Иммунотерапия как многообещающая стратегия лечения аллергии на пшеницу

11.10.2017

Регулярное употребление небольшого количества пшеничного белка позволяет добиться десенсибилизирующего эффекта у некоторых пациентов с аллергией на пшеницу. К такому выводу пришли американские специалисты, представившие результаты своего исследования на ежегодном конгрессе Американской академии аллергии, астмы и иммунологии.

A. Nowak-Wegrzyn и соавт. изучали влияние белка пшеницы в виде муки из пшеничной клейковины (7,0 г белка в 1 унции), подвергшейся гамма-излучению для стерилизации. В исследовании приняли участие 48 пациентов (средний возраст – 8,6 года) с положительным кожным тестом на белки пшеницы и уровнем сывороточного IgЕ >0,35 килоединиц/л (кЕД/л). У всех участников аллергическая реакция возникала при употреблении <1443 мг пшеничного белка. Пациенты были рандомизированы для постепенного увеличения количества потреб­ляемой в капсулах муки из пшеничной клейковины (начальная максимальная суточная доза 1445 мг; n=24) или плацебо (n=24) на протяжении 44 нед. Затем участников группы плацебо перевели на потребление пшеничной муки в высокой дозе (3870 мг) в течение последующих 52 нед, в то время как в группе активной терапии придерживались низкой дозировки. В испытании не принимали участие больные с анафилактической реакцией.

Спустя год 52,2% участников интервенционной группы могли употреблять 4443 мг белка пшеницы без развития аллергической реакции, тогда как в группе плацебо данный показатель составил 0% (р<0,0001). К концу 2-го года 66,7% пациентов из группы высокой дозы хорошо переносили 4443 мг пшеницы. При этом у 39,1% получавших низкую дозу соответствующий показатель был значительно выше – 7443 мг пшеничного белка (эквивалент чашки макарон) – и после 2-месячного перерыва в приеме пшеничной муки 13% из них все еще могли перенести указанное количество белка пшеницы без развития аллергической реакции. Через год терапии уровень специфического IgG4, маркера формирования толерантности при пищевой аллергии, был выше в группе низкой дозы клейковины пшеницы по сравнению с таковым в группе плацебо. Уровень IgG4 коррелировал со способностью участников употреблять пшеницу. Побочные реакции, среди которых наиболее распространенными были кожный зуд, боль в животе и тошнота, возникали с одинаковой частотой в обеих группах лечения и имели место в 11,2% случаев; в 0,02% случаев были тяжелыми и в 0,05% требовали введения адреналина. В группе плацебо частота нежелательных явлений составила 6,0%.

По мнению ученых, полученные результаты являются многообещающими, однако для более точной оценки эффективности и безопасности метода требуются дополнительные исследования.

Immunotherapy Showing Promise for Wheat Allergy. Medscape, 08 Mar 2017. American Academy of Allergy,

Asthma and Immunology Meeting (AAAAI): Abstract L10. Presented March 5, 2017.

Медична газета "Здоров'я України" № 17 (414) вересень 2017 p.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

31.05.2020 Алергія та імунологія Подолання бар’єрів на шляху до застосування інтраназальних кортикостероїдів у пацієнтів із неконтрольованим алергічним ринітом

Алергічний риніт (АР) спричиняє виникнення різноманітних клінічних симптомів, серед яких – ​закладеність носа, чхання, ринорея, синдром постназального стікання слизу задньою стінкою глотки, свербіння носа й очей і сльозотеча [1]. Класифікація АР ґрунтується на аналізі патерну захворювання (сезонний, цілорічний або епізодичний АР), частоті виникнення симптомів (інтермітувальний або персистентний) та їх тяжкості (легкий, середньотяжкий, тяжкий перебіг) [1, 2]. Серед пацієнтів, які самостійно повідомляли про наявність назальних симптомів [3], річний показник поширеності АР оцінювався на рівні 30%, що відповідає приблизно 90 млн осіб у США. При цьому привертає увагу той факт, що лише 22% учасників цього дослідження повідомили про встановлений лікарем діагноз АР. Це свідчить про те, що досить часто хворі практикують самолікування без відповідного нагляду з боку медичних працівників....

30.05.2020 Алергія та імунологія Міждисциплінарний досвід застосування сучасних антигістамінних препаратів: чому саме біластин?

При таких поширених алергічних захворюваннях, як алергічний риніт (АР) і кропив’янка, рутинною практикою є призначення антигістамінних препаратів (АГП). Ця група лікарських засобів має тривалу історію розроблення та впровадження в клінічну практику: першими в 40-х роках ХХ століття з’явилися АГП 1-го покоління, котрі попри виражений антигістамінний ефект згодом почали викликати в лікарів певні побоювання через притаманні їм седативні ефекти, як-от сонливість удень, порушення здатності до навчання, сповільнення реагування під час керування автотранспортом, а також зниження уважності та працездатності (Church M. et al., 2010; Sussman G. et al., 2015; Staevska M. et al., 2014). Крім того, вони мали досить низьку специфічність щодо Н1-рецепторів гістаміну, через що часто спричиняли зумовлені впливом на М‑холінорецептори холінергічні ефекти, такі як сухість у роті, затримка сечі, тахікардія тощо (Yanai K. et al., 2011, 2017; Kawauchi H. et al., 2019). З метою усунення зазначених недоліків у 80-х роках ХХ століття були синтезовані та впроваджені в практику перші представники АГП 2-го покоління, ключовими відмінностями яких від попередників стали ліпофобність і мінімальна здатність долати гематоенцефалічний бар’єр (ГЕБ) і чинити седативний ефект....

07.05.2020 Алергія та імунологія Біластин: постійний супутник лікування алергії

Такі алергічні захворювання (АЗ), як алергічний ринокон’юнктивіт (АРК) і кропив’янка, поширені в усьому світі, і їх частота зростає, особливо в дитячій популяції. Указана патологія негативно позначається на фізичному, психологічному, соціальному стані пацієнтів, їх навчанні та праці через зниження якості життя (ЯЖ), а також втрату працездатності, що, своєю чергою, обертається чималими фінансовими витратами як для самого хворого, так і для національної системи охорони здоров’я. ...

07.05.2020 Алергія та імунологія Місце антагоністів лейкотрієнів в лікуванні алергічних захворювань

За даними Європейської академії з алергології та клінічної імунологіїї (European Academy of Allergy and Clinical Immunology, EAACI), з-поміж хронічних захворювань ­найпоширенішими в Європі є алергічні. До 20% пацієнтів з алергією щодня намагаються подолати страх можливого нападу бронхіальної астми (БА), розвитку анафілактичного шоку або навіть смерті від алергічної реакції (EAACI, 2016). Всесвітня організація з алергії (World Allergy Organisation; WAO) оцінює поширеність алергічної патології у ­світовій популяції в межах від 10 до 40% (Pawankar R. et al., 2013). Більш як 150 млн європейців страждають на хронічні алергічні захворювання (АЗ), і сьогодні експерти прогнозують, що до 2025 р. майже половина всього населення ЄС страждатиме на алергію (EAACI, 2016). ...