0 %

Ефективність левоцетиризину порівняно з лоратадином у лікуванні алергічного риніту: метааналіз

17.07.2017

Стаття у форматі PDF.

Антигістамінні препарати (АГП; блокатори гістамінових рецепторів 1 типу) є стандартом лікування алергічного риніту (АР). Більшість пацієнтів віддають перевагу пероральним АГП замість інтраназальних форм. У багатьох дослідженнях було продемонстровано, що Н1-блокатори для перорального прийому ефективно зменшують гістамін-індуковані симптоми, такі як ринорея, чхання, свербіж у носі та очні прояви. АГП також позитивно впливають на суб’єктивні параметри, зокрема на якість життя пацієнтів.

Метою цього метааналізу було порівняти два безрецептурні АГП, які застосовуються для лікування алергічних захворювань, зокрема АР: лоратадин і більш сучасний Н1-блокатор левоцетиризин.

У попередніх дослідженнях було встановлено, що левоцетиризин має кращий показник «вартість/ефективність» у лікуванні персистуючого АР. Метааналіз показав ефективність цього АГП у полегшенні назальної обструкції. У плацебо-контрольованих дослідженнях було продемонстровано значну перевагу левоцетиризину вже через 2 години після прийому, яка зберігалася протягом 6 тижнів лікування в штучних і природних умовах.

Левоцетиризин також значно покращує якість життя пацієнтів з персистуючим АР. Цього висновку дійшла група дослідників XPERT на чолі з W. Canonica, яка спостерігала 551 пацієнта. Після 6 міс лікування левоцетиризином 5 мг/добу відзначалося істотне зменшення симптомів, що корелювало з покращенням загального стану здоров’я й оцінок за опитувальниками RQLQ і SF-36.

Методи

Метааналіз був проведений в Інституті медичної статистики, інформатики й епідеміології (IMSEI; м. Кельн, Німеччина) з використанням даних 7 подвійних сліпих плацебо-контрольованих досліджень левоцетиризину й лоратадину, завершених наприкінці 2009 року. У цих дослідженнях брали участь пацієнти із сезонним (інтермітуючим) і цілорічним (персистуючим) АР. В усіх дослідженнях лоратадин призначався в дозі 10 мг, левоцетиризин – 5 мг на добу. Загалом у групу лоратадину було включено 1603 пацієнтів, у групу левоцетиризину – 635 пацієнтів. Якість досліджень оцінювали за шкалою Jadad; у метааналіз включали лише дослідження з оцінкою ≥4. Ця шкала оцінює, зокрема, такі параметри, як статистичні методи, інформація про дочасне припинення лікування, кількість критеріїв включення і виключення тощо.

Через застосування різних рейтингових шкал у дослідженнях ефективність лікування оцінювали за допомогою зворотного дисперсійного моделювання, в якому результати виражаються як «стандартизована різниця середніх показників». При цьому враховували різницю в схемі лікування (доза, тривалість і т. ін.), характеристиках популяцій пацієнтів, вихідних факторах, критеріях включення і виключення в кожному дослідженні. Статистичні розрахунки здійснювали на програмному забезпеченні, розробленому Кокранівською співпрацею.

Результати

Дослідження, включені в метааналіз, і розмір ефекту АГП порівняно з плацебо наведені в таблиці.

19

19-1На рисунку 1 представлені дані окремих досліджень та узагальнені результати метааналізу, згідно з якими обидва АГП мають статистично значущу перевагу над плацебо (р<0,01).

На рисунку 2 зображено розмір терапевтичного ефекту двох АГП. За цим показником левоцетиризин є значно кращим порівняно з лоратадином. 95% довірчий інтервал (ДІ) для розрахованого ефекту АГП становив 0,3 для левоцетиризину і 0,1 – для лоратадину, що свідчить про високу точність аналізу. З урахуванням достатньої однорідності між дослідженнями отримані результати свідчать, що левоцетиризин є значно ефективнішим АГП порівняно з лоратадином (р<0,01). Ця перевага також є очевидною згідно з рисунком 1, на якому майже всі значення 95% ДІ левоцетиризину є від’ємними (тобто вказують на терапевтичний ефект vs плацебо) на відміну від лоратадину.

Обговорення

19-11Крім вивчення монотерапії одним з АГП, у дослідженнях також оцінювались інші препарати в монотерапії або комбінованому лікуванні АР. Ці дослідження не включили в метааналіз, оскільки вони не містили достатніх даних для порівняння левоцетиризину і лоратадину.

Серед досліджень левоцетиризину, включених у метааналіз, дещо вирізняється дослідження С. Bachert і співавт. У ньому брали участь пацієнти з алергічними реакціями (зокрема АР) на пилок трави і кліщів домашнього пилу. Втім за дизайном, індикаторами ефективності й іншими методологічними параметрами це випробування було подібним до інших. Крім того, через специфічний тип алергії тривалість призначення левоцетиризину у двох дослідженнях (6 і 12 тижнів відповідно) і лоратадину в одному дослідженні (15 днів) була більшою за середню (4 тижні). Проте доза і частота прийому препарату були однаковими в усіх дослідженнях; усі пацієнти приймали препарат щодня 1 р/добу.

Стандартизована оцінка тяжкості симптомів захворювання в пацієнтів – учасників різних випробувань завжди є непростим завданням, проте роботи, що увійшли до метааналізу, були багато в чому подібні. Зокрема, це стосується медичного анамнезу, оскільки критерієм включення в усіх дослідженнях була тривалість АР принаймні 1-2 роки. До того ж в усіх пацієнтів оцінювали тяжкість симптомів захворювання ще до початку лікування. Наприклад, у дослідженні Ciebiada і співавт. пацієнти проходили двотижневий скринінговий період, протягом якого в них мала спостерігатися назальна обструкція з оцінкою принаймні 2 бали за 4-бальною шкалою. У дослідженнях Hampel і співавт. та Ratner і співавт. пацієнти мали продемонструвати помірні або тяжкі симптоми АР упродовж 4 днів до початку лікування. У дослідження Bachert і співавт. включали лише пацієнтів із загальною оцінкою симптомів АР >6 балів за 15-бальною шкалою протягом останніх 4 або більше днів. Учасники дослідження Anolik і співавт. упродовж 3-7 днів мали вести щоденник, у якому відзначали тяжкість своїх симптомів; критеріями включення були принаймні помірна назальна обструкція, оцінки за шкалою TNSS (усі назальні симптоми АР) ≥6 балів і за шкалою TSS (усі симптоми АР) ≥11 балів до початку лікування.

Ефективність сучасних АГП є добре доведеною, ці препарати рекомендуються міжнародними настановами для лікування АР. Порівняно з АГП I покоління і лоратадин, і левоцетиризин мають значно менше побічних ефектів і менш виражену седативну дію. Проте проведений метааналіз за допомогою непрямого порівняння показав, що левоцетиризин набагато ефективніший за лоратадин у полегшенні симптомів АР. Цей результат заслуговує на вивчення в майбутніх прямих порівняльних дослідженнях.

Зважаючи на дуже добрий профіль безпеки, здатність ефективно полегшувати всі симптоми АР і позитивно впливати на якість життя пацієнтів з алергічними захворюваннями більш сучасні й ефективні АГП, такі як левоцетиризин, є препаратами першого вибору в лікуванні АР.

 

Список літератури знаходиться в редакції.

Стаття друкується в скороченні.

Mоsges R., Kоnig V., Kоberlein J. The effectiveness of levocоetirizine in comparison with loratadine

in treatment of allergic rhinitis – a meta-analysis.

Allergol Int. 2011 Dec; 60(4): 541-6.

 

Переклав з англ. Олексій Терещенко

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 11-12 (408-409), червень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

03.10.2019 Алергія та імунологія Педіатрія Крапивница у детей: взгляд экспертов

Аллергическая патология – ​одна из самых частых причин обращения детей и их родителей за медицинской помощью. Симптомы, которые сопровождают аллергические заболевания, снижают качество жизни пациентов, а в ряде случаев препятствуют выполнению ежедневных задач и нарушают сон. ...

03.10.2019 Алергія та імунологія Педіатрія Респіраторні алергози у дітей: роль педіатра та алерголога

У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Четвертий академічний симпозіум», яка відбулася в м. Трускавці, у форматі міждисциплінарного тріо на тему респіраторних алергозів у дітей дискутували провідні вітчизняні експерти....

11.09.2019 Алергія та імунологія Особливості застосування назального спрея мометазону фуроату в дітей

Назальний спрей Флікс, що містить мометазону фуроат, – це аргументоване рішення багатьох проблем, пов’язаних з ускладненням носового дихання в дітей. Завдяки високій ефективності та сприятливому профілю безпеки його можна sвикористовувати для лікування гострого та хронічного риносинуситу, назальних поліпів, АР, гіперплазії глоткового мигдалика, гострого та рецидивуючого середнього отиту....

11.09.2019 Алергія та імунологія Алергічний риніт: сучасні підходи до діагностики та лікування

6-7 червня у м. Києві відбулася Всеукраїнська конференція з міжнародною участю «Первинна медична допомога в ракурсі світових практик», організована Українською асоціацією сімейної медицини та присвячена 20-річчю її членства у Всесвітній асоціації сімейної медицини (WONCA). У рамках заходу було розглянуто широке коло клінічних проблем сучасної сімейної медицини, серед яких належна увага була приділена й алергічній патології....