. Про те, як стрес ускладнює перебіг хронічних захворювань, як стає причиною нових недугів. Але досі люди звертаються до спеціалістів, коли стрес починає проявлятись соматичними симптомами — тоді коли з’являються будь-які скарги, найчастіше з боку серцево-судинної системи.
Війна вплинула на всіх українців: і на тих, які живуть у межах країни, і на тих, хто виїхав за кордон. Характер стресу в них дещо відмінний. У людей, які покинули Україну, переїзд та адаптація в чужій країні є додатковим стресовим чинником, який може проявитися у вигляді посттравматичного стресового розладу, тривожного або депресивного синдрому, які погіршують стан здоров'я.
Що стосується людей, які проживають в Україні, то що ближче вони до зони бойових дій, то вищим є рівень стресу. До того ж, доступ до медичної допомоги в цих районах може бути обмеженим і не завжди є можливість потрапити до лікаря своєчасно. Та й в умовно безпечніших регіонах внутрішньо переміщені особи мають заново організувати не лише свій побут, а й процес пошуку сімейного лікаря та налагодити з ним ефективну взаємодію.
Так чи інакше, що раніше пацієнт розповість лікарю про свій стан, то краще фахівець спланує терапію і попередить ускладнення, серед яких може бути діабет. Як правило, в групі ризику набуття цукрового діабету другого типу є люди, які вже мають діагноз «Гіпертонічна хвороба», «Ішемічна хвороба серця» або перенесли інсульт чи інфаркт.
У нинішній час навіть тим, хто не має серцево-судинних захворювань, абсолютно не зайвою буде пильність до свого здоров'я, навіть якщо нічого не болить. Зауважу, що ні гіпертонія, ні рання стадія діабету ніяк не турбують. Саме тому важливими є щорічні профілактичні огляди для вчасного виявлення недугів.
Із 2026 року українці старше 40 років зможуть безоплатно пройти скринінг здоров'я за програмою НСЗУ. Основний фокус на діагностиці артеріальної гіпертензії, серцево-судинних захворювань і цукрового діабету другого типу. Ці діагнози залишаються основними причинами передчасної смерті та втрати працездатності.
Державна підтримка пацієнтів: іще є, до чого прагнути
Тривають дискусії щодо можливого розширення програми «Доступні ліки». Надзвичайно чутливим сьогодні є питання включення такої групи препаратів як інгібітори НЗКТГ-2. Це ліки, які доведено продовжують життя пацієнтів, запобігають важким ускладненням із боку серцево-судинної системи та нирок, а також покращують якість життя пацієнтів. Багатогранна дія цих препаратів покриває широке поле проблем пацієнтів з діабетом другого типу: зниження глюкози в крові, профілактику або покращення прогнозу щодо серцевої недостатності, а також попередження розвитку та лікування хронічної хвороби нирок.
Окрім інгібіторів НЗКТГ, ефективність у покращенні серцево-судинного та ниркового прогнозу довели і застосовуються в усьому світі агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1. Вони вельми дорогі, проте в лікуванні та підтримці пацієнтів із цукровим діабетом ми маємо принаймні поставити собі планку, до якої будемо прагнути. Звісно, в умовах війни та нестачі коштів для держави це непросте завдання. Та, можливо, є сенс розглянути надання цих препаратів в рамках програми відшкодування для певних категорій пацієнтів, які критично потребують цих ліків з точки зору дуже високого ризику розвитку серцево-судинних та інших ускладнень цукрового діабету.
Обидва вищезазначені класи препаратів на сьогодні мають найвищий рівень доказовості щодо покращення стану пацієнтів із цукровим діабетом. Тому маємо обговорювати всією медичною спільнотою, радитися з державою, з основним розпорядником коштів, як зробити так, щоб українці почали отримувати таке лікування, яким категоріям надавати ці ліки на безоплатній основі або з доплатою. Потрібно шукати варіанти.
Варто повернутися і до питання забезпечення пацієнтів із цукровим діабетом технічними засобами для самоконтролю — глюкометрами і тест-смужками. В багатьох країнах ЄС держави відшкодовують їх пацієнтам з діабетом, так само як і тонометри для вимірювання тиску людям з артеріальною гіпертензією. В Україні наразі тест-смужками забезпечені лише пацієнти з першим типом діабету.
Показники, які людина може визначити вдома, важливі не тільки для регулярного самоконтролю, а й з точки зору залучення пацієнта в процес лікування. В реальності це покращує і прихильність людини до обраної терапії, і веде до позитивних зрушень у показниках здоров'я.
Не менш важливо поряд із змінами на державному рівні підвищувати обізнаність пацієнтів щодо профілактики серцево-судинних захворювань і цукрового діабету. Просвітницькі заходи, бодай інформаційні кампанії в соцмережах, мають бути системними, аби люди розуміли, що варто щороку ходити до лікарів на профогляд і що взагалі медичні огляди потрібні і без видимих скарг. Тільки обізнаний, свідовий по відношенню до свого здоров'я пацієнт, буде готовий сприйняти та виконувати поради лікаря.
Три кроки для профілактики та поліпшення самопочуття
На ранніх стадіях цукровий діабет має неспецифічні симптоми. Відсутність життєвої енергії, слабкість та головний біль люди часто списують на буденну перевтому, мовляв, перепрацювали та й годі, за вихідні виспимось — відновимось. Серйозніші симптоми з'являються, коли вже є виражені порушення вуглеводного обміну або високий рівень артеріального тиску, чи коли задишка або напади стенокардії значно обмежують їх рутинну активність. В такому разі запізно вдаватися до профілактики — час діагностувати та лікувати серйозні хвороби.
Порівняно з діабетом першого типу, в більшості випадків другий тип можна попередити. Велику роль у цьому відіграє спосіб життя. Набагато простіше звучить просто пити пігулки й очікувати, що стане краще. Але медикаментозна терапія завжди проводиться паралельно зі зміною способу життя, й ефективність останнього науково доведена.
Що ж у своєму житті варто враховувати людям із діабетом і тим, хто в групі ризику?
Збалансовано харчуватися
Щоденний поживний сніданок — запорука енергії та стабільного цукру на весь день. Звісно, мають бути обід і легка вечеря. Своїм пацієнтам я раджу між прийомами їжі не робити перекуси. Капучино з молоком, цукерка, печиво чи щось іще — на перший погляд несуттєво, але саме таке підживлення кілька разів на день сприяє постійним викидам інсуліну в кров. Наслідком перекусів та смаколиків є постійна стимуляція вироблення інсуліну у відповідь на зростання рівня глюкози в крові. І тут повернімося до початку: сніданок передусім. Зробити його збалансованим, як й інші прийоми їжі, допоможе правило «Гарвардської тарілки».
Денна норма раціону виглядає так:
- 30% — овочі та зелень;
- 20% — фрукти (краще перенести на першу половину дня);
- 25% — джерела білка (і це не лише м'ясо, а й риба та рослинні білки, як-от бобові);
- 25% — джерела клітковини.
Поступово виключаємо кондитерські вироби, які містять фруктозу і трансжири, а також напівфабрикати з великим вмістом солі (ковбаси, сосиски, заморожені страви). А ще краще — замінити їх на неперероблені продукти домашнього приготування.
Чому важливо налагодити харчування? Справа в тому, що надлишкова вага тіла та ожиріння вважається однією з основних причин розвитку кардіометаболічних захворювань і, як наслідок, веде до розвитку діабету, гіпертонії, ураження печінки та розвитку серцево-судинних та ниркових захворювань. Тож навіть без відчутних скарг на самопочуття, що має насторожити людину — так це надлишкова вага та так зване, абдомінальне ожиріння, коли обвід талії у жінок становить більше 80 см, а у чоловіків — понад 94 см. За таких умов вже точно є привід піти до лікаря та перевірити рівень глюкози в крові й артеріальний тиск. Навіть якщо нічого не турбує, щорічна перевірка стану здоров’я рекомендована людям старше 40 років.
Рухатися протягом дня
Результати дослідження Американської діабетичної асоціації показали, що 15-хвилинна прогулянка після їжі гасить інсулінові спайки, тобто підйоми рівня інсуліну в крові, зумовлені прийомом їжі.
Підтримувати необхідну мінімальну рухливість нескладно. Достатньо 40 хвилин на день ходити в помірному темпі. Використовуйте ходьбу замість усього, що трапляється на шляху: піднімайтесь сходами замість ліфта чи ескалатора, а якщо дозволяє час, пройдіться по вулиці пішки замість поїздки в громадському транспорті.
Поліпшити сон
Найважче питання в умовах військового сьогодення — це нестача сну. Як компенсувати безсонні ночі, проведені в укритті? За можливості організувати спальний куточок у безпечному місці, спробувати поспати вдень та намагатися налагодити режим сну в сприятливі дні. Здоровий сон надзвичайно важливий для ментального та фізичного здоров’я, тому варто докласти всіх зусиль для його збереження.
Фізична активність теж дієвий засіб у боротьбі зі стресом. Регулярні фізичні навантаження або вже згадані 30–40-хвилинні прогулянки щодня дозволять зняти напругу та спокійно засинати.
Наші звички й умови, в яких ми живемо, сприяють (або ні) погіршенню здоров'я не менше, ніж попередні хронічні захворювання. Та якщо на воєнні виклики вплинути ми не взмозі та в кращому випадку ми адаптуємося до них, то відмовитися від шкідливих звичок, збалансовано харчуватися, додати регулярну, хоча би помірну, фізичну активність і спробувати налагодити сон — усе це цілком можливо втілити самотужки. Ці методики доступні та з часом дозволяють вживати менше препаратів і для контролю цукру, і для контролю тиску. Тож однозначно здорова рутина має бути в житті кожного, ба більше — в людей з нестабільним рівнем глюкози.