Статті

19 червня в Черкасах відбулася науково-практична конференція «Зустріч на Дніпровській Рив’єрі нефрологів та урологів» з онлайн-трансляцією. Головною темою заходу стали сучасні підходи до діагностики та лікування хвороб нирок і сечовивідних шляхів у пацієнтів із коморбідними станами.

Біль є частим і нерідко виснажливим симптомом у пацієнтів старшого віку, що істотно впливає на якість життя, фізичне функціонування, емоційний добробут та незалежність [1, 2]. З віком зростає ризик розвитку хронічних больових станів

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) належать до найпоширеніших захворювань дитячого віку: щороку у світі вони спричиняють близько 1,34 млн смертей серед дітей віком до п’яти років і залишаються однією з провідних причин звернень по медичну допомогу в цій віковій групі [1]. Попри переважання вірусних збудників, клінічно вагома частка випадків ГКІ має бактеріальний або змішаний, вірусно-бактеріальний, характер, що обґрунтовує застосування кишкових антисептиків локальної дії. Саме бактеріальний і змішаний компоненти визначають ті клінічні ситуації, у яких вибір терапевтичної тактики вже не є очевидним [2].

У 2026 р. Американське товариство з вивчення інфекційних захворювань (Infectious Disease Society of America – IDSA) і Товариство з вивчення дитячих інфекційних хвороб (Pediatric Infectious Diseases Society – PIDS) оприлюднили оновлену клінічну настанову з ведення позалікарняної пневмонії у дітей віком понад три місяці. Її перша частина присвячена ускладненій пневмонії з парапневмонічним випотом і містить п’ять рекомендацій: щодо вибору методу візуалізації, показань до дренування плеври, оптимального хірургічного підходу, діаметра дренажної трубки та режиму фібринолітичної терапії.

Поширеність алергічних захворювань неухильно зростає, і сезонна алергія посідає серед них особливе місце — насамперед у дітей, у яких клінічні прояви тісно пов'язані з анатомо-фізіологічними особливостями дихальних шляхів. Сезонний алергічний риніт (АР) і ринокон'юнктивіт нерідко сприймають як неважкі стани, тому діагноз встановлюють із запізненням, тоді як захворювання суттєво знижують якість життя дитини — порушують сон, фізичну активність, успішність у школі та соціальну адаптацію. У статті розглянуто сучасну класифікацію, принципи діагностики та покрокову фармакотерапію сезонної алергії в дітей. 

Українська академія педіатричних спеціальностей (УАПС) започаткувала новий освітній проєкт – «Респіраторну школу». Перша зустріч відбулася 13-17 липня 2026 р. у Кам’янці-Подільському, її учасниками стали педіатри, дитячі пульмонологи і алергологи, лікарі загальної практики. У межах заходу Олександр Васильович Мазулов, кандидат медичних наук, доцент кафедри педіатрії № 1 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, дитячий алерголог, пульмонолог, презентував доповідь «Нові можливості корекції дошкільного візингу у дітей».

Кашель – одна з найчастіших причин звернення по медичну допомогу, причому це стосується насамперед дітей. У диференціальній діагностиці враховують клінічний фенотип кашлю, його тривалість і характер, тригери, супутні симптоми і результати відповідних обстежень (Mallet M. et al., 2023). Гострий кашель здебільшого спричиняє інфекція дихальних шляхів (Bergmann M. et al., 2021).

Лікування атопічного дерматиту (АД) тривалий час залишалося недостатньо ефективним, зокрема і через погану переносимість доступних засобів. Завдяки поглибленню знань про патогенез захворювання – роль цитокінів типу 2, нейроімунних взаємодій і дисфункції шкірного бар’єра – з’явилися нові терапевтичні мішені, що сприяло розробленню принципово інших препаратів. Сьогодні лікар має змогу обирати між нестероїдними топічними засобами з різними механізмами дії, біологічними препаратами з доведеним потенціалом модифікації хвороби та пероральними інгібіторами JAK із гнучким режимом застосування. Вибір між цими опціями визначається тяжкістю захворювання, віком пацієнта, супутньою атопічною патологією і регіональними настановами.

Найпоширенішими причинами низького зросту є сімейний (генетичний) низький зріст та конституційний низький зріст, які є нормальними непатологічними варіантами росту. Водночас майже будь-яке серйозне захворювання може спричинити затримку росту, а тому потребує додаткового обстеження і відповідного лікування. У цьому стандарті розглянуто діагностичний підхід до дітей низького зросту, організацію лікування і подальшого спостереження дітей із низькорослістю або затримкою зростання.

Американська академія педіатрії (American Academy of Pediatrics, AAP) спільно з Північноамериканським товариством фахівців із дитячої гастроентерології, гепатології та харчування (NASPGHAN) опублікувала клінічну настанову з діагностики та ведення сповільненого набирання маси тіла (faltering weight, FW). У документі замінено описовий термін «неспроможність до розвитку» (failure to thrive, FTT), в українській літературі відомий як «затримка фізичного розвитку», новим (нестабільна вага) і вперше запропоновано операційне визначення стану за допомогою антропометричних стандартних відхилень (СВ) замість перцентилів.

Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) – це поширений розлад нейророзвитку, що формує значний клінічний і соціальний запит на ефективні терапевтичні підходи. У статті розглянуто нейробіологічні механізми ГАМК-ергічної дисрегуляції (ГАМК – γ-аміномасляна кислота) при СДУГ, проаналізовано положення чинних міжнародних настанов щодо місця нейрометаболічної терапії та обґрунтовано клінічне застосування кальцієвої солі гопантенової кислоти – препарату з прямим впливом на ГАМК-Б-рецептори, що поєднує нейрометаболічний, нейропротекторний і м'який нейростимулювальний ефекти без ризику залежності.

У Львові 4-6 червня у гібридному форматі відбувся VIII конгрес Української академії педіатричних спеціальностей PRIME Pediatrics 2026, у якому взяли участь педіатри, сімейні лікарі та лікарі суміжних спеціальностей. Окремий блок наукової програми стосувався таких питань імунопрофілактики в педіатричній практиці, як впровадження вакцинації проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) до Національного календаря щеплень України, сучасні підходи до захисту дітей від пневмококової інфекції, атипові й тяжкі форми ротавірусної інфекції. Під час розгляду доказової бази і нових схем вакцинації відбулося обговорення комунікативних та організаційних проблем, що супроводжують упровадження щеплень, зокрема в умовах війни.