Інтернет-залежність, залежність від соціальних мереж та смартфонів як елемент адиктивної поведінки підлітків
Проблема залежності є надзвичайно актуальною у сучасному суспільстві, враховуючи, що наша країна на сьогодні перебуває у стані війни та переживає складний соціально-екологічний період розвитку. Така ситуація, звичайно, не може не вплинути на найбільш вразливу частину населення – дітей та молодь. Адиктивна поведінка (залежність) нині становить серйозну загрозу для благополуччя суспільства, його психічного та фізичного здоров’я, адже її поширеність серед дітей має надшвидкі темпи. Схильність до нездорового способу життя, асоціальної поведінки, вживання психоактивних речовин, ігроманії, залежності від комп’ютерів, смартфонів та інтернету набула загрозливого характеру і є проблемою, яка потребує особливого розгляду. Мета даного огляду – проаналізувати та систематизувати сучасні наукові дані щодо проблеми інтернет-залежності як форми адиктивної поведінки у підлітків, розкрити її поширеність, форми, етіологічні фактори, клінічні прояви та наслідки для здоров’я.
Антидепресанти та ризик постуральної гіпотензії
Клінічне дослідження
26 квітня, 2026
Одним із побічних ефектів при застосуванні антидепресантів є постуральна гіпотензія (ПГ). Хоча ПГ за такої антидепресивної терапії є досить рідкісною, вона може бути пов’язана із серйозними ускладненнями в осіб похилого віку, наприклад, падіннями, інсультом та когнітивною дисфункцією. При проведенні рандомізованих контрольованих досліджень (РКД), присвячених впливу антидепресантів, популяція літніх пацієнтів часто виключається, а на оцінюванні несприятливих явищ не сфокусовано належну увагу. C. Bhanu et al. проаналізували ризик виникнення ПГ на тлі використання антидепресантів у дорослих хворих віком ≥60 років в умовах первинної медичної допомоги. Отримані результати розміщені в онлайн-публікації «Antidepressants and risk of postural hypotension: a self-controlled case series study in UK primary care» (British Journal of General Practice, 2025; https://doi.org/10.3399/BJGP.2024.0429).
Ревматологія у фокусі: факти, тренди й оновлення 2025 року
Огляд подій
26 квітня, 2026
Ревматологія сьогодні перебуває у стані динамічного розвитку, коли наукові відкриття, клінічні дослідження та оновлені рекомендації формують сучасні стандарти ведення пацієнтів. Минулий рік став особливо багатим на ключові події, які визначають майбутнє спеціальності: від появи нових терапевтичних стратегій та біологічних препаратів до перегляду класифікаційних критеріїв і впровадження інноваційних технологій у діагностику та лікування. Під час заходу «Ревматологічний калейдоскоп 2025» провідні експертки Єлизавета Давидівна Єгудіна, д.мед.н., професорка, керівниця навчального центру Інституту ревматології, лікарка-ревматологиня Клініки сучасної ревматології (м. Київ), та Світлана Анатоліївна Трипілка, к.мед.н., доцентка, ревматологиня вищої кваліфікаційної категорії Медичного центру здоров’я (м. Харків), розглянули головні новини у цій галузі, зосередившись на змінах, що відбулися протягом останнього року, та проаналізували їх окремо для кожної нозології з позицій сучасних рекомендацій і результатів актуальних досліджень.
Пошук стабільності: фармакодинамічні шляхи подолання резистентності
Огляд подій
26 квітня, 2026
Фармакорезистентність залишається одним із найскладніших викликів сучасної психіатрії, особливо у випадках так званих психосоматичних «бурь», коли стандартні терапевтичні підходи часто виявляються недостатніми. За цих станів стійкість симптомів відображає не відсутність фармакологічної відповіді, а глибоку нейробіологічну перебудову регуляторних мереж. Саме тому подолання резистентності потребує нестандартного фармакодинамічного мислення та перегляду векторів терапевтичного впливу. У межах VІІІ Науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психосоматична медицина: наука та практика» (13‑14 листопада 2025 року) Олена Олександрівна Хаустова, д.мед.н., завідувачка кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Навчально-наукового інституту психічного здоров’я Національного медичного університету імені О. О. Богомольця МОЗ України (м. Київ), розглянула сучасні фармакодинамічні стратегії подолання резистентності за складних психосоматичних станів.
Тромбоз венозних синусів головного мозку: огляд канадських рекомендацій
Клінічні рекомендації
26 квітня, 2026
Робоча група з розробки канадських рекомендацій із найкращої практики при інсульті (CSBPR) 2024 р. представила окремий модуль, присвячений тромбозу венозних синусів головного мозку (ТВСГМ). Рекомендації ґрунтуються на огляді сучасної літератури й консенсусі експертів у галузі неврології, інсультології та тромбозу і охоплюють повний спектр ведення осіб із ТВСГМ – від діагностики й гострої медичної допомоги до тривалого спостереження, особливих клінічних ситуацій та пацієнт-орієнтованої підтримки. Пропонуємо до вашої уваги адаптований переклад статті T. S. Field et al. «Canadian Stroke Best Practice Recommendations, 7th Edition: Cerebral Venous Thrombosis», опублікованої в журналі The Canadian Journal of Neurological Sciences (2024; doi: 10.1017/cjn.2024.269).
Деменції та легкі когнітивні розлади: стандарт медичної допомоги
Клінічні рекомендації
26 квітня, 2026
Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 03.11.2025 № 1663
Вегетативна дисфункція: сірий кардинал у неврології
Думка фахівця
26 квітня, 2026
Діагностика вегетативної дисфункції (ВД) залишається складною через широкий спектр симптомів, які часто маскуються під інші захворювання або сприймаються як психосоматичні порушення. Відсутність чітких біомаркерів, варіативність клінічної картини й мультисистемний характер ураження ускладнюють своєчасне виявлення та ефективне лікування. Сучасна медицина стикається з необхідністю розробки комплексного мультидисциплінарного підходу, що включає неврологічну, кардіологічну, ендокринологічну та психосоматичну оцінку. При цьому терапія ВД має бути спрямована не лише на контроль симптомів, але й на профілактику цереброваскулярних ускладнень, зокрема когнітивних порушень, хронічної ішемії мозку та нейродегенеративних процесів.
Консенсус експертної ради щодо лікування екзокринної недостатності підшлункової залози в пацієнтів із цукровим діабетом
28 листопада 2025 року відбулося засідання Міжнародної експертно-консультативної ради (далі – Експертна рада) для обговорення теми «Екзокринна недостатність підшлункової залози в пацієнтів із цукровим діабетом». Провідні фахівці в галузі гастроентерології та ендокринології обмінялися думками стосовно цієї актуальної теми в онлайн-форматі.
Нові можливості відновлення когнітивних функцій у загальній медичній практиці: синергія холіну, гінкго білоба та біоенхансерів
Погіршення розумової діяльності, що визначається терміном «когнітивні порушення» (послаблення пам’яті, уваги, швидкості мислення, гостроти емоційного сприйняття), в наш час перестають бути ознакою винятково літнього віку.
Переваги раннього контролю ритму при фібриляції передсердь: новий аналіз реєстру GLORIA-AF
Фібриляція передсердь (ФП) залишається однією з головних проблем сучасної кардіології, що суттєво підвищує ризик інсульту, серцевої недостатності (СН) та передчасної смерті. Тривалий час у медичній спільноті точилися дискусії щодо вибору між стратегією контролю частоти серцевих скорочень (ЧСС) і стратегією контролю ритму.
Кишкова мікробіота та імунотерапія раку: нові горизонти персоналізованого лікування
Кишкова мікробіота відіграє ключову роль у формуванні імунної відповіді при онкологічних захворюваннях, впливаючи на ефективність терапії через модуляцію імуноцитів, перебудову пухлинного мікрооточення і секрецію специфічних метаболітів. Останні дослідження свідчать, що такі стратегії, як трансплантація фекальної мікробіоти (ТФМ), застосування пробіотиків і дієтотерапія, є перспективними методами підвищення чутливості до інгібіторів контрольних точок імунітету (ІКТ) та адоптивної клітинної терапії. Крім того, корекція мікробного складу дає змогу суттєво знизити частоту і тяжкість імуноопосередкованих небажаних явищ.
Онкологія в Україні. Підсумки 2025 року
За останні п’ять років Україна загалом і онкологічна служба країни зокрема пережили дві кризи, які кардинально деформували епідеміологічну картину: пандемію COVID‑19 у 2020 р. і повномасштабне вторгнення росії у 2022 р.
