Нові кроки на шляху розв’язання проблеми ВІЛ/СНІДу в Україні З нагоди Дня боротьби зі СНІДом

27.03.2015

У світі за 20 років від СНІДу померло понад 20 млн. осіб, при цьому понад 40 млн. инфіковані ВІЛ, з них 2,5 млн. – діти до 15 років. В Україні відзначається поширення епідемії ВІЛ: щороку реєструється понад 12 тис. нових випадків ВІЛ-інфекції, постійно збільшується кількість ВІЛ-інфікованих вагітних жінок, що призводить до значного зростання відсотка новонароджених з високим ризиком інфікування ВІЛ від власної матері. За період з 1987 по 2005 роки в нашій країні було зареєстровано понад 10 529 дітей, які мали статус ВІЛ-інфікованих, 98% з них народжені ВІЛ-позитивними матерями, 406 захворіли на СНІД, а 179 дітей померли від СНІДу.

У всьому світі перше грудня – День боротьби зі СНІДом. З цієї нагоди міністр охорони здоров’я України Юрій Володимирович Поляченко відвідав Міське спеціалізоване соціальне формування «Громадський центр соціальних послуг дітям, молоді, сім’ям, яких торкнулася проблема ВІЛ/СНІД». 
Міністр провів бесіду із ВІЛ-інфікованими матерями, які разом зі своїми дітьми регулярно відвідують Центр. Метою бесіди було визначення найбільш болючих проблем, з якими стикається ВІЛ-інфікована людина. Після бесіди з постійними відвідувачами Центру Юрій Поляченко також поспілкувався з журналістами. 
Міністр відзначив, що СНІД в Україні є важливою міжінтегральною і соціальною проблемою. Президент України, парламент та уряд країни визначили боротьбу з цією хворобою як один із найважливіших пріоритетів державної політики. Нещодавно Віктор Ющенко зустрічався з фахівцями з проблем СНІДу, представниками громадських та ВІЛ-сервісних організацій. 
За результатами зустрічі Президент оголосив, що бере питання ВІЛ/СНІДу під особистий контроль, та вказав на необхідність створення окремої структури – спеціального комітету боротьби із соціально небезпечними хворобами, а саме ВІЛ/СНІДом, туберкульозом, наркоманією.
Звітуючи перед представниками преси, присутніми на зустрічі соціальними працівниками та ВІЛ-інфікованими, які є постійними відвідувачами Центру, міністр зазначив, що 30 листопада Президент підписав наказ, згідно з яким буде розроблена нова філософія політики держави стосовно формування комплексної взаємодії усіх відомств і організацій країни для розв’язання найважливіших проблем, необхідних для успішної боротьби зі СНІДом. Буде створена єдина вертикаль заходів, що допомагатимуть долати проблеми як кожної ВІЛ-інфікованої людини незалежно від місця її проживання, так і взагалі всієї галузі охорони здоров’я на шляху до знищення епідемії СНІДу на рівні держави.

Ю.В. ПоляченкоМіністр відзначив, що люди, які відвідують ВІЛ-сервісні організації, не мають жодних проблем щодо забезпечення їх ліками. Крім того, в таких установах ВІЛ-інфіковані отримують всебічну соціальну і психологічну підтримку. Побажання, які були почуті сьогодні від відвідувачів Центру, стосувалися питань збільшення кількості філій таких центрів у регіонах, де досі люди іноді не мають змоги навіть отримати консультацію з приводу ВІЛ-інфекції, а також створення широкої мережі клінік для дітей, хворих на ВІЛ/СНІД. Юрій Поляченко відзначив, що у нещодавно підписаному наказі Президента є окремий пункт, у якому розглядається це питання. Уже в 2006 році буде побудована перша клініка для дітей, які живуть з ВІЛ/СНІДом в Україні.
СНІД – це важка хвороба, яка потребує тривалого лікування, тому забезпечення хворих необхідними ліками – одне з основних завдань уряду. Важливим досягненням у боротьбі зі СНІДом, що засвідчують і міжнародні експерти, є забезпечення в Україні доступу до антиретровірусної терапії. 
Проблема ВІЛ/СНІДу має і економічний аспект. Більшість ВІЛ-інфікованих – люди працездатного віку, тому важливою є профілактика ВІЛ/СНІДу на робочих місцях. Відмова ВІЛ-інфікованим у прийомі на роботу є економічно невиправданою та неправомірною. Гуманне ставлення до таких людей – перевірка рівня громадської свідомості.

Користуючись нагодою, наш журналіст поспілкувався з однією з ВІЛ-інфікованих жінок, яка разом із дитиною регулярно відвідує Центр, де отримує всебічну підтримку. 
Жінка назвалася Людмилою та розповіла, що приїхала з Кіровоградської області через значне погіршення здоров’я дівчинки, яка ВІЛ-інфікована з народження. У лікувальних закладах за місцем проживання дитині не змогли надати усієї необхідної допомоги, і тільки звернувшись до київських спеціалістів, вона одержала медичну і соціальну підтримку. Вже більше двох років сім’я відвідує Центр, де отримує допомогу. Під час інтерв’ю Людмила поскаржилася, що лікарі в її регіоні подекуди не можуть надати ВІЛ-інфікованій людині найнеобхіднішої інформації, іноді виглядають безпорадними в питаннях медико-соціальної допомоги людям, які живуть з ВІЛ/СНІДом.
 

Наш журналіст попросив відповісти на декілька запитань заступника директора Ладу Валентинівну Булах «Громадського центру соціальних послуг дітям, молоді, сім’ям, яких торкнулася проблема ВІЛ/СНІД».

– Ладо Валентинівно, які програми покладено в основу діяльності Центру?
– Ми реалізуємо різноманітні соціальні програми, спрямовані на всі верстви населення з різним статусом. У нашому Центрі з 2003 року діє програма денного перебування дітей з ВІЛ-інфекцією, оскільки у звичайних дитячих садках такі діти не отримують належного нагляду. В рамках програми, що фінансується Глобальним фондом боротьби зі СНІДом, усі діти, які знаходяться на нашому обліку, отримують антиретровірусну терапію, завдяки якій вони можуть жити повноцінним життям і не хворіти. На жаль, окрім СНІД-центрів, такі діти не отримують належного розуміння та відношення до них в інших медичних та навчальних установах. 

Лада Булах також відзначила, що завдяки організації «Лікарі світу» нещодавно створена програма «Мама плюс», спрямована на надання допомоги жінкам, які дізналися про свій статус ВІЛ-інфікованої вже в період вагітності після проведення обов’язкового аналізу крові на ВІЛ-інфекцію. Дізнаючись про свій діагноз, вагітна здебільшого не уявляє, що їй потрібно робити в цій ситуації, не знає, що з профілактичною метою необхідно приймати антиретровірусні препарати, щоб її майбутня дитина була захищена від інфікування ВІЛ. За умови адекватного і своєчасного профілактичного лікування ймовірність народження ВІЛ-позитивної дитини від інфікованої матері дорівнює приблизно 4%. У рамках програми надається активна соціальна підтримка вагітним і матерям з дітьми до 6 місяців. Такі діти забезпечуються всім необхідним – засобами гігієни, ліжками, дитячим харчуванням. Основна мета програми – профілактика раннього сирітства, збереження сім’ї. 
Працівники Центру також проводять культурно-масові заходи, організовують для дітей свята, екскурсії, прогулянки. Усі ці заходи потрібні для соціальної адаптації і виховання дітей, оскільки їхні батьки часто є наркоманами і алкоголіками чи такими, то вже за фізичним станом не мають можливості займатися повноцінним вихованням.
Дуже часто до Центру приїздять на лікування діти з різних регіонів, яким діагноз ВІЛ-інфікування встановили у віці 4-6 років. Така пізня діагностика зумовлена тим, що аналізи на ВІЛ у період вагітності іноді взагалі не проводяться. Дитина, народжена від ВІЛ-позитивної матері, інфікуючись вірусом і не отримуючи належного лікування, починає хворіти. Іноді таких дітей лікують за місцем проживання з приводу раку крові чи пневмоцистної пневмонії, і тільки після проведення відповідних аналізів та визначення справжньої причини хвороби вони потрапляють до нас.

– Яку допомогу надає Центр дорослим ВІЛ-інфікованим людям та хворим на СНІД?
– Крім ВІЛ-інфікованих дітей, ми працюємо і з дорослими. Працівники нашого Центру здійснюють активний патронаж на дому людей у термінальній стадії СНІДу. На сьогодні ми маємо 57 таких хворих. Останнім часом завдяки проведенню антиретровірусної терапії відзначено зниження смертності і покращання виживаності ВІЛ-інфікованих, вони навіть приходять до нас потім працювати.

– У суспільстві існує думка, що СНІД – це хвороба, якою уражається тільки певна категорія громадян і в першу чергу наркомани. Чи дійсно це так?
– За нашими спостереженнями, тільки 20% ВІЛ-інфікованих матерів споживали чи споживають наркотики. Інші 80% не можуть достовірно назвати джерело інфікування. Були випадки передачі інфекції під час переливання крові. Можна зробити припущення, що найчастіше причинами захворювання є невпорядковане статеве життя і медичні маніпуляції, наприклад лікування у стоматолога.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

18.09.2020 Пульмонологія та оториноларингологія Терапевтична тактика при проникаючих пораненнях ока в дітей в умовах COVID‑19

11-12 червня в онлайн-форматі відбулася VIII Науково-практична конференція дитячих офтальмологів та оптометристів України з промовистою назвою «Своє дитинство треба бачити», присвячена таким офтальмологічним розладам у педіатрії, як вроджена патологія органа зору, ретинопатія недоношених дітей, аномалії рефракції, окорухові порушення в дітей раннього віку, запальні захворювання очей, хвороба сухого ока, травми очей тощо....

18.09.2020 Терапія та сімейна медицина Хвороба сухого ока: за матеріалами віртуального конгресу WOC 2020

26-29 червня відбувся Всесвітній офтальмологічний конгрес (WOC), який цього року через пандемію коронавіруcної хвороби (COVID-19) був віртуальним. Велика кількість постерних презентацій, відеодоповідей і онлайн-симпозіумів була присвячена хворобі сухого ока (ХСО) – «захворюванню ХХІ сторіччя»....

18.09.2020 Терапія та сімейна медицина Цитидин‑5’-дифосфохолін (цитиколін): докази нейропротекторної ролі при глаукомі

Глаукома – це гетерогенна прогресивно-дегенеративна група захворювань із розвитком оптичних нейропатій із загальними характеристиками, котрі включають втрату гангліонарних клітин сітківки (ГКС) і розвиток типових дефектів поля зору, що можуть прогресувати до сліпоти [1, 2]....

18.09.2020 Терапія та сімейна медицина Циклоспорин А в лікуванні хвороби сухого ока: варто чи ні?

Хвороба сухого ока (ХСО) на перший погляд здається несерйозною проблемою, котру легко вирішити. Дійсно, життю пацієнта ця патологія не загрожує, а для її лікування запропоновано численні препарати штучної сльози. Та, на жаль, усе не так просто. ХСО може суттєво погіршувати якість життя людини, а штучні замінники сльози допомагають не завжди. У разі прогресування ХСО з розвитком тяжкого кератиту, коли сльозозамінники не мають належного ефекту, доцільним є призначення імуномодулюючої терапії, а саме топічного 0,1% циклоспорину А (ЦсА). У дослідженні, проведеному лабораторією Santen у Великій Британії, Німеччині, Франції, Італії, Іспанії та північних країнах, оцінено поширеність тяжких форм кератиту шляхом опитування 577 офтальмологів. ...