Статті

Жінки у пременопаузі з гострим коронарним синдромом (ГКС) є особливою та часто недооціненою категорією пацієнтів, попри зростання доказів імовірності розвитку ГКС у цій популяції. На додаток до атеросклеротичного ураження значну частку випадків зумовлюють неатеросклеротичні механізми, зокрема спонтанна дисекція, спазм коронарних артерій та коронарна емболія. Недостатність специфічних даних зумовлює затримання діагностики та неналежне лікування. Менеджмент таких пацієнток має включати раннє виявлення, своєчасне інвазивне оцінювання за показаннями, індивідуалізовану фармакотерапію, вторинну профілактику з урахуванням вагітності й лактації тощо. У 2026 р. Американська асоціація серця (AHA) розробила наукову заяву, в якій розглянуто сучасні підходи до ведення жінок у пременопаузі з ГКС. Пропонуємо до вашої уваги основні положення цього документа.

Фібриляція передсердь (ФП) розвивається приблизно в 59 млн людей у світі й суттєво підвищує ризик ішемічного інсульту, серцевої недостатності та смерті. За останні два десятиліття поширеність ФП зросла та, як очікується, продовжуватиме збільшуватися внаслідок старіння населення і вдосконалення діагностичних можливостей. На підставі доказових даних прямі оральні антикоагулянти (ПОАК) рекомендовані для профілактики тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів із ФП. Однак рандомізованих контрольованих досліджень (РКД), в яких безпосередньо порівнювали б едоксабан з апіксабаном, не проводили. A. Valladares et al. ретроспективно порівняли клінічні результати щодо ефективності й безпеки застосування едоксабану та апіксабану в осіб із ФП як у загальній когорті, так і в різних вікових групах. Отримані дані доступні у публікації «Edoxaban versus Apixaban Outcomes Differences in 8,444 Patients with Atrial Fibrillation from Italy: A Real-World Use Comparison» на онлайн-платформі Thieme Connect (2026; 10: a28229746; doi: 10.1055/a‑2822‑9746).

Атеросклеротичні серцево-судинні захворювання (АССЗ) є провідною причиною смерті у світі. Ацетилсаліцилова кислота (АСК) залишається основою антитромбоцитарної терапії та одним із найкраще вивчених засобів профілактики атеротромботичних подій. Водночас сучасні рекомендації щодо її застосування суттєво еволюціонували: сьогодні вибір антитромбоцитарної стратегії ґрунтується на індивідуальному балансі між ризиком ішемічних подій і кровотечі. У науковій заяві Американської колегії кардіологів (ACC, 2026) узагальнено сучасну доказову базу стосовно ролі АСК та інших антитромбоцитарних препаратів у первинній і вторинній профілактиці АССЗ, а також представлено актуальні рекомендації щодо оптимального вибору й тривалості антитромботичного лікування. Пропонуємо до вашої уваги ключові положення цього звіту із фокусом на антитромбоцитарній терапії АСК (https://doi.org/10.1016/j.jacc.2026.05.037).

Контроль артеріальної гіпертензії (АГ) залишається складним завданням, успіх якого визначається не лише сучасними можливостями лікування, а й ефективністю їхнього впровад­жен­ня у реальну клінічну практику. Програма «МІСІЯ 50/28», яка ініційована Всеукраїнською асоціацією кардіологів України за технічної підтримки «Серв’є Україна», дає змогу оцінювати ці процеси в динаміці, аналізувати зміни в показниках контролю артеріального тиску (АТ), виявляти проблемні аспекти та визначати пріоритетні напрями подальшої роботи. Про проміжні результати цієї ініціативи, основні виклики та перспективи її розвитку розповіла національна координаторка програми «МІСІЯ 50/28» Лариса Анатоліївна Міщенко, д.мед.н., старша наукова співробітниця, завідувачка відділу артеріальної гіпертензії та коморбідної патології ДУ ННЦ «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України» (м. Київ).

Сучасне розуміння хронічних коронарних синдромів (ХКС) виходить далеко за межі обструктивного ураження епікардіальних коронарних артерій. ANOCA/INOCA об’єднує клінічні стани, за яких ангінозні симптоми та/або ішемія міокарда виникають без обструктивного ураження коронарних артерій. Ключову роль при цьому відіграє визначення домінувального механізму коронарної дисфункції, оскільки саме він формує підхід до вибору антиангінальної терапії. Особливий практичний інтерес становить місце комбінованого лікування бісопрололом та амлодипіном у пацієнтів із відповідним клінічним і гемодинамічним профілем.

Сучасна клінічна фармакологія переходить від стратегії пасивного пригнічення симптомів до концепції фармакології розрішення (resolution pharmacology). Традиційне використання нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) фокусується на блокаді ферментів циклооксигенази (ЦОГ), що спричиняє системне зниження рівня простагландинів (PG)

Cynara scolymus L. – вид багаторічної рослини, що належить до родини айстрових і широко відома як артишок. Цей ендемічний для Середземномор’я вид, імовірно, був окультурений у Південній Італії. Араби завезли його в інші частини Середземномор’я в середньовіччі. Стародавні народи цінували артишок за його поживні та корисні для здоров’я властивості.

Весна в Барселоні має особливий присмак відкриттів. Тут сонце ковзає мозаїками Гауді, шпилі Саграда Фамілія тягнуться вгору, а сміливі ідеї, як і століття тому, знаходять шлях до втілення. Саме в такій атмосфері 26-30 травня в сучасному конгрес-центрі Fira Barcelona Gran Vía відбувся конгрес Європейської асоціації з вивчення печінки (European Association for the Study of the Liver, EASL) 2026.

Компанії Gedeon Richter Plc. та Adalvo оголосили про розширення глобального партнерства у сфері спільної розробки та постачання препаратів тирзепатиду. Спираючись на попередню співпрацю щодо препарату Wegovy® (семаглутид), нова угода поширює стратегічне партнерство цих компаній на один із найважливіших і найдинамічніших терапевтичних напрямів сучасної охорони здоров’я, що охоплює лікування як цукрового діабету 2 типу, так й ожиріння.

Щорічний конгрес Європейського товариства з вивчення хвороби сухого ока (EuDEC), який цьогоріч відбувся 18-20 червня в Мілані, став одним із ключових європейських майданчиків для обговорення сучасних підходів до діагностики та лікування хвороби сухого ока (ХСО). Цьогорічна програма особливо яскраво показала: ХСО дедалі менше розглядають як однорідний симптомокомплекс і чимраз частіше як багатофакторне захворювання з різними фенотипами. Про головні акценти конгресу, роль лікарських форм і майбутні напрями лікування ХСО розповіла голова правління ГС «Всеукраїнський альянс офтальмологів», доктор медичних наук, професор Оксана Петрівна Вітовська.

Офтальмологи, як і всі медичні фахівці, прагнуть у своїй практиці керуватися сучасними науковими даними. Проте в цій галузі існують певні переконання, що сформувалися переважно під впливом традиції та тривалого повторення й потребують належної наукової перевірки. Опублікована 2023 року стаття американських фахівців T.P. Margolis і A. Galor, у якій вони спростували деякі хибні уявлення, пов’язані з переднім сегментом ока, послужила рушієм щодо критичного осмислення певних усталених практик і догм. Цьогоріч вийшла стаття від групи авторів з Катару, США й Італії (H. Abu Serhan, A. Ahmed, B. Paroliniі), в якій вони продовжили цю тему та висвітлили ще 10 міфів, що продовжують впливати на повсякденні клінічні рішення. Автори зазначають: значна частина доказів, які заперечують ці міфи, з’явилася лише нещодавно – в багатьох випадках протягом останніх 18-24 місяців. Тому не дивно, що усталені клінічні практики ще не повною мірою відображають ці дані. Усунення таких хибних уявлень є важливим не лише для поліпшення результатів лікування пацієнтів, а й для розуміння прогалин у медичній освіті та поширенні знань.