Головна Статті

 
 
 
Зв’язок між застосуванням α-ліпоєвої кислоти та макроваскулярними ускладненнями в пацієнтів із діабетичною нейропатією
Клінічне дослідження

12 лютого, 2026

Альфа-ліпоєва кислота (АЛК; тіоктова кислота) – ендогенна дисульфідна сполука, яка синтезується в мітохондріях і виконує роль універсального антиоксиданта. Своєю здатністю зменшувати оксидативний стрес і покращувати запальні показники вона привернула особливу увагу дослідників. Лабораторні та клінічні роботи переконливо демонструють: у пацієнтів із діабетичною сенсомоторною полінейропатією АЛК знижує сенсорні симптоми, покращує загальні неврологічні показники і підвищує задоволеність лікуванням. З урахуванням цього в багатьох країнах, зокрема в Німеччині та Південній Кореї, АЛК схвалена і рекомендована для лікування діабетичної нейропатії.
Оновлені рекомендації з глаукоми Європейського глаукомного товариства: ключові акценти 6-ї редакції (2025)
Огляд

12 лютого, 2026

Глаукома залишається однією із провідних причин незворотної втрати зору в світі, а її ефективне ведення значною мірою залежить від своєчасного впровадження сучасних, доказово обґрунтованих підходів до діагностики та лікування.
Алмотриптан: надійне й безпечне полегшення головного болю при мігрені
Огляд

11 лютого, 2026

Мігрень – ​хронічне неврологічне захворювання, симптомами якого є напади інтенсивного, часто пульсуючого та однобічного головного болю (ГБ), що посилюється внаслідок фізичної активності, ­супроводжується фото- й фонофобією, нудотою і блюванням. Триптани, селективні агоністи 5HT1-рецепторів, дозволяють швидко й безпечно купірувати мігренозний ГБ.
Теноксикам: новий стандарт ефективного та безпечного знеболення
Думка фахівця

11 лютого, 2026

У сучасній клінічній практиці контроль болю є одним із ключових завдань лікарів різних спеціальностей. За даними призначень, у неврологів лідерами ін’єкційної терапії залишаються диклофенак та декскетопрофен, у терапевтів – ​диклофенак і мелоксикам, а у травматологів – ​декскетопрофен та диклофенак.
Когнітивний резерв і нові підходи до його підтримки та збереження
Думка фахівця

10 лютого, 2026

Когнітивне здоров’я є важливою складовою загального добробуту та професійної ефективності у дорослому віці. Ранні порушення уваги та пам’яті мають чітке структурно-метаболічне підґрунтя
Міорелаксанти в лікуванні м’язово-скелетного болю: від клінічних настанов до реальної практики
Огляд

10 лютого, 2026

Біль у спині та шиї, а також м’язово-скелетний біль залишаються одними із найпоширеніших причин звернення пацієнтів до лікаря та суттєво впливають на якість життя, працездатність і щоденну активність.
Простатит, дизурія, еректильна дисфункція: зміна парадигми
Думка фахівця

6 лютого, 2026

За матеріалами конференції
Молекула ушкодження нирок 1 (KIM‑1) і методи її визначення
Огляд

5 лютого, 2026

Протягом останніх 100 років не існувало визнаних специфічних біомаркерів ушкодження нирок. Рутинні показники порушення функції нирок – ​зниження швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ), зростання концентрації креатиніну та сечовини в крові, а також протеїнурія – ​виявляються лише через порівняно великий термін (до 10 днів) [1]. Крім того, суттєві зміни цих показників відбуваються при значній мірі ушкодження нирок (зниження функції на ≥50%). Відсутність чутливих, специфічних, надійних і відтворюваних біомаркерів ушкодження нирок впливає на діагностику й оцінку відповіді на терапію та ризиків для пацієнта. У зв’язку із цим були запропоновані кілька нових біомаркерів для ранньої діагностики ураження нирок, серед яких молекула ушкодження нирок 1 (kidney injury molecule 1, KIM‑1) виявилася однією з найперспективніших. На сьогодні визначення маркера ушкодження нирок KIM‑1 в Україні поки не є рутинною лабораторною практикою, однак цей аналіз можливий у спеціалізованих наукових і клінічних лабораторіях, які використовують передові методи діагностики.
Сучасні підходи до терапії пієлонефриту та системних інфекцій сечовивідних шляхів
Огляд

4 лютого, 2026

За матеріалами майстер-класу «Персоніфіковані підходи антибіотикотерапії»
Персоналізоване лікування метастатичного раку простати: від генетичного тестування до вибору терапії
Огляд подій

4 лютого, 2026

За матеріалами конференції
Простамол® Уно: місце фітопрепаратів у сучасних настановах EAU щодо менеджменту доброякісної гіперплазії передміхурової залози
Огляд

4 лютого, 2026

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) є найпоширенішим урологічним захворюванням у чоловіків старшого віку. Останніми десятиліттями відзначається тенденція до зменшення кількості оперативних втручань серед пацієнтів із ДГПЗ та зростання інтересу до медикаментозного лікування. Це стало можливим завдяки доказам ефективності та безпеки лікарських засобів, які суттєво впливають на патогенез захворювання. Фітотерапія включена до актуальних настанов Європейської асоціації урології (EAU, 2025) як ефективний і безпечний підхід до полегшення симптомів нижніх сечових шляхів (СНСШ), які турбують більшість пацієнтів із ДГПЗ.