0 %

Механізм психічних порушень при системному червоному вовчаку

25.04.2018

Учені з Медичної школи Гарварда (США) та Університету Отто фон Ґеріке (м. Магдебург, Німеччина) ­виявили, що запале­ння, яке виникає при ауто­імунних захворюваннях, зокрема при системному червоному вовчаку ­(рідше хвороба Лібмана-Сакса), призводить до знищення зв’язків між нейронами в головному мозку. В результаті чого у хворих можуть з’являтись психоневрологічні симптоми, такі як тривожність, депресія, судоми і порушення когнітивних функцій. 

Зокрема, сигналом до знищення нервової тканини виявився інтерферон I типу, а блокування його ­рецепторів у мозку успішно зняло неврологічні симптоми в мишей. Результати проведеного дослід­ження наведено в статті A.R. Bialas et al. «Microglia-dependent synapse loss in type I interferon-mediated lupus», опуб­лікованій у журналі Nature (2017; 546: 539–543).

Науковці висунули нову гіпотезу, що при системному червоному вовчаку ­пе­риферичний інтерферон I типу ­про­­­ни­кає через гематоенцефалічний бар’єр до головного мозку, де активує мікро­глію, зумовлюючи її надмірну активність. Для пере­вірки цього припущення взяли кілька ліній модельних мишей із зазначеним захворюванням, що викликане різними мутаціями. Спільним критерієм включення був підвищений рівень інтерферону I типу і виражені нев­ро­логічні симптоми (погіршення здатності проходити лабіринти і соціальна агресія).

У мишей із системним червоним вовчаком і підвищеним рівнем інтерферону в мозку спостерігалася індукція мішеней інтерферону і підвищена активність мікро­глії.

Щоб з’ясувати, що саме «поїдає» мікро­глія, вчені виділили вказані клітини з мозку і пофарбували специфіч­ними барвника­ми до різних компонентів нер­вових клітин. Як виявилося, інтерферон-­активовані клітини мікроглії ­воліють «поїдати» синап­си, тобто контакти між нейронами. «Заклопотані» синаптичні бульбашки всередині клітин мікроглії були помітні під мікроскопом. Отже, в мозку хворих на системний червоний вовчак порушується взаємодія між нейронами, зовнішнім проявом якої стають саме різноманітні неврологічні порушення.

Після введення мишам препарату, що являє собою антитіло до рецептора інтерферону I типу, який блокує його, у тварин знизився рівень молекулярних маркерів відповіді на інтерферон і нормалізувалась активність мікро­глії. Крім того, після лікування пове­дінка мишей не відрізнялася від здорової попу­ляції. Автори зробили висновок, що системний червоний вовчак може добре піддаватися лікуванню, ­що було продемонстровано на мишачій моделі захворювання.

За матеріалами www.nature.com

Журнал «НейроNEWS: психоневрологія та нейропсихіатрія» спецвипуск №1 ‘ 2018 «Хвороби похилого і старечого віку»

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

24.04.2019 Неврологія Результати проспективного подвійного сліпого ­дослід­ження фармакологічної активності Церебролізину та інших пептидних препаратів при лікуванні емболічного інсульту

Відкриття пептидних препаратів свого часу стало проривом у лікуванні захворювань центральної нервової системи. Нині продовжуються дослідження цих лікарських засобів, які можуть значно поліпшувати прогноз при такому тяжкому ураженні, як інсульт. До вашої уваги представлено огляд статті L. Zhang et al. «Prospective, double blinded, comparative assessment of the pharmacological activity of Cerebrolysin and distinct peptide preparations for the treatment of embolic stroke», опублікованої в Journal of the Neurological Sciences (2019; 398: 22‑26)....

24.04.2019 Неврологія Нельзя смириться с ролью жертвы

Каждая третья женщина в мире подвергается физическому или сексуальному насилию, чаще всего со стороны интимного партнера. Это наиболее часто встречающиеся нарушения прав человека, о которых, в то же время, реже всего сообщают. Они имеют место в периоды мира и стабильности, но, когда наступает кризис, риск многократно возрастает. ...

24.04.2019 Неврологія Біологічно активні препарати в лікуванні порушень пам’яті, пов’язаних із віком

Відомо, що особи літнього віку гірше засвою­ють нову інформацію, часто у них знижується здатність до навчання та ­підвищується ризик розвитку судинних і дегенеративних захворювань. За даними нейропсихологічних дослід­жень, пов’язані зі старінням порушення пам’яті, або зміни когнітивних функцій, починаються зазвичай у віці 40–65 років. ...

03.04.2019 Неврологія Праміпексол у лікуванні хвороби Паркінсона

Клінічна картина, яку Джеймс Паркінсон у 1817 році описав у своєму есе як «тремтливий параліч», сьогодні є другим (після хвороби Альцгеймера) за значущістю нейродегенеративним розладом у літніх людей. Ми знаємо цей розлад під назвою «хвороба Паркінсона» (ХП). Її поширеність серед світової популяції сягає від 41 випадку на 100 тис. осіб у віковій групі близько 40 років до більш як 1900 випадків на 100 тис. осіб віком старше 80 років (R. Cacabelos, 2017). Із 1915 року в науковій літературі було опубліковано понад 85 тис. статей про ХП і асоційовані з нею порушення....