Ассоциация между повышенным количеством эозинофилов в крови у детей с острым бронхиолитом и рецидивирующим БОС
Одним из наиболее распространенных последствий острого бронхиолита является рецидивирующий бронхообструктивный синдром (БОС), ведущий к развитию бронхиальной астмы (БА). В некоторых источниках повышенный уровень эозинофилов в крови рассматривается как фактор риска развития БА у детей, однако неизвестно, является ли данный показатель предиктором развития БОС после перенесенного острого бронхиолита.
Цель настоящего исследования заключалась в оценке связи между количеством эозинофилов в крови во время острого бронхиолита и риском развития БОС у детей.
Методы. Специалисты проанализировали медицинские записи участников, в которых содержались результаты развернутого анализа крови, проведенного на момент госпитализации по поводу острого бронхиолита, а также данные о повторяющихся в течение последующего года эпизодах БОС.
Результаты. У пациентов с эозинофилией на фоне острого бронхиолита наблюдалась более высокая частота рецидивов БОС на протяжении года после госпитализации, чем у больных без выявленных отклонений в анализе крови (ОР 3,72; 95% ДИ 1,46-9,77; р=0,002). Среди больных с повышенным количеством эозинофилов в крови было значительно больше лиц с рецидивирующим БОС (33/58), чем у лиц без повышения указанного параметра (11/42). Среднее число эозинофилов в группе БОС составило 93,8 клетки/мкл и 0 клеток/мкл в группе без данного синдрома. После поправки на пол, курение, атопический дерматит (АД) в анамнезе и положительные результаты исследования на респираторно-синцитиальный вирус только факт наличия эозинофилии на момент госпитализации по поводу острого бронхиолита достоверно ассоциировался с риском рецидивирующего БОС.
Выводы. Таким образом, повышение числа эозинофилов в крови на фоне острого бронхиолита связано с развитием рецидивирующего БОС в будущем.
Bencharattanaphakhi R. et al. Association of the Presence of Blood Eosinophils in Children with Acute Bronchiolitis
and Recurrent Wheezing. J Allergy Clin Immunol, Abstract 623, Feb 2017.
Медична газета "Здоров'я України" № 17 (414) вересень 2017 p.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія
Хронічна кропив’янка (ХК) – це патологія, яка характеризується рецидивними нестійкими висипаннями з/без ангіоневротичного набряку, які виникають мало не щодня впродовж більш як 6 тиж [1]. Розрізняють два варіанти ХК – хронічна індукована кропив’янка (ХІК), або фізична кропив’янка, зумовлена певними фізичними подразниками, такими як тиск, тепло або холод, і більш поширена хронічна спонтанна кропив’янка (ХСК), яка розвивається у 80-90% випадків і характеризується відсутністю відомих екзогенних чинників і причин [2]. На це захворювання страждає від 0,5 до 1% населення світу, переважно особи жіночої статі [3]. Повторні симптоми часто призводять до порушень сну та чинять виражений негативний вплив на якість життя (QoL) [4]. ...
Алергічний риніт (АР) є поширеним запальним захворюванням верхніх дихальних шляхів (ВДШ), особливо серед педіатричних пацієнтів. Ця патологія може знижувати якість життя, погіршувати сон та щоденну продуктивність. Метою наведеного огляду є надання оновленої інформації щодо епідеміології АР та його діагностики, з урахуванням зв’язку з бронхіальною астмою (БА). ...
Поширеність і вплив алергічних захворювань часто недооцінюють [1]. Ключовим фактором алергічної відповіді є імуноглобулін (Ig) Е, присутній на поверхні тучних клітин і базофілів. Взаємодія алергену з IgЕ та його рецепторним комплексом призводить до активації цих клітин і вивільнення речовин, у тому числі гістаміну, які викликають симптоми алергії [2]. Враховуючи ключову роль гістаміну в розвитку алергічних реакцій, при багатьох алергічних станах, включаючи алергічний риніт і кропив’янку, пацієнту призначають антигістамінні препарати [3, 4]....
Алергічний риніт (АР) – дуже поширений патологічний стан, що часто зумовлюється пилком трав і дерев, шерстю тварин, кліщами домашнього пилу та цвіллю. Оцінки його поширеності в різних регіонах Європи та світу дуже різняться [1, 2], але результати епідеміологічних досліджень демонструють, що на нього страждають до 30% дорослих людей і до 40% дітей. Симптоми можуть чинити значний негативний вплив на якість життя пацієнтів, часто заважати сну і сприяти поганій успішності на роботі та в школі. Крім того, АР є відомим фактором ризику розвитку бронхіальної астми; і, навпаки, ця коморбідність значно підвищується [2, 5-7]....