0 %

Проблема «дизайнерських» наркотиків в Україні

22.06.2018

Останніми роками, незважаючи на проведення лікувально-профілактичних заходів, зростають темпи вживання наркотичних засобів дітьми та підлітками. У динаміці наркотизації дітей і підлітків за роками спостерігається нерівномірна картина як у цілому по Україні, так і в різних регіонах країни. Так, за даними епідеміологів і власного моніторингу, вперше пробують наркотики близько 30% дітей, підлітків та молоді. Тільки серед учнів 9-11-х класів частка дівчат і хлопців, які часто вживають алкоголь, становить 15-17% [1].

Водночас встановлено, що 25% молодих людей віком до 24 років мають досвід уживання наркотичних речовин, а вік молоді, коли вона вперше пробує наркотики, зменшився до 15-16 років [2]. Фахівці наголошують, що темпи зростання вживання неповнолітніми психоактивних речовин (ПАР) сьогодні значно випереджають такі в дорослого населення. Проте «доросла» наркоманія загалом формується в підлітковому середовищі, а самі підлітки є групою підвищеного ризику нар­котизації [3].

За останні десять років спостерігається зменшення облікової кількос­ті «чистих» форм наркотизації, тобто осіб, які зло­вживають лише алкоголем, опіоїдами, стимуляторами чи транквілізаторами. Це можна пояснити пере­розподілом структури наркотизації в бік змішаних форм – ​одночасного комбінування чи послідовного вживання алкоголю з таблетками, алкоголю й нікотину, алкоголю та продуктів канабісу, амфетамінів та алкоголю чи вживання лікарських і нелікарських замінників із психо­активними властивостями.

До останніх належать енергізуючі добавки для бодибілдингу, енергетичні напої, що містять алкоголь, синтетичні канабі­міметики, кустарно виготовлені суміші з ПАР – ​міксти [1, 4].

У країнах Європи та, зокрема, в Україні активно зацікавилися так званими спайсами наприкінці минулого століття. Так, за даними експертів Все­світньої організації охорони здоров’я, кількість осіб, які пробували препарати коноплі хоча б один раз на рік, у 2006-2007 рр. становила 165,6 млн, або 2,6% від загальної чисельності населення планети.

«Дизайнерський» наркотик (designer drug) – ​синтетичний аналог наркотичного засобу, обіг якого обмежений або заборонений законом. Він був створений для того, щоб оминати закони, котрі забороняли застосування наркотичних речовин. У вітчизняній літературі широко використовують саме цей термін (дослівний переклад з англійської). Його ще називають «конструкторським» наркотиком, оскільки design можна перекласти як «проектувати, розробляти, конструювати». Ця назва підкреслює штучність препаратів, а також їхню відмінність від відомих наркотичних засобів. В англомовній літературі щодо цих груп препаратів часто вживають термін «нові ПАР» (new psychoactive substances) [5, 6].

Наразі у класифікації «дизайнерських» наркотиків виокремлюють 10 великих груп:

1) похідні фенілетиламіну;

2) синтетичні катінони;

3) синтетичні канабіноїди (або канабі­міметики);

4) синтетичні опіо­їди;

5) синтетичні похідні кокаїну; ­

6) ­похідні лізергінової кислоти;

7) синтетичні похідні триптаміну;

8) похідні ­фенциклідину (­блокатори NMDA-рецепторів);

9) похідні піперазину;

10) агоністи ГАМКА/В-­рецепторів та їх похідні [7]. До найпоширеніших належать синтетичні канабіноїди (спайси) та синтетичні катінони (солі).

! Великою проблемою є швидке й неконтрольоване розповсюдження цих речовин у молодіжних субкультурах і складність визначення реальної епідемічної ситуації щодо них [8-10].

За даними останнього спостереження І.П. Рущенка та С.С. Сердюка, у 2016 р. 25,4% молоді м. Харкова мали досвід уживання наркотиків. Більшість із цієї групи зізналися в обмеженій кількості спроб, а не регулярному споживанні. Частка регулярних споживачів наркотиків серед молоді перевищує 1,5% [9]. За ступенем поширеності багато років перше місце зі значним відривом посідають препарати коноп­лі; друге – ​чифір (6,2%); третє й четверте місця посіли так звані дизайнерські нар­котики – ​«cпайс» (5,8%) та «сіль» (3,7%); на п’ятому місці – ​ЛСД (3,2%) [9].

За результатами, отриманими В.В. Лелевич та В.Г. Вінницькою, встановлено, що серед осіб до 18 років, які перебувають під диспансерним наглядом у лікарів-наркологів, 42,8% уживають синтетичні канабіноїди, котрі входять до складу так званих спайсів [10]. Згідно з даними М.В. Прилуцької та співавт., поширеність споживання нових ПАР у Республіці Казахстан становить 8,8%. Залежність від нових ПАР зареєстровано в 38,6% випадків. Абсолютна більшість пацієнтів уживають нові ПАР удруге, найчастіше – ​з метою заміщення інших препаратів (38,8%) [11].

Погіршенню реальної (на відміну від формальної, що статистично враховується) епідеміологічної ситуації зі вживанням ПАР серед дітей і підлітків сприяє парадоксальна розбіжність швидкості протилежних подій, а саме: непропорційно високі темпи вкидання на ринки збуту нових психо­активних субстанцій із наркогенним потенціалом та їх масове поширення в субпопуляціях дитячо-підліткового й молодіжного населення порівняно зі значно тривалішим за часом законодавчим утіленням у життя заборони на легальну реалізацію в суспільстві цих потенційно небезпечних синтетичних препаратів [12-15].

У результаті через невідповідність швидкостей синтезу та впровадження нових субстанцій у середовище споживачів і термінів формування державою заборонних заходів щодо їх реалізації виникла ситуація, за якої катастрофічно затягується й так майже безуспішна війна зі спайсами [8]. Розглянемо докладніше дію основних представників «дизайнерських» наркотиків.

Спайси

За результатами багатьох досліджень з’ясовано, що всі курильні суміші міс­тять синтетичні канабіноїди, які є агоністами наявних у центральній нервовій системі канабіноїдних рецепторів [16]. Синтетичні канабіноїди є протилежністю природного тетрагідроканабінолу.

І саме через це залежність доза – ​ефект не має верхньої межі: збільшення дози посилює ефект, часто без будь-яких обмежень. Саме ця обставина призводить до пере­дозування й тяжкої інтоксикації при вживанні спайсів [16]. У клінічній картині гострого отруєння синтетичними канабіноїдами відзначаються симптоми, характерні для отруєння канабісом: відчуття спокою, розслаб­лення, блаженства, зростання апетиту, стан марення, втрата рівноваги, порушення активності й концентрації.

Вони з’являються раніше та ­тривають довше, ніж при вживанні класичних канабіноїдів. Провідними клінічними проявами отруєнь також є: порушення когнітивних функцій, виражені психотичні явища, неврологічні порушення – ​судомний синдром, гостра церебральна та серцево-судинна недостатність [17].

Навіть короткочасне вживання синтетичних канабіноїдів нерідко супроводжується формуванням психозів.

Клінічна значущість спайсів полягає в їхній здатності спричиняти «шизоформні» психози, що можна розглядати як маніфестацію ендогенного процесу (шизофренії) [18, 19]. Н.А. Александрова відзначає ­складність диференційної діагностики психозів при вживанні «дизайнерських» наркотиків із психотичними станами органічної та шизо­френоподібної структури [20].

Можна виділити ще одну особ­ливість психотичних розладів, які розвиваються на тлі вживання сучасних синтетичних ПАР. Психопатологічні феномени можуть зберігатися після безпосередньої дії ПАР. Це відрізняє подібні стани від класичних психозів при інтоксикаціях і може бути зумовлено швидким виведенням речовини та її метаболітів [21].

В.Д. Менделевич акцентує на новій проблемі, що виникла в сучасній психіатричній дійсності у зв’язку з можливою роллю деяких наркотиків у етіопатогенезі шизофренії. Проб­лема «характеризується збільшенням загальної кількості споживачів нар­котиків і зростанням поширеності психопатологічних розладів». Однак питання психічної коморбідності при епізодичному вживанні й систематичному зловживанні деякими ПАР (окрім алкоголю) практично не ви­вчені, особливо це стосується нових «дизайнерських» наркотиків і випадків сп’яніння спайсами [22].

Тож постає питання про психотичні розлади в пацієнтів, які не є залежними, але експериментують із нар­котиками й у яких «виявляються абортивна чи розгорнута шизофрено­формна симп­томатика, частіше – ​гост­ра, рідше – ​пролонгована». Автор справедливо вказує на збільшення випадків діагностичних помилок у наркологічній практиці та ставить питання про «діагностичний бар’єр», що виникає у психіатрів і наркологів.

! На відміну від канабіноїдів рослинного походження (препаратів коноплі), дія сумішей для куріння на людський організм, особливо на мозок, у декілька (від 5 до 10) разів сильніша. Практично від­разу після їх уживання можуть виникати потужні галюцинації, що здатні призвести до трагічних на­слідків.

Наприклад, у споживачів виникає бажання кинутися під колеса автомобіля чи вистрибнути з вікна багато­поверхівки [23, 24]. Виникнення психотичних порушень найчастіше пов’язують із:

1) підвищенням концентрації дофаміну;

2) активацією канабіноїдних СВ1-рецепторів;

3) активацією 5-HT2A-рецепторів;

4) активним антагонізмом щодо NMDA-рецепторів;

5) активацією кю-опіоїдних рецепторів. Діти, підлітки й особи, котрі страждають на різні психічні розлади, – ​найбільш уразливі перед новими загрозами поширення «дизайнерських» наркотичних засобів [25].

Солі

Під цією вуличною назвою ховаються синтетичні аналоги катінону – ​алкалоїду з психоактивними властивостями, який міститься в листі ката (Catha edulis) – ​вічнозеленого чагарника, що поширений у країнах ­Східної Африки й Аравійського півострова. Катінон та його похідні – ​мефедрон (mephedrone), метедрон (methedrone), метилон (methylone), меткатінон (methcathinone) тощо – ​перешкоджають зворотному захопленню норадреналіну й дофаміну в синаптичній щілині, що в результаті призводить до зростання концентрації останніх і, як наслідок, до розвитку стимулюючого та ейфоризуючого ефектів [16].

Клінічна картина сп’яніння схожа на сп’яніння від амфетаміну чи кокаїну, але триває довше [26]. Най­поширенішими побічними діями синтетичних катінонів є кардіоваскулярні, психіатричні й нев­рологічні синдроми та симптоми. Найхарактернішим симптомом є збудження, котре розвивається від помірного до тяжкого психозу, що потребує медикаментозної седації [26, 27]. Введення малих доз синтетичних катінонів викликає ейфорію й підвищує пильність, але при високих дозах або хронічному застосуванні можуть виникнути серйозні побічні ефекти, такі як галюцинації, блідість, гіпертермія й тахікардія.

Повторне застосування синтетичних катінонів пов’язане з параноєю та галюцинаціями, а в деяких хворих розвивається «збуджений делірій», синдром із симптомами екстремального збудження та насильницької поведінки [28]. Вживання синтетичних катінонів може призводити до смерті внаслідок класичного серотонінового синдрому. Відсутність сис­тематичних клінічних досліджень як у тваринній, так і в людській моделі не дає змоги ефективно прижиттєво діагностувати отруєння цими речовинами з метою запобігання серйозній загрозі для споживачів наркотиків [29].

Серед основних мотивів уживання «дизайнерських» наркотиків нами встановлено:

  •  прагнення особи задовольнити природну потребу в радості, веселощах, досягти стану ейфорії, бути в доброму настрої;
  •  відсутність навичок розумно та змістовно організувати проведення вільного часу;
  •  прагнення молоді до само­ствердження, самовираження, наслідування в стереотипах поведінки, а також прагнення підвищити свій соціальний статус у групі;
  •  вживання з метою регулювання свого психо­фізичного стану: отримати певне задоволення, відчути ефект впливу на організм (зняти нервове напруження, відчуття втоми, морально-психологічну незадоволеність), хоча б на деякий час відійти від повсякденних проблем, від реальності з її турботами й переживаннями.

Подолати проблему зростання поширеності «дизайнерських» наркотиків допоможе запровадження комплексу медико-педагогічно-соціальних заходів, який ґрунтуватиметься на засадах психо­гігієни та психопрофілактики, з одного боку, й контролю за поширенням ПАР – ​з іншого.

Оскільки формування адиктивної поведінки та її кінцевого результату – ​нар­котичної залежності відбувається під дією певних чинників, то профілактика вживання ПАР має бути ­спрямована на зменшення їхньої дії. Зазвичай виділяють такі чинники:

– біологічні (спадкова обтяженість психічними чи наркологічними захворюваннями; стани хронічного стресу);

– соціальні (дисфункціональна родина, соціальна невлаштованість, відсутність роботи, низька кваліфікація; значна поширеність уживання ПАР у місцевос­ті);

– культуральні (пропаганда в засобах масової інформації, зокрема електронних, стилю життя, пов’язаного зі вживанням ПАР, кампанії щодо легалізації наркотиків; неадекватна молодіжна політика; відсутність реальної програми дозвілля, зайнятості неповнолітніх; відсутність культури психологічної допомоги та стигматизація);

– психологічні (інфантилізм, висока навіюваність, аномальні риси характеру, низька толерантність до стресу; психічні захворювання).

Особливу небезпеку становить пізнє звертання, зокрема підлітків, по кваліфіковану медичну допомогу при виникненні проблем зі вживанням ПАР. Найчастіше люди бояться звертатися по допомогу до психіатрів і наркологів через упередження щодо психіатрії.

Це можна пояснити непо­інформованістю людей і відсутністю розуміння того, як функціонує система надання психіатричної та наркологічної допомоги. Крім того, завдяки засобам масової інформації в населення активно формується негативний образ лікаря-психіатра та психіатрії як науки.

Профілактика вживання «дизайнерських» ПАР у навчальних закладах, серед іншого, має передбачати вдосконалення інформаційної системи з поширення знань серед населення, розміщення в засобах масової інформації соціальної реклами, проведення інформаційно-просвітницької та культурно-дозвільної діяльності, спрямованої на неприйняття вживання ПАР.

На нашу думку, програма профілактики має бути реалізована в декілька етапів.

Перший етап передбачає публікації в засобах масової інформації та в соціальних мережах на сторінках лідерів думок інформації профілактичної спрямованості про небезпечність «дизайнерських» наркотиків.

Другий етап – ​діагностика поширеності й тяжкості залежності в групах студентів (академічних групах по 10-12 осіб) за допомогою спеціально розробленого опитувальника.

Третій етап (після обробки результатів опитування) – ​неперсоналізований розбір у малих групах (10-12 осіб) основних мотивів уживання «дизайнерських» нар­котиків із подальшим формуванням адекватних форм ставлення до проб­леми (відмова від ­уживання, стійке негативне ставлення до залежностей, формування усвідомлення ризику таких форм поведінки, як уживання ПАР, зок­рема «дизай­нерських» наркотиків, усвідомлення цінності здорового способу життя). Основним критерієм успішності проходження третього етапу є сформоване особисте адекватне ставлення до проб­леми залежності.

Четвертий етап – ​з-поміж студентів, які успішно завершили третій етап у малих групах, відбирають охочих брати участь у профілактичних заходах. Протягом цього етапу триває робота в малих групах зі студентами-учасниками профілактичних заходів, під час яких вони діляться власним досвідом, збагачуючи свої знання.

Література

  1. Хобзей М.К. Психічні та поведінкові розлади внаслідок уживання алкоголю й інших психоактивних речовин в Україні. Стан нар­кологічної допомоги населенню України: інформаційно-аналітичний огляд за 1990-2010 рр. / М.К. Хобзей, О.М. Колядкова, О.М. Зінченко. – ​К.; Харків: Плеяда, 2011. – ​138 с.
  2. Клименко Т.В. Социально-демографические и клинические характеристики лиц призывного возраста, злоупотребляющих алкоголем и наркотиками / Т.В. Клименко, А.А. Козлов, В.В. Истомина, Л.Ю. Беспалова // Наркология. – ​2013. – ​№ 7. – ​С. 57-61.
  3. Чернобровкина Т.В. Клиническая лабораторная диагностика медико-биологических последствий наркотизации у детей и подростков в условиях амбулаторного наблюдения: рук. для врачей наркол. диспансеров / Т.В. Чернобровкина, М.В. Ибрагимова. – ​Харьков: Плеяда, 2010. – ​148 с.
  4. Шаповалова В.О. Організаційно-правові та моральні аспекти вивчення проблеми поширеності наркоманії (на прикладі канабісу) в сучасному суспільстві у світлі духовної спадщини православної церкви / В.О. Шаповалова, В.В. Шаповалов, С.М. Негрецький // Український вісник психоневрології. – ​2010. – ​Т. 18, № 2. – ​С. 97-101.
  5. Pharmacological profile of methylphenidate-based designer drugs / D. Luethi, P.J. Kaeser, S.D. Brandt et al. // Neuropharmacology. – ​2017. https://doi.org/10.1016/j.neuropharm.2017.08.020.
  6. Baths salts, spice, and related designer drugs: the science behind the headlines / M.H. Baumann, E. Solis, L.R. Watterson et al. // Journal of Neuroscience. – ​2014. – ​Т. 34, № 46. – ​С. 15150-15158.
  7. Асадуллин А.Р. Систематизация синтетических «дизайнерских» наркотических средств и новых потенциально опасных химических веществ / А.Р.  Асадуллин, С.Б. Лисовская, Э.А. Ахметова // Наркология. – ​2017. – ​Т. 16, № 3. – ​С. 94-100.
  8. Кривда Г.Ф. Аналіз проблеми судово-медичної діагностики отруєння синтетичними наркотичними засобами / Г.Ф. Кривда, Д.О. Уманський, Я.О. Панчев // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник української медичної стоматологічної академії. – ​2015. – ​Т. 15, № 3. – ​2 (51). – ​С. 325-327.
  9. Рущенко І.П. Моніторинг адиктивної поведінки харківської молоді: концептуалізація даних емпіричних спостережень / І.П. Рущенко, О.О. Сердюк // Український соціум. – ​2016. – ​№ 4. – ​С. 42-56.
  10. Лелевич В.В. Наркопотребление среди несовершеннолетних в республике Беларусь / В.В. Лелевич, А.Г. Виницкая // Детская психиатрическая служба: состояние и перс­пективы развития: сборник материалов ­Республиканской научно-практической конференции с международным участием, посвященной 50-летию детской психиатрической службы Гродненской области, 19-20 октября 2017 г. [Гродно] / Министерство здраво­охранения Республики Беларусь, Учреждение образования «Гродненский государственный медицинский университет» [редкол.: В.А. Снежицкий, С.Б. Вольф, В.А. Карпюк (отв. ред.)]. – ​Гродно, 2017. – ​С. 37-40.
  11. Прилуцкая М.В. Оценка распространенности употребления новых психоактивных веществ среди пациентов наркологического профиля / М.В. Прилуцкая, Д.Е. Аяганова, Р.С. Кулиев // Медицина и экология. – ​2017. – ​№ 1 (82). – ​С. 89-95.
  12. Кривенков А.Н. Синдром зависимости от каннабиноидов на патологически измененной почве у подростков / А.Н. Кривенков, Е.В. Аносова // Наркология. – ​2013. – ​Т. 12, № 5. – ​С. 49-55.
  13. Synthetic cannabinoids: epidemiology, pharmacodynamics, and clinical implications / M.S. Castaneto, D.A. Gorelick, N.A. Desrosiers et al. // Drug and alcohol dependence. – ​2014. – ​№ 144. – ​С. 12-41.
  14. HIV incidence among people who inject drugs (pwids) in Ukraine: results from a clustered randomised trial / R.E. Booth, J.M. Davis, S. Dvoryak et al. // The Lancet. HIV. – ​2016. – ​Т. 3, № 10. – ​С. e482-489.
  15. Severe toxicity following synthetic cannabinoid ingestion / J. Lapoint, L.P. James, C.L. Moran et al. // Clinical Toxicology (Philadelphia, Pa.). – ​2011. – ​Т. 49, № 8. – ​С. 760-764.
  16. Мрыхин В.В. Дизайнерские наркотики: краткая история, попытка систематизации на примере «спайсов» и «солей» (обзор) / В.В. Мрыхин, А.В. Анцыборов // Интерактивная наука. – ​2017. – ​№ 11. – ​С. 36-39.
  17. Яцинюк Б.Б. Клиника, диагностика острых отравлений синтетическими каннабиноидами и особенности патогенетической терапии пострадавших / Б.Б. Яцинюк, Н.А. Волкова // Здравоохранение Югры: Опыт и Инновации. – ​2016. – ​№ 1 (6). – ​С. 28-44.
  18. Дубатова И.В. Клиническая значимость и особенности психических расстройств у потребителей «дизайнерских наркотиков» / И.В. Дубатова, А.В. Сафроненко // Уральский медицинский журнал. – ​2017. – ​№ 5 (149). – ​С. 104-108.
  19. Дубатова И.В. Анализ клинических проявлений и особенности терапии психотических расстройств у потребителей дизайнерских наркотиков / И.В. Дубатова, И.В. Стоякин, К.А. Карнаух, А.В. Сафроненко // Главный врач Юга России. – ​2018. – ​№ 1 (59). – ​С. ­52-56.
  20. Александрова Н.А. Клинические и судебно-психиатрические аспекты органического расстройства личности в подростковом возрасте, ассоциированного с употреблением «дизайнерских» наркотиков / Н.А. Александрова // Российский психиатрический журнал. – ​2017. – ​№ 5. – ​С. 59-67.
  21. Клинико-динамические особенности интоксикационных психозов, вызванных употреблением современных синтетических психоактивных веществ / Н.А. Афанасьева, М.А. Березовская, Т.В. Коробицина [та ін.] // Сибирский вестник психиатрии и наркологии. – ​2017. – ​№ 3 (96). – ​С. 78-83.
  22. Менделевич В.Д. Психотические расстройства в результате употребления наркотиков: современное состояние проблемы / В.Д. Менделевич // Наркология. – ​2014. – ​№ 7. – ​С. ­93-100.
  23. О биологической активности аллостерических модуляторов каннабиноидных рецепторов первого подтипа / А.И. Головко, Л.В. Леонтьева, В.А. Башарин [та ін.] // Наркология. – ​2014. – ​Т. 13, № 8. – ​С. 83-93.
  24. The american psychiatric publishing textbook of substance abuse treatment / ed. M. Galanter, ed. H.D. Kleber. – ​Washington, DC: American Psychiatric Pub., 2008. – ​752 p.
  25. Мрыхин В.В. Психиатрические аспекты употребления дизайнерских наркотиков и новых психоактивных веществ / В.В. Мрыхин, А.В. Анцыборов // Интерактивная наука. – ​2017. – ​№ 12. – ​С. 64-74.
  26. Weinstein A.M. Synthetic cathinone and cannabinoid designer drugs pose a major risk for public health / A.M. Weinstein, P. Rosca, L. Fattore, E.D. London // Frontiers in Psychiatry. – ​2017. – ​№ 8. – ​С. 156.
  27. Synthetic cathinones and cannabinoids are new psychoactive substances (review) / A.V. Larchenko, M.A. Suvorov, V.I. Andryukhin [та ін.] // Sovremennye tehnologii v medicine. – ​2017. – ​Т. 9, № 1. – ​С. 185.
  28. John М.Е. Bath salts abuse leading to new-onset psychosis and potential for violence / М.Е. John, C. Thomas-Rozea, D. Hahn // Clinical Schizophrenia & Related Psychoses. – ​2017. – ​Т. 11, № 2. – ​С. 120-124.
  29. Synthetic cathinones related fatalities: an update / S. Zaami, R. Giorgetti, S. Pichini [та ін.] // European Review for Medical and Pharmacological Sciences. – ​2018. – ​Т. 22, № 1. – ​С. 268-274.

Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 2 (45) червень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Психіатрія

22.06.2018 Психіатрія Інтегративна групова психотерапія психологічних конфліктів, пов’язаних із професією, з фокусом на інтервенції

Стаття знайомить із концептом психотерапії конфліктів, пов’язаних із професією, в одній із психосоматичних клінік Німеччини (Психосоматична клініка RHON-KLINIKUM AG, м. Бад-Нойштадт-ан-дер-Заале). ...

22.06.2018 Психіатрія Школа психотерапевта: о чем говорит символика болезни

Реформирование сферы здравоохранения предполагает заметное расширение компетенции врачей первичного звена. Улучшить клиническую скрининговую диагностику, создать предпосылку для уважения пациентом своего лечащего врача, наконец, словом (без лекарств) реально поддержать больного поможет нехитрое знание психосоматики....

22.06.2018 Психіатрія Міжнародна конференція «Українська психіатрія у світі, що швидко змінюється» (25-27 квітня, м. Київ)

Щорічна конференція, котру організовують Український науково-дослідний інститут (УНДІ) соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України й Асоціація психіатрів України, стала головною подією в календарі фахівців у галузі психічного здоров’я зі всієї України....

22.06.2018 Психіатрія Дни французской неврологии и психиатрии в Украине

29-31 марта в г. Киеве в рамках Дней французской культуры в Украине при содействии Ассоциации психиатров Украины; Ассоциации детских неврологов Украины; Украинского научно-исследовательского института (УНИИ) социальной и судебной психиатрии и наркологии Министерства здравоохранения (МЗ) Украины; Института педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины; Международной академии медицинского образования состоялась научно-практическая школа «Дни французской неврологии и психиатрии в Украине»....