0 %

Мікроглія «поїдає» синапси головного мозку

25.04.2018

Приблизно кожна десята клітина у мозку — ​це клітина власної імунної системи, так званої мікроглії.
Мікроглія (від давньогрец. Mikros – маленький, glia – клей) являє собою сукупність дрібних подовжених зірчастих клітин (мікрогліоцитів) із щільною цито­плазмою і порівняно короткими розгалуженим відростками, які, як правило, розташовуються вздовж капілярів цент­ральної нервової системи (ЦНС). Вони утворюються безпосередньо з моно­цитів (білих клітин крові, необхідних для імунітету) або навколосудинних макрофагів і належать до так званої макрофагально-моноцитарної системи. Разом із макрофагами вказані клітини є активними учасниками імунного захисту цент­ральної нервової системи.

Досить давно науковці висунули гіпо­тезу, що саме мікроглія руйнує і «поїдає» непотрібні синапси — ​з’єднання нейронів, через які одна нервова клітина передає сигнал до іншої. Попри це, тільки зараз учені з відділу епігенетики та нейробіології Європейської лабораторії молекулярної біо­логії (EMBL) змогли візуалізувати цей процес, продемонструвавши, наскільки важливою є мікроглія для нашої пам’яті та здатності до навчання. Результати ­дослідження наведено в статті L. Wein­hard et al. «Microglia remodel synapses by 
presynaptic trogo­cytosis and spine head filo­podia induction», що була опублікована в журналі Nature Communications (2018; 9:1228).

Щоб зафіксувати взаємодію мікроглії із синапсами, автори застосували кореляційну світлову та ​електронну мікро­скопію (CLEM) і світлову флуорес­центну мікро­скопію. Візуалізація засвідчила, що приблизно в половині випадків, коли клітина мікроглії взаємодіє із синапсами, пресинаптична терміналь («голов­ка» закінчення дендрита або денд­ритного шипика) «висуває» в бік мікроглії тонкий відросток, який отримав назву «філоподія». Зокрема, в одному з експериментальних зразків авторам вдалося побачити, як відразу 15 синапсів тягнуться до однієї клітини мікроглії.

«Коли ми намагалися побачити, як клітини мікроглії руйнують ­синап­си, то зрозуміли, що мікроглія більшу частину часу насправді викликає їхнє зростання», — ​зазначила спів­автор ­роботи L. Weinhard.

Таким чином, можна зробити висно­вок, що мікроглія може утворювати подвійні синапси, у яких термінальний кінець нейрона вивільняє нейромедіатори відразу до двох сусідніх «партнерів» замість одного. А згаданий процес може підтримувати ефективний зв’язок між нейронами.

«Це засвідчує, що мікроглія широко залучена до структурної пластичності і бере участь у перебудові синапсів ­(механізму, що лежить в основі навча­ння і пам’яті)»,— зауважила Laetitia Weinhard.

У майбутньому автори роботи планують дослідити роль мікроглії в розвитку мозку в підлітковому віці та можливий зв’язок із початком шизофренії та депресії, оскільки саме в цьому віці максимально активно відбувається ­процес так званого синаптичного прунінгу — ​зменшення кількості синапсів в головному мозку.

За матеріалами www.eurekalert.org

Журнал «НейроNEWS: психоневрологія та нейропсихіатрія» спецвипуск №1 ‘ 2018 «Хвороби похилого і старечого віку»

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

23.01.2020 Неврологія Настанови з діагностики та лікування прогресивної атаксії

Прогресивна атаксія – ​група рідкісних і складних неврологічних розладів, про які медпрацівникам нерідко бракує знань. До вашої уваги представлено огляд рекомендацій щодо діагностування та лікування цього стану, розроблених групою підтримки пацієнтів з атаксією De Silva et al. у Великій Британії (Orphanet Journal of Rare Diseases, 2019; 14 (1): 51). Атаксія може бути симптомом багатьох поширених станів, однак дані настанови сфокусовані саме на прогресивній, зокрема спадковій атаксії Фрідрейха, ідіопатичній спорадичній мозковій атаксії та специфічних нейродегенеративних розладах. ...

23.01.2020 Неврологія Трансовые методы в практике психотерапевта: аналитический обзор

К настоящему времени изменилось на­ше понимание транса, но не механизм его возникновения. К трансовым методам в психотерапии принято относить ряд направлений: суггестию (внушение, гипноз), нейролингвистическое программирование (НЛП), а также метод визуализации, извест­ный как символдрама Лейнера....

23.01.2020 Неврологія Церебрум композитум Н: патогенетичні біорегуляційні можливості в дитячій неврології

Сьогодні спостерігається зростання кіль­кості дітей з інвалідністю, які мають порушення фізичного та розумового розвитку [1]. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), 10% населення земної кулі – ​люди з інвалідністю, з них 120 млн – ​діти та підлітки [2]....

23.01.2020 Неврологія Місце імуноглобулінів у лікуванні осіб з аутоімунними та вірусними захворюваннями за наявності неврологічного дефіциту

До вашої уваги представлено огляд доповідей, озвучених під час міжнародної конференції «Успіхи неврології», що відбулася 11‑13 квітня 2019 року в Києві. У них висвітлено аспекти застосування імуноглобулінів для внутрішньовенного введення при лікуванні аутоімунних та вірусних захворювань....