Статті

За матеріалами науково-практичної конференції «Артеріальна гіпертензія – коморбідність і супутні захворювання» (10‑12 червня 2026 року)

Недостатня прихильність до терапії залишається одним із головних викликів сучасної кардіології. Попри доведену ефективність статинів та антигіпертензивних препаратів, значна частка пацієнтів припиняє лікування вже протягом першого року після його початку, що асоційовано із підвищенням ризику серцево-судинних (СС) подій і смертності. Які чинники впливають на прихильність до терапії? Чи може спрощення схеми лікування поліпшити клінічні результати? У статті розглянуто сучасні дані щодо проблеми відміни статинів, переваг стратегії «однієї таблетки» та доказову базу застосування фіксованих комбінацій у пацієнтів із гіпертонією та дисліпідемією. Окрему увагу приділено можливостям використання фіксованої комбінації розувастатину та раміприлу як одного з інструментів підтримання довготривалої прихильності до лікування.

Підвищена частота серцево-судинних (СС) ускладнень пов’язана із більшою концентрацією холестерину (ХС) ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ). Тому зменшення вмісту ХС ЛПНЩ – ​основа профілактики атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (АССЗ). Ефективним фармакотерапевтичним підходом є застосування комбінації високоінтенсивних статинів та езетимібу.

Під час науково-практичної конференції «Артеріальна гіпертензія – ​коморбідність і супутні захворювання», що відбулася 10‑12 червня 2026 р., увагу учасників привернув новий формат – ​діалог експертів, присвячений веденню кардіометаболічного пацієнта в межах програми «Скринінг здоров’я 40+». Упродовж дискусії було розглянуто сучасні підходи до раннього виявлення факторів кардіоренометаболічного (КРМ) ризику, роль симпатичної гіперактивації та атерогенної дисліпідемії у розвитку системного метаболічного розладу, а також можливості їх патогенетичної корекції відповідно до сучасної доказової бази.

Ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА) залишається однією із найскладніших проблем дитячої ревматології через гетерогенність клінічних проявів та ризик розвитку рефрактерних форм захворювання. У статті розглянуто сучасні уявлення про патогенез ЮІА, роль сигнального шляху JAK-STAT та перспективи застосування інгібітора янус-кінази (JAK) тофацитинібу в пацієнтів із поліартикулярним і системним перебігом ЮІА. Окрему увагу приділено результатам клінічних спостережень та реальному досвіду застосування препарату в дітей із резистентними формами хвороби.

Ревматоїдний артрит (РА) – ​хронічне імунозапальне захворювання, що потребує тривалого застосування базисних антиревматичних засобів для контролю активності патології та запобігання прогресуванню ураження суглобів. Пропонуємо до вашої уваги огляд ключових положень оновленої настанови Європейського альянсу асоціацій ревматологів (EULAR) щодо лікування РА із застосуванням синтетичних та біологічних хворобомодифікувальних антиревматичних препаратів (ХМАРП), розробленої 2025 р. У документі викладено сучасні принципи та рекомендації щодо ведення пацієнтів із РА, зокрема переваги стратегії «лікування до досягнення цілі» (treat-to-target), підходи до використання моно- й комбінованої терапії, а також можливості деескалації лікування після настання стійкої ремісії. Окрему увагу приділено питанням безпеки терапії, зокрема ризикам серцево-судинних подій, злоякісних новоутворень і тромбоемболічних ускладнень.

У 2026 р. провідні вітчизняні фахівці сфери охорони здоров’я розробили клінічну настанову «Легенева гіпертензія», що ґрунтується на доказах. Це адаптована версія рекомендацій Європейського товариства кардіологів (ESC) та Європейського респіраторного товариства (ERS) 2022 р., обраних мультидисциплінарною робочою групою як зразок найкращої клінічної практики. Документ базується на сучасних даних щодо ефективності та безпеки діагностичних і лікувальних втручань, фармакотерапії, а також організаційних підходів до ведення пацієнтів із легеневою гіпертензією (ЛГ). З огляду на складність захворювання у настанові підкреслено важливість мультидисциплінарної взаємодії та безперервної координації медичної допомоги для оптимізації менеджменту хворих у повсякденній клінічній практиці. Пропонуємо до вашої уваги короткий огляд ключових рекомендацій.

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються однією із провідних причин глобального тягаря хвороб та чинять значне навантаження на системи охорони здоров’я у світі [126]. ССЗ є основною причиною захворюваності й смертності, що зумовлює необхідність впровад­жен­ня інноваційних підходів для точного оцінювання ризику та прогнозу [5]. Протягом останніх двох століть у медицині було здійснено багато відкриттів, що стали можливими завдяки технологічному прогресу та новим науковим концепціям. Одним із таких досягнень стало переосмислення ролі серця – ​не лише як механічної помпи, але й як ендокринного органа [123].

У 2026 р. Американська колегія кардіологів / Американська асоціація серця (ACC/AHA) у співпраці з провідними міжнародними товариствами розробили настанову, присвячену веденню пацієнтів із дисліпідемією, зокрема гіперхолестеринемією, гіпертригліцеридемією та з підвищеним рівнем ліпопротеїну(a). Документ містить оновлені рекомендації щодо первинної та вторинної профілактики, пропонує новий підхід до визначення ризику, а також підкреслює необхідність запровад­жен­ня більш ранньої та інтенсивної ліпідознижувальної терапії (ЛЗТ). Порівняно із попередньою настановою 2018 р., в якій основну увагу було зосереджено на контролі холестерину (ХС) у крові, версія 2026 р. відображає ширше розуміння ролі атерогенних ліпопротеїнів у розвитку атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (АССЗ). B.S. Wiggins et al. підготували стислий огляд настанови із висвітленням ключових концепцій, викладений у статті «2026 Dyslipidemia Guideline-at-a-Glance» (JACC, 2026; Vol. 87, № 19: 2617‑2623).

Вибір препарату для гормональної підтримки вагітності є критично важливим рішенням у репродуктивній медицині. Сучасні дослідження демонструють зв’язок допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) із підвищеним ризиком порушень розвитку в потомства, причому його ступінь корелює з інвазивністю лабораторних маніпуляцій та застосуванням препаратів із недоведеним профілем безпеки.

Королівський коледж акушерів-гінекологів Австралії і Нової Зеландії (Royal Australian and New Zealand College of Obstetricians and Gynaecologists, RANZCOG) у березні 2025 року опублікував оновлений клінічний гайдлайн «Викидень, рецидивуючі викидні та ектопічна вагітність» (Clinical Guideline Miscarriage, Recurrent Miscarriage and Ectopic Pregnancy, C-Gyn 38, Version 1).