На прийомі у юриста

27.03.2015

Яка тривалість щорічної відпустки та робочого тижня медичних реєстраторів?
Л.П. Журавська, м. Київ 

Щорічна відпустка медичним реєстраторам надається тривалістю 24 календарних дні (ст. 6 Закону України «Про відпустки»).
Посада медичного реєстратора не передбачена розділом XVII «Охорона здоров’я та соціальна допомога» Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих умовах (природних географічних, геологічних, підвищеного ризику для здоров’я), що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. 
№ 1290 (додаток 2 у редакції постанови КМУ від 13 травня 2003 р. № 679).
Згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 78 «Охорона здоров’я») посада медичного реєстратора належить до технічних службовців.
Отже, зазначені працівники права на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці не мають. 
До 1 вересня 2005 р. медичні реєстратори були прирівняні до середнього медичного персоналу лише за умовами оплати праці.
Згідно з пунктом 1.1 наказу Міністерства охорони здоров’я України від 25.05.2006 р. № 319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я» тривалість робочого тижня медичних реєстраторів становить 38,5 години на тиждень. 

З 2000 р., отримавши ступінь кандидата медичних наук із терапії, обіймаю посаду завідувача терапевтичного відділення, до цього 14 років працювала терапевтом. Чи маю я право на пенсію наукового працівника?
Н.М. Чернікова, м. Луганськ

Згідно зі статтею 22-1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» до наукових працівників належать особи, які мають науковий ступінь і працюють за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь.
До стажу наукової роботи зараховується час роботи осіб, які мають науковий ступінь, за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, із дня зайняття посади за цією спеціальністю.
Пенсія науковому працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: жінкам – за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі наукової роботи – не менше 15 років. 
Отже, при настанні пенсійного віку ви маєте право на оформлення пенсії наукового працівника.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

25.01.2021 Пульмонологія та оториноларингологія XI Міжнародний медичний форум «Інновації в медицині – ​здоров’я нації»

Традиційно, плідно та продуктивно – ​під таким неофіційним гаслом проходив 16-18 вересня 2020 року в Києві ХІ Міжнародний медичний форум «Інновації в медицині – ​здоров’я нації» (далі – ​Форум). Уперше в Україні в умовах карантину Групі компаній LMT вдалося провести виставковий захід одночасно offline та online, залучивши до участі загалом понад 12 тис спеціалістів. Організаторами на території виставкового центру АККО Інтернешнл були створені всі необхідні умови для безпечної комунікації учасників, відвідувачів та гостей Форуму. Обов’язкове перебування в масці, проходження температурного скринінгу та застосування дезінфекторів для рук не завадили знайомствам, спілкуванню та підтриманню ділових зв’язків. ...

25.01.2021 Алергія та імунологія Інфекційні захворювання Пульмонологія та оториноларингологія Чи погіршує COVID-19 перебіг спадкового ангіоневротичного набряку?

Коронавірусна хвороба 2019 (COVID‑19) за короткий час розвинулася в пандемію, поширившися по всьому світу. Збудник COVID‑19 – ​SARS-Cov‑2 (коронавірус 2) спричинює тяжкий гострий респіраторний синдром (ГРС). Вірус потрапляє в клітину-господаря за допомогою ангіотензин-перетворювального ферменту‑2 (ACE2, АПФ2). Цей фермент бере участь у метаболізмі брадикініну (БК), що призводить до його виснаження. У результаті накопичується des-Arg (9) -БК (він грає роль агоніста рецепторів БК B2) і, можливо, сам БК. Обидва ці пептиди, зв’язуючися з рецепторами БК, ведуть до вазодилатації, пошкодження легень і запалення. Перевантажена контактна система активації і надлишковий синтез БК є ключовими механізмами запуску патогенезу спадкового ангіоневротичного набряку (САН). ...

25.01.2021 Інфекційні захворювання Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Огляд ефективності триметоприму / сульфаметоксазолу

...

25.01.2021 Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Кишенькове керівництво Глобальної стратегії діагностики, лікування та профілактики ХОЗЛ

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) нині є четвертою провідною причиною смерті у світі [1], проте, за прогнозами, до 2020 р. воно посяде третє місце. У 2012 р. від ХОЗЛ померло понад 3 млн людей, що становить 6% усіх смертей у світі. ХОЗЛ є значною проблемою для охорони здоров’я, однак ця хвороба піддається лікуванню та профілактиці. ХОЗЛ є основною причиною хронічної захворюваності та смертності в усьому світі; багато людей хворіють роками і передчасно помирають через ХОЗЛ або його ускладнення. Тягар, зумовлений ХОЗЛ, за прогнозами, впродовж наступних десятиліть збільшуватиметься внаслідок тривалого впливу факторів ризику розвитку ХОЗЛ і старіння населення [2]. ...