Стримування антибіотикорезистентності: що можна зробити вже сьогодні?

31.12.2018

Стаття у форматі PDF

Антибіотикорезистентність – глобальна проблема сучасності, до якої сьогодні прикута увага усієї світової спільноти на рівні очільників провідних держав та авторитетних міжнародних організацій, таких як Організація об’єднаних націй і Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). З кожним роком патогенні мікроорганізми набувають нових властивостей, що забезпечують їм захист від дії антибіотиків, і це закономірно призводить до зниження їх клінічної та мікробіологічної ефективності. Водночас відсутність принципово нових молекул антибіотиків, які можна було б впровадити у клінічну практику найближчим часом, як ніколи гостро ставить перед лікарями питання про необхідність стримування поширеності антибіотикорезистентності. Відомо, що викликані мультирезистентними збудниками інфекції асоційовані з високим рівнем смертності, збільшенням термінів стаціонарного лікування, а також істотним збільшенням пов’язаних із ними соціальних та економічних витрат суспільства. 

У 2015 р. ВООЗ опублікувала Гло­баль­ний план дій щодо боротьби зі стійкістю до антибіотиків, одним з ключових пунктів якого є оптимізація використання цих препаратів у медицині та ветеринарії. Крім того, як основні заходи боротьби з антибіотикорезистентністю розглядаються профілактика інфекцій, підвищення рівня обізнаності про цю проблему та підтримка нових наукових розробок. Зрозуміло, що лікарі пере­бу­ва­ють в авангарді боротьби з антибіотико­резистентністю, адже саме на їх плечі лягає вся повнота відповідальності за раціо­нальне призначення антибіотиків. 

Чітко визначитись із наявністю дійсних показань до призначення антибіотиків у конкретній клінічній ситуації та втриматися від спокуси застосувати їх за ­хибним обґрунтуванням на практиці ви­являється не настільки простим ­зав­данням, як це може здатися на перший погляд. 

Саме тому різноманітні ­аспекти проб­леми антибіотикорезистентності та раціональної антибіотикоте­рапії обгово­рюються майже на кож­ному про­фесій­ному медичному форумі. Не стала ви­нятком і XX Все­українська науково­­-прак­тична конфе­ренція з між­на­ро­дною участю «Актуальні питання педіатрії», присвячена пам’яті члена-кореспондента НАН, НАМН України, професора В.М. Сідель­­никова, що пройшла 19-21 вересня цього року у м. Харків. У рамках цього масштабного заходу відбувся круглий стіл, на якому провідні вітчизняні експерти детально обговорили підходи до стриму­вання антибіотикорезистентності, що можна застосовувати у педіатричній практиці. Зокрема, на прикладі лікування гострого риносинуситу у ­дітей були продемонстровані можливості застосування з цією метою сучасних фіто­нірингових препаратів, що чинять ком­плексну противірусну, ­антибактеріальну, ­секретолітичну та проти­запальну дію (Синупрет®). 

Участь у роботі круглого ­столу взяли такі відомі українські вчені, як ­професор кафедри педіатрії № 2 Національного медичного університету імені О.О. Бого­­мольця, заслужений лікар України, доктор медичних наук Сергій Петрович Кривопустов, завідувач кафедри оториноларингології та офтальмології з курсом хірургії голови та шиї Івано-Франків­ського національного медичного університету, доктор ­медичних наук, професор Василь Іванович Попович, завідувач кафедри терапії Харківської медичної академії післядипломної освіти, доктор медичних наук, професор Ігор Геннадійович Березняков та завідувач кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Національного фармацевтичного університету (м. Харків), доктор медичних наук, професор Ігор Альбертович Зупанець. 

РЕЗОЛЮЦІЯ КРУГЛОГО СТОЛУ

XX Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання педіатрії» (Сідельниковські читання)

(19 вересня 2018 р., м. Харків)

Учасники Круглого столу повністю підтримують Глобальний план дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів Всесвіт­ньої організації охорони здоров’я та План дій з боротьби з антибіо­тикорезистентністю Європейської комісії.

Враховуючи поширення антибіотикорезистентності у світі та в Україні, нестачу нових класів антибіотиків, активних проти мультирезистентних збудників, зростання захворюваності на хвороби органів дихання та гнійно-­запальні захворювання у дітей, нерідко – ​нераціональне використання антибіотиків лікарями при лікуванні дітей з гострими вірусними захворюваннями органів дихання, що спричиняє порушення екосистем дитячого організму, та на підставі колегіального розгляду стану проблеми росту антибактеріальної резистентності в Україні учасники засідання погодили такі кроки у межах своєї компетенції для стримування подальшого росту антибіотикорезистентності:

  1. Впровадити в клінічну практику відповідальний і раціональний підхід до діа­гностики та фармакотерапії гострого риносинуситу, спираючись на чинні національні клінічні рекомендації, що ґрунтуються на засадах доказової медицини.
  2. Обґрунтовано ширше використовувати у практиці лікарів, які надають медичну допомогу дітям, ліки, що створені на засадах фітонірингу та мають доведену ефективність при гострому риносинуситі, гострому вірусному тонзилофарингіті, гос­трому бронхіті у дітей.
  3. Впровадити в клінічну практику раціональний підхід до профілактики гострого риносинуситу, що ґрунтується на засадах доказової медицини. Підтримати проведення широкомасштабної кампанії з вакцинації дітей проти грипу, пневмококової та гемофільної інфекції, а з метою неспецифічної профілактики рекурентних вірусних інфекцій органів дихання у дітей вживати профілактичні заходи з використанням фітонірингових препаратів.
  4. Звернутися до профільних асоціацій – ​педіатрів, сімейних лікарів, отоларингологів – ​щодо можливості розгляду на чергових наукових форумах проблеми запобігання зростанню антибіотикорезистентності в клінічній практиці.
  5. Підготувати цикл конференцій, ­пуб­лі­ка­цій у спеціалізованих виданнях, ­рекомендації для педіатрів і сімейних лікарів щодо раціонального використання антибіотиків при гострих риносинуситах.
  6. Активізувати наукові дослідження, присвячені вивченню проблеми антибіотикорезистентності та ролі фітонірингової терапії у стримуванні її зростання.
  7. Організувати цикл просвітницьких заходів для провізорів з метою раціонального застосування антибактеріальних препаратів і боротьби з антибіотикорезистентністю, розробити та впровадити у фармацевтичну практику протокол дій провізора при відпуску антибактеріальних препаратів.
  8. Звернутися до МОЗ України з поданням про посилення контролю за рецептурним відпуском антибактеріальних лікарських засобів і забезпечення строгого виконання протоколів провізора в аптечних закладах.

Ця резолюція має рекомендаційний характер для раціональної фармакотерапії гострого риносинуситу та стримування росту антибактеріальної резистентності.

Оргкомітет ХХ Сідельниковських читань

Тематичний номер «Педіатрія» № 4 (47) грудень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

13.03.2024 Педіатрія Хвороба Гоше: нові міркування та проблеми раннього виявлення розладу

Хвороба Гоше (ХГ) є рідкісним тяжким спадковим лізосомним захворюванням накопичення, яке при відсутності своєчасної діагностики й адекватного лікування може призвести до інвалідизації та скорочення тривалості життя пацієнта. Незважаючи на низьку поширеність, ХГ має велике медико-соціальне значення через виражені клінічні прояви, які значно знижують якість життя пацієнтів, і значні фінансові витрати на лікування й реабілітацію. ...

13.03.2024 Педіатрія Клінічний перебіг синдрому Хантера: час вирішує все

Мукополісахаридоз 2 типу (або синдром Хантера) – рідкісне аутосомно-рецесивне лізосомне захворювання, яке характеризується хронічним прогресуючим перебігом та ураженням багатьох органів і систем, зокрема опорно-рухового апарату, дихальної, серцево-судинної та нервової системи. Незважаючи на низьку поширеність, актуальність проблеми зумовлена тяжкістю клінічних проявів та відсутністю можливостей радикального лікування, що вимагає комплексного мультидисциплінарного підходу і своєчасного призначення патогенетичної терапії. ...

23.12.2023 Педіатрія Спадковий ангіоневротичний набряк у дітей і підлітків

Спадковий ангіоневротичний набряк (САН) є генетичним захворюванням з аутосомно-домінантним типом передачі, в більшості випадків зумовлений дефіцитом інгібітора C1 (C1-INH). Для пацієнтів характерні рецидивуючі набряки підшкірної клітковини та слизових оболонок зі змінною тяжкістю та віком першої появи симптомів....

23.12.2023 Педіатрія Пробіотики і вітамін D: можливості та перспективи застосування

Мікробіом (МБ) кишечнику виконує чисельні і різноманітні функції в організмі людини. Саме тому етап його становлення у перші роки життя дуже важливий, адже початкове створення осі «МБ – імунна система» прогнозує подальший стан здоров’я. Біфідобактерії складають переважну більшість мікробіоти новонароджених і залишаються в кишечнику протягом усього життя. ...