Статті

Позиціонування хворих та особливості анестезіологічного забезпечення при виконанні лапароскопічної (робот-асистованої) простатектомії з приводу доброякісної гіперплазії та раку простати

Огляд

1 лютого, 2026

Автори:

Горовий В.І. Шапринський В.О.

У статті представлено принцип позиціонування пацієнтів та особливості анестезіологічного забезпечення при виконанні лапароскопічної (робот-асистованої) простатектомії з приводу доброякісної гіперплазії та раку простати. Описано фізіологічні й патологічні стани, які супроводжують виконання даного втручання, а також пов’язані з ним ускладнення. Наведено методики належної фіксації пацієнтів при виконанні лапароскопічної (робот-асистованої) простатектомії та заходи профілактики ускладнень, пов’язаних із позиціонуванням. Розглянуто етапи передопераційної анестезіологічної підготовки, інтра- та післяопераційного ведення таких хворих.

Менеджмент післяопераційного болю в хірургічній практиці: сучасні рекомендації PROSPECT

Огляд

1 лютого, 2026

Анестезіологія та інтенсивна терапія Загальна та регіонарна анестезія Хірургія Ведення післяопераційного періоду Ортопедія та травматологія Гострий та хронічний больовий синдром Травматологія

Контроль післяопераційного болю є одним із головних завдань при проведенні хірургічного втручання, оскільки біль впливає не тільки на результат операції, самопочуття та задоволеність пацієнтів медичною допомогою, а й безпосередньо на функціонування серцево-судинної та дихальної систем. У статті розглянуто ефективні та безпечні підходи до знеболення пацієнтів при виконанні лапароскопічних і відкритих операцій у практиці загальної хірургії, що рекомендовані робочою групою PROSPECT із питань лікування болю.

Лікування нестабільних переломів кісток таза при закритій бойовій травмі: досвід в умовах військового госпіталю

Інтерв’ю

1 лютого, 2026

Хірургія Бойова травма Військова медицина Ведення післяопераційного періоду Ортопедія та травматологія Бойова травма та ускладнення Травматологія Міждисциплінарні проблеми

Лікування нестабільних переломів кісток таза характеризується значними технічними й терапевтичними труднощами через високий ризик масивної крововтрати та ушкодження життєво важливих органів. Такі травми часто супроводжуються гемодинамічною нестабільністю, що потребує невідкладної стабілізації стану пацієнта із застосуванням мультидисциплінарного підходу. Додаткове навантаження на операційну бригаду створює деформація тазового кільця, яка ускладнює точну репозицію та потребує високоточного інтраопераційного контролю. Ризик інфекцій, ускладнень із боку сечостатевої системи та нервових структур також суттєво підвищує вимоги до ведення таких пацієнтів. Практичним досвідом вибудування хірургічної стратегії лікування нестабільних переломів кісток таза при закритій бойовій травмі, можливостями та перевагами надання спеціалізованої ортопедо-травматологічної допомоги та остаточної хірургічної стабілізації пацієнта при бойовій механічній травмі таза у військовому госпіталі, наближеному до лінії фронту, поділився лейтенант медичної служби, ординатор травматологічного відділення Запорізького військового госпіталю, доцент кафедри травматології та ортопедії Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, кандидат медичних наук Іван Іванович Труфанов.

Конгрес анестезіологів України – 2025: формування стандартів майбутнього в галузі безпечної та ефективної анестезії

Огляд подій

1 лютого, 2026

Анестезіологія та інтенсивна терапія Загальна та регіонарна анестезія Ортопедія та травматологія Травматологія Гострий та хронічний больовий синдром Неврологія та нейрохірургія Больові синдроми Міждисциплінарні проблеми Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми

За матеріалами конференції

Ефективне знеболення при біліарній та нирковій кольках у пацієнтів відділень невідкладної допомоги

Огляд

1 лютого, 2026

Анестезіологія та інтенсивна терапія Інтенсивна терапія невідкладних станів Урологія та андрологія Гострі та невідкладні стани Ниркова колька Гастроентерологія Міждисциплінарні проблеми Нефрологія Міждисциплінарні проблеми Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) традиційно використовуються для лікування ниркової та жовчної кольок [1-4]. Механізм дії інгібіторів циклооксигенази (ЦОГ) у купіруванні болю, спричиненого цими станами, зумовлений їхніми протизапальними і спазмолітичними властивостями. Диклофенак натрію – це НПЗП, який володіє потужною доказовою базою щодо ефективності, швидкості полегшення болю та безпеки при лікуванні кольки. Ін’єкційна форма вважається оптимальним варіантом на етапі невідкладної допомоги, у той час як капсули та супозиторії можуть бути корисними для продовження терапії в амбулаторних умовах.

Діагностика та лікування пацієнтів із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду в межах первинної медичної допомоги

Клінічні рекомендації

31 січня, 2026

Кардіологія та кардіохірургія Серцева недостатність

У 2025 р. провідними фахівцями у галузі охорони здоров’я було розроблено серію клінічних пам’яток, що містять корисну інформацію на основі рекомендацій та документів міжнародних наукових спільнот. Ці матеріали покликані забезпечити швидкий і простий доступ до важливих даних для лікарів первинної медичної допомоги та сприяти поліпшенню життя пацієнтів. Пропонуємо до вашої уваги огляд P. Campbell et al., що містить цікаві оновлення та рекомендації щодо діагностики й лікування пацієнтів із серцевою недостатністю (СН) зі збереженою фракцією викиду в межах первинної медичної допомоги.

Енергетична гнучкість як новий вектор терапії у кардіології

Огляд

31 січня, 2026

Кардіологія та кардіохірургія Серцева недостатність Міждисциплінарні проблеми

Восени 2025 р. у межах XXVI Національного конгресу кардіологів України відбувся науково-практичний симпозіум «Модуляція енергетичної гнучкості як покращення базової терапії коморбідних пацієнтів», який об’єднав провідних фахівців у галузях кардіо- та нейрометаболізму. Експерти представили сучасні підходи до патогенетичного лікування, акцентуючи на ролі енергетичної гнучкості як ключового механізму підтримки клітинного гомеостазу в умовах хронічної ішемії, ендотеліальної дисфункції та метаболічного стресу.

Як штучний інтелект і цифрові технології формують майбутнє кардіології

Думка фахівця

31 січня, 2026

Кардіологія та кардіохірургія Міждисциплінарні проблеми

За матеріалами саміту Європейського товариства кардіологів (ESC) Digital & AI Summit (21‑22 листопада 2025 року)

Ацетилсаліцилова кислота в кардіології: сучасні клінічні позиції

Огляд

31 січня, 2026

Кардіологія та кардіохірургія Міждисциплінарні проблеми

Ацетилсаліцилова кислота (АСК) є одним із ключових антиагрегантів у кардіологічній практиці з доведеною ефективністю у зниженні атеротромботичних подій. Оцінка сучасних доказів дозволяє чітко окреслити показання для призначення та перспективи персоналізованого застосування АСК.

Препарати іНЗКТГ‑2 – нова ера в терапії серцевої недостатності

Огляд

31 січня, 2026

Кардіологія та кардіохірургія Серцева недостатність Міждисциплінарні проблеми

Серцева недостатність (СН) залишається однією з найактуальніших проблем сучасної кардіології, що визначає високий рівень захворюваності, інвалідизації та смертності серед пацієнтів у всьому світі. Попри значний прогрес у фармакотерапії, потреба у лікарських засобах, здатних одночасно впливати на прогноз та якість життя, залишається високою. Інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу (іНЗКТГ‑2) довели свою ефективність у пацієнтів із СН незалежно від фракції викиду (ФВ), а також продемонстрували потенційні переваги в осіб із супутньою фібриляцією передсердь (ФП). Під час цьогорічного XXVІ Національного конгресу кардіологів України провідні спеціалісти у галузі кардіології детально зупинилися на ефектах іНЗКТГ‑2 у пацієнтів із СН, зокрема в поєднанні з аритміями, підкреслюючи ключову роль препаратів у сучасному веденні таких хворих.

Контроль ліпідів у межах первинної та вторинної профілактики серцево-судинних захворювань

Огляд

31 січня, 2026

Кардіологія та кардіохірургія Серцева недостатність Міждисциплінарні проблеми

Первинна ланка медичної допомоги відіграє важливу роль у профілактиці серцево-судинних захворювань (ССЗ) як для пацієнтів у межах первинної, так і вторинної профілактики. У 2025 р. провідними фахівцями у галузі охорони здоров’я було розроблено серію клінічних пам’яток на основі настанов та документів міжнародних наукових спільнот, що покликані забезпечити швидкий і простий доступ до важливої інформації для лікарів первинної ланки та сприяти поліпшенню життя пацієнтів. Пропонуємо до вашої уваги огляд N. Lakhani та K. Fernando, який містить корисні відомості, ключові принципи та рекомендації щодо контролю ліпідів у межах первинної та вторинної профілактики ССЗ.

Гіперурикемія у складі кардіоренометаболічного синдрому: спостерігати чи лікувати?

Думка фахівця

31 січня, 2026

Кардіологія та кардіохірургія Міждисциплінарні проблеми

Гіперурикемія дедалі частіше розглядається як важливий компонент кардіоренометаболічного синдрому. Вона пов’язана не лише із подагрою, але й з артеріальною гіпертензією (АГ), хронічною хворобою нирок (ХХН), ожирінням та інсулінорезистентністю. Підвищений рівень сечової кислоти (СК) спричиняє прогресування кардіоваскулярних і ниркових ускладнень та асоційований зі зростанням загальної смертності. Ефективне ведення осіб із гіперурикемією потребує мультидисциплінарної взаємодії кардіолога, ревматолога й нефролога, спрямованої на зниження кардіоренометаболічного ризику та поліпшення довгострокового прогнозу. Під час ІХ Національного конгресу ревматологів України, що відбувся в листопаді у Києві, експерти представили клінічні випадки і обговорили стратегії лікування кардіоренометаболічного синдрому із позицій трьох спеціальностей – кардіології, нефрології та ревматології.