0 %

Ми працюємо задля цих людей!

12.05.2018

Незважаючи на значні успіхи світової медицини, останні 20 років проблема хронічної ниркової недостатності термінальної стадії в Україні досі залишається невирішеною. Існують проблеми із законодавчою базою, необхідною для широкого впровадження трансплантації нирки, безліч фінансових і технічних труднощів.

Проте найгострішою проблемою залишається низький рівень охоплення ефективним діалізним лікуванням пацієнтів із хронічною хворобою нирок (ХХН). Чи є вихід із цієї ситуації? Спробуємо відповісти на це запитання, спираючись на кращий світовий досвід. Чому сьогодні важливо говорити про проблему доступності діалізу?

Як відомо, проблема ХХН є вельми актуальною як в Україні, так і в усьому світі. Щороку близько 3 млн 200 тис. осіб досягають термінальної стадії ХХН без ініціювання нирково-замісної терапії (НЗТ) і 440 тис. осіб потребують її ініціації (О.В.  Бурдейна, Н.М. Степанова, М.О.  Колесник, 2017). За останніми даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у світі щороку отримують лікування понад 1 млн пацієнтів із ХХН.

Основними захворюваннями, що спричиняють розвиток ХХН, є хронічний гломерулонефрит, гіпертензивна нефропатія, хронічний пієлонефрит, полікістоз нирок, діабетична нефропатія І і ІІ типу, подагра тощо. Для надання медичної допомоги пацієнтам із ХХН V  стадії застосовують НЗТ методом гемодіалізу (ГД) або перитонеального діалізу (ПД), або транс­плантацією донорської нирки (К. Kaven, 2011).

Якщо говорити про нашу країну, то загальна кількість пацієнтів, які перебувають на ГД в Україні, згідно з реєстром 2017 року становила 5937 осіб (особи, у яких встановлено діагноз «термінальна стадія ХХН»). Це означає, що на 1 млн населення ми маємо 139 пацієнтів на ГД та гемодіафільтрації. Троє з чотирьох українських пацієнтів, які потребують НЗТ, її не отримують. «Україна посідає останнє місце в Європі за рівнем забезпеченості лікування методами НЗТ», – ​так коментує ситуацію член-кореспондент НАМН України, директор ДУ «Інститут нефрології НАМН України», доктор медичних наук, професор Микола Олексійович Колесник. У 2003 році спільними зусиллями провідних нефрологів України, зокрема співробітників ДУ «Інститут нефрології НАМН України», був створений Національний реєстр хворих на хронічну хворобу нирок.

У 2015 році його було трансформовано в Національний реєстр хворих на хронічну хворобу нирок та ­пацієнтів з гострим ­пошкодженням нирок. Реєстр наразі формується щорічно, що дозволяє системно аналізувати кількісні та якісні показники спеціалізованої медичної допомоги хворим нефрологічного профілю. Нещодавно в Українському журналі нефрології та діалізу були опубліковані результати системного аналізу доступності НЗТ для українських пацієнтів із ХХН за період 2006-2015 рр. (Колесник М.О., 2017).

Результати дослідження свідчать про неадекватний рівень доступності спеціалізованої медичної допомоги хворим на ХХН V стадії в Україні. Автори зафіксували значні регіональні відмінності між показниками доступності НЗТ і ­зазначають, що, очевидно, цей факт є відображенням розуміння ­важливості цього виду спеціалізованого лікування для керівництва медичної галузі конкретної області чи міста.

Вирішення проблеми науковці вбачають у реалізації Державної програми розвитку цього виду спеціалізованої медичної допомоги. Тож практикуючі лікарі та пацієнти із ХХН великі надії покладають на медичну реформу, що стартує в Україні вже цього року. Що ж практично має змінити реформа для хворих на ХХН?

По-перше, державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів. Пацієнти зможуть не тільки гарантовано отримувати життєво необхідне лікування, а й обирати місце надання допомоги. На сьогодні в Україні ГД є фактично малодоступним для пацієнтів, у тому числі через нестачу місць для діалізного лікування у державних закладах охорони здоров’я.

При цьому останні наразі надають левову частку послуг із НЗТ населенню України, на відміну від європейського досвіду, де питома вага приватних діалізних клінік є значно вищою. На практиці реформа охорони здоров’я має вирішити ключове питання – ​фінансування НЗТ для тих, хто його потребує.

Але як отримати послугу (навіть за наявності гарантії оплати), яка є недоступною через відсутність необхідних діалізних місць? Саме цю проблему має вирішити відкриття нових діалізних приватних клінік. Наразі реальний багаторічний досвід надання діалізної допомоги населенню України має лише одна мережа приватних діалізних центрів ​«Фрезеніус Медикал Кер» – провідний світовий постачальник продукції та послуг для пацієнтів із ХХН. Восени 2017 року представники компанії заявили, що готові ділитися своїм глобальним досвідом та експертизою в діалізній терапії, а також підтримувати країну в реалізації реформ галузі на користь українських пацієнтів із ХХН.

Компанія «Фрезеніус Медикал Кер» уже спорудила в Україні й налагодила роботу двох діалізних центрів – ​у містах Чернігові та Черкасах, які успішно працюють із 2009 року. Перевагою центрів є проведення гемодіалізних сесій відповідно до найвищих світових і українських стандартів та ведення пацієнтів із ХХН термінальної стадії згідно з вимогами міжнародних протоколів лікування, а також прозоре й зрозуміле формування ціни на послугу. На жаль, сьогодні обидва центри працюють не на повну потужність. Чернігівський центр обслуговує 99, а Черкаський – ​80 діалізних пацієнтів із 500 загалом можливих.

Це пов’язано з тим, що українські пацієнти ­наразі фактично не мають права вибору й не можуть отримувати послугу ГД чи ПД там, де хочуть. Незважаючи на неповну завантаженість існуючих центрів, компанія «Фрезеніус Медикал Кер» восени 2017  року заявила, що не відмовляється від намірів розширити мережу діалізних клінік в Україні.

«Компанія планує побудувати в Україні ще вісім нових діалізних центрів, якщо реформу охорони здоров’я буде впроваджено вже найближчим часом. Відтак понад 2 тис. українських пацієнтів із ХХН дістануть можливість отримувати життєво необхідне лікування», – ​заявив Володимир Подворний, директор дочірньої компанії «Фрезеніус Медикал Кер Україна».

Проте населення України вже не дуже вірить у дива. Серед хворих на ХХН оптимістів іще менше. Ми вирішили розібратися – ​чому успішна світова компанія вірить в успіхи української медичної реформи більше, ніж пересічні громадяни? Чому вважає можливим вкладати значні кошти у розвиток діалізної мережі в Україні? Чому впевнено заявляє про успіх майбутньої діяльності на території нашої країни?

Пошук відповідей на ці запитання редакція «Здоров’я України» почала з вивчення профілю компанії. Отже, «Фрезеніус» як материнська компанія «Фрезеніус Медикал Кер» була заснована в 1912 році. З 1966-го розпочався випуск діалізаторів та апаратів «штучна нирка».  Сьогодні «Фрезеніус Медикал Кер» працює у 120 країнах світу. Протягом 2016 року в 3624 діалізних центрах лікувалося 308 тис.­пацієнтів.

Це­ забезпечило 46,5 млн діалізних сесій, тобто кожні 0,7 секунди у світі хтось отримує нирково-замісну допомогу від «Фрезеніус». У 2016 році понад 50% проданих в усьому світі діалізних апаратів були вироблені на потужностях компанії. Вражає, чи не так? Ми вирішили відвідати «серце» «Фрезеніус Медикал Кер» – ​штаб-квартиру компанії у м. Бад-Гомбург (Німеччина).

Якщо хочеш про щось дізнатися –  ​треба просто запитати

Невеликий і затишний Бад-Гомбург, що розташований у передмісті м. Франкфурт-на-Майні, зустрів традиційною німецькою погодою з дощем та хмарами. Офісний центр, стриманий і технологічний, навпаки, привітно розчинив перед нами свої двері. Міні-прес-сесія, що була організована керівництвом «Фрезеніус Медикал Кер», пройшла у дружній та спокійній, проте по-німецьки чіткій та робочій атмосфері. Відкрив сесію виконавчий віце-президент регіону EMEA (Cхідна Європа, Середній Схід, Африка) «Фрезеніус Медикал Кер Німеччина» ­Йоахим Зайфонг.

– Світове лідерство у наданні діалізних послуг і випуску відповідної продукції – ​це сучасна історія Fresenius. Сьогодні до сім’ї Fresenius входять 4  великих бізнес-підрозділи: Fresenius Medical Care (постачання продукції та послуг для діалізу), Fresenius Kabi (інфузійна терапія і трансфузійні технології), Fresenius Helios (медичні клініки невідкладної та хірургічної допомоги, реабілітаційні центри), Fresenius Vamed (планування, менеджмент і консалтинг у системах охорони здоров’я).

Виготовляючи спеціальну продукцію і надаючи послуги, фахівці компанії насамперед дбають про потреби пацієнтів, об’єднують зусилля для поліпшення якості лікування, повертаючи пацієнтам надію, упевненість і бажання жити. Саме тому наша концепція – ​створення майбутнього, гідного життя. Для людей. В усьому світі. Щодня.

Понад 20 років «Фрезеніус Медикал Кер» є лідером у наданні послуг та ­виготовленні продукції для діалізу. Сьогодні ми керуємо 37 виробничими майданчиками на всіх континентах, аби забезпечити спеціальною діалізною продукцією, як-от діалізні машини, діалізатори та пов’язані з ними витратні матеріали, потреби хворих на ХХН. У нас працює понад 109 тис. співробітників у більш ніж 45 країнах світу. Обсяг продажу «Фрезеніус Медикал Кер» наразі перевищив 16 млрд євро  на рік.

Що стосується діяльності в Україні, то сьогодні питома вага хворих, що ­отримують допомогу у двох центрах «Фрезеніус Медикал Кер», становить усього 3% від загальної кількості діалізних хворих в Україні. Решта 97% пацієнтів отримують допомогу в державних лікувальних установах.

Проте 38% українських діалізних хворих, незалежно від місця отримання медичних послуг, лікують за допомогою продукції компанії «Фрезеніус Медикал Кер» (розчини, витратні матеріали тощо). Загалом «Фрезеніус Медикал Кер» присутня на ринку України з 1996  року.

Обсяги інвестицій (у діяльність Чернігівського та Черкаського діалізних центрів) сягають 6  млн євро. Ми бачимо перспективи подальшої роботи в Україні, прагнемо відкривати нові центри для охоплення якісною діалізною допомогою якнайбільшої кількості хворих на ХХН.

Доктор Андреа Стоппер, керівник CVM, «Фрезеніус Медикал Кер Німеччина», розповів про значення стандартизації медичної допомоги хворим на ХХН.

– На жаль, із кожним роком кількість хворих на ХХН в усьому світі зростає. Насамперед це пов’язано із «старінням» населення та зростанням тривалості життя, а також збільшенням кількості хворих на цукровий діабет, який, як відомо, є провідною причиною розвитку ХХН. Тому збільшення діалізних місць та підвищення доступності ГД і ПД для нефрологічних хворих є актуальним завданням для всіх країн світу.

Дуже важливо, щоб надання діалізної допомоги було стандартизоване за кількома основними параметрами. Перший із них, безумовно, – ​це якість, що відповідає світовим та національним стандартам і забезпечує прийнятну якість життя для всіх пацієнтів, незалежно від мети діалізного ­лікування – ​очікування транс­плантації чи пожиттєва НЗТ. Другим параметром, що також має бути стандартизованим, є вартість процедури діалізу, прозорість та уніфікованість її розрахунку.

Наразі в Україні діє методика розрахунку вартості цієї послуги, що є нормативним актом. Безумовно, ­основою для такої методики є міжнародні принципи, сфокусовані на якості життя пацієнта. Завдяки цьому доволі легко, прозоро та зрозуміло можна розрахувати вартість процедури в будь-якому закладі охорони здоров’я. Цей показник має велике значення – і для нас як для компанії, що надає цю послугу, і для державних органів та страхових компаній, які фінансують лікування діалізних хворих. 

Доктор Космін Бордеа, бізнес-партнер CVM, «Фрезеніус Медикал Кер Німеччина», розповів про контроль якості надання медичних послуг у мережі клінік «Фрезеніус Медикал Кер».

– Особливістю компанії є вертикальна інтегрованість. Тобто ми одночасно:

  1.  виробляємо апарати й матеріали для діалізу;
  2.  виробляємо інфузійні розчини та медикаменти для забезпечення діалізної допомоги;
  3.  безпосередньо надаємо медичну допомогу в мережі діалізних центрів компанії;
  4.  ведемо наукову роботу й невпинно створюємо нові технології та продукти;
  5.  упроваджуємо нові технології в клінічну практику;
  6.  зби­раємо дані про ефективність кожної сесії діалізу, проведеної в мережі наших діалізних центрів.

Така багатовекторна діяльність дозволяє нам забезпечити надання повного спектра послуг для діалізних хворих. Тільки працюючи в такому режимі, можна говорити про повну відповідальність за якість надання діалізної допомоги. ­В  європейському регіоні ми називаємо нашу модель надання допомоги NephroCare. 

Особливу увагу «Фрезеніус Медикал Кер» приділяє централізованому контролю за якістю лікування на ­міжнародному рівні за допомогою системи гарантії та ефективного контролю якості EuCliD® (European Clinical Database). EuCliD® – ​це клінічна інформаційна система, яку ­використовують у центрах компанії з 1999  року. EuCliD® дає змогу збирати й аналізувати підсумки роботи понад 700  діалізних центрів «Фрезеніус ­Медикал Кер» у 30 країнах Європи.

Система EuCliD® охоплює параметри якості і надає рекомендації з корекції окремих напрямів терапії. Система регулярно порівнює результати роботи кожного центру з очікуваними й оцінює вірогідний результат лікування хворого у міру підвищення якості.

Такий підхід дозволив у більшості центрів NephroCare не лише досягти, а й перевищити європейські стандарти якості діалізу (EBPG  – European Best Practice Guidelines for Hemodialysis). Наявна база даних являє собою величезний ресурс наукової інформації та доказів, які використовують для здійснення аналізу, що сприяє підвищенню стандартів якості діалізу.

Про значення якісного діалізу в житті хворих на ХХН розповіла Петра Гілкенс, керівник Center of Excellence for Patient Relations, «Фрезеніус Медикал Кер».

– У середньому 90% діалізних пацієнтів отримують ГД-допомогу в діалізних центрах. Решта 10% перебувають на ПД чи отримують ГД удома. Стандартний режим ГД – ​3 рази на тиждень протягом принаймні 4 годин. Середній вік хворого діалізного центру NephroCare становить 64 роки, термін діалізу – ​5,5 року. Проте останній показник може суттєво змінюватися – ​­залежно від рівня надання трансплантаційної допомоги в конкретній країні.

У країнах Західної Європи основна мета ГД – ​підтримання життєдіяльності й належного рівня життя хворих в очікуванні у черзі на трансплантацію нирки, яку координує незалежна організація «Eurotransplant». У країнах, де існують певні обмеження для трансплантації (законодав­чі, релігійні, технічні тощо), ГД є єдиним засобом для повноцінного життя. 

Під час процедури ГД пацієнт залишається під’єднаним до апарату «штучна нирка» 12 годин на тиждень, протягом 3 сесій по 4 години. Отже, пацієнт змушений відвідувати центр діалізу регулярно, що, безумовно, потребує зміни способу життя. 

NephroCare покликана спростити такі радикальні зміни у житті пацієнта наскільки це можливо; забезпечити психологічну підтримку та створити максимально комфортні умови під час проходження ЗТ, яка, у свою чергу, підтримуватиме достойний рівень життя.

Отже, NephroCare забезпечує ​комплекс заходів, спрямованих на покращення якості життя хворих, якими ми опікуємось. Окрім створення максимально комфортних умов для ГД, ми також дбаємо  про психологічну та соціальну підтримку. Перебуваючи в колективі «таких самих, як і вони», діалізні пацієнти краще переносять лікування, швидше звикають до фістули, ставлять перед собою більш значні цілі.

Хворі, що залучені до терапії, є більш активними, соціально адаптованими та більш задоволені рівнем свого життя. Програма NephroCare включає роботу інтернет-­ресурсу (www.nephrocare.com), випуск періодичних видань для діалізних хворих. Завдяки цьому пацієнти дізнаються про широкі можливості життя «на діалізі», створюють групи за інтересами, спілкуються й організовують спільне дозвілля.

Загалом NephroCare – ​це не просто проект чи напрям роботи компаній «Фрезеніус Медикал Кер». Це окрема філософія, спрямована на покращення життя та соціальну адаптацію хворих на ХХН усіма можливими засобами.

Петра Гілкенс продемонструвала декілька відеозаписів історій хворих, які наразі отримують допомогу в центрах «Фрезеніус Медикал Кер». Серед них, зокрема, й історія 82-річного пацієнта Рікардо з Іспанії, який розповів, що ніколи в житті не дбав про своє ­здоров’я, ігнорував спорт. ­З посмішкою він згадує, що іноді міг хильнути зайвого.

Десять років тому він потрапив на ГД, і його стиль життя повністю змінився. Сьогодні цей чоловік дотримується здорового способу життя, стежить за своїм харчуванням,  сном та фізичною активністю. Важко собі уявити, але хвороба стала поштовхом до переосмислення життя та новим стимулом для покращення його якості. Історія Жерара з Франції також вражає. Чоловік працює менеджером із продажів у великій компанії. Наразі він перебуває на ГД.

Задля зручності Стефано навіть змінив своє помешкання й оселився у сусідньому з діалізним центром «Фрезеніус Медикал Кер» будинку. Проте він має багато відряджень, що не дозволяє йому проходити всі процедури біля дому. Тож як пацієнт «Фрезеніус Медикал Кер» Стефано отримує діалізну допомогу в тому європейському місті, де він перебуває у від­рядженні. Адже завдяки великій мережі клінік центр для ГД можна знайти майже скрізь.

Турбота про пацієнта у «Фрезеніус Медикал Кер» – ​не порожні слова. Працівники центрів розуміють свою відповідальність перед кожним пацієнтом, яким вони опікуються. Зустріч із  CEO регіону EMEA «Фрезеніус Медикал Кер», який, до речі, дуже добре говорить російською, була досить короткою.

На запитання журналістів «Чому «Фрезеніус Медикал Кер» продовжує діяльність в Україні, попри те, що центри залишаються незаповненими через певні недосконалості законодавчої бази, а також інші труднощі в роботі двох діючих центрів?» він впевнено відповів: «Ми взяли на себе відповідальність за українських пацієнтів наших діалізних центрів.

Як можна припинити нашу діяльність і залишити людей просто помирати? Ми маємо досвід роботи в доволі складних умовах у «непростих» країнах – ​і завжди маємо позитивний результат. Не думаю, що Україна буде виключенням. Тим більше зараз в Україні триває процес реформування, і ми сподіваємося на краще».

Краще один раз побачити…

Під час поїздки до Німеччини нам вдалося також відвідати завод «Фрезеніус Медикал Кер» у Санкт-Венделі, земля Саар. Завод розробляє і ­виробляє лікарські засоби й витратні матеріали, необхідні для лікування хворих на ХХН, такі як діалізатори (фільтри для апаратів штучної нирки) і системи для перитонеального діалізу. Завод у Санкт-Венделі є першим і найбільшим заводом Fresenius із виготовлення діалізаторів. Масштабне виробництво перших полісульфонових діалізаторів розпочалося тут у 1985 році. Сьогодні на заводі виготовляють найсучасніші діалізатори FX для стандартного, кардіо­протекторного та дитячого ГД.

На час появи діалізаторів FX-class® на ринку було розроблено інноваційну технологію формування волокна для виготовлення мембрани Helixone®. Технологія дала змогу отримати задану високоточну структуру пор, що, у свою чергу, мінімізує опір молекул при проходженні через пори, тим самим забезпечуючи кращу елімінацію. Усі мембрани Helixone® мають задані характеристики фільтрації, що приводить до більш селективної проникності для середніх молекул, тобто оптимальної пропорції фільтрації β2-м/альбуміну.

Діалізатори FX стерилізують за допомогою унікального процесу парової стерилізації INLINE. Усю лінію виробництва діалізаторів ми змогли побачити на власні очі: стерильно білі приміщення, практично повна автоматизація процесу, працівники в спецодязі, що нагадує фільми про майбутнє. Це справді сучасне виробництво вражає не лише своїми технічними параметрами.

Нас неабияк вразили плакати, розміщені в кожному виробничому залі. На них зображені реальні пацієнти діалізних центрів «Фрезеніус Медикал Кер» і написано «Für diese Menschen arbeiten wir!» (Ми працюємо задля цих людей!). Такий підхід формує відступ від чистих ­технологій, адже кожний співробітник за автоматичними лініями, діалізаторами та інфузійними розчинами бачить конкретних людей, життя яких неможливе без елементів, які вони виготовляють.

Окрім матеріалів для ГД завод у Санкт-Венделі випускає майже весь асортимент необхідних виробів для проведення ПД. Наприклад, всесвітньо відомі пристрої для самостійного ПД системи stay-safe®. Розроблення цієї системи мало на меті допомогти пацієнтам щодня самостійно проводити обміни безпечним і зручним способом без використання складних конусів і зажимів. Операційні помилки при цьому практично виключені.

Застосування stay-safe® забезпечило підвищення рівня безпеки і сприяло досягненню відмінних клінічних результатів, адже технологія PIN автоматично закриває просвіт катетера ще до від’єднання, що зводить до мінімуму ймовірність інфікування контактним шляхом. Іще однією інновацією є створення упаковки для розчинів ПД. Biofine® не містить жодних пластифікаторів, як, наприклад, DEHP, які зазвичай використовують у ПВХ-матеріалах. Завдяки цьому упаковка Biofine® є більш тонкою, легко виробляється та ­переробляється, не виділяючи при цьому жодних шкідливих речовин.

Завершивши з теорією, ми перейшли до практики й відвідали один із найбільших діалізних центрів компанії «Фрезеніус Медикал Кер», що розташований у ­м.  Кладно – передмісті Праги (Чехія). Клініка вразила чистотою, тишею, спокоєм та доброзичливими пацієнтами. Вони намагалися ­познайомитися з нами і навіть зрозуміти українську.

Багато хто охоче розповідав про своє життя на ГД і ділився планами на майбутнє «після трансплантації». Персонал клініки був дуже привітний, але «впіймати» когось із них для розмови було майже неможливо, адже центр працює як налагоджений механізм – ​за встановленими стандартами і часовим регламентом. Доктор Павел Конопасек, головний лікар діалізного центру «Фрезеніус Медикал Кер» у м. Кладно, коротко розповів про особливості роботи центру.

Наприклад, у клініках Чехії діє програма транспортування хворих до діалізних центрів. Це дуже зручна опція, оскільки дозволяє не затримувати процедури й додатково підвищує комплаєнс хворих до ГД. Павел Конопасек зауважив, що чеські нефрологи центрів «Фрезеніус Медикал Кер» також спостерігають за пацієнтами із ХХН, які ще не потребують діалізу.

Їх регулярно обстежують і дають рекомендації щодо лікування, способу життя, дієти тощо. Алеш Захард, головний менеджер «Фрезеніус НефроКер», Чехія, розповів про особливості їхньої роботи.

– У Чехії ГД отримують 674 пацієнти на 1 млн населення. Хворі на ХХН отримують діаліз як у державних установах (40%), так і в приватних клініках (60%). Наразі у країні діє 25 клінік «Фрезеніус Медикал Кер». При цьому країна має 7 трансплантаційних центрів, у яких виконують понад 450 трансплантацій нирки на рік.

Саме тому центри «Фрезеніус Медикал Кер» – ​це радше своєрідний «трамплін» для хворих у черзі на трансплантацію. Проте велике значення для нас має і лікування хворих, яким трансплантація не показана (за віком, станом здоров’я тощо). Наразі на діалізі в Чехії перебуває 6739 хворих, 6310 із них отримують саме ГД (1627 з них проходять ГД саме в клініках «Фрезеніус Медикал Кер»).

Іще 79 пацієнтів перебувають тут на ПД. У країні заплановано збільшення кількості діалізних центрів та діалізних ліжок, адже показники Чехії за доступністю НЗТ для пацієнтів поступаються німецьким чи британським. Проте вже сьогодні можна говорити про значні успіхи в наданні якісної діалізної допомоги населенню, у досягнення яких великих зусиль доклала і компанія «Фрезеніус Медикал Кер».
 

Якщо говорити відверто, то подорож вразила нас у найкращому сенсі цього слова. Ми не тільки побачили підприємства – ​гіганти медичної сфери, а й зустрілися з людьми, які розбудовують сучасний «Фрезеніус Медикал Кер», а також із тими, хто отримує якісну діалізну допомогу. Хочеться вірити, що нинішня медреформа дасть «зелене світло» значним інвестиціям у сферу охорони здоров’я, що змінить ситуацію на краще й у лікуванні хворих на ХХН. Дуже обнадіює, що в складні часи реорганізації допомогу в цьому питанні нам готовий надати світовий лідер – ​німецька компанія з бездоганною репутацією «Фрезеніус Медикал Кер». Сподіваємося, що Україна обере європейський шлях і в цьому напрямі, а лейтмотив «Ми працюємо задля цих людей!» стане провідним принципом роботи всієї вітчизняної системи охорони здоров’я.

Підготувала Олександра Мєркулова

Тематичний номер «Урологія. Нефрологія. Андрологія» № 1 (12), березень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Нефрологія

19.07.2018 Нефрологія Етіологічні фактори розвитку пієлонефриту в дівчаток

Переважну кількість хворих з інфекцією сечової системи становлять дівчатка. Поширеність гострих і питома вага хронічних захворювань нирок збільшуються з віком пацієнтів, що досить часто залежить від супутньої урологічної, гінекологічної та статевої патології. Метою роботи, результати якої були вперше опубліковані в «Українському журналі нефрології та діалізу» (№1 (57) 2018), було визначення етіологічних і клінічних передумов рецидивування і хронічного перебігу пієлонефриту (ПН) у дівчаток....

18.07.2018 Нефрологія Значення середземноморської дієти для пацієнтів із хронічною хворобою нирок

Пацієнти з хронічною хворобою нирок (ХХН) мають високий ризик розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ), які є найпоширенішою причиною смерті серед цієї когорти пацієнтів. Стандартна терапія ХХН передбачає використання дієти з контролем енергетичної цінності продуктів, кількості білка та обмеженням окремих мікроелементів. У раціоні хворих на ХХН перевага віддається рослинній їжі, при цьому обмежується вживання м’яса, солі та цукру....

10.07.2018 Нефрологія Урологія та андрологія Инфекции мочевых путей в рутинной клинической практике: в фокусе эффективный и безопасный менеджмент

Сегодня медицинское сообщество Украины стоит на пороге больших перемен. В то время как организационные и экономические аспекты функционирования реформированной системы здравоохранения все еще являются предметом дискуссий, необходимость интеграции отечественной клинической практики в плоскость доказательной медицины уже ни у кого не вызывает сомнений. ...

12.06.2018 Нефрологія Урологія та андрологія Оптимизация терапии инфекций мочевыводящих путей у пациентов детского возраста

В последнее время отмечается тенденция к рецидивирующему течению инфекций мочевых путей (ИМП) у детей. О том, с какими сложностями сталкиваются практикующие врачи при лечении данных заболеваний и какие современные рекомендации помогут им в борьбе с рецидивами и хронизацией процесса...