Рандомизированное плацебо-контролированное исследование эффективности цетиризина и лоратадина в лечении сезонного аллергического ринита у детей

17.07.2017

Статья в формате PDF.


Фармакотерапия является основным методом лечения аллергических заболеваний. Многие медицинские специалисты используют безрецептурные антигистаминные препараты в терапии симптомов сезонного аллергического ринита (САР) у детей. Целью данного исследования было оценить эффективность и безопасность цетиризина и лоратадина в дозе 10 мг в форме сиропа у детей в возрасте 6-11 лет с САР по сравнению с соответствующими показателями для плацебо.

Методы. Рандомизированное двойное слепое плацебо-контролированное исследование в параллельных подгруппах было проведено в 71 медицинском центре США в сезон весеннего цветения. Участники, прошедшие отбор после 1 нед подготовительного периода, были рандомизированы в 3 группы для получения 1 р/сут в течение 2 нед цетиризина в дозе 10 мг (n=231), лоратадина в дозе 10 мг (n=221) или плацебо (n=231). В качестве первичной конечной точки эффективности рассматривалось изменение показателей шкалы общей оценки тяжести симптомов (Total Symptom Severity Complex, TSSC) в течение 14 дней по сравнению с исходными.

Результаты. У детей, получавших цетиризин, наблюдалось статистически более выраженное снижение показателей шкалы TSSC в течение 14 дней, чем у пациентов группы плацебо (среднее изменение по методу наименьших квадратов -2,1 vs -1,6; p=0,006). Статистически значимой разницы в улучшении симптомов по шкале TSSC за эти 14 дней между группами цетиризина и лоратадина (-2,1 vs -1,8; p=0,124), а также между группами лоратадина и плацебо (-1,8 vs -1,6; p=0,230) не выявлено. Преобладающими побочными эффектами в группах цетиризина, лоратадина и плацебо были головная боль (3,5; 3,6, и 3,1% участников соответственно) и фарингит (3,5; 2,7 и 3,5% пациентов соответственно). У 3 детей из группы цетиризина (1,3%) отмечалась сонливость.

Выводы. Цетиризин в дозе 10 мг обладал статистически значимо большей эффективностью по сравнению с плацебо в лечении симптомов САР у детей в возрасте от 6 до 11 лет. Между пациентами, получавшими лоратадин в дозе 10 мг и плацебо, значительных различий в улучшении симптомов САР не было выявлено.

Nayak A. S. et al. Randomized, placebo-controlled study of cetirizine and loratadine in children with seasonal allergic rhinitis. Allergy Asthma Proc. 2017 May 1; 38 (3): 222-230.

Перевел с англ. Игорь Кравченко

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 11-12 (408-409), червень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

30.05.2020 Алергія та імунологія Міждисциплінарний досвід застосування сучасних антигістамінних препаратів: чому саме біластин?

При таких поширених алергічних захворюваннях, як алергічний риніт (АР) і кропив’янка, рутинною практикою є призначення антигістамінних препаратів (АГП). Ця група лікарських засобів має тривалу історію розроблення та впровадження в клінічну практику: першими в 40-х роках ХХ століття з’явилися АГП 1-го покоління, котрі попри виражений антигістамінний ефект згодом почали викликати в лікарів певні побоювання через притаманні їм седативні ефекти, як-от сонливість удень, порушення здатності до навчання, сповільнення реагування під час керування автотранспортом, а також зниження уважності та працездатності (Church M. et al., 2010; Sussman G. et al., 2015; Staevska M. et al., 2014). Крім того, вони мали досить низьку специфічність щодо Н1-рецепторів гістаміну, через що часто спричиняли зумовлені впливом на М‑холінорецептори холінергічні ефекти, такі як сухість у роті, затримка сечі, тахікардія тощо (Yanai K. et al., 2011, 2017; Kawauchi H. et al., 2019). З метою усунення зазначених недоліків у 80-х роках ХХ століття були синтезовані та впроваджені в практику перші представники АГП 2-го покоління, ключовими відмінностями яких від попередників стали ліпофобність і мінімальна здатність долати гематоенцефалічний бар’єр (ГЕБ) і чинити седативний ефект....

07.05.2020 Алергія та імунологія Біластин: постійний супутник лікування алергії

Такі алергічні захворювання (АЗ), як алергічний ринокон’юнктивіт (АРК) і кропив’янка, поширені в усьому світі, і їх частота зростає, особливо в дитячій популяції. Указана патологія негативно позначається на фізичному, психологічному, соціальному стані пацієнтів, їх навчанні та праці через зниження якості життя (ЯЖ), а також втрату працездатності, що, своєю чергою, обертається чималими фінансовими витратами як для самого хворого, так і для національної системи охорони здоров’я. ...

07.05.2020 Алергія та імунологія Місце антагоністів лейкотрієнів в лікуванні алергічних захворювань

За даними Європейської академії з алергології та клінічної імунологіїї (European Academy of Allergy and Clinical Immunology, EAACI), з-поміж хронічних захворювань ­найпоширенішими в Європі є алергічні. До 20% пацієнтів з алергією щодня намагаються подолати страх можливого нападу бронхіальної астми (БА), розвитку анафілактичного шоку або навіть смерті від алергічної реакції (EAACI, 2016). Всесвітня організація з алергії (World Allergy Organisation; WAO) оцінює поширеність алергічної патології у ­світовій популяції в межах від 10 до 40% (Pawankar R. et al., 2013). Більш як 150 млн європейців страждають на хронічні алергічні захворювання (АЗ), і сьогодні експерти прогнозують, що до 2025 р. майже половина всього населення ЄС страждатиме на алергію (EAACI, 2016). ...

06.05.2020 Алергія та імунологія Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби

Стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) — гострого респіраторного захворювання, збудником якого є SARS-CoV-2 (представник великої групи коронавірусів) продовжує впливати на всі сфери життєдіяльності людства. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала пандемію цієї хвороби як надзвичайну ситуацію в галузі міжнародної охорони здоров’я. ...