Порушення сну: стресовий виклик часу, що потребує ефективних рішень
Повномасштабна війна в Україні, що триває від лютого 2022 р., спричинила не лише глибоку гуманітарну кризу, але й значно вплинула на психічне здоров’я населення. Зокрема, відзначається критична кількість осіб із порушеннями сну
Асиметрія мозкових півкуль та її клінічне значення: від сприйняття світу до психічних розладів
У вересні цього року світова медична спільнота відзначила важливу віху – 10-річчя з моменту, коли FDA вперше схвалила карипразин для лікування шизофренії, а також маніакальних і змішаних епізодів біполярного розладу I типу.
Ефективність перорального прийому колагену та покращення детоксикаційної функції печінки у корекції вікових змін шкіри
Думка фахівця
8 жовтня, 2025
Постійний вплив стресу та вікові зміни метаболічних процесів відображаються не лише на шкірі, а й на роботі внутрішніх органів. Сучасні підходи до покращення результатів естетичних процедур передбачають мультидисциплінарний підхід
Профіль побічних ефектів антипсихотиків у пацієнтів із шизофренією та іншими психотичними розладами: результати дослідження
Клінічне дослідження
26 вересня, 2025
Шизофренія – це поширений хронічний психічний розлад, що вражає понад 24 млн людей у світі [1]. Захворювання характеризується широким спектром психопатологічних прояві
Вплив фагоцитостимулювального ефекту нового ентеросорбенту на функціональний стан нейтрофільних гранулоцитів
Клінічне дослідження
26 вересня, 2025
Гострі кишкові інфекції є однією з поширених патологій шлунково-кишкового тракту, які можуть спричинити як розвиток ускладнень, так і виступати фактором ризику виникнення патологій, у т. ч. синдрому подразненого кишківника (СПК) [1, 2]
Порівняльна ефективність лерканідипіну та амлодипіну щодо основних серцево-судинних подій у пацієнтів з гіпертензією
Клінічне дослідження
22 вересня, 2025
В журналі AMERICAN JOURNAL OF HYPERTENSION, випуск № 2, 2025 р., опубліковані результати найбільшого на сьогодні обсерваційного дослідження серцево-судинних результатів, пов’язаних із застосуванням лерканідипіну, і надає цінну інформацію про його довгострокову ефективність і безпеку в реальних клінічних умовах. Це перше пряме порівняльне довготривале дослідження ефективності лерканідипіну та амлодипіну в профілактиці серйозних небажаних серцево-судинних подій (MACE, major adverse cardiovascular events) у пацієнтів із артеріальною гіпертензією.
Ураження серцево-судинної системи при хворобі Андерсона – Фабрі
Думка фахівця
20 вересня, 2025
Хвороба Андерсона – Фабрі (ХАФ; OMIM #301500) – це мультисистемна, прогресуюча, небезпечна для життя, спадкова Х-зчеплена патологія, що належить до лізосомних хвороб накопичення, за якої мутації гена α-galactosidase A (GLA) призводять до дефіциту/відсутності ферменту α-галактозидази А (α-Gal A). Цей ферментативний дефіцит порушує метаболізм глікосфінголіпідів і зумовлює їх надмірне накопичення в лізосомах, особливо глоботріаозилцераміду (Gb3) та глоботріаозилсфінгозину (lyso-Gb3, deacylated form). Мультисистемне накопичення патологічного субстрату при ХАФ зумовлює ураження багатьох органів і систем, насамперед нирок, серцево-судинної (ССС) та нервової систем. Таке накопичення, зокрема, спричиняє прогресуюче зниження функції нирок, розвиток кардіоміопатії (КМП), небезпечних для життя порушень серцевого ритму, підвищує ризик інсульту, скорочує тривалість життя та нерідко стає причиною передчасної смерті.
Оновлені рекомендації щодо діагностики та лікування ревматоїдного артриту
Клінічні рекомендації
20 вересня, 2025
Робоча група Французького товариства ревматології (FSR) у 2024 році оновила настанову щодо ведення пацієнтів із ревматоїдним артритом (РА). Рекомендації базуються на версії документа від Європейського альянсу ревматологічних асоціацій (EULAR) за 2023 р., систематичних оглядах літератури й додаткових тем щодо ризику розвитку РА (пре-РА) та інтерстиційного захворювання легень (ІЗЛ), пов’язаного з РА (РA-IЗЛ). Рекомендації насамперед призначені для ревматологів, але також можуть бути корисними для лікарів будь-якого фаху, працівників, які надають допомогу хворим на РА, а також для самих пацієнтів. Положення настанови викладені у статті B. Fautrel et al. «2024 update of the recommendations of the French Society of Rheumatology for the diagnosis and management of patients with rheumatoid arthritis», опублікованій у журналі Joint Bone Spine (2024; 91 (6): 105790). Представляємо до вашої уваги адаптований переклад рекомендацій.
Етацизин у клінічній практиці: досвід застосування у коморбідних пацієнтів з аритміями
Клінічний випадок
20 вересня, 2025
Коморбідність залишається однією із ключових проблем сучасної медицини, особливо у кардіології. Супутні захворювання в осіб із порушеннями ритму серця, наприклад артеріальна гіпертензія (АГ), ішемічна хвороба серця (ІХС), серцева недостатність (СН), обтяжують перебіг основної патології, знижують ефективність і безпеку терапії, підвищують ризик ускладнень. Своєю чергою наявність фібриляції передсердь (ФП) у коморбідних пацієнтів може спричинити погіршення їхнього загального стану, декомпенсацію супутніх хвороб та збільшення ймовірності госпіталізацій і смерті. Антиаритмічна терапія потребує індивідуального підходу та врахування всіх коморбідних патологій. Антиаритмічний препарат (ААП) ІС класу етацизин демонструє ефективність і сприятливий профіль безпеки у ретельно відібраних пацієнтів із мінімальними структурними змінами серця. Завдяки добрій переносимості та можливості комплексного впливу, етацизин є важливим елементом персоналізованої терапії у коморбідних хворих із порушеннями ритму. На прикладі клінічних випадків розглянемо переваги застосування етацизину в пацієнтів з аритміями та різними супутніми захворюваннями.
Оновлені рекомендації щодо фармакологічного лікування псоріатичного артриту
Клінічні рекомендації
20 вересня, 2025
Рекомендації Європейської антиревматичної ліги (EULAR) 2023 р. щодо лікування псоріатичного артриту (ПсА) були вперше представлені в червні 2023 р. на Європейському конгресі ревматологів в Мілані (Італія). Офіційна публікація настанови відбулася в березні 2024 р. Метою оновлення рекомендацій щодо терапії ПсА було висвітлення нових механізмів дії препаратів та даних стосовно ефективності й безпеки вже наявних лікарських засобів. Положення, що були розроблені на основі систематичного огляду літератури та консенсусної думки міжнародних експертів, включають сім основних принципів і 11 рекомендацій щодо фармакотерапії ПсА. У документі наведені стратегії лікування нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), біологічними засобами та інгібіторами янус-кінази (іJAK) залежно від форми захворювання. Зокрема, запропоноване використання практичного підходу до ведення пацієнтів із ПсА з огляду на супутні патології, як-от запальні захворювання кишечника (ЗЗК) та увеїт. Представляємо до вашої уваги огляд ключових положень настанови.
Рання комбінована терапія статином та езетимібом у пацієнтів після інфаркту міокарда для зниження ризику розвитку серцево-судинних ускладнень
Клінічне дослідження
20 вересня, 2025
Після інфаркту міокарда (ІМ) більшість пацієнтів потребують призначення ліпідознижувальної терапії (ЛЗТ) для зниження ризику повторних серцево-судинних (СС) подій. Статини високої інтенсивності є основою лікування, але лише близько 20% хворих досягають рекомендованих цільових рівнів холестерину (ХС) ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) <1,4 ммоль/л (<55 мг/дл) на тлі монотерапії. Комбінація статину з езетимібом додатково знижує ХС ЛПНЩ та покращує прогноз. Однак у клінічних настановах традиційно рекомендований покроковий підхід – спершу застосування статину, а потім (через тижні або місяці) – додаткових ліків. Це може затримувати досягнення цілей і залишати пацієнтів у групі високого ризику. Тож чи сприяє кращим результатам поєднання езетимібу зі статином на ранньому етапі після ІМ, а не пізніше? M. Leosdottir et al. провели дослідження з метою дати відповідь на це та інші важливі запитання. Отримані результати опубліковані у статті «Early Ezetimibe Initiation After Myocardial Infarction Protects Against Later Cardiovascular Outcomes in the SWEDEHEART Registry» (Journal of the American College of Cardiology, 2025; 85 (15): 1550‑1564).
Поліпшення контролю постпрандіальної глікемії та чутливості до інсуліну в осіб із гіперурикемією за різних порушень метаболізму глюкози: переваги фебуксостату
Клінічне дослідження
20 вересня, 2025
Гіперурикемія – це метаболічний розлад, що характеризується порушенням метаболізму пуринів. Підвищений рівень сечової кислоти (СК) у сироватці крові пов’язаний зі зростанням ймовірності прогресування від предіабету до цукрового діабету (ЦД). Також він може призводити до розладів метаболізму глюкози, спричиняючи оксидативний стрес, запальні реакції та порушення сигнальних шляхів інсуліну, що зумовлює розвиток інсулінорезистентності. Через надлишок СК імовірне виникнення хронічних ускладнень ЦД, як-то гіпертонія та інсульт, хронічна хвороба нирок і захворювання периферичних артерій. Тому швидка й ефективна терапія при гіперурикемії є вкрай необхідною. S. Liu et al. провели дослідження з метою вивчення впливу уратзнижувального препарату фебуксостату на рівень глюкози у крові, чутливість до інсуліну та функціюβбета-клітин в осіб із гіперурикемією та нормоглікемією, предіабетом або нещодавно діагностованим ЦД 2-го типу. Отримані результати розміщені у виданні Drug Design, Development and Therapy (2025; 19: 4875‑4884).
