0 %

Гострий цистит: вибір оптимального препарату для лікування

07.10.2019

Стаття у форматы PDF

Інфекції сечовивідних шляхів (ІСВШ) посідають одне з провідних місць серед найпоширеніших інфекційних захворювань. За статистичними даними, приблизно половина жінок принаймні раз у житті хворіють на ІСВШ, а у чверті пацієнток ці захворювання мають рецидивуючий характер.

Найчастішим проявом ІСВШ є неускладнений цистит із симптомами з боку сечового міхура та уретри. Згідно з рекомендаціями Європейської асоціації урології (European Association of Urology, EAU) 2017 року, неускладнений цистит визначається як гострий, спорадичний або рецидивуючий цистит у невагітних жінок репродуктивного віку, в яких немає анатомічних та функціональних порушень сечовивідних шляхів або супутніх захворювань.

Захворювання, як правило, супроводжується диз­урією, частими невідкладними позивами до сечовипускання, болем над лобком, а також ніктурією. Більшість позалікарняних випадків циститу пов’язані з такими уропатогенами, як Escherichia coli (75-90%), Staphylococcus saprophyticus (5-15%); рідше цистит спричиняють Klebsiella spp., Enterococcus spp., Streptococcus agalactiae та Proteus mirabilis. Зрідка гострі неускладнені ІСВШ можуть бути спричинені Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus та Candida spp.

Найбільш важливі фактори ризику розвитку гострого циститу у молодих жінок та жінок у пременопаузі включають: статевий акт, використання сперміцидів, новий сексуальний партнер, сімейний анамнез та ін.

При виборі антибактеріального препарату для лікування хворих на гострий та хронічний цистит враховують такі критерії [1]:

  • антимікробна активність щодо ймовірних збудників циститу;
  • фармакокінетичні властивості антибактеріального препарату (утворення високої концентрації в сечі при прийомі 1-2 рази на день);
  • високий профіль безпечності антибактеріального препарату;
  • мінімальний вплив на мікрофлору кишечника та піхви;
  • прийнятна ціна препарату.

Усі ці властивості поєднує в собі Еспа-фоцин® — ​препарат першої лінії у лікуванні циститу згідно з європейськими та українськими протоколами [2, 3]. Лікарський засіб характеризується широким антибактеріальним спектром і ефективний проти грампозитивних і грамнегативних штамів, зокрема проти патогенів, що найчастіше викликають ІСВШ, таких як E. coli (включаючи штами, що продукують β-лактамази розширеного спектра дії), P. mirabilis, P. aeruginosa, Klebsiella pneumoniae. Навіть незважаючи на те, що терапія пероральним фосфоміцином широко застосовувалася для лікування ІСВШ раніше, препарат проявляє високу активність проти представників Enterobacteriaceae, зокрема мультирезистентних штамів, а також штамів, стійких до β-лактамів, фторхінолонів та триметоприму/сульфаметоксазолу.

Механізм дії фосфоміцину є унікальним, що вирізняє його серед інших інгібіторів синтезу бактеріальної клітинної стінки (β-лактами та глікопептиди), а також антибактеріальних засобів інших класів і зводить до мінімуму ймовірність перехресної резистентності до цих агентів. Еспа-фоцин® добре всмоктується в шлунково-киш­ковому тракті. Максимальна його концентрація у плазмі (20-30 мкг/мл) досягається через 2-2,5 год після прийому. За наявними даними, фосфоміцину трометамол не чинить ані тератогенної, ані фетотоксичної дії [4].

Важливою перевагою фосфоміцину є те, що завдяки фармакокінетичним властивостям і здатності підтримувати терапевтичну концентрацію в сечі впродовж 48 год при гострому неускладненому циститі достатньо лише однократного його прийому в дозі 3 г. Це, безсумнівно, поліпшує прихильність пацієнтів до лікування [5].

За результатами канадського дослідження (Kar­lowsky J. A. et al., 2014), рівень чутливості до антимікробних препаратів серед ізолятів E. coli, виділених у пацієнтів із ІСВШ, становить:

  • 99,4% — ​до фосфоміцину;
  • 96,1% — ​до нітрофурантоїну;
  • 81,3% — ​до амоксициліну-клавуланату;
  • 77,4% — ​до ципрофлоксацину;
  • 74,7% — ​до триметоприму/сульфаметоксазолу.

Науковці Української військово-медичної академії МО України провели дослідження ефективності фосфоміцину трометамолу в лікуванні хворих на гострий цистит та хронічний цистит у фазі загострення [6]. При культуральному дослідженні сечі у 50 пацієнтів виділили 52 збудники. Найчастіше виділяли E. coli (у 48,1% хворих), менш часто — ​S. aureus (у 15,4%) та P. aeruginosa (у 9,6%). Однак у жодного хворого не виділили Streptococcus spp. Мікробні асоціації (E. coli + Pseudomonas aeruginosa) відзначалися у двох хворих на хронічний цистит. Дослідження чутливості до фосфоміцину виділених збудників показало, що цей антимікробний препарат має широкий спектр дії — ​чутливими до нього були всі виділені штами E. coli, S. aureus, Citrobacter freundii, Enterococcus faecalis, а також 3 (60,0%) із 5 штамів P. aeruginosa та 3 (75,0%) із 4 штамів P. mirabilis.

Для оцінки віддалених результатів ефективності препарату усіх пацієнтів обстежували на 3-й та 7-й дні від початку лікування. У пацієнтів із циститом основними клінічними симптомами на початку дослідження були дизурія (у 100%) та біль у надлобковій ділянці (у 64%). Прийом антибіотика дозволив позбавитися цих явищ: на 3-й день від початку лікування ці симптоми зберігалися відповідно лише у 10 та 8% пацієнтів, а на 7-й день біль зник в усіх пацієнтів. Через 7 днів від початку лікування в одного (2,0%) хворого зберігалася дизурія, у двох (4,0%) — ​лейкоцитурія та бактеріурія. У цих трьох хворих на хронічний цистит із сечі висіяли резистентні до фосфоміцину трометамолу P. aeruginosa та P. mirabilis [6].

Американські вчені у 2015 році провели рандомізоване порівняльне дослідження ефективності однократної дози фосфоміцину та 5-денного курсу ципрофлоксацину (500 мг 2 рази на день) у 260 пацієнток віком від 18 до 65 років із неускладненими інфекціями нижніх відділів сечовивідних шляхів. У 142 пацієнток збудниками, яких найчастіше виділяли з бактеріальних культур сечі, були E. coli (82,3%) та Enterobacter spp. (8,4%). На 7-10-й день оцінювали клінічне та мікробіологічне одужання. Частота клінічного одужання для фосфоміцину та ципрофлоксацину становила відповідно 83% та 81%; показники мікробіологічного одужання — ​відповідно 83% та 78%. Отже, на підставі цих даних можна говорити не лише про клінічну ефективність, а й про більш повну ерадикацію уропатогенів у разі лікування фосфоміцином. Крім того, призначення фосфоміцину як препарату першої лінії для емпіричного лікування неускладнених ІСВШ може значно поліпшити ситуацію з резистентністю до інших антибіотиків [7].

Таким чином, Еспа-фоцин® є оптимальним антибіо­тиком для лікування хворих на гострий та хронічний неускладнений цистит, що зумовлено наступним:

  • значною антимікробною активністю щодо переважної більшості збудників циститу;
  • низьким рівнем резистентності до нього основних уропатогенних штамів;
  • зниженням частоти мутації бактерій;
  • зменшенням адгезії патогенів до уротелію;
  • здатністю підтримувати мінімальну інгібуючу концентрацію в сечі протягом тривалого часу після прийому (до 80 год);
  • високим рівнем ефективності та безпеки (можливе застосування у вагітних);
  • можливістю проводити лікування в амбулаторних умовах;
  • хорошим комплаєнсом.

Література

Страчунский Л. С., Белоусов Ю. Б., Козлов С. Н. Антибактериальная терапія: Практическое руководство. — ​М.: РЦ «Фармединфо», 2000. — 921 с.
EAU Guidelines on Urological Infections, 2018, 3.4.4 Disease management. — Р. 14.
Адаптована клінічна настанова з кращої практики діагностики, лікування та профілактики інфекцій сечової системи у жінок. Українська асоціація нефрологів, ДУ «Інститут нефрології НАМН України», 2017. — 21 с.
Інструкція із застосування препарату Еспа-фоцин: порошок для приготування розчину для перорального застосування по 3000 мг/пакет, по 8 г в пакеті № 1.
Concia E., Bragantini D., Mazzaferri F. Clinical evaluation of guidelines and therapeutic approaches in multidrug-resistant urinary tract infections. J Chemother. 2017 Dec; 29 (sup1): 19–28.
Лапчинська І. І., Громова А. Є. Ефективність фосфоміцину трометамолу в лікуванні хворих на гострий та хронічний неускладнений цистит // Український хіміотерапевтичний журнал. — № 3-4 (18). — 2003. — ​С. 31-33.
Activity of fosfomycin and comparison of several susceptibility testing me­thods against contemporary urine isolates. Beth Israel Deaconess Medical Center, Boston, MA, USA; Harvard Medical School, Boston, MA, USA.

Підготувала Христина Ружанська

Тематичний номер «Урологія. Нефрологія. Андрологія» № 1 (16), березень 2019 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Урологія та андрологія

04.12.2019 Діагностика Онкологія та гематологія Урологія та андрологія Скрининг и ранняя диагностика рака предстательной железы

Популяционный, или массовый, скрининг рака предстательной железы (РПЖ) – ​это определенная стратегия организации здравоохранения, включающая систематическое обследование мужчин группы риска без клинических симптомов. В отличие от него раннее выявление, или оппортунистический скрининг, состоит в проведении индивидуального обследования, которое инициируется самим пациентом и/или его врачом. Основными задачами обеих скрининговых программ являются снижение смертности вследствие РПЖ и поддержание качества жизни пациентов....

03.12.2019 Онкологія та гематологія Урологія та андрологія Абіратерону ацетат + преднізолон у веденні метастатичного кастраційно-резистентного раку передміхурової залози без попередньої хіміотерапії

Останніми роками з’явилися нові схеми лікування метастатичного кастраційно-резистентного раку передміхурової залози (мКРРПЗ), як-от комбінація абіратерону ацетату (Зитига®) і преднізолону (ААР). У дослідженні ІІІ фази COU-AA‑302 у пацієнтів, які раніше не отримували хіміотерапії, застосування схеми ААР асоціювалося з покращенням медіани виживаності без радіографічного прогресування з 8 до 16 міс та медіани загальної виживаності із 30,3 до 34,7 міс порівняно з преднізолоном + плацебо. ...

03.12.2019 Онкологія та гематологія Урологія та андрологія Сучасне лікування нирковоклітинного раку

За останнє десятиліття можливості лікування пацієнтів з нирковоклітинним раком (НКР) значно розширилися. Системна терапія цього злоякісного новоутворення сьогодні включає інгібітори імунних контрольних точок, інноваційні таргетні препарати та комбіновані стратегії. Про сучасні підходи до лікування НКР розповів старший науковий співробітник відділення пластичної та реконструктивної онкоурології Національного інститут раку, кандидат медичних наук Юрій Васильович Вітрук. ...

18.10.2019 Кардіологія Урологія та андрологія Бета-блокатори та еректильна дисфункція – який препарат є найбезпечнішим?

Еректильна дисфункція (ЕД) зазвичай трапляється у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), серцево-судинними (СС) факторами ризику та клінічно вираженими серцево-судинними захворюваннями (ССЗ). Переважна більшість наявних відомостей виявляє згубну роль β-блокаторів (ББ) щодо впливу на еректильну функцію. На противагу, експериментальні та клінічні дані чітко вказують на сприятливу дію на ерекцію вазодилатуючого ББ небівололу за рахунок підвищення біодоступності оксиду азоту. ...