Исследование эффективности сублингвальной иммунотерапии у пациентов со среднетяжелым и тяжелым течением САР

11.10.2017

Согласно результатам недавних исследований, сублингвальная иммунотерапия (СЛИТ) и подкожная иммунотерапия (ПКИТ) являются эффективными методами лечения сезонного аллергического ринита (САР). Было показано, что 3-летний курс лечения данными методами значимо ослабляет симптомы аллергического ринита на протяжении как минимум 2 лет после прекращения терапии.

Цель настоящего исследования заключалась в сравнении эффективности 2-летнего курса СЛИТ пыльцой травы-аллергена и плацебо в облегчении течения поллиноза.

Методы. Рандомизированное двойное слепое плацебо-контролированное исследование при участии взрослых пациентов со среднетяжелым и тяжелым течением САР (нарушение повседневного образа жизни или сна) было проведено на базе Королевского колледжа Лондона (Великобритания) в период с 2011 по 2015 год. Участники были распределены в 3 группы, в одной из которых пациенты получали СЛИТ (15 мкг аллергена Phl p 5; n=36) ежедневно и ПКИТ с плацебо 1 р/мес; во второй – ПКИТ (20 мкг Phl p 5; n=36) ежемесячно и СЛИТ с плацебо ежедневно; в третьей – плацебо (n=34) на протяжении 2 лет. Стимуляция аллергеном проводилась до рандомизации и каждый год в течение 3 лет. В качестве первичной конечной точки было принято изменение оценки по 12-балльной шкале общей тяжести симптомов ринита (TNSS, где 0 – отсутствие симптомов, а 12 – симптомы максимальной интенсивности), которая регистрировалась в течение первых 10 ч после стимуляции аллергеном, спустя 3 года. Главной задачей исследования было сравнить показатели групп СЛИТ и плацебо. Данные пациентов, получавших ПКИТ, использовались в качестве положительного контроля.

Результаты. Исследование завершили 92 из 106 пациентов (средний возраст – 33,5 года; 32,1% женщины). Исходная средняя оценка по шкале TNSS составляла 6,36 балла (95% ДИ 5,76-6,96) в группе СЛИТ и 6,06 (95% ДИ 5,23-6,88) в группе плацебо; по окончании 3-летнего периода наблюдения данный показатель снизился до 4,73 (95% ДИ 3,97-5,48) и 4,81 балла (95% ДИ 3,97-5,65) соответственно. Разница между группами (скорректированная для исходных значений) составляла -0,18 (95% ДИ от -1,25 до 0,90; р=0,75) и не была статистически значимой.

С учетом полученных результатов можно сделать вывод, что 2-летнего курса СЛИТ недостаточно для долгосрочного терапевтического эффекта у пациентов со среднетяжелым и тяжелым течением САР.

Scadding G. W., Calderon M. A. et al. Effect of 2 Years of Treatment With Sublingual Grass Pollen Immunotherapy

on Nasal Response to Allergen Challenge at 3 Years Among Patients With Moderate to Severe Seasonal Allergic Rhinitis. JAMA. 2017;

317 (6): 615-625. 14 Feb 2017.

Подготовила Дарья Коваленко

Медична газета "Здоров'я України" № 17 (414) вересень 2017 p.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

31.05.2020 Алергія та імунологія Подолання бар’єрів на шляху до застосування інтраназальних кортикостероїдів у пацієнтів із неконтрольованим алергічним ринітом

Алергічний риніт (АР) спричиняє виникнення різноманітних клінічних симптомів, серед яких – ​закладеність носа, чхання, ринорея, синдром постназального стікання слизу задньою стінкою глотки, свербіння носа й очей і сльозотеча [1]. Класифікація АР ґрунтується на аналізі патерну захворювання (сезонний, цілорічний або епізодичний АР), частоті виникнення симптомів (інтермітувальний або персистентний) та їх тяжкості (легкий, середньотяжкий, тяжкий перебіг) [1, 2]. Серед пацієнтів, які самостійно повідомляли про наявність назальних симптомів [3], річний показник поширеності АР оцінювався на рівні 30%, що відповідає приблизно 90 млн осіб у США. При цьому привертає увагу той факт, що лише 22% учасників цього дослідження повідомили про встановлений лікарем діагноз АР. Це свідчить про те, що досить часто хворі практикують самолікування без відповідного нагляду з боку медичних працівників....

30.05.2020 Алергія та імунологія Міждисциплінарний досвід застосування сучасних антигістамінних препаратів: чому саме біластин?

При таких поширених алергічних захворюваннях, як алергічний риніт (АР) і кропив’янка, рутинною практикою є призначення антигістамінних препаратів (АГП). Ця група лікарських засобів має тривалу історію розроблення та впровадження в клінічну практику: першими в 40-х роках ХХ століття з’явилися АГП 1-го покоління, котрі попри виражений антигістамінний ефект згодом почали викликати в лікарів певні побоювання через притаманні їм седативні ефекти, як-от сонливість удень, порушення здатності до навчання, сповільнення реагування під час керування автотранспортом, а також зниження уважності та працездатності (Church M. et al., 2010; Sussman G. et al., 2015; Staevska M. et al., 2014). Крім того, вони мали досить низьку специфічність щодо Н1-рецепторів гістаміну, через що часто спричиняли зумовлені впливом на М‑холінорецептори холінергічні ефекти, такі як сухість у роті, затримка сечі, тахікардія тощо (Yanai K. et al., 2011, 2017; Kawauchi H. et al., 2019). З метою усунення зазначених недоліків у 80-х роках ХХ століття були синтезовані та впроваджені в практику перші представники АГП 2-го покоління, ключовими відмінностями яких від попередників стали ліпофобність і мінімальна здатність долати гематоенцефалічний бар’єр (ГЕБ) і чинити седативний ефект....

07.05.2020 Алергія та імунологія Біластин: постійний супутник лікування алергії

Такі алергічні захворювання (АЗ), як алергічний ринокон’юнктивіт (АРК) і кропив’янка, поширені в усьому світі, і їх частота зростає, особливо в дитячій популяції. Указана патологія негативно позначається на фізичному, психологічному, соціальному стані пацієнтів, їх навчанні та праці через зниження якості життя (ЯЖ), а також втрату працездатності, що, своєю чергою, обертається чималими фінансовими витратами як для самого хворого, так і для національної системи охорони здоров’я. ...

07.05.2020 Алергія та імунологія Місце антагоністів лейкотрієнів в лікуванні алергічних захворювань

За даними Європейської академії з алергології та клінічної імунологіїї (European Academy of Allergy and Clinical Immunology, EAACI), з-поміж хронічних захворювань ­найпоширенішими в Європі є алергічні. До 20% пацієнтів з алергією щодня намагаються подолати страх можливого нападу бронхіальної астми (БА), розвитку анафілактичного шоку або навіть смерті від алергічної реакції (EAACI, 2016). Всесвітня організація з алергії (World Allergy Organisation; WAO) оцінює поширеність алергічної патології у ­світовій популяції в межах від 10 до 40% (Pawankar R. et al., 2013). Більш як 150 млн європейців страждають на хронічні алергічні захворювання (АЗ), і сьогодні експерти прогнозують, що до 2025 р. майже половина всього населення ЄС страждатиме на алергію (EAACI, 2016). ...