24 листопада, 2025
Вибір раціонального методу терапії у хворих із захворюванням слизової оболонки порожнини носа
На сьогодні запальні процеси слизової оболонки порожнини носа різного генезу залишаються актуальною медичною та соціальною проблемою. Спостерігається підвищення випадків стрептококового, стафілококового, кандидозного ураження, а також алергічних форм риніту, що ускладнює вибір ефективної терапевтичної тактики [1, 2, 4].
Клінічна картина захворювань слизової оболонки порожнини носа, незалежно від їхньої етіології, є добре вивченою та має характерні прояви. До основних симптомів належать набряк і гіперемія слизової оболонки, утруднене носове дихання, поява слизових або гнійних виділень, головний біль, а також біль у ділянці навколоносових пазух. Ці ознаки формують типовий синдром ураження верхніх дихальних шляхів (ВДШ), що потребує своєчасної діагностики та раціонального терапевтичного підходу [2].
Окрему загрозу становить поширення антибіотикорезистентних бактерій, що є актуальним для всіх галузей медицини. Існує ризик переходу до постантибіотичної ери, про що попереджає Всесвітня організація охорони здоров’я. Проблема профілактики та лікування запальних процесів порожнини носа набуває особливого значення через нераціональне застосування антибіотиків при вірусних інфекціях ВДШ, що сприяє формуванню резистентних штамів. Вірусну присутність у ротоглотці підтверджують антигени різних типів аденовірусів, грипу й парагрипу [5-8].
Нераціональна терапія гострих і хронічних запальних процесів зумовлює дисбіоз, розвиток рубцево-склеротичних змін у тканинах, що ускладнює проникнення антибіотиків у вогнище запалення та знижує місцевий імунітет слизової оболонки. Це, своєю чергою, сприяє колонізації патогенної флори та її асоціації у ротоглотці, що обумовлює зростання частоти вірусних і змішаних інфекцій ВДШ.
Для ефективної клінічної оцінки стану слизової оболонки ВДШ та її санації необхідно враховувати нормальні (регіональні) показники мікрофлори, що дозволяє обґрунтовано підходити до вибору методу терапії [4-6].
Мета дослідження – підвищення ефективності терапевтичної санації пацієнтів із патогенною бактеріальною флорою ВДШ шляхом комплексного впливу на хронічний інфекційний осередок із застосуванням системи для промивання носа Долфін.
Матеріали та методи
В дослідженні взяли участь 60 пацієнтів віком від 3 до 30 років, серед яких було 20 чоловіків і 40 жінок. Усіх учасники розподілили на дві рівнозначні групи по 30 осіб.
Перша група (основна група, ОГ) – 30 пацієнтів, які проходили курс промивання порожнини носа із застосуванням системи Долфін. 1 пакетик Долфін містить 99,4% натрію хлориду, а також мікроелементи – кальцій, магній і натрію карбонат. Температура розчину перед застосуванням становила до 37 °C. Промивання проводили методом переміщення рідини, відомим як «зозуля», упродовж 6-8 сеансів 1 або 2 р/добу.
Друга група (контрольна група, КГ) – 30 пацієнтів, які отримували традиційне комплексне лікування. Для промивання порожнини носа використовували розчин натрію хлориду (120 мл) із додаванням 10-12 крапель спиртового розчину хлорофіліпту.
Результати та обговорення
Відповідно до поставлених завдань, у межах дослідження було проаналізовано бактеріальну флору порожнини носа, тривалість захворювання та характер раніше проведеної терапії. Аналіз віково-статевих характеристик пацієнтів показав, що переважну більшість становили жінки. В більшості випадків тривалість захворювання коливалася від 3 до 8 років, що свідчить про хронічний перебіг патології.
При стратифікації пацієнтів за віком і статтю встановлено, що найвразливішими є жінки та діти з аденоїдними вегетаціями. Основними скаргами пацієнтів були стійкий риніт, утруднене носове дихання, слизові або гнійні виділення з носа, а також періодичний головний біль і дискомфорт у ділянці навколоносових пазух.
Мікробіологічне дослідження мазків зі слизової оболонки носа виявило порушення симбіозу мікрофлори ВДШ у пацієнтів порівняно зі здоровими особами. У хворих ОГ, які проходили курс санації із застосуванням системи Долфін, контрольні мазки через 3-6 міс після лікування засвідчили повну елімінацію патогенної флори в 100% обстежених, а також відсутність рецидивів. Окрім того, в усіх пацієнтів цієї групи відновилося вільне носове дихання, спостерігалася повна регресія запального процесу слизової оболонки носа.
У КГ, яка отримувала традиційне лікування, спостерігалося часткове покращення носового дихання та зменшення об’єму носових раковин. Бактеріальний посів показав лише незначне зменшення кількості патогенної флори, що свідчить про нижчу ефективність терапії.
Отримані результати свідчать про високу ефективність комплексної санації носової порожнини із застосуванням системи Долфін у пацієнтів із хронічними запальними захворюваннями ВДШ. Усі пацієнти ОГ продемонстрували повну регресію запального процесу, відновлення носового дихання та ерадикацію патогенної флори, що підтверджено мікробіологічними дослідженнями через 3-6 міс після лікування.
Ці результати узгоджуються з даними систематичного Кокранівського огляду R. Harvey та співавт. (2018), де зазначено, що регулярне промивання носа фізіологічним розчином сприяє зменшенню симптомів хронічного риніту, покращенню мукоциліарного кліренсу та зниженню потреби в антибіотиках [8]. Дослідження Y. Wang і співавт. (2021) також підтверджують, що використання системи для іригації носа дозволяє досягти стійкішої ремісії та зменшити бактеріальне навантаження в пацієнтів із хронічним риносинуситом [11].
Додатково огляд G. Bertazzoni та співавт. (2024) показав, що високооб’ємні іригації з додаванням стероїдів є ефективними при хронічному риносинуситі та алергічному риніті з позитивним впливом на симптоми та зменшення запального процесу [9]. У педіатричній практиці, згідно з L. Pecoraro та співавт. (2023), регулярне використання ізотонічних розчинів у дітей з риносинуситом сприяє нормалізації мікробіоти та зменшенню частоти рецидивів [10].
Отже, результати дослідження підтверджують доцільність застосування системи Долфін як ефективного методу терапевтичної санації, що відповідає сучасним міжнародним рекомендаціям і практикам.
Висновки
На основі ретельного аналізу клінічних характеристик пацієнтів із захворюваннями порожнини носа та навколоносових пазух було встановлено низку закономірностей:
- найвразливішими виявилися пацієнти жіночої статі та діти з аденоїдними вегетаціями у віковому діапазоні від 3 до 40 років;
- застосування системи Долфін у пацієнтів ОГ супроводжувалося повною регресією запального процесу в 100% випадків. Контрольні мікробіологічні дослідження мазків зі слизової оболонки носа підтвердили повне зникнення патогенної флори;
- попередня аплікація розчину адреналіну на слизову оболонку, яку проводили для покращення ефективності промивання носової порожнини при утрудненому носовому диханні, сприяла зменшенню набряку та полегшенню доступу розчину до запального осередку;
- методика промивання із застосуванням ізотонічного розчину з мікроелементами сприяла зменшенню запалення та набряку слизової оболонки носа, покращувала мукоциліарний кліренс і може розглядатися як ефективний компонент комплексної терапії хронічних риносинуситів.
Список літератури знаходиться в редакції.
Від редакції
Інструкція з проведення процедури промивання носа за допомогою Долфін
1. Підготовка розчину
- Наповніть пляшку кип’яченою водою до 250 мл
- Доведіть температуру води до комфортної (36-37 °С)
- Додайте до пляшки вміст 1 пакетика
- Ретельно збовтайте із закритим отвором пляшки
2. Підготовка носа
За необхідності використовуйте судинозвужувальні краплі за 5 хвилин до процедури,
щоб відновити прохідність носових ходів і зробити процедуру більш ефективною і комфортною
3. Проведення промивання
- Нахиліться вперед над раковиною під кутом 90°
- Тримайте голову прямо
- Зробіть глибокий вдих і затримайте дихання на час проведення процедури
- На час процедури рот має бути напіввідкритим
- Повільно затисніть пляшку пальцями і дочекайтеся, поки вода почне витікати з протилежної ніздрі
- Висякайтеся
- Повторіть процедуру з другою ніздрею
- Повторюйте процедуру по черзі для кожної ніздрі до закінчення рідини
Використовуйте дітям на одну процедуру половину пляшки розчину.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 19 (605), 2025 р
