Консенсус експертної ради щодо лікування екзокринної недостатності підшлункової залози в пацієнтів із цукровим діабетом

Огляд

24 квітня, 2026

Гастроентерологія Міждисциплінарні проблеми

28 листопада 2025 року відбулося засідання Міжнародної експертно-консультативної ради (далі – Експертна рада) для обговорення теми «Екзокринна недостатність підшлункової залози в пацієнтів із цукровим діабетом». Провідні фахівці в галузі гастроентерології та ендокринології обмінялися думками стосовно цієї актуальної теми в онлайн-форматі.

Нові можливості відновлення когнітивних функцій у загальній медичній практиці: синергія холіну, гінкго білоба та біоенхансерів

Огляд

24 квітня, 2026

Автори:

Бездітко Н.В.

Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми

Погіршення розумової діяльності, що визначається терміном «когнітивні порушення» (послаблення пам’яті, уваги, швидкості мислення, гостроти емоційного сприйняття), в наш час перестають бути ознакою винятково літнього віку.

Переваги раннього контролю ритму при фібриляції передсердь: новий аналіз реєстру GLORIA-AF

Огляд

22 квітня, 2026

Кардіологія та кардіохірургія

Фібриляція передсердь (ФП) залишається однією з головних проблем сучасної кардіології, що суттєво підвищує ризик інсульту, серцевої недостатності (СН) та передчасної смерті. Тривалий час у медичній спільноті точилися дискусії щодо вибору між стратегією контролю частоти серцевих скорочень (ЧСС) і стратегією контролю ритму.

Кишкова мікробіота та імунотерапія раку: нові горизонти персоналізованого лікування

Огляд

21 квітня, 2026

Онкологія та гематологія Імунотерапія Допоміжна терапія Міждисциплінарні проблеми Гастроентерологія Міждисциплінарні проблеми Мікробіом

Кишкова мікробіота відіграє ключову роль у формуванні імунної відповіді при онкологічних захворюваннях, впливаючи на ефективність терапії через модуляцію імуноцитів, перебудову пухлинного мікрооточення і секрецію специфічних метаболітів. Останні дослідження свідчать, що такі стратегії, як трансплантація фекальної мікробіоти (ТФМ), застосування пробіотиків і дієтотерапія, є перспективними методами підвищення чутливості до інгібіторів контрольних точок імунітету (ІКТ) та адоптивної клітинної терапії. Крім того, корекція мікробного складу дає змогу суттєво знизити частоту і тяжкість імуноопосередкованих небажаних явищ.

Онкологія в Україні. Підсумки 2025 року

Огляд

21 квітня, 2026

Автори:

Безносенко А.П.

Онкологія та гематологія Онкологія

За останні п’ять років Україна загалом і онкологічна служба країни зокрема пережили дві кризи, які кардинально деформували епідеміологічну картину: пандемію COVID‑19 у 2020 р. і повномасштабне вторгнення росії у 2022 р.

Нові горизонти в терапії пухлин шлунково-кишкового тракту: аналіз ключових досліджень ASCO GI 2026

Клінічне дослідження

21 квітня, 2026

Онкологія та гематологія Імунотерапія Допоміжна терапія Міждисциплінарні проблеми Гастроентерологія Міждисциплінарні проблеми

У статті представлено аналітичний огляд ключових доповідей симпозіуму ASCO GI 2026, присвяченого інноваційним змінам у терапії пухлин шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Розглянуто результати досліджень, що безпосередньо впливають на зміну клінічних стандартів.

Потенціал фенібуту для корекції тривожності та стрес-асоційованих станів

Огляд

20 квітня, 2026

Психіатрія

Тривожні та стрес-асоційовані розлади залишаються одними з найпоширеніших психоемоційних порушень у клінічній практиці. Їх розвиток значною мірою пов’язаний із дисрегуляцією нейромедіаторних систем центральної нервової системи (ЦНС), зокрема системи, що базується на дії γ-аміномасляної кислоти (ГАМК) – основного гальмівного нейромедіатора головного мозку.

Трансдіагностична ефективність карипразину: систематичний огляд і метааналіз

Клінічне дослідження

20 квітня, 2026

Психіатрія

Упровадження трансдіагностичного підходу в психіатрії зміщує фокус з окремих діагнозів на спільні симптоми різних розладів. Шкала трансдіагностичного глобального ураження – психопатології (TGI-P)

Candida albicans як провідна причина вульвовагінального кандидозу: сучасний ландшафт інфекції та терапевтичні виклики

Огляд

18 квітня, 2026

Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми Інфекційні хвороби Акушерство та гінекологія Запальні та дисбіотичні захворювання

Вульвовагінальний кандидоз (ВВК) належить до найпоширеніших причин вагініту та впродовж життя виникає в більшості жінок репродуктивного віку. Часті рецидиви ВВК істотно погіршують якість життя й сексуальний добробут жінок (і їхніх партнерів) [1]. Провідним етіологічним агентом ВВК залишається Candida albicans – умовно-патогенний гриб, який у нормі може колонізувати слизові оболонки без розвитку клінічних проявів. Перехід від безсимптомного носійства до інфекційного процесу відбувається за умови порушення вагінальної екології, змін місцевої імунної відповіді й активації факторів вірулентності самого збудника. C. albicans є основною причиною як неускладнених форм ВВК, так і значної частини епізодів рецидивного захворювання, хоча роль non-albicans Candida останніми роками теж зростає [1]. Клінічне значення C. albicans зумовлене не лише високою поширеністю, а й біологічними властивостями цього виду. Гриб здатний змінювати морфологічну форму, адгезувати до епітелію, індукувати запальну відповідь, формувати біоплівки та тривало персистувати на слизовій оболонці. Ці особливості пояснюють типовий симптомокомплекс ВВК, схильність частини випадків до затяжного або рецидивного перебігу та потребу в терапії, яка поєднує клінічну ефективність, добру переносимість і зручність застосування [1].

Ведення анемії під час вагітності: рекомендації Міжнародної федерації гінекології та акушерства (FIGO)

Клінічні рекомендації

18 квітня, 2026

Терапія та сімейна медицина Анемія Акушерство та гінекологія Планування та ведення вагітності

Анемія є серйозною проблемою громадського здоров’я, що уражає 32 млн (36%) вагітних у світі. Щороку вона спричиняє >115 тис. випадків материнської смертності та 591 тис. перинатальних смертей у світі. Країни з низьким і середнім рівнем доходу зазнають найбільшого тягаря: 48,7% вагітних у цих країнах мають анемію.

Генітоуринарний синдром менопаузи та інфекції сечових шляхів: на перетині настанов AUA/SUFU/AUGS та EAU 2025 року

Думка фахівця

17 квітня, 2026

Терапія та сімейна медицина Хвороби сечової системи Міждисциплінарні проблеми Акушерство та гінекологія Менопауза Урологія та андрологія Інфекції сечовивідних шляхів

За матеріалами майстер-класу «Уронефрологічний портфель сімейного лікаря: що має бути в щоденній практиці?»

Контроль запалення при акне: від патогенезу до раціональної терапії

Інтерв’ю

17 квітня, 2026

Дерматологія Акне Інфекції шкіри Інфекційні хвороби Антимікробна терапія Терапія та сімейна медицина Організація медичної допомоги Міждисциплінарні проблеми

Акне часто недооцінюють як «просто підліткові висипи», але в реальній практиці це хронічне запальне захворювання зі своїми тригерами, хвилеподібним перебігом і дуже відчутним негативним впливом на якість життя – від болісних папул і пустул до постзапальних плям, рубців і психологічного тягаря. Саме тому ми вирішили поговорити про сучасний погляд на акне з позиції контрольованого менеджменту запалення, раннього старту терапії та довгострокового утримання результату. Своїми експертними знаннями та практичним досвідом ділиться завідувачка кафедри дерматології і венерології Харківської медичної академії післядипломної освіти, член спеціалізованої ради ДУ «Інститут дерматології і венерології НАМН України», лікар-дерматовенеролог вищої категорії, доктор медичних наук, професор Людмила Анатоліївна Болотна.