Кратал: фитотерапия болезней сердца и сосудов

30.11.2017

Статья в формате PDF.

Изречение «Не навреди» приписывается Гиппократу (460–370 до н. э.), хотя фактически эти ставшие крылатыми слова сказаны британским врачом Томасом Инманом в 1860 г. (Sokol D.K., 2013; Holubarsch C.J.F. et al., 2017). Как бы то ни было, суть известного выражения состоит в том, чтобы напоминать медикам: они должны действовать в интересах пациента. 

Многие методы лечения и препараты ассоциированы с тем или иным риском для больного в зависимости от его индивидуальных особенностей. В некоторых случаях польза от назначения лекарственного средства превышает риск, однако при выборе терапевтической тактики всегда следует учитывать частоту возникновения и тяжесть возможных побочных явлений (Holubarsch C. J. et al., 2017). В отличие от фитотерапевтических препаратов синтетические медикаменты имеют огромное количество противопоказаний и ограничений в использовании. Учитывая то, что пациенты с сердечно-сосудистыми заболеваниями вынуждены принимать большое количество лекарств химического происхождения, добавление в комплексную терапию растительных средств способно улучшить состояние больного без повышения вероятности сопутствующих осложнений.

Кратал (ПАО НПЦ «Борщаговский ХФЗ») содержит густые экстракты плодов боярышника и травы пустырника, а также серосодержащую аминокислоту таурин. Кратал улучшает кровоснабжение миокарда и его функционирование, сократительную и насосную функции сердечной мышцы; устраняет дисбаланс между симпатической и парасимпатической нервной системой; обладает нейропротекторным действием.

Лекарственные средства на основе боярышника упоминаются в медицинской литературе с І века н.  э. (Kaul R., 1998). В основном они применялись и по сей день используются в лечении болезней сердца и сосудов, а также для поддержки работы сердца у пожилых людей. Боярышник – известный кардиотоник, способный снижать артериальное давление (АД) и нормализовать липидный профиль (Weihmayr T., Ernst E., 1996). Препараты боярышника успешно используются в лечении сердечной недостаточности (СН) ІІ класса по NYHA, проявляющейся повышенной утомляемостью, учащенным сердцебиением, одышкой или стенокардией при обычной ежедневной активности (American Heart Association, 1994). В 2016 г. Европейское агентство по лекарственным средствам (EMA) и Комитет по растительным лекарственным средствам (HMPC) признали эффективным и безопасным применение фитопрепаратов боярышника для облегчения временных вегетативных и кардиальных нарушений, то есть состояния, традиционно называемого на постсоветском пространстве нейроциркуляторной дистонией (НЦД) (Holubarsch C. J. et al., 2017).

Пустырник также является традиционным седативным, гипотензивным и кардиотоническим средством, долгие годы применяемым в Украине и других европейских странах. В Древней Греции препараты пустырника широко использовались для лечения тревожности у беременных, а с XV ст. это растение назначалось и при заболеваниях сердца (Arber A., 1938). Важно, что пустырник может улучшать кровоток в коронарных сосудах и препятствовать повреждению клеток миокарда свободными радикалами (Yin J., Wang H. L., 2001; Milkowska-Leyck K. et al., 2002). Фитопрепараты на основе этого растения стабилизируют ритм сердца и угнетают агрегацию тромбоцитов, тем самым уменьшая риск тромбозов у пациентов с ишемической болезнью сердца (ИБС) (Zou Q. J. et al., 1989; Liu X. H. et al., 2007; Ritter M. et al., 2010); снижают уровень АД у больных с артериальной гипертензией (АГ) и благоприятно влияют на психоэмоциональный статус, улучшая сон и смягчая выраженность симптомов депрессии и тревожности, часто встречающихся при АГ (Shikov A. N. et al., 2011).

Таурин обладает антиоксидантными свойствами. Производные этой аминокислоты способны предупреждать развитие сахарного диабета и его осложнений (Sarkar P. et al., 2017). Кроме того, таурин задействован в регуляции обмена кальция в тканях сердца и активизирует обмен липидов и замедляет ремоделирование сосудов (Huxtable R. J., 1992; Murakami S., 2015; Feng Y. et al., 2013). Другими установленными благоприятными эффектами таурина являются нижеследующие: со стороны сердца – уменьшение выраженности гипертрофии левого желудочка при АГ, улучшение сократительной функции сердца, предупреждение его повреждения при ишемии и реперфузии, угнетение локальной ренин-ангиотензиновой системы; со стороны сосудов – усиление вазорелаксации в ответ на действие вазодилатирующих веществ, снижение вазоконстрикции в ответ на соответствующие стимулы; со стороны почек – увеличение диуреза и натрийуреза, поддержка стабильной выделительной функции, снижение возрастного повреждения почек; со стороны мозга – восстановление содержания норэпинефрина в гипоталамусе, ослаб­ление прессорного действия ангиотензина ІІ, улучшение барорефлекторной чувствительности, прямое нейромодуляторное антигипертензивное действие; со стороны вегетативной нервной системы – снижение активности симпатического отдела, уменьшение высвобождения норэпинефрина периферическими симпатическими нервами; со стороны ренин-ангиотензиновой системы – угнетение ее чрезмерной активности, замедление развития индуцированной ангиотензином ІІ гипертрофии сердца; касательно метаболизма – усиление выработки инсулина, активация захвата глюкозы тканями, снижение резистентности к инсулину. Кроме того, таурин повышает активность сывороточного оксида азота и NO-синтетазы (Roysommuti S., Wyss J. M., 2014).

Выраженное антигипертензивное действие таурина было обнаружено еще в 1978 г. (Nara Y. et al., 1978), а новейшее исследование японских ученых (Yamori Y. et al., 2017) подтвердило, что достаточная концентрация таурина в крови снижает частоту АГ, ожирения и гиперхолестеринемии – главных факторов риска сердечно-сосудистых катастроф. Назначение средств  на основе таурина на протяжении 12 нед способствовало достоверному – на 7,2/4,7 мм рт. ст. – снижению АД (Sun Q. et al., 2016).

Таким образом, применение Кратала – комплексного препарата на основе боярышника, пустырника и таурина – позволяет улучшить состояние больных с патологией серд­ца и сосудов (НЦД, АГ, ИБС, СН). Высокая эффективность и хорошая переносимость Кратала были подтверж­дены во многих клинических исследованиях. 

Подготовила Лариса Стрильчук

Medical Nature № 2 (22) | Листопад 2017

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія

21.01.2022 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Ішемічна хвороба серця і синдром обструктивного апное сну

Синдром обструктивного апное сну (СОАС) є частим і недостатньо діагностованим розладом дихання під час сну, поширеність якого зросла від 10 до 30‑50% у загальній популяції та до 66% у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда (ІМ) з елевацією сегмента ST. Захворюваність на СОАС збільшується з віком, в осіб з ожирінням та серед чоловіків. Враховуючи старіння населення та пандемію ожиріння в усьому світі, тягар СОАС, імовірно, посилюватиметься. Ішемічна хвороба серця (ІХС) є основною причиною захворюваності та смертності в розвинених країнах. СОАС частіше спостерігається у пацієнтів з ІХС (26‑69%) порівняно із загальною популяцією. Цей огляд літератури присвячений аналізу даних щодо зв’язку ІХС і СОАС, а також впливу цього синдрому на ІХС із метою поліпшення поінформованості лікарів щодо потенційних ризиків, покращення діагностики СОАС, своєчасного призначення відповідного лікування і поліпшення прогнозу для таких хворих. ...

20.01.2022 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Артеріальні й венозні тромбози в умовах пандемії COVID‑19: протоколи та практика

Від самого початку пандемії COVID‑19 перед лікарями усіх спеціальностей та кардіологами зокрема постала низка питань щодо ведення пацієнтів із серцево-судинними (СС) захворюваннями, але відповіді на деякі з них не отримано і до сьогодні. Враховуючи недостатню кількість даних доказової медицини щодо менеджменту осіб із гострим коронарним синдромом (ГКС) в умовах COVID‑19 та обмежені дані реальної клінічної практики, член-кореспондент НАМН України, президент Асоціації з невідкладної кардіології, віце-президент Асоціації кардіологів України, керівник відділу реанімації та інтенсивної терапії ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, д. мед. н., професор Олександр Миколайович Пархоменко запросив до участі у науковому вебінарі президента Асоціації анестезіологів України, завідувача кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, д. мед. н., професора Сергія Олександровича Дуброва з метою обговорення й пошуку рішень щодо ефективної та безпечної профілактики артеріальних і венозних тромбозів у пацієнтів із ГКС та COVID‑19. Незважаючи на те, що захід відбувся 09 лютого 2021 р., ключові питання залишаються вкрай актуальними і сьогодні. У вебінарі також взяли участь д. мед. н. Я.М. Лутай (м. Київ), к. мед. н. І.В. Кузнецов (м. Харків), к. мед. н. І.М. Січкарук (м. Луцьк), к. мед. н. В.О. Колесник (м. Одеса). ...

20.01.2022 Кардіологія Аспекти кардіостимуляції та кардіоресинхронізувальної терапії: новації 2021 року

Із часом можливості контролю ритму серця постійно розширюються. Електрокардіостимуляція (ЕКС) – ​важливий напрям як електрофізіології, так і кардіології загалом. Завдяки збільшенню тривалості життя населення кардіостимулятори знаходять все ширше застосування – ​у світі щорічно встановлюється близько 1 млн таких пристроїв. На конгресі Європейського товариства кардіологів (ESC) 2021 р. було презентовано нову настанову з кардіостимуляції та ресинхронізувальної терапії, розроблену робочою групою ESC за участю Європейської асоціації серцевого ритму (EHRA). Нові дані стосуються обстеження хворих перед ЕКС і мінімізації ризику ускладнень, ЕКС в осіб із брадикардією та після транскатетерної імплантації аортального клапана (TAVI), лікування пацієнтів із рефлекторним синкопе високого ризику, показань до кардіоресинхронізувальної терапії (КРТ), можливостей застосування стимуляції пучка Гіса та лівої ніжки пучка Гіса, безелектродних стимуляторів тощо. Пропонуємо до вашої уваги огляд ключових положень настанови. ...

20.01.2022 Кардіологія Ключові принципи діагностики й терапії пацієнтів із гіпертрофічною кардіоміопатією

Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП) – ​поширене генетичне захворювання серця, що спостерігається у популяціях по всьому світу. Американська колегія кардіологів (ACC) та Американська асоціація серця (AHA) у співпраці з міжнародними науковими спільнотами 2020 р. розробили настанову щодо діагностики й лікування пацієнтів із гіпертрофічною кардіоміопатією. Рекомендації призначені для осіб із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) або ризиком їх розвитку та покликані допомогти клініцистам у прийнятті рішень щодо ведення таких хворих. ...