Эндокринология · Дайджест
Выяснен механизм ингибирования печеночного глюконеогенеза метформином.
Неадекватное повышение печеночного глюконеогенеза играет значительную роль в развитии гипергликемии у пациентов с сахарным диабетом (СД)2 типа. Известно, что метформин снижает уровень глюкозы крови путем ингибирования глюконеогенеза, но механизм этого его действия до сегодня не был полностью описан. В недавнем времени были идентифицированы протеины SIRT1 и GCN5, которые являются регуляторными факторами экспрессии генов глюконеогенеза.
Они оказывают воздействие на белок CREB (cyclic АMP response element-binding protein) – один из наиболее хорошо изученных и важных транскрипционных факторов – путем ингибирования белка TORC2 (trаnsducer of regulаted CREB аctivity 2), являющегося регулятором активности CREB. Кроме того, SIRT1 и GCN5 способны снижать уровень коактиватора PPАR (peroxisome proliferаtor-аctivаted receptor) – транскрипционных факторов из семейства ядерных гормональных рецепторов, управляющих активностью многих генов и являющихся центральными регуляторами липидного и углеводного обмена.
Изменения их активности вследствие естественного полиморфизма и внешних факторов, в частности уровня потребления жиров, имеют прямое отношение к развитию ожирения, СД и сердечно-сосудистых заболеваний.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Проблема когнітивних розладів є однією з найважливіших у сучасній клінічній медицині. Це зумовлено не тільки збільшенням частки людей старшого віку серед населення, а й посиленням ролі стресу та інших патогенетичних чинників. У березні відбувся семінар «Академія сімейного лікаря. Біль в грудній клітині. Алгоритм дій сімейного лікаря та перенаправлення до профільного спеціаліста», у якому прийняли участь провідні вітчизняні науковці і фахівці різних галузей. У рамках заходу професор кафедри військової терапії Української військово-медичної академії Міністерства оборони України, кандидат медичних наук Мар’яна Миколаївна Селюк представила доповідь «Війна та когнітивні порушення. Причина чи наслідок? Як вирішити проблему?». Подаємо огляд цієї доповіді у форматі «запитання – відповідь»....
Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) є найпоширенішим онкогематологічним захворюванням у дітей і складає значну частку серед лейкемій у дорослих. Незважаючи на значні успіхи в лікуванні ГЛЛ у дітей, де рівень виліковності сягає 90%, результати терапії у дорослих залишаються незадовільними. У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2023 року» (15-16 грудня 2023 року) проведено секцію, присвячену ГЛЛ....
Відтворення майбутнього здорової нації – один з найважливіших сенсів існування теперішнього покоління. День боротьби з ожирінням нагадує нам про поширеність цього проблемного явища і важливість попередження його наслідків. Ожиріння може мати вплив на різні аспекти здоров'я, включаючи репродуктивне....
Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...