ЛАНЦЕРОЛ (Lancerol)

27.03.2015

Міжнародна назва: Lansoprazole

Фармакологічні властивості. Лансопразол є похiдним бензимiдазолу, це специфiчний iнгибiтор Н++-АТФази секреторної мембрани парiєтальних клiтин шлунка — фермент, що каталiзує кiнцеву фазу секреції хлористоводневої кислоти. Зменшує рiвень базальної та стимульованої секрецiї, незалежно вiд природи стимулюючого фактора. Ступінь інгібування синтезу хлористоводневої кислоти під час вживання препарату залежить від дози та становить близько 80-97% при дозі 0,030 г. Під час синтезу нових молекул ферменту відбувається відновлення активності протонної помпи, половина молекул якої відновлюється за 30-48 годин. Від швидкості оновлення ферменту залежить тривалість інгібуючої дії лансопразолу. Підвищуючи оксигенацію слизової оболонки та збільшуючи секрецію бікарбонатів, лансопразол чинить захисну дію, гальмує вироблення пепсину. Препарат не впливає на процес випорожнення шлунка. Має виражену антихелікобактерну активність. Рівень максимальної концентрації та біодоступність залежать від індивідуальних особливостей пацієнта та не залежать від частоти застосування препарату. Споживання їжі знижує абсорбцію та біодоступність лансопразолу, але його гальмівний вплив на шлункову секрецію залишається однаковим до і після їди. З білками плазми зв’язується 97,7-99,4% препарату. Лансопразол активно метаболізується при первинному проходженні через печінку. Виводиться з організму із жовчю та сечею, при цьому два основні метаболіти — лансопразол-сульфон та гідроксилансопразол виводяться нирками. За добу із сечею виводиться близько 14-23% отриманої дози у вигляді метаболітів. Виведення препарату сповільнюється у хворих із печінковою недостатністю та пацієнтів, віком понад 69 років.

Показання для застосування: ерозивно-виразковий езофагіт; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення; синдром Золлінгера-Еллісона; стресові виразки (у т. ч. спричинені застосуванням нестероїдних протизапальних засобів); ерадикація Helicobacter pylori у слизовій оболонці шлунка в інфікованих хворих із виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки; панкреатит (у комплексній терапії).

Спосіб застосування та дози. Дітям препарат не рекомендується призначати через незначний клінічний досвід застосування лансопразолу в цієї категорії пацієнтів. Дорослим препарат призначають при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки по 1-2 капсули (0,03-0,06 г лансопразолу) на добу протягом 2-4 тижнів; при ерозивно-виразковому езофагіті по 2 капсули (0,06 г лансопразолу) на добу протягом 4-8 тижнів; при пептичній виразці, спричиненій Helicobacter pylori (для ерадикації Неlicobacter pylori у комплексі з антибіотиками, метронідазолом, препаратами вісмуту) — по 1 капсулі (0,03 г лансопразолу) 2 рази на добу протягом 7 днів; при синдромі Золлінгера — Еллісона доза добирається індивідуально до отримання рівня базальної кислотної продукції менше 10 ммоль/год. Добова доза складає 3 капсули (0,09 г лансопразолу) і більше. Капсули слід ковтати не розжовуючи. Для досягнення максимального ефекту Ланцерол слід вживати за 30 хв до їди.

Побічна дія. Ланцерол, як правило, добре переноситься. Зрідка можливі діарея, біль у животі, закрепи, головний біль, запаморочення, сонливість, фарингіти, риніти, у поодиноких випадках шкірний висип, дуже рідко — депресія, міалгії.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату. Ланцерол не слід призначати вагітним; матерям, що годують груддю; дітям.

Передозування. На сьогодні немає повідомлень про випадки передозування Ланцеролу.

Особливості застосування. З обережністю призначають препарат хворим із печінковою недостатністю. Антациди, що містять гідроокиси алюмінію та магнію, слід вживати не раніше, ніж через 2 години після застосування Ланцеролу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. У клінічних дослідженнях не спостерігалося значного впливу на метаболізм інших лікарських препаратів. Попереднє вживання антацидів не впливає на біодоступність Ланцеролу. Форма випуску. Тверді желатинові капсули, які містять пелети (гранули) лансопразолу 0,03 г. Одна упаковка має 10 капсул препарату.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

30.10.2020 Ендокринологія Серцево-судинні захворювання та цукровий діабет: роль препаратів магнію в боротьбі з хворобами цивілізації

Цукровий діабет (ЦД) 2 типу, артеріальна гіпертензія (АГ), атеросклероз, ішемічна хвороба серця (ІХС) належать до т. зв. хвороб цивілізації – захворювань, що найпоширеніші в індустріальних країнах і так чи інакше пов’язані з досягненнями науково-технічного прогресу. Ці здобутки зробили життя людини зручнішим, але суттєво підвищили ризики для здоров’я. При веденні пацієнтів із хворобами цивілізації важливо пам’ятати не лише про модифікацію способу життя, а й про корекцію дефіциту мікронутрієнтів як частого наслідку сучасних умов існування людини. У фокусі цієї статті – роль дефіциту магнію в патогенезі серцево-судинних захворювань (ССЗ) і ЦД 2 типу....

30.10.2020 Кардіологія Роль і місце Центроліну в сучасній церебропротекції: думка кардіолога

Цієї осені, 22-25 вересня, відбувся ХХІ Національний конгрес кардіологів України, що в умовах епідемії коронавірусу минув у новому для себе онлайн-форматі. На спеціалізованому сайті CardioHub учасники мали можливість не тільки обрати найцікавішу для них віртуальну залу, де проводилися пленарні засідання та лунали доповіді провідних спеціалістів, а й ознайомитися зі стендовими доповідями, відвідати виставку фармацевтичних компаній, поставити запитання спікерам....

30.10.2020 Неврологія Чи зумовлюють сексуальні перверсії тривожно-депресивну симптоматику?

Сексуальні перверсії (парафілії) залишаються дуже суперечливим питанням, оскільки їх часто здебільшого розглядають як соціальне явище; натомість слід насамперед звернути увагу на їхнє клінічне значення. Історія людства доводить, що речі, котрі колись вважалися звичними ритуальними обрядами, згодом стали неприйнятними для суспільства. Відомі й протилежні випадки – те, що раніше вважалося девіантними формами статевого акту, нині ми сприймаємо як повсякденність. Не існує чітких меж для соціальної норми, адже завжди залишається певна сіра зона, в якій переважна кількість осіб демонструє більший або менший ступінь перверсії, котру можна дозволити розкрити (іноді непомітними чи нешкідливими для себе способами) [1]....

30.10.2020 Неврологія Хронічна ішемія головного мозку як одна з найпоширеніших патологій у практиці сімейного лікаря та невролога

До найпоширеніших хвороб в Україні на сьогодні належать неврологічні захворювання, розповсюдженість яких останніми роками значно зросла. Серед них перше місце посідають цереброваскулярні захворювання (ЦВЗ). За останні 10 років кількість хворих на ЦВЗ у нашій країні зросла вдвічі та перевищила 8200 осіб на 100 тис. населення, що пояснюється зростанням кількості як хронічних форм ЦВЗ, які повільно прогресують, так й інсультів [1]....