Неомилювані сполуки авокадо та сої у веденні остеоартриту

25.03.2019

Стаття у форматі PDF

Остеоартрит (ОА) – це хронічна хвороба суглобів, що характеризується прогресивним пошкодженням суглобового хряща, ремоделюванням кісткової тканини з утворенням остеофітів і склерозом субхондральної кістки, а також запаленням і фіброзом зв’язок, сухожиль, менісків і капсул. До патологічного процесу можуть залучатися будь-які суглоби, проте найчастіше уражаються колінний, кульшовий суглоби та суглоби кисті. Раніше вважалося, що ОА виникає внаслідок вікового зношування суглобів, при цьому патологічний процес розвивається протягом тривалого часу. Проте сьогодні доведено, що головна роль у патогенезі захворювання належить запаленню з асоційованим проростанням нових судин і нервів із субхондральної кістки в суглобовий хрящ, а також системним метаболічним розладам.

Пацієнти з ОА страждають від болю, запалення й обмеження функції суглобів. Для зменшення болю при ОА застосовують парацетамол, топічні та пероральні нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), топічний капсаїцин і синтетичні опіоїди. Утім, кожен із цих засіб має суттєві недоліки, що обмежує їх широке використання. Парацетамол може зумовлювати тяжкі побічні ефекти з боку печінки та нирок. Це стосується й НПЗП, які через гастроінтестинальну, кардіоваскулярну та печінкову токсичність рекомендується застосовувати протягом якомога коротшого часу та в мінімальних ефективних дозах. Призначення опіоїдних алагетиків обмежене через ризик залежності. Щодо внутрішньосуглобових ін’єкцій кортикостероїдів, то вони забезпечують лише короткочасну ефективність, часто асоціюються з побічними ефектами і не впливають на перебіг захворювання.

Для полегшення симптомів ОА і зменшення потреби в НПЗП Європейська протиревматична ліга (EULAR) рекомендує застосовувати неомилювані сполуки авокадо та сої (НCАС), хондроїтинсульфат, гіалуронову кислоту (ГК) і глюкозамін – так звані SYSADOA (симптоматичні повільнодіючі препарати для лікування ОА).

Пацієнтам з ОА, які не переносять НПЗП або очікують на ендопротезування, можна призначати ГК у вигляді внутрішньосуглобових ін’єкцій. Проте цей препарат не покращує прогноз захворювання, до того ж його безпека в довгостроковій перспективі не відома.

Глюкозамін та хондроїтинсульфат у клінічних дослідженнях продемонстрували деяку ефективність лише в окремих підгрупах пацієнтів, а саме у хворих на середньотяжкий ОА колінного суглоба. Прийом глюкозаміну асоціюється з численними побічними ефектами, серед яких найчастішими є біль у животі, печія, діарея та нудота; також глюкозамін може спричиняти алергічні реакції і погано поєднується з багатьма лікарськими препаратами, зокрема з варфарином і протидіабетичними засобами. Загалом користь від прийому глюкозаміну та/або хондроїтинсульфату при ОА є сумнівною. Міжнародне товариство з вивчення ОА (OARSI) і британський Національний інститут здоров’я (NICE) не рекомендують застосовувати ці засоби в монотерапії чи в комбінації, якщо після 6 міс прийому немає відчутного клінічного ефекту або явного покращення радіографічної картини.

Неомилювані сполуки авокадо та сої – це природні екстракти олій відповідних рослин, що складаються із залишкової фракції, яку не можна перетворити на мило шляхом сапоніфікації. Головним компонентом НСАС є фітостероли: β-ситостерол, кампстерол та стигмастерол, – здатні швидко потрапляти в клітини. Також НСАС містять складну суміш інших речовин, як-от жиророзчинні вітаміни, тритерпенові спирти, сквален, жирні кислоти та ін.

У доклінічних дослідження in vitro та in vivo було продемонстровано хондропротекторні, анаболічні й антикатаболічні властивості НСАС. Зокрема, НСАС пригнічують руйнування і стимулюють відновлення хряща; підвищують синтез колагену й агрекану (компонентів хряща); зменшують запалення тканин суглоба шляхом пригнічення запальних цитокінів (інтерлейкінів 1, 6, 8, фактора некрозу пухлини – TNF, простагландину Е2), циклооксигенази‑2, матричних металопротеїназ (MMP2, MMP3), модулювання сигнальних шляхів ERK та PAI‑1. НСАС модулюють і ростові фактори, задіяні в патогенезі ОА: підвищують рівні трансформувальних факторів росту TGF-β1 і TGF-β2, що сприяє відновленню хряща, і зменшують рівень судинного ендотеліального фактора росту (VEGF), який є значно підвищеним у синовіальній рідині пацієнтів з ОА. Ще одним корисним ефектом НСАС є здатність інгібувати окислення ліпротеїнів низької щільності (ЛПНЩ). Встановлено, що високі рівні окислених ЛПНЩ при ОА підвищують активність кисневих радикалів у хондроцитах з подальшим ушкодженням хряща.

У клінічних дослідженнях застосування НСАС зменшувало біль і скутість у суглобах і покращувало їх функцію, завдяки чому знижувалася потреба в аналгетиках. Ефективність і безпека НСАС у ході лікування і після його завершення оцінювались у численних рандомізованих подвійних сліпих багатоцентрових дослідженнях за участю пацієнтів з ОА колінних або кульшових суглобів. У двох дослідженнях тривалістю 3 міс було встановлено, що лікування НСАС у дозі 300 мг/добу покращувало параметри болю, скутості та фізичної функції за шкалою WOMAC і зменшувало потребу в аналгетиках (Blotman F. et al., 1997; Appelboom T. et al., 2001). У 6-місячному плацебо-контрольованому дослідженні спостерігалося значне покращення функції суглобів, оціненої за індексом Лекена, причому ефект зберігався й після закінчення лікування (Maheu E. et al., 1998). У дослідженні K. Pavelka і співавт. (2010) за участю пацієнтів з ОА колінного суглоба, яке також тривало 6 міс, прийом 300 мг НСАС (Піаскледин® 300) 1 р/добу виявився таким же ефективним, як і застосування хондроїтинсульфату 400 мг 3 р/добу.

У 3-річному рандомізованому дослідженні ERADIAS у пацієнтів з ОА кульшового суглоба терапія НСАС (препарат Піаскледин® 300) характеризувалася відмінною безпекою і на 20% сповільнювала радіографічне прогресування хвороби в пацієнтів з тяжким ОА (р=0,04), що свідчить про здатність НСАС покращувати прогноз (хворобомодифікуючий ефект).

У 3 подвійних сліпих плацебо-контрольованих рандомізованих клінічних дослідженнях (РКД) вивчали здатність НСАС зменшувати потребу в НПЗП у пацієнтів з ОА колінного та кульшового суглоба. У двох РКД було продемонстровано, що лікування НСАС зменшує потребу в НПЗП протягом 3 міс (Blotman F. et al., 1997; Appelboom T. et al., 2001). У дослідженні E. Maheu і співавт. (1998) після 6 міс терапії застосування НПЗП потребували 63% пацієнтів групи плацебо порівняно з 48% пацієнтів групи НСАС. Щодо безпеки, то в усіх вищенаведених дослідженнях частота побічних ефектів у групах НСАС не відрізнялася від такої у групах плацебо.

Систематичний огляд 53 РКД показав, що серед 18 препаратів природного походження, які застосовуються при ОА, найбільшу силу наукових доказів щодо ефективності мають НСАС (Ameye L. G., Chee W. S.S, 2006).

Як було зазначено, біологічна активність НСАС забезпечується передусім стеролами, тому від їхнього вмісту в препараті залежить його терапевтичний ефект. У дослідженні за допомогою газової хроматографії мас-спектрометрії вивчали вміст 6 стеролів у різних препаратах НСАС. Результати показали, що Піаскледин® 300 найкраще відповідав контрольному зразку порівняно з іншими препаратами НСАС. Варто зазначити, що в одній капсулі оригінального препарату Піаскледин® 300 міститься 100 мг неомилюваних сполук авокадо та 200 мг неомилюваних сполук сої, і саме таке співвідношення може відповідати за оптимальний вміст стеролів.

Остеоартрит є причиною фізичних страждань і функціональних обмежень мільйонів людей у світі. Збереження функції суглобів та активності пацієнтів з ОА є головною передумовою покращення якості і подовження життя таких хворих. Остеоартрит не можна вилікувати, і навіть арсенал симптоматичних варіантів терапії є досить обмеженим.

Неомилювані сполуки авокадо та сої мають великі перспективи у веденні ОА завдяки їх хондропротекторним, анаболічним, антикатаболічним і протизапальним властивостям. У клінічних дослідженнях у пацієнтів з ОА лікування НСАС значно зменшувало біль і скутість, покращувало функцію суглобів і знижувало потребу в НПЗП. За даними 3-річного дослідження ERADIAS, оригінальний препарат НСАС Піаскледин® 300 може сповільнювати звуження суглобової щілини, а отже, відтерміновувати потребу в ендопротезуванні. Механізми дії на клітинному та метаболічному рівні, які забезпечують терапевтичну користь НСАС при ОА, заслуговують на подальше вивчення.

За матеріалами статті: Christiansen B. A., Bhatti S., Goudarzi R., Emami S. Management of Osteoarthritis with Avocado/Soybean Unsaponifiables. Cartilage. 2015 Jan; 6 (1): 30-44.

Підготував Андрій Буряк

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 4 (449), лютий 2019 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Ревматологія

24.03.2024 Ревматологія Терапія та сімейна медицина Можливості контролю серцево-судинних ризиків при подагрі та гіперурикемії. Роль уратзнижувальної терапії

Сечова кислота (СК) – ​кінцевий продукт метаболізму пуринів, який здебільшого синтезується в печінці та виводиться нирками і кишечником [1, 2]. Гіперурикемія – ​підвищений рівень СК у сироватці крові – ​є метаболічною основою подагри, одного з найпоширеніших запальних артритів. У середні віки подагра вважалася хворобою надмірності аристократії, нині її поширеність зростає у всьому світі через зміни в харчуванні, переважання в дієті оброблених продуктів, фруктози та збільшення поширеності ожиріння [3]....

24.03.2024 Ревматологія Терапія та сімейна медицина Глюкокортикоїди при ревматоїдному артриті: балансування користі та шкоди шляхом використання терапевтичного вікна можливостей

Глюкокортикоїди (ГК), які використовуються з початку 1950-х рр., стали невід’ємною частиною лікування ревматоїдного артриту (РА) [1]. Ключовою перевагою ГК є швидке настання ефекту, особливо порівняно з класичними синтетичними хворобомодифікувальними антиревматичними препаратами (ХМАРП) на кшталт метотрексату. Відповідно, ГК мають привабливий профіль для лікування спалахів хвороби або для застосування в ролі засобів для бридж-терапії на ранніх стадіях РА в очікуванні ефекту класичних синтетичних ХМАРП. Ця стратегія широко використовується після публікації результатів дослідження COBRA в 1997 р. [2]. ...

22.03.2024 Ревматологія Ефективність та безпека топічної терапії за гострого розтягнення зв’язок гомілковостопного суглоба: багатоцентрове подвійне сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження TRAUMED

Гостре розтягнення зв’язок гомілковостопного суглоба (ГРЗГС) є поширеним, інвалідизувальним, клінічно значущим захворюванням, щодо якого по медичну допомогу щороку звертається >1 млн пацієнтів [1]; асоціюється зі значним соціально-економічним тягарем [2]. Майже 16-40% випадків ГРЗГС – ​спортивна травма, а час одужання є дуже важливим для спортсменів, професіоналів та осіб, котрі готуються до великих змагань. Найпоширенішими (85%) є латеральні (бічні) розтягнення зв’язок гомілковостопного суглоба; особливо часто ушкоджується передня таранно-гомілкова зв’язка – ​зазвичай унаслідок високошвидкісної інверсії та внутрішньої ротаційної травми [3]; ≈40% розтягнень гомілковостопного суглоба мають ризик хронізації. Характерними ознаками ГРЗГС є біль під час навантаження, нестабільність гомілковостопного суглоба та проблеми з рухливістю [4-6]....

21.03.2024 Кардіологія Ревматологія Терапія та сімейна медицина Новітні тенденції у лікуванні пацієнтів з остеоартритом

Наприкінці жовтня минулого року Всеукраїнська асоціація ревматологів України провела науково-практичну конференцію, до якої було залучено фахівців різних галузей медицини, як-от ревматологія, загальна практика (сімейна медицина), терапія, кардіологія, медицина невідкладних станів, неврологія, функціональна й ультразвукова діагностика. Захід відбувся у змішаному форматі (онлайн / офлайн). До участі в конференції було запрошено не лише вітчизняних спікерів із різних регіонів України, а і закордонних, зокрема з Канади, США та Великої Британії. ...