Мікроглія «поїдає» синапси головного мозку

25.04.2018

Приблизно кожна десята клітина у мозку — ​це клітина власної імунної системи, так званої мікроглії.
Мікроглія (від давньогрец. Mikros – маленький, glia – клей) являє собою сукупність дрібних подовжених зірчастих клітин (мікрогліоцитів) із щільною цито­плазмою і порівняно короткими розгалуженим відростками, які, як правило, розташовуються вздовж капілярів цент­ральної нервової системи (ЦНС). Вони утворюються безпосередньо з моно­цитів (білих клітин крові, необхідних для імунітету) або навколосудинних макрофагів і належать до так званої макрофагально-моноцитарної системи. Разом із макрофагами вказані клітини є активними учасниками імунного захисту цент­ральної нервової системи.

Досить давно науковці висунули гіпо­тезу, що саме мікроглія руйнує і «поїдає» непотрібні синапси — ​з’єднання нейронів, через які одна нервова клітина передає сигнал до іншої. Попри це, тільки зараз учені з відділу епігенетики та нейробіології Європейської лабораторії молекулярної біо­логії (EMBL) змогли візуалізувати цей процес, продемонструвавши, наскільки важливою є мікроглія для нашої пам’яті та здатності до навчання. Результати ­дослідження наведено в статті L. Wein­hard et al. «Microglia remodel synapses by 
presynaptic trogo­cytosis and spine head filo­podia induction», що була опублікована в журналі Nature Communications (2018; 9:1228).

Щоб зафіксувати взаємодію мікроглії із синапсами, автори застосували кореляційну світлову та ​електронну мікро­скопію (CLEM) і світлову флуорес­центну мікро­скопію. Візуалізація засвідчила, що приблизно в половині випадків, коли клітина мікроглії взаємодіє із синапсами, пресинаптична терміналь («голов­ка» закінчення дендрита або денд­ритного шипика) «висуває» в бік мікроглії тонкий відросток, який отримав назву «філоподія». Зокрема, в одному з експериментальних зразків авторам вдалося побачити, як відразу 15 синапсів тягнуться до однієї клітини мікроглії.

«Коли ми намагалися побачити, як клітини мікроглії руйнують ­синап­си, то зрозуміли, що мікроглія більшу частину часу насправді викликає їхнє зростання», — ​зазначила спів­автор ­роботи L. Weinhard.

Таким чином, можна зробити висно­вок, що мікроглія може утворювати подвійні синапси, у яких термінальний кінець нейрона вивільняє нейромедіатори відразу до двох сусідніх «партнерів» замість одного. А згаданий процес може підтримувати ефективний зв’язок між нейронами.

«Це засвідчує, що мікроглія широко залучена до структурної пластичності і бере участь у перебудові синапсів ­(механізму, що лежить в основі навча­ння і пам’яті)»,— зауважила Laetitia Weinhard.

У майбутньому автори роботи планують дослідити роль мікроглії в розвитку мозку в підлітковому віці та можливий зв’язок із початком шизофренії та депресії, оскільки саме в цьому віці максимально активно відбувається ­процес так званого синаптичного прунінгу — ​зменшення кількості синапсів в головному мозку.

За матеріалами www.eurekalert.org

Журнал «НейроNEWS: психоневрологія та нейропсихіатрія» спецвипуск №1 ‘ 2018 «Хвороби похилого і старечого віку»

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

10.07.2020 Неврологія Вторинна профілактика інсульту: мультимодальні ефекти трифлузалу

Останніми десятиліттями впровадження у практику ведення пацієнтів з інсультом антитромботичних препаратів дозволило досягти певних успіхів у профілактиці захворювання. Вибір цих лікарських засобів визначається ймовірною причиною розвитку ішемічного інсульту – ​атеротромбозом або емболією (здебільшого внаслідок фібриляції передсердь). Якщо за ембологенної природи інсульту безумовні переваги віддають оральним антикоагулянтам, то при атеротромбозі показане призначення інгібіторів агрегації тромбоцитів. ...

09.07.2020 Неврологія Безсоння, депресія та сексуальні розлади: як розірвати хибне коло

Сон – це базова потреба кожної людини, він необхідний для підтримання фізичного та психічного здоров’я. Епідеміологічні дослідження свідчать, що ті чи інші розлади сну мають 20-35% загальної популяції, в 10-20% населення має місце клінічно значуще безсоння [1-5]. Недостатня тривалість сну пов’язана із 7 з-поміж 15 провідних причин смерті, включно з кардіо- та цереброваскулярними захворюваннями, цукровим діабетом і злоякісними новоутвореннями [6]. Серед наслідків хронічного безсоння – депресія та тривога [7]; з іншого боку, порушення сну є ключовим проявом депресії: приблизно дві третини пацієнтів із депресією страждають на безсоння [8]. Ще одним розладом, тісно пов’язаним як із безсонням, так і з депресією, є сексуальна дисфункція [9-11]. Безсоння, депресія та сексуальні розлади часто співіснують, утворюючи хибне коло....

09.07.2020 Неврологія Мілдронат у вторинній профілактиці ішемічного інсульту

Україна посідає одне з перших місць у Європі за показниками цереброваскулярної захворюваності та смертності від інсульту. Згідно з офіційною статистикою, в Україні стається до 150 тис. інсультів на рік (понад третина з них – у людей працездатного віку), 30‑40% хворих на інсульт помирають упродовж місяця після події та до 50% – упродовж 1 року від початку захворювання; 20-40% хворих, які вижили, стають залежними від сторонньої допомоги (12,5% випадків первинної інвалідності), й лише близько 20% повертаються до повноцінного життя....

01.07.2020 Неврологія Можливі причини порушення ходи у неврологічного пацієнта: аналіз клінічного випадку

Інтригуючу тему «Судинна неврологія. Дивись у корінь» було розглянуто 12 травня 2020 р. у межах циклу неврологічних онлайн-конференцій «Школа диференційної діагностики та лікування в неврології»....