Иммунотерапия как многообещающая стратегия лечения аллергии на пшеницу
Регулярное употребление небольшого количества пшеничного белка позволяет добиться десенсибилизирующего эффекта у некоторых пациентов с аллергией на пшеницу. К такому выводу пришли американские специалисты, представившие результаты своего исследования на ежегодном конгрессе Американской академии аллергии, астмы и иммунологии.
A. Nowak-Wegrzyn и соавт. изучали влияние белка пшеницы в виде муки из пшеничной клейковины (7,0 г белка в 1 унции), подвергшейся гамма-излучению для стерилизации. В исследовании приняли участие 48 пациентов (средний возраст – 8,6 года) с положительным кожным тестом на белки пшеницы и уровнем сывороточного IgЕ >0,35 килоединиц/л (кЕД/л). У всех участников аллергическая реакция возникала при употреблении <1443 мг пшеничного белка. Пациенты были рандомизированы для постепенного увеличения количества потребляемой в капсулах муки из пшеничной клейковины (начальная максимальная суточная доза 1445 мг; n=24) или плацебо (n=24) на протяжении 44 нед. Затем участников группы плацебо перевели на потребление пшеничной муки в высокой дозе (3870 мг) в течение последующих 52 нед, в то время как в группе активной терапии придерживались низкой дозировки. В испытании не принимали участие больные с анафилактической реакцией.
Спустя год 52,2% участников интервенционной группы могли употреблять 4443 мг белка пшеницы без развития аллергической реакции, тогда как в группе плацебо данный показатель составил 0% (р<0,0001). К концу 2-го года 66,7% пациентов из группы высокой дозы хорошо переносили 4443 мг пшеницы. При этом у 39,1% получавших низкую дозу соответствующий показатель был значительно выше – 7443 мг пшеничного белка (эквивалент чашки макарон) – и после 2-месячного перерыва в приеме пшеничной муки 13% из них все еще могли перенести указанное количество белка пшеницы без развития аллергической реакции. Через год терапии уровень специфического IgG4, маркера формирования толерантности при пищевой аллергии, был выше в группе низкой дозы клейковины пшеницы по сравнению с таковым в группе плацебо. Уровень IgG4 коррелировал со способностью участников употреблять пшеницу. Побочные реакции, среди которых наиболее распространенными были кожный зуд, боль в животе и тошнота, возникали с одинаковой частотой в обеих группах лечения и имели место в 11,2% случаев; в 0,02% случаев были тяжелыми и в 0,05% требовали введения адреналина. В группе плацебо частота нежелательных явлений составила 6,0%.
По мнению ученых, полученные результаты являются многообещающими, однако для более точной оценки эффективности и безопасности метода требуются дополнительные исследования.
Immunotherapy Showing Promise for Wheat Allergy. Medscape, 08 Mar 2017. American Academy of Allergy,
Asthma and Immunology Meeting (AAAAI): Abstract L10. Presented March 5, 2017.
Медична газета "Здоров'я України" № 17 (414) вересень 2017 p.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія
Алергічний риніт (АР) є поширеним запальним захворюванням верхніх дихальних шляхів (ВДШ), особливо серед педіатричних пацієнтів. Ця патологія може знижувати якість життя, погіршувати сон та щоденну продуктивність. Метою наведеного огляду є надання оновленої інформації щодо епідеміології АР та його діагностики, з урахуванням зв’язку з бронхіальною астмою (БА). ...
Поширеність і вплив алергічних захворювань часто недооцінюють [1]. Ключовим фактором алергічної відповіді є імуноглобулін (Ig) Е, присутній на поверхні тучних клітин і базофілів. Взаємодія алергену з IgЕ та його рецепторним комплексом призводить до активації цих клітин і вивільнення речовин, у тому числі гістаміну, які викликають симптоми алергії [2]. Враховуючи ключову роль гістаміну в розвитку алергічних реакцій, при багатьох алергічних станах, включаючи алергічний риніт і кропив’янку, пацієнту призначають антигістамінні препарати [3, 4]....
Алергічний риніт (АР) – дуже поширений патологічний стан, що часто зумовлюється пилком трав і дерев, шерстю тварин, кліщами домашнього пилу та цвіллю. Оцінки його поширеності в різних регіонах Європи та світу дуже різняться [1, 2], але результати епідеміологічних досліджень демонструють, що на нього страждають до 30% дорослих людей і до 40% дітей. Симптоми можуть чинити значний негативний вплив на якість життя пацієнтів, часто заважати сну і сприяти поганій успішності на роботі та в школі. Крім того, АР є відомим фактором ризику розвитку бронхіальної астми; і, навпаки, ця коморбідність значно підвищується [2, 5-7]....
Алергічний риніт (АР) є глобальною проблемою охорони здоров’я, на нього хворіє від 10 до 20% населення, а серед дітей – від 4,0 до 40%. Останніми роками спостерігається зростання частоти алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів, що проявляється збільшенням як абсолютних (захворюваності та поширеності), так і відносних (частка в структурі алергологічної та отоларингологічної патології) показників. Згідно з результатами досліджень, проведених за програмою ISAAC у багатьох регіонах світу, перше місце за поширеністю алергічних симптомів посідає Україна, яка поділяє його з Великою Британією. ...