Статті

Внутрішньочеревні спайки залишаються досить поширеними серед ускладнень абдомінальної хірургії. Їхнє формування зумовлене дисбалансом між про- та протизапальними процесами, що спостерігаються після ушкодження очеревини. Унаслідок запальної реакції утворюються фібринові ексудати, які за умови порушення природного фібринолізу формуються в щільні колагенові відкладення та перетворюються на постійні зрощення. Такі спайки можуть стати причиною хронічного абдомінального болю, жіночого безпліддя, ускладнень при повторних операціях та є провідним чинником розвитку кишкової непрохідності. Висока поширеність і тяжкі клінічні наслідки формують значний медичний та соціально-економічний тягар, що актуалізує потребу в удосконаленні профілактичних стратегій на основі результатів експериментальних досліджень, спрямованих на вивчення механізмів адгезіогенезу та можливостей фармакологічної модифікації цього процесу.

У червні в Трускавці відбулася V Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні досягнення дитячої неврології та реабілітології» – фаховий захід, організований ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України» (м. Київ), Асоціацією педіатрів України, Асоціацією дитячих неврологів України, Міжнародною реабілітаційною клінікою Козявкіна (м. Трускавець) та присвячений актуальним питанням дитячої неврології, нейророзвитку, психічного здоров’я дітей, ранньої діагностики, лікування, реабілітації та довготривалого супроводу пацієнтів дитячого віку. Тематика конференції охоплювала клінічні, реабілітаційні та міждисциплінарні аспекти допомоги дітям. У межах конференції прозвучала доповідь «Клінічна оцінка ефективності нейропротекторної терапії в дітей з епілептичними та розвитковими енцефалопатіями», яку представив Олександр Олександрович Мірошников, доктор медичних наук, старший дослідник, учений секретар ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України». Центральний практичний акцент було зроблено на можливостях нейрометаболічної підтримки, зокрема застосуванні засобу Когнітіум®, у дітей із розладами аутистичного спектра (РАС) та когнітивно-мовленнєвими порушеннями.

Постінсультна депресія (ПІД) – поширене нейропсихіатричне ускладнення після ішемічного або геморагічного інсульту, що характеризується стійким погіршенням настрою, втратою інтересів, зниженою самооцінкою, порушеннями апетиту та сну. ПІД уражає ≈⅓ людей, які пережили інсульт, значно посилює когнітивні порушення, перешкоджає залученню до програм реабілітації та знижує загальну якість життя після інсульту [1]. За останні кілька років спостерігається прогрес у вивченні факторів ризику, патофізіології та прогностичних моделей для ПІД. У цьому огляді узагальнено нові наукові дані, опубліковані між 2022 і 2025 роками, щодо механізмів, діагностичних підходів та методів терапії, а також запропоновано алгоритм персоніфікованого ведення пацієнтів з урахуванням індивідуальних факторів ризику та клінічних підтипів ПІД.

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 24 квітня 2026 року № 546

Венозна тромбоемболія (ВТЕ) – поширена патологія, яка піддається лікуванню, проте посідає 3-тє місце серед причин гострих серцево-судинних подій і серцево-судинної смертності у світі [1, 2]. Частота ВТЕ в загальній популяції становить 1-2 випадки на 1000 осіб [3, 4] і зростає з віком [5, 6]. Після розвитку ВТЕ антикоагулянтна терапія необхідна щонайменше протягом 3 міс для профілактики рецидивів тромботичних подій [1, 7].

У тематичному номері «Урологія. Нефрологія. Андрологія» № 1 (40), 2026 р., було опубліковано інтерв’ю лікаря сексопатолога-андролога, кандидата медичних наук Михайла Володимировича Поворознюка, присвячене ролі чоловічого фактора в безплідному шлюбі. У ньому, перш за все, Михайло Володимирович вказав на величезну проблему непліддя для України, навівши вражаючі цифри: «За роки війни країна вже втратила близько 10 млн людей через загибель, еміграцію та окупацію. Середній показник народжуваності впав нижче однієї дитини на жінку. До початку повномасштабних військових дій в Україні на 100 жінок народжувалося 116 дітей. Для відтворення покоління ця цифра має складати 220 дітей. До 2022 року в Україні кількість подружніх пар, які б хотіли, але не могли мати дитину, складала близько 20%, що в абсолютних цифрах становило 1 млн безплідних подружжів. Зараз, за офіційними даними, Україна вийшла на перше місце за рівнем смертності й посідає 228-ме, останнє місце за рівнем народжуваності серед країн світу».

Первинна дисменорея (ПД) є однією з найпоширеніших гінекологічних скарг, що суттєво знижує якість життя пацієнток і зумовлює їхні звернення як до лікарів жіночої консультації, так і до служби невідкладної медичної допомоги. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) традиційно посідають центральне місце у фармакологічному лікуванні цього стану завдяки прямому механізму дії – пригніченню синтезу простагландинів. Серед представників цієї групи декскетопрофен, активний S-енантіомер кетопрофену, вирізняється швидким початком анальгетичного ефекту та сприятливим профілем безпеки. У рандомізованому контрольованому дослідженні D.A. Satar et al. (2024), проведеному в умовах відділення невідкладної допомоги, порівнювали ефективність внутрішньовенного введення декскетопрофену (50 мг) і теноксикаму (20 мг) у 120 пацієнток із вираженим болем на фоні ПД. Із 30-ї хвилини після введення інтенсивність болю за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) у групі декскетопрофену була статистично значуще нижчою, а потреба в екстреній аналгезії – достовірно меншою. Наведені дані вказують на те, що декскетопрофен може розглядатися як препарат вибору при наданні невідкладної допомоги пацієнткам з інтенсивним болем при ПД.

За результатами багатонаціонального дослідження SALT

За матеріалами конференції

Кеторолак є потужним нестероїдним протизапальним препаратом (НПЗП), який чинить периферичну анальгетичну дію, не впливаючи на опіатні рецептори. Завдяки доведеній ефективності та сприятливому профілю безпеки кеторолак був визнаний незамінним компонентом мультимодальної аналгезії, спрямованої на більш швидке та якісне відновлення пацієнтів після хірургічних втручань.

Хондроїтину сульфат (ХС) рекомендований міжнародними настановами (ESCEO, EULAR, ACR) як симптоматичний засіб уповільненої дії для лікування остеоартрозу. Однак на фармацевтичному ринку він представлений у вигляді лікарських засобів (ЛЗ) і дієтичних добавок (ДД), між якими існує суттєва якісна різниця. За результатами порівняльного аналізу, ЛЗ із хондроїтину сульфатом демонструють доведені біологічні ефекти – ​зменшення запалення та захист хрящової тканини, тоді як більшість ДД не підтвердили ані належної якості, ані впливу на хрящ. Отримані результати свідчать про важливість усвідомленого вибору терапії та підтверджують, що ДД не є рівноцінною альтернативою зареєстрованому ЛЗ у пацієнтів з остеоартрозом.