Якими є конкретні завдання щодо розвитку фармацевтичного сектора системи охорони здоров’я?

27.03.2015

25 листопада в Національній медичній академії (м. Харків) відбулася розширена нарада МОЗ України щодо перспектив розвитку фармацевтичної галузі, яка пройшла під проводом міністра охорони здоров’я Юрія Володимировича Поляченка. На нараді представники фармвиробництва, науки, аптечної мережі та інших структур намагалися, обстоюючи свої інтереси, вирішити питання галузі. Відбулась жвава дискусія, в ході якої за основу була прийнята Дорожня карта розвитку фармацевтичного сектора України, метою якої є поліпшення здоров’я населення шляхом забезпечення його ефективними, безпечними та якісними лікарськими засобами. 

У своїй передмові міністр охорони здоров’я України Юрій Володимирович Поляченко наголосив на тому, що нарада є ще одним важливим кроком у напрямку вдосконалення роботи галузі на шляху покращання здоров’я нації, зокрема підвищення ефективності роботи фармринку. За 3 тижні до цієї наради відбулася спільна колегія комітету Верховної Ради, виробників, дистрибуторів та фармасоціацій щодо можливості створення нових підходів з покращання ситуації на фармринку. Цим заходом, зазначив міністр, Україна виходить на нову концепцію, що включає сучасні підходи в напрямку оптимізації роботи фармацевтичної галузі.
Під час наради міністр поставив нові завдання і накреслив шляхи їх реалізації, які були підтримані учасниками дискусії. Як зазначив Юрій Поляченко, основними завданнями МОЗ є забезпечення доступу населення до ефективних, безпечних і якісних лікарських засобів і раціональне використання ліків. Виконання цих завдань є цілком реальним. Зупиняючись на питанні ціноутворення, міністр наголосив на тому, що якісні ліки не обов’язково повинні бути дорогими, змінити ставлення до цього питання можливо шляхом оптимізації схем використання державних коштів, що може суттєво здешевити оптові закупівлі. Зробити це пропонується шляхом закупівель ліків у «лікарняних упаковках» та у формі «ін балк». Крім цього, існує ще один шлях зменшення вартості державних закупівель – завдяки введенню державного замовлення на ліки для виконання національних програм. Обговорюючи цю позицію з представниками Асоціації фармвиробників, МОЗ отримало чітку відповідь: українські виробники, маючи конкретне замовлення, підуть на зниження цін, будуть визначені обсяги і терміни фінансування.
Таким чином, ураховуючи всі необхідні складові цього процесу (створення Національного переліку, про який йдеться вже декілька років, і внесення змін до нормативних актів), є можливість у короткостроковій перспективі заощадити кошти бюджету на закупівлю ліків і гарантувати вітчизняним виробникам державне замовлення.
Як зауважив Юрій Поляченко, регулювання державних закупівель – це лише частина завдання МОЗ щодо вирішення питання здешевлення лікарських засобів. Сьогодні всіх, і на цьому неодноразово наголошував Президент, цікавить питання можливості зменшення вартості ліків безпосередньо в аптеках. Для того щоб розв’язати цю проблему, доцільно створити мережу «соціальних аптек» та ввести систему компенсації за придбані ліки для найбільш незахищених верств населення. Зупиняючись на питанні якості ліків, міністр наголосив, що проблема підвищення якості і доступності фармацевтичної продукції є нагальною і постійно актуальною. Вже сьогодні можна говорити про найближчі перспективи запровадження виробничих стандартів якості, що відповідають міжнародним нормам, і безпосереднього контролю якості ліків, які ввозяться і реалізуються в Україні.
Інше гостре питання – проведення процедури державної реєстрації з усіма похідними, які з цього випливають: міжнародні норми реєстрації, лабораторії біоеквівалентності і біодоступності. Все це можливо зробити у найкоротший термін. 

Що стосується раціонального використання ліків, то основними в цьому мають бути, звичайно, стандарти. Міністр звернувся з проханням до аудиторії: «Досить говорити про стандарти. Давайте або зробимо їх – і будемо рухатися далі, або розпишемося у тому, що ми нездатні зробити те, за чим уже давно живуть не тільки європейські, а й багато країн так званого третього світу. Завдання конкретне – до середини наступного року стандарти мають бути запроваджені, і вже в період формування бюджету 2007 року ми зможемо говорити і про раціональне використання коштів, і про їх економію. І ще одне: взаємодія з громадськими організаціями. Наголошую на необхідності широкого залучення громадських, фахових організацій до атестаційних процесів з тим, щоб у подальшому передати їм усі повноваження щодо атестацій». 

Далі у своєму виступі міністр зупинився на середньострокових і довгострокових заходах, кінцевою метою яких є прийняття закону про обов’язкове медичне страхування.
Продовжив нараду заступник міністра Валентин Федорович Снісар. У своїй доповіді він висвітлив першочергову роль, яку відіграють державні службовці в забезпеченні ефективної роботи галузі охорони здоров’я, – з практичного виконання завдань і функцій держави в напрямку надання можливості всьому населенню доступу до безпечних та ефективних лікарських засобів. Для поліпшення забезпечення населення лікарськими засобами ще у 2003 році була розроблена відповідна програма, термін дії якої обмежується 2004-2010 роками. Згідно з цією програмою МОЗ постійно проводить роботу щодо вирішення всіх проблемних питань. Зокрема, відносно доступності для населення лікарських засобів можна з упевненістю сказати, що дефіциту лікарських засобів наші громадяни вже не відчувають. Населення має можливість придбати ліки, які потрібні для лікування будь-якого захворювання.
Залишається актуальним питання економічної доступності лікарських засобів. Зважаючи на те що ліки є соціально значущим товаром, коливання цін може призвести до значних негативних наслідків. З метою своєчасного виявлення та недопущення необґрунтованого підвищення цін на ліки МОЗ протягом останніх років здійснює моніторинг цін за декількома напрямами. В першу чергу, дослідження коливання цін проводиться шляхом аналізу прайс-листів українських виробників фармацевтичної продукції. Також відбувається моніторинг цін на лікарські засоби за визначеним асортиментом з урахуванням дозування лікарської форми. Аналізуючи ознаки підвищення цін на ліки протягом 2003-2005 років, були виявлені причини цього процесу, спільні для всіх підприємств галузі. Зокрема, були визначені загальноекономічні чинники зростання цін на ліки – інфляція, зростання індексу споживчих цін і цін на енергоносії, які призвели до збільшення вартості сировини та допоміжних матеріалів, підвищення заробітної плати. Другою рушійною силою процесу підвищення цін на фармацевтичну продукцію стали технологічні причини – впровадження нових технологій, стандартів виробництва GMP, підвищення складності технології виробництва, яка потребує значних витрат на підготовку та обслуговування виробничого процесу.
Крім цього, не слід недооцінювати деякі особливості вітчизняного фармацевтичного ринку, зокрема штучне обмеження підзаконними актами доступу на вітчизняний ринок імпортної продукції, що призводить до підвищення цін при проведенні державної закупівлі.
Якщо загальноекономічні причини значною мірою залежать від кон’юнктури світових ринків, а технологічні – від податкової та митної політики держави, то особливості вітчизняного фармацевтичного ринку зумовлені неефективністю регуляторної політики.
На сьогодні проблемою є те, що держава, здійснюючи комплексні заходи щодо забезпечення права громадян на отримання безпечних і ефективних лікарських засобів, надаючи гарантії для соціально незахищених верств населення, не контролює цінову ситуацію у сегменті основних життєво необхідних лікарських засобів. Унаслідок цього неефективно витрачаються бюджетні кошти на їх закупівлю, що призводить до невиконання зобов’язань держави перед своїми громадянами.
Наприкінці наради була проведена прес-конференція, на якій Юрій Поляченко акцентував увагу присутніх у першу чергу на тому, що нарада, яка щойно відбулася, спрямована на визначення нової політики щодо покращання роботи фармацевтичної галузі шляхом вирішення всіх проблемних питань, які на сьогодні існують. Першочерговим завданням МОЗ є забезпечення доступними, безпечними та якісними ліками населення України. Здійснення цієї мети можливе, зокрема, шляхом створення «соціальних аптек», удосконалення системи державних замовлень, упровадження нових підходів у дозвільній системі охорони здоров’я, яку на сьогодні є можливість переглянути в напрямку її спрощення. Треба розробити чотирирівневий стандарт якості ліків – від найпростіших, найбільш розповсюджених лікарських засобів, виробництво яких не потребує дотримання світових стандартів, до ліків четвертого покоління, при випуску яких необхідно дотримуватися стандартів GMP. Ми не повинні робити хибний крок і вводити світові стандарти на виробництво ліків повсякденного вжитку, це необхідно зробити обов’язковим тільки на окремі категорії лікарських засобів.
Щодо здешевлення фармацевтичної продукції, то Юрій Володимирович зауважив, що за рахунок державного замовлення можливо швидко знизити вартість ліків. Зокрема, розглядається питання щодо закупівлі ліків за рахунок бюджетів національних програм на рівні виробників. МОЗ вважає, що прямі контракти з виробниками дадуть змогу здешевити ліки на 10-15%. Завершуючи прес-конференцію, міністр наголосив на тому, що представлена Дорожня карта розвитку фармацевтичного сектора України, яка створювалася для вирішення всіх проблемних питань галузі, має буде доопрацьована з урахуванням усіх зауважень представників фармсектора, які пролунали під час полеміки. Тільки за умов співпраці можливе прийняття правильних рішень.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

18.09.2020 Пульмонологія та оториноларингологія Терапевтична тактика при проникаючих пораненнях ока в дітей в умовах COVID‑19

11-12 червня в онлайн-форматі відбулася VIII Науково-практична конференція дитячих офтальмологів та оптометристів України з промовистою назвою «Своє дитинство треба бачити», присвячена таким офтальмологічним розладам у педіатрії, як вроджена патологія органа зору, ретинопатія недоношених дітей, аномалії рефракції, окорухові порушення в дітей раннього віку, запальні захворювання очей, хвороба сухого ока, травми очей тощо....

18.09.2020 Терапія та сімейна медицина Хвороба сухого ока: за матеріалами віртуального конгресу WOC 2020

26-29 червня відбувся Всесвітній офтальмологічний конгрес (WOC), який цього року через пандемію коронавіруcної хвороби (COVID-19) був віртуальним. Велика кількість постерних презентацій, відеодоповідей і онлайн-симпозіумів була присвячена хворобі сухого ока (ХСО) – «захворюванню ХХІ сторіччя»....

18.09.2020 Терапія та сімейна медицина Цитидин‑5’-дифосфохолін (цитиколін): докази нейропротекторної ролі при глаукомі

Глаукома – це гетерогенна прогресивно-дегенеративна група захворювань із розвитком оптичних нейропатій із загальними характеристиками, котрі включають втрату гангліонарних клітин сітківки (ГКС) і розвиток типових дефектів поля зору, що можуть прогресувати до сліпоти [1, 2]....

18.09.2020 Терапія та сімейна медицина Циклоспорин А в лікуванні хвороби сухого ока: варто чи ні?

Хвороба сухого ока (ХСО) на перший погляд здається несерйозною проблемою, котру легко вирішити. Дійсно, життю пацієнта ця патологія не загрожує, а для її лікування запропоновано численні препарати штучної сльози. Та, на жаль, усе не так просто. ХСО може суттєво погіршувати якість життя людини, а штучні замінники сльози допомагають не завжди. У разі прогресування ХСО з розвитком тяжкого кератиту, коли сльозозамінники не мають належного ефекту, доцільним є призначення імуномодулюючої терапії, а саме топічного 0,1% циклоспорину А (ЦсА). У дослідженні, проведеному лабораторією Santen у Великій Британії, Німеччині, Франції, Італії, Іспанії та північних країнах, оцінено поширеність тяжких форм кератиту шляхом опитування 577 офтальмологів. ...