Національний науковий центр – нова віха у вітчизняній кардіології

27.03.2015

Указом Президента України від 17 травня 2006 р. Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України за загальнодержавне значення наукових здобутків надано статус Національного наукового центру. Оголошення наказу було приурочене до Міжнародного кардіологічного форуму «Кардіологія вчора, сьогодні, завтра» та святкування 70-річчя інституту і 130-річчя з дня народження його засновника – Миколи Дмитровича Стражеска. Отже, відтепер Інститут кардіології має назву: Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска».

Зауважимо, що це перший НДІ в країні, якому надано статус Національного. Така висока шана та довіра з боку держави абсолютно заслужені. Адже Інститут кардіології, знаний не лише в Україні, але й далеко за її межами, вже багато років виконує роль «мозкового центру»: координує наукову роботу, впроваджує інноваційні обладнання й методики, практичні проекти та програми загальнодержавного значення. Ще за життя М.Д. Стражеска інститут став клініко-терапевтичною школою, яка визначала основні напрями розвитку наукової медичної думки в Україні, а сьогодні – це один з провідних наукових центрів країни. 
Колектив інституту вже не перший рік працює над вивченням патогенетичних механізмів розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС), ролі запалення в дестабілізації ІХС, артеріальної гіпертензії (АГ) та інших актуальних захворювань серцево-судинної системи, реалізацією принципово важливих для здоров’я нації підходів. Зокрема, саме тут уперше в Україні розроблено етапну реабілітацію хворих із гострими порушеннями мозкового кровообігу, що значно прискорило активізацію хворих після перенесеного інфаркту міокарда, зменшило строки непрацездатності та інвалідизацію. За розробку та впровадження цих методів етапного лікування співробітників інституту (Н.А. Гватуа, М.К. Фуркало, І.К. Следзевську) було нагороджено Державною премією України. 
Звичайно ж, найголовніше для інституту і кожного його співробітника – хвора людина, тому будь-яка наукова-методична чи організаційна робота насамперед спрямована на практичні результати. Сюди приїжджають хворі з усіх куточків країни; щороку в стаціонарі лікується близько 8 тис. чоловік, понад 40 тис. хворих отримують кваліфіковане обстеження та консультації у поліклініці. Медична допомога в цих стінах – дійсно європейського рівня, про що свідчать і показники госпітальної летальності від інфаркту міокарда, які є найнижчими в країні й відповідають аналогічним показникам кращих клінік світу. 
Останнім часом в інституті успішно працюють над проблемами ендоваскулярної та коронарної хірургії, тромболізису, обґрунтовано розвиток реперфузійних центрів для пацієнтів із гострим інфарктом міокарда. Нещодавно тут створено відділення рентген-ендоваскулярної хірургії (інвазивної кардіології), впроваджені та активно вивчаються нові методи діагностики та лікування: магнітокардіографія, спіральна комп’ютерна томографія, коронароангіографія, сучасні ультразвукові цифрові методики, Холтерівські ЕКГ-моніторні системи, телемедицина. На базі інституту функціонують Український організаційно-методичний кардіологічний центр та Український ревматологічний центр.
Інститут багато уваги приділяє не лише новим технологіям та сучасному обладнанню, але й медикаментозним методам лікування, їх вдосконаленню, а найголовніше – контролю належного використання якісних ліків, ефективність та безпечність яких відповідають вимогам доказової медицини. Окрім того, що інститут постійно бере участь у міжнародних багатоцентрових дослідженнях, на базі цього закладу організовано відділ фармакологічного нагляду Державного фармакологічного центру МОЗ України, діяльність якого спрямована на створення і розвиток в Україні системи державного контролю за ефективністю та безпечністю фармакологічних засобів як на етапі реєстрації, так і в умовах широкого медичного застосування. Працюють також Центр побічної дії лікарських засобів Державного фармакологічного центру МОЗ України, Центр біоеквівалентності лікарських засобів, Референтна лабораторія АМН України.
Інститут надзвичайно плідно співпрацює із лікарями в регіонах, всіляко сприяючи підвищенню їх обізнаності щодо сучасних методів діагностики 
й лікування, рівня їх знань та кваліфікації. У цій діяльності провідне місце належить методичним рекомендаціям, що надають лікарю уявлення про найраціональніші алгоритми тактики ведення хворих. Так, нещодавно співробітники інституту вперше в Україні розробили методичні рекомендації стосовно інвазивних втручань: ургентної коронарографії, внутрішньокоронарного тромболізису, первинної балонної ангіопластики, ургентного коронарного стентування у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда. Тут розробляються стандарти діагностики та лікування серцево-судинних захворювань, діагностичні критерії імунологічних та імунопатологічних синдромів, що супроводжують перебіг коронарогенних та некоронарогенних захворювань, а також видаються численні монографії, навчальні посібники, підручники, періодичні наукові видання (з 1994 р. – «Український кардіологічний журнал», а з 2000 р. – «Український ревматологічний журнал»), які вже отримали високу оцінку науковців і практичних лікарів. Інститут є клінічною базою кафедри кардіології та функціональної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. Щороку в ньому підвищують кваліфікацію лікарі, інтерни, викладачі вищих медичних закладів із різних областей України, чудових фахівців готують клінічна ординатура, аспірантура та докторантура. 
Окремо слід згадати про беззаперечне лідерство інституту в запровадженні та виконанні різноманітних національних програм, спрямованих на покращання стану здоров’я населення нашої країни. Він щороку проводить порівняльний науково-практичний аналіз стану здоров’я населення і якості роботи кардіологічної служби, на його базі відбуваються наради головних обласних спеціалістів (кардіологів, ревматологів, терапевтів), проводяться і спеціальні наради з кардіохірургами. Оскільки співробітники інституту чи не найкраще поінформовані про стан здоров’я українців та якість надання медичної допомоги по всій країні, їм і належить запроваджувати найбільш серйозні зміни, що потребують великої обізнаності, кваліфікованості, а найголовніше – відповідальності перед своїм народом. 
Саме тому сьогодні інститут є одним із закладів, відповідальних за виконання в Україні програми ВООЗ із профілактики основних неінфекційних захворювань. Крім того, тут було розроблено і розпочато Програму профілактики артеріальної гіпертензії, яка триває й досі, оскільки розрахована до 2010 р. За плідну участь у розробці та впровадженні цієї програми співробітники інституту (В.М. Коваленко, 
Є.П. Свищенко, Ю.М. Сіренко, І.П. Смирнова) у 2003 р. були нагороджені Державною премією України в галузі науки і техніки. На сьогодні вже є попередні результати програми (щодо поширеності АГ та стану її лікування), які виявилися надзвичайно корисними для коректної оцінки ситуації та подальшої тактики. На думку спеціалістів, через 10-12 років цілеспрямованої роботи в Україні можна досягти зниження смертності від мозкових інсультів на 20-30%, а від ІХС – на 10%. Вже сьогодні співробітники інституту активно працюють над новою програмою попередження серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань в Україні, проект якої було представлено на Міжнародному кардіологічному форумі «Кардіологія вчора, сьогодні, завтра».
«Медична газета «Здоров’я України», яка докладає чимало зусиль для об’єктивного та цікавого висвітлення найбільш значущих досягнень вітчизняної медицини, у кожному номері публікує авторські статті та огляди конференцій за участю таких співробітників інституту, як професори В.М. Коваленко, Л.Г. Воронков, М.І. Лутай, О.М. Пархоменко, І.П. Смирнова, 
Ю.М. Сіренко, О.І. Мітченко, Є.П. Свищенко, 
В.О. Шумаков, О.С. Сичов, І.К. Следзевська, О.П. Вікторов, М.К. Фуркало та багато інших. Лекції, статті, доповіді цих знаних науковців і клініцистів допомагають практичним лікарям оволодівати тонкощами фаху, дізнаватися про останні тенденції у світовій кардіології та отримувати реальні можливості впровадження найпрогресивніших напрямів і методик у нашій країні. Ці вчені гідно представляють Україну на міжнародних кардіологічних форумах, плідно співпрацюють із європейськими, американськими кардіологічними товариствами та асоціаціями.
Отже, від щирого серця привітаємо всіх співробітників інституту із черговим визнанням їхніх здобутків та самовідданої праці, побажаємо цьому закладу продовжувати плідну роботу і в новому статусі – Національного наукового центру – та досягти найкращих результатів.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

12.08.2020 Неврологія Місце В-вітамінних комплексів у лікуванні больового синдрому

Больовий синдром – ​одна з найвагоміших проблем, з якими щодня стикаються неврологи, терапевти, ревматологи, нейрохірурги та рефлексотерапевти. Біль поширений при широкому спектрі захворювань, як-от периферичні невропатії, дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта тощо, призводить до суттєвого зниження якості життя й функціональної активності пацієнтів. ...

12.08.2020 Неврологія Абузусний головний біль: диференційна діагностика й тактика лікування

У межах циклу неврологічних онлайн-конференцій «Школа диференційної діагностики та лікування в неврології» у квітні 2020 р. було розглянуто тему «Больові синдроми в неврології»....

12.08.2020 Неврологія Хвороба Паркінсона та поведінкові розлади при деменції

Наприкінці листопада 2019 р. у Києві відбувся грандіозний II Регіональний конгрес «Controversies in neurology» («Дебати в неврології»), акредитований Європейською радою з акредитації безперервної медичної освіти (EACCME). Представляємо до вашої уваги огляд виступів, що лунали на цьому форумі. Доповіді відображають сучасні погляди на контраверсійні питання сфери екстрапірамідних проявів та деменції у світі....

11.08.2020 Урологія та андрологія Фітотерапія хронічного рецидивуючого бактеріального циститу в жінок репродуктивного та менопаузального віку

Як відомо, запалення сечового міхура зустрічається переважно в жінок. Протягом життя від 20 до 25% жінок страждають на гострий цистит, у 30% із них протягом року відбувається рецидив захворювання, а в 10% випадків спостерігається хронічна рецидивуюча форма. Цистит найчастіше розвивається в жінок активного репродуктивного віку, а також у менопаузальному періоді. До 60% візитів до уролога пов’язані з гострим або рецидивуючим циститом [10, 14]....