0 %

Кафедра терапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика відзначила ювілей

08.01.2019

29-30 листопада 2018 р. за підтримки Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) імені П.Л. Шупика, Української гастроентерологічної асоціації, Асоціації дієтологів України, Європейської організації хвороби Крона та коліту у м. Києві відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Запальні та функціональні захворювання кишечнику». Науковий захід був приурочений ­100-річчю НМАПО імені П.Л. Шупика та 60-річчю кафедри терапії НМАПО імені П.Л. Шупика. Програма науково-практичної конференції охопила широке коло питань, які викликають неабияку зацікавленість провідних світових вчених. Спікери висвітлили фундаментальні й експериментальні аспекти захворювань кишечнику, сучасні методи діагностики та лікування overlap-синдрому при функціональних і запальних ураженнях кишечнику. Крім обговорення основних моментів захворювань кишечнику у дорослому віці, окрема секція була присвячена особливостям перебігу, діагностики та лікування запальних захворювань кишечнику (ЗЗК) у дітей. У рамках конференції також відбулося засідання Української робочої групи з питань трансплантації фекальної мікробіоти.

Для колективу кафедри терапії науково-практична конференція стала справжнім святом. Протягом 60 років активної методичної, дослідницької роботи кафедра терапії стала потужним науковим осередком, де донині зароджуються, формуються та реалізуються новаторські ідеї вітчизняних вчених.

Про шлях становлення кафедри терапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, досягнення та ключові напрями діяльності розповіла її завідувач, заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор Наталія Іванівна Швець.

завідувач, заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор Наталія Іванівна Швець– Кафедра терапії НМАПО імені П.Л. Шупика була заснована у 1958 р. Завідувачами кафедри були професори І.П. Лернер (1958-1961), Г.А. Даштаянц (1962-1978), Є.В. Андрущенко (1978-1996). З 1996 р. і до сьогодні кафедра продовжує свою роботу під керівництвом професора Н.І. Швець.

Найбільше зусиль працівники кафедри доклали до розроблення та налагодження методично-навчальної системи для підготовки лікарів. На кафедрі вперше в Україні були укладені комп’ютерні тести з терапії для передатестаційних циклів, видана велика кількість монографій, методичних вказівок для підготовки до практичних занять з терапії, створені збірники ситуаційних задач та 11 методичних рекомендацій з діагностики та лікування терапевтичних захворювань, розроблені перші національні навчальні програми з підготовки терапевтів для атестації на кваліфікаційні категорії та для лікарів-інтернів.

Сьогодні на базі кафедри проводяться цикли спеціалізації та стажування, передатестаційні цикли за спеціальністю «Терапія», цикли тематичного вдосконалення та інтернатура за спеціальністю «Внут­рішні хвороби», проводиться підготовка клінічних ординаторів, магістрантів та аспірантів.

Невід’ємною складовою кафедри терапії є її клінічні бази: Київський міський клінічний ендо­кринологічний центр, Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» Міністерства оборони України, Українсько-німецький гастроентерологічний центр.

Кафедра терапії НМАПО імені П.Л. Шупика є ­сильною теоретичною та клінічною базою з підготовки висококваліфікованих спеціалістів і потужним науковим центром. Працівники кафедри ­опублікували понад 1000 наукових статей, видали 7 навчальних і методичних посібників та методичних рекомендацій (затверджені МОЗ України), а також засвоїли новітні методи дослідження, які застосовуються у хворих терапевтичного профілю.

Колектив кафедри (професор Т.М. Бенца, про­фесор А.Е. Дорофеєв, доцент В.А. Гдаль, доцент Ю.В. Чичула, доцент О.А. Пастухова, асистенти Т.П. Снісаревська, Р.М. Хайрнасов, К.О. Зуєв) продовжують активно працювати у науковому та педагогічному напрямках, виховуючи майбутніх висококваліфікованих лікарів і видатних науковців.

Для учасників конференції була підготовлена насичена програма, яка включала доповіді спікерів з України та зарубіжжя. Одну з них –  «Сучасний погляд на пато­генез запальних захво­рювань кишечнику» – представив ­професор кафедри терапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, ­доктор ­медичних наук Андрій Едуардович Дорофеєв.

професор кафедри терапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, ­доктор ­медичних наук Андрій Едуардович Дорофеєв– Актуальність проблеми ЗЗК зумовлена низкою чинників: зростанням частоти тяжких форм хвороби Крона та неспецифічного виразкового коліту (НВК), необхідністю проведення тривалої та дороговартісної терапії, високим ризиком розвитку ускладнень, які потребують оперативних, нерідко – ​інвалідизуючих втручань.

У патогенезі виникнення ЗЗК бере участь низка факторів: імуном, геном, метаболом, мікробіом, транскриптом, а також зовнішні фактори. Їхня дія реалізується за рахунок порушення слизового бар’єра кишечнику, що є ініціювальною стадією хвороби. Сьогодні активно вивчається роль патогенасо­ційованої системи (Pathogen-associated molecular pattern molecules, PAMPs) та молекулярного каскаду (damage-associated molecular pattern molecules, DAMPs), пов’язаного з ушкодженням слизового бар’єра, як основних ланок патогенезу ЗЗК. У генетично схильних осіб запуск механізму активації ­синтезу прозапальних цитокінів призводить до ­реакцій ацетилювання або метилювання геному. Результатом цього процесу є формування клітинного запалення, а також розвиток генетичної схильності до ЗЗК у наступних поколіннях.

На основі накопичених знань про патогенез ЗЗК істотно змінилася концепція подальшого вивчення причинно-наслідкових зв’язків при цих захворюваннях. Ізольоване вивчення факторів, що сприяють ЗЗК (імуному, геному, метаболому, мікробіому тощо), не відображає повного спектра патологічних змін при ЗЗК. Тому сьогодні до вивчення патогенезу ЗЗК застосовується комбінований підхід, коли роль усіх етіопатогенетичних ланок захворювання розглядається комплексно, як єдиний механізм. Застосування такої стратегії дає змогу визна­чити первинний механізм ураження кишечнику, специфічні біомаркери захворювання та підібрати індивідуальну терапію у кожному конкретному ­випадку.

У виникненні ЗЗК центральне місце посідає ушкод­ження слизового бар’єра кишечнику – ​багатофункціональної системи, яка включає кишковий мікробіом, компоненти слизу та клітини кишкового епітелію.

Кишковий мікробіом може виконувати як протективну, так і прозапальну функцію, що великою мірою залежить від структури toll-подібних рецепторів (англ. toll-like receptor, TLR). Доведено, що полімофрізм TLR асоційований зі зміною кишкової мікрофлори. Цю концепцію підтверджують наші дані про те, що у хворих на НВК та здорових осіб мікрофлора кишечнику відрізняється.

Слід відзначити, що у пацієнтів з НВК виявляють дефіцит бутирату, який відіграє важливу протективну роль. Масляна кислота сприяє синтезу проти­запальних цитокінів, інгібує продукцію інтерферону-γ, який ініціює запальний процес у кишечнику, та прозапальних цитокінів (фактор некрозу пухлин, інтерлейкін‑1b, -2, -6, -8, -12, циклооксигеназу‑2, індуцибельну NO-синтазу; R.F. Place et al., 2005; T. Liu et al., 2012; O. Inatomi et al., 2005).

Маркером порушення слизового бар’єра є зміна щільності міжклітинних контактів, що призводить до підвищення проникності слизової оболонки кишечнику для патогенів.

У пацієнтів з НВК порушується процес синтезу слизу. Встановлено, що на ділянках слизової оболонки, де є виразки, значно зменшується або взагалі відсутня секреція слизу окремими келихоподібними клітинами.

Таким чином, у пацієнтів із ЗЗК окрім контролю за запальним процесом важливо досягти відновлення слизового бар’єра шляхом впливу на його основні компоненти.

У рамках науково-практичної конференції «Запальні та функціональні захворювання кишечнику» із програмними доповідями також виступили професор Т.В. Берегова, професор О.В. Жолос, професор Т.Д. Звягінцева, професор І.М. Скрипник, професор С.М. Ткач, професор Л.В. Журавльова, професор О.Г. Шадрін, професор М.Ф. Денисова, професор М.Є. Маменко, професор Н.В. Губергріц та інші.

Підвищення частоти запальних і функціональних захворювань кишечнику спостерігається у всьому світі. Ця проблема привертає неабияку увагу науковців з різних країн, котрі докладають значних зусиль для глибокого вивчення цих захворювань, розроб­лення сучасних діагностично цінних методів дослідження й оптимальних методів лікування. Досяг­неннями та досвідом світової медицини в лікуванні пацієнтів із захворюваннями кишечнику поділилися почесні іноземні гості: К. Малдер (Амстердам, Нідерланди), Д.А. Кайбуллаєва (Алмати, Казахстан), Г. Бабаєва-Садігова (Баку, Азербайджан), С. Гірі (Лейпциг, Німеччина).

Підготувала Ілона Цюпа

Тематичний номер «Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія» № 4 (50), грудень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Гастроентерологія

25.03.2019 Гастроентерологія Пробіотичні бактерії роду Bacillus: нормалізація мікробіоценозу кишечнику

Протягом останніх десятиліть лікування та профілактику різних захворювань важко уявити без пробіотичних бактерій: гострі кишкові інфекції, дисбактеріоз, антибіотикасоційована діарея, синдром надлишкового бактеріального росту, бактеріальний вагіноз, рецидивуючий стоматит – ​ось неповний перелік патологічних станів, які успішно нівелюються за допомогою пробіотиків....

21.03.2019 Гастроентерологія Застосування про- та пребіотика (синбіотика) Опефера для оптимізації стандартно-протокольної терапії хронічного панкреатиту з дисбіозом товстої кишки

Значний ріст захворюваності на хронічний панкреатит (ХП), постійні рецидиви, високий рівень тимчасової непрацездатності та інвалідизації хворих визначають соціально-економічну значущість цієї хвороби [7, 10, 12]. ...

09.03.2019 Гастроентерологія Overlap-синдром у функціональній гастроентерології

У травні 2016 року в м. Сан-Дієго (США) відбувся Американський гастроентерологічний тиждень. У рамках наукового форуму були представлені Римські критерії IV (2016) функціональних розладів шлунково-кишкового тракту (ШКТ), на позначення яких рекомендовано використовувати термін «розлади взаємодії між головним мозком і ШКТ» (disorders of gut-brain interaction)....

09.03.2019 Гастроентерологія Клінічний випадок лікування рефлюкс-езофагіту при стравоході, вкритому циліндричним епітелієм, у хворого після субтотальної езофагектомії

У наведеному випадку була обрана тактика ендоскопічного контролю з інтервалом в один рік (враховуючи молодий вік, швидкість поширення залозистої слизової та наявність онкологічного захворювання в анамнезі). За умови подальшого прогресування зони метаплазії може бути виконана її радіочастотна абляція....