8 вересня, 2025
Сучасні європейські рекомендації ведення інтерстиціальних захворювань легень за системних захворювань сполучної тканини
Інтерстиціальні захворювання легень (ІЗЛ) залишаються одним із найсерйозніших ускладнень системних захворювань сполучної тканини (СЗСТ) та ревматоїдного артриту (РА). Їхній перебіг часто асоціюється з високою захворюваністю та смертністю, а клінічне ведення потребує міждисциплінарного підходу. У 2025 році Європейський альянс асоціацій із ревматології (EULAR) та Європейське респіраторне товариство (ERS) представили перші спільні клінічні настанови з ведення ІЗЛ за СЗСТ і РА, що стали результатом багаторічної співпраці ревматологів, пульмонологів, рентгенологів, патологів і представників пацієнтів.
Експертна група рекомендує обов’язковий скринінг для пацієнтів із системною склеродермією, змішаними захворюваннями сполучної тканини та ідіопатичними запальними міопатіями, окрім міозиту із включеннями. У пацієнтів із ревматоїдним артритом та синдромом Шегрена обстеження доцільне лише за наявності факторів ризику ІЗЛ. Основним інструментом визнано високороздільну комп’ютерну томографію (HRCT), яка дозволяє діагностувати навіть субклінічні ураження легень. Біопсія легень не рекомендована як метод рутинної діагностики, але може бути корисною у випадках, коли мультидисциплінарна команда підозрює альтернативний діагноз.
Після встановлення діагнозу ІЗЛ кожен пацієнт має бути оцінений на предмет тяжкості, ризику прогресування та функціональної спроможності. Для цього застосовують поєднання клінічних маркерів, даних функціональних проб легень, HRCT, 6-хвилинного тесту ходьби та анкет самозвіту пацієнта, що дозволяють оцінити реальний вплив симптомів на якість життя.
Рекомендації чітко розмежовують частоту моніторингу: пацієнтів із високим ризиком прогресування слід обстежувати частіше (регулярні спірометрії, КТ та опитувальники), тоді як у хворих із низьким ризиком інтервали між контрольними візитами можуть бути подовжені.
При виборі терапії потрібно враховувати індивідуальний ризик, супутні позалегеневі прояви та потенційні побічні ефекти. Особливий акцент зроблено на ранньому призначенні агресивної терапії пацієнтам із високою ймовірністю швидкого прогресування або тяжкого перебігу. Важливим є і мультидисциплінарний підхід: участь ревматолога, пульмонолога та інших спеціалістів дозволяє індивідуалізувати лікування і знизити ризик ускладнень.
Нові алгоритми, опубліковані одночасно в European Respiratory Journal та Annals of the Rheumatic Diseases, пропонують стандартизований підхід до ведення ІЗЛ за різних форм СЗСТ. Це дозволяє уникнути фрагментарності у прийнятті рішень та формує єдину стратегію для лікарів по всій Європі.
Професорка Анна-Марія Гоффманн-Фольд з Університетської лікарні в Осло (Норвегія), одна з головних авторок документа, підкреслює: «Рекомендації EULAR/ERS дозволяють нам чітко ідентифікувати пацієнтів із високим ризиком, призначати відповідну терапію та покращувати результати лікування. Їхня сила полягає в поєднанні ревматологічної та пульмонологічної експертиз, що дає пацієнтам більше шансів на тривале життя без значного обмеження функції легень».
Джерело: https://publications.ersnet.org/content/erj/early/2025/06/12/1399300302533-2024