Статті

Онкологія XXI ст. дедалі більше спирається не лише на клінічний досвід, а й на використання високотехнологічних дослідницьких інфраструктур. Сучасні методи молекулярної біології, цифрової патології, просторової візуалізації, мас-спектрометрії та мультиплексного аналізу дають змогу вивчати механізми виникнення злоякісних пухлин на рівні, який ще кілька десятиліть тому був недосяжним.

У межах XV науково-практичної конференції «Діагностика та лікування гематологічних захворювань», організованої ГО «Товариство гематологів України», що відбулася 22-23 травня 2026 р., провідні українські фахівці галузі обговорили сучасні підходи до діагностики й лікування широкого спектра гематологічних захворювань – від гострих лейкемій і мієлопроліферативних неоплазій до хронічного лімфолейкозу, лімфоми Ходжкіна та рідкісних захворювань крові. Окремий блок програми було присвячено множинній мієломі (ММ) – сучасній стратегії стратифікації ризику, вибору терапії першої лінії та підходам до лікування рецидивного/рефрактерного захворювання з урахуванням цитогенетичного профілю пацієнта і статусу рефрактерності до попередньої терапії.

У травні цього року відбулася науково-практична конференція «Інновації. На крок попереду. Всесвіт Енхерту», присвячена сучасним підходам до лікування раку грудної залози (РГЗ). Захід модерувала завідувач хімієтерапевтичного відділення № 2 КНП «Харківський обласний центр онкології» Наталія Миколаївна Отченаш.

Пропоновані рекомендації є ініціативою Глобальної мережі з питань алергії та астми (Global Allergy and Asthma Excellence Network, GA2LEN) та її Центрів передового досвіду з кропив’янки та ангіоневротичного набряку (Urticaria and Angioedema Centers of Reference and Excellence – ​UCAREs and ACAREs), Європейського дерматологічного форуму (The European Dermatology Forum – ​EDF), Азійсько-Тихоокеанської асоціації алергії, астми та клінічної імунології (The Asia Pacific Association of Allergy, Asthma, and Clinical Immunology – ​APAAACI), Американської академії дерматології (American Academy of Dermatology, AAD), Британського товариства алергії та клінічної імунології (British Society for Allergy & Clinical Immunology, BSACI) та Академії алергії та клінічної імунології країн Перської затоки (Gulf Academy of Allergy and Clinical Immunology GA2CI), які забезпечили фінансування розробки рекомендацій. Цей документ є оновленням і переглядом міжнародних рекомендацій EAACI/GA2LEN/EuroGuiDerm/APAAACI щодо кропив’янки (КР), опублікованих у 2022 р.

На конференції RadOnc.UA 2.0 «Сучасні досягнення радіаційної онкології», що відбулася 5-7 червня 2026 р. у Києві, із доповіддю про нові підходи до лікування дифузних гліом дорослого типу виступив Генрі Марш – британський нейрохірург, що один із перших у Європі систематично впроваджує операції на головному мозку в стані неспання пацієнта, автор мемуарів «Історії про життя, смерть і нейрохірургію» (Do No Harm. Stories of Life, Death and Brain Surgery). Він розглянув роль хірургічної резекції, значення молекулярно-генетичної класифікації та місце інтраопераційного функціонального картування мозку у виборі тактики лікування.

Науково-практична конференція UKRAINE ONCO GLOBAL – 2026, що відбулася 24 квітня, об’єднала онкологів, урологів і суміжних фахівців для обговорення сучасних підходів до діагностики і лікування злоякісних новоутворень, насамперед пухлин урогенітальної системи. У межах заходу з доповіддю «Сучасні тенденції андрогенної деприваційної терапії пацієнтів із раком передміхурової залози» виступив кандидат медичних наук Сергій Іванович Приндюк, лікар-онколог, хірург-уролог, завідувач Центру сучасної урології лікарні ізраїльської онкології LISOD (Київ).

Дифузні гліоми низького ступеня злоякісності (low-Grade glioma – LGG) посідають осібне місце в нейроонкології, бо уражають переважно молодих і соціально активних людей. Медіана віку на момент діагнозу припадає на 20-40 років, а захворювання дебютує здебільшого першим епілептичним нападом, вогнищевим неврологічним дефіцитом або випадково виявленим на МРТ гіперінтенсивним у режимах T2/FLAIR утворенням, яке зазвичай не накопичує контраст. Це означає життєву кризу для пацієнта працездатного віку, тому кожне терапевтичне рішення є вирішальним.

Медики навчилися пересаджувати органи, блискуче проводити роботизовані операції, досягати неймовірних результатів завдяки методикам лікування безпліддя. Але існує ресурс, який навіть найпередовіші технології досі не здатні створити. Це кров.

На міжнародній науково-практичній конференції «СОУУ‑2026. Досягнення та перспективи лікувально-реконструктивного менеджменту захворювань органів сечовидільної системи», що відбулася 1-2 травня, перед українськими урологами й онкоурологами виступили європейські та вітчизняні експерти у цій галузі. Тематика доповідей стосувалася нейроурології, обструкції та інфекцій нижніх сечових шляхів, раку передміхурової залози (РПЗ), уротеліальної карциноми верхніх сечових шляхів, нирково-клітинного раку, раку сечового міхура, реконструктивно-відновної хірургії після травматичних і ятрогенних пошкоджень, а також комбінованої терапії метастатичного кастраційно-резистентного РПЗ (мКРРПЗ).

Ініціатива «Алергійний риніт та його вплив на астму» (ARIA) вперше опублікувала свої настанови у 2001 р., із подальшими оновленнями у 2008, 2010, 2016 та 2020 рр. Нова редакція настанов ARIA (ARIA-EAACI 2024-2025) була схвалена Європейською академією алергології та клінічної імунології (EAACI). Вона спрямована на врахування нових доказових даних та мінливих клінічних потреб.

Сезонний алергічний риніт (САР) є одним із найпоширеніших IgE-опосередкованих алергічних захворювань, клінічні прояви якого зумовлені впливом причинно-значущих сезонних аероалергенів, передусім – ​пилку рослин. Для САР характерна важлива особливість – ​його загострення передбачувані і пов’язані із сезоном пилкування певних рослин. У реальній клінічній практиці більшість пацієнтів звертаються по медичну допомогу або самостійно починають застосування, зокрема, антигістамінних препаратів уже після появи виражених симптомів, зазвичай у період максимального пилкового навантаження. Сучасні уявлення про механізми розвитку алергічного запалення та рекомендації міжнародних експертних настанов свідчать, що своєчасний, а іноді й передсезонний початок фармакотерапії може бути раціональною стратегією щодо поліпшення контролю захворювання і зменшення вираженості і тяжкості сезонних симптомів.

Трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин (ТГСК) залишається одним із ключових методів лікування пацієнтів із гострою і хронічною лейкемією, лімфомою, апластичною анемією, а також її проводять для підтримки стану пацієнтів, які проходять курс високодозової хімієтерапії під час лікування деяких видів солідних пухлин, гематологічних та аутоімунних захворювань. Для частини пацієнтів ТГСК є єдиною можливістю досягнення стійкої ремісії або повного одужання. Цей стандарт формує єдину систему організації ТГСК відповідно до сучасних міжнародних підходів і визначає стандартизовані вимоги до всіх етапів лікування – від первинного відбору пацієнта до довготривалого посттрансплантаційного спостереження.