Головна Статті

 
 
 
Клінічні практичні рекомендації щодо діагностики та лікування середнього секреторного отиту в дітей
Клінічні рекомендації

13 листопада, 2025

У 2023 році вийшли польські національні рекомендації щодо лікування хронічного секреторного отиту [21], які висвітлюють найсучасніші поради щодо цієї хвороби.
Синдром подразненого кишечника: сучасні стратегії діагностики та менеджменту пацієнтів
Думка фахівця

12 листопада, 2025

Функціональні розлади кишечника посідають провідне місце серед патологій гастроентерологічного профілю, водночас синдром подразненого кишечника (СПК) становить особливу проблему і з медичного, і з соціального погляду. Поширеність цього захворювання і далі зростає, що спонукає до пошуку нових підходів у діагностиці та лікуванні.
Сучасні підходи до лікування ендометріозу: патогенетичне обґрунтування комплексної терапії
Огляд

10 листопада, 2025

Ендометріоз є однією з провідних причин жіночого безпліддя та хронічного тазового болю, вражаючи до 10% жінок репродуктивного віку. Попри значний прогрес у розумінні патогенезу захворювання, ефективність сучасних методів лікування залишається недостатньою – частота настання вагітності після хірургічного втручання не перевищує 25%.
Ідіопатичний легеневий фіброз. Клінічна настанова, заснована на доказах
Клінічні рекомендації

10 листопада, 2025

Ідіопатичний легеневий фіброз (ІЛФ) належить до групи ідіопатичних інтерстиційних пневмоній, подібними ознаками яких є: переважне ураження інтерстиційної тканини, прогресуючий процес фіброзу в легенях, що супроводжується задишкою, яка наростає з часом, і рестриктивними порушеннями вентиляційної функції легень. Наказом МОЗ України від 24.12.2019 № 2664 ІЛФ додано до Переліку рідкісних (орфанних) захворювань.
Повідон-йод у клінічній практиці: нові можливості антисептичної терапії
Огляд

9 листопада, 2025

Інфекційно-запальні ускладнення в стоматологічній практиці та в госпіталізованих пацієнтів залишаються актуальною проблемою сучасної медицини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, >3,5 млрд людей у світі страждають через захворювання порожнини рота, серед яких найчастішими є карієс, пародонтит і втрата зубів [1]. У дослідженнях продемонстровано, що нелікований карієс зустрічається в ≈38% підлітків і до 73% дорослих [2]. У цьому контексті особливого значення набувають методи профілактики, зокрема санація ротової порожнини за допомогою антисептичних розчинів.
Клінічні особливості фарингіту, спричиненого штамом Омікрон вірусу SARS-CoV‑2
Клінічне дослідження

9 листопада, 2025

Штам Омікрон швидко поширився в усьому світі. Порівняно з попередніми варіантами SARS-CoV‑2 Омікрон характеризується меншою швидкістю реплікації та патогенністю, але має вищу трансмісивність. Лихоманка, втома, біль у горлі та кашель є одними з найпоширеніших клінічних скарг пацієнтів на ранніх стадіях інфекції. Деякі хворі також відзначають біль, сухість та утруднене ковтання, які часто асоціюються з іншими інфекціями верхніх дихальних шляхів. Клінічні прояви фарингіту, спричиненого штамом Омікрон, зумовлюють занепокоєння серед лікарів.
Олія м’яти перцевої у комплексному лікуванні функціональних шлунково-кишкових розладів із синдромом надлишкового бактеріального росту
Думка фахівця

9 листопада, 2025

Функціональні шлунково-кишкові розлади (ШКР) мають складну природу. Серед функціональних захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ) найчастіше зустрічаються функціональна диспепсія (ФД) і синдром подразненого кишечнику (СПК), які часто поєднуються (overlap-синдром). У більшості випадків пацієнти із ФД і СПК мають синдром надмірного бактеріального росту (СНБР), що свідчить про зміну різноманітності, функції та колоніальної щільності кишкових мікроорганізмів, тобто порушення кишкового мікробіому. У статті розглянуто роль олії м’яти перцевої у формі кишковорозчинних капсул у лікуванні СНБР у пацієнтів із симптомами ФД і СПК, а також наведено докази її ефективності в комплексній терапії пацієнтів із overlap-синдромом ФД та СПК.
Зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози при цукровому діабеті
Думка фахівця

9 листопада, 2025

За матеріалами конгресу «XVI Український гастроентерологічний тиждень: новітні досягнення сучасної гастроентерології та гепатології»
UEG Week 2025: ключові тренди, інновації та провідні орієнтири
Огляд подій

9 листопада, 2025

Берлін восени має особливу магію: м’яке світло, аромат кави на вузьких вулицях і шум трамваїв, що перегукується з багатомовним гомоном учених з усього світу. Саме тут, у серці Європи, з 4 по 7 жовтня відбувся UEG Week 2025 – наймасштабніший науковий форум у галузі гастроентерології. Конгрес-хол Messe Berlin, занурений у традиційні кольори Союзу європейських гастроентерологів (United European Gastroenterology, UEG) – спільноти, що об’єднує понад 30 тис. фахівців у сфері гастроентерології, зустрічав гостей теплом та динамічним рухом. Зелений – колір життя, відновлення й постійного руху вперед – став ідеальним фоном для девізу #weareUEG, який лунатиме ще довго після завершення конференції. Понад 12 тис. делегатів зі 115 країн світу, сотні лекцій, десятки симпозіумів, тисячі ідей і відкриттів – усе це створило особливу атмосферу піднесення, в якій Берлін перетворився не просто на місце зустрічі, а на простір наукового натхнення.
Рекомендації щодо пацієнт-орієнтованого використання ведолізумабу в лікуванні хвороби Крона
Огляд

9 листопада, 2025

Хвороба Крона (ХК) характеризується рецидивувально-ремітуючим або хронічно прогресуючим запаленням, яке може уражати весь шлунково-кишковий тракт, проте найчастіше уражає термінальний відділ клубової кишки та проксимальний відділ ободової кишки [1]. ХК може супроводжуватися незворотними структурними змінами, включаючи фіброз та утворення виразок, що призводить до стриктур, абсцесів, фістул, які уражають усю товщу стінки кишки та прилеглі структури [1, 2]. Причини виникнення ХК різноманітні та численні, значну роль мають генетичні чинники, стан мікробіоти та імунної системи кишечнику, а також зовнішні фактори, зокрема куріння й дієта [1, 3].
Симптоматична терапія при хронічних коронарних синдромах: фокус на рекомендації Європейського товариства кардіологів
Огляд

9 листопада, 2025

Як відомо, стенокардія належить до одного з найчастіших клінічних проявів хронічних коронарних синдромів (ХКС). Основними цілями лікування ХКС є полегшення симптомів, покращення якості життя та запобігання несприятливим серцево-судинним подіям. Отже, покращується як безпосереднє самопочуття пацієнта, так і його довгостроковий серцево-судинний прогноз. Що стосується смертності, інфаркту міокарда (ІМ) та інших серйозних несприятливих серцево-судинних подій, декілька досліджень і метааналізів [1, 2] однозначно показали, що в пацієнтів зі стабільною стенокардією немає переваги інтервенційної терапії порівняно з медикаментозним лікуванням [3]. Крім того, лікар має брати до уваги, що коронарографія проводиться лише в тому випадку, коли пацієнт підтвердив згоду на інвазивне втручання при виявленні показань до нього за результатами дослідження. Саме тому сьогодні пацієнтам зі стабільною нетяжкою стенокардією рекомендується розпочинати обстеження з неінвазивних діагностичних методів. Після підтвердження діагнозу призначається медикаментозна терапія, а якщо стенокардія зберігається, то лікар має розглянути можливість інвазивного лікування [3].
Альфа-ліпоєва кислота при діабетичній периферичній нейропатії: 70 років досвіду
Огляд

9 листопада, 2025

Альфа-ліпоєва кислота (АЛК, тіоктова кислота) є ендогенною сполукою, що синтезується в мітохондріях і бере участь у метаболічних процесах, зокрема як кофактор ферментних комплексів циклу Кребса. Унікальні плейотропні властивості АЛК, як-от універсальна антиоксидантна активність, здатність хелатувати метали та відновлювати інші антиоксиданти, пояснюють багаторічний науковий інтерес до її терапевтичного потенціалу. Пошук у базі даних PubMed за відповідними ключовими словами (1950-1990 рр.) дав близько 1000 публікацій, натомість за останні 35 років – майже 6500, з них понад 700 – оглядові. Така кількість даних свідчить про надзвичайну увагу до АЛК як об’єкта фармакологічних досліджень і клінічного застосування.