0 %

Комбінація атезолізумабу та бевацизумабу покращує загальну виживаність у пацієнтів з найпоширенішою формою раку печінки

05.02.2020

Стаття у форматі PDF

Уперше в клінічному дослідженні III фази було продемонстровано перевагу імунотерапевтичного режиму перед стандартною терапією за показниками загальної виживаності та виживаності без прогресування у пацієнтів із неоперабельною гепатоцелюлярною карциномою (ГЦК). Результати дослідження представлені на президентській сесії Конгресу ESMO Asia 2019.

22 листопада 2019 р., м. Базель, Швейцарія. Фармацевтична компанія Roche представила результати клінічного дослідження III фази IMbrave150 із вивчення комбінованого застосування атезолізумабу (Тецентрик®) та бевацизумабу (Авастин®) у пацієнтів із неоперабельною ГЦК, які раніше не отримували системної терапії. У цих дослідженнях показано статистично і клінічно значиме покращення загальної виживаності (ЗВ) та виживаності без прогресування (ВБП) у разі застосування комбінованої терапії порівняно із сорафенібом.

Комбіноване застосування атезолізумабу та бевацизумабу в дослідженні дозволило знизити ризик смерті на 42% (відношення ризиків – ​ВР – ​0,58; 95% довірчий інтервал – ​ДІ – ​0,42-0,79; p=0,0006), а також ризик прогресування захворювання або смерті на 41% (ВР 0,59; 95% ДІ 0,47-0,76; p<0,0001) порівняно із сорафенібом. Безпека комбінації відповідала відомим профілям безпеки обох препаратів окремо.

«Уперше за десять років був запропонований метод терапії, який значно покращує загальну виживаність у пацієнтів із неоперабельною гепатоцелюлярною карциномою порівняно з чинним стандартом медичної допомоги, – ​зазначив Леві Гарруей, головний медичний директор і керівник глобального підрозділу з розробки лікарських препаратів Roche. – ​Атезолізумаб у комбінації з бевацизумабом може змінити підхід до лікування цього агресивного захворювання. Ми працюємо з органами системи охорони здоров’я по всьому світу, прагнучи якомога швидше зробити цей варіант лікування доступним для пацієнтів».

Про дослідження IMbrave150

IMbrave150 – ​міжнародне відкрите багатоцентрове рандомізоване дослідження III фази за участю 501 пацієнта з неоперабельною ГЦК, які раніше не отримували системної терапії. Учасників рандомізували у співвідношенні 2:1 для застосування комбінації препаратів атезолізумаб + бевацизумаб або препарату сорафеніб. Атезолізумаб та бевацизумаб призначали в дозах 1200 мг та 15 мг/кг маси тіла відповідно внутрішньовенно у 1-й день кожного 21-денного циклу. У групі сорафенібу пацієнти приймали препарат перорально в дозі 400 мг 2 рази на день щодня протягом кожного 21-денного циклу. В обох групах лікування продовжували до появи неприйнятної токсичності або втрати клінічної користі за оцінкою дослідника. Первинними кінцевими точками були ЗВ і ВБП за оцінкою незалежного наглядового комітету (ННК) відповідно до Критеріїв оцінки відповіді солідних пухлин на лікування, версія 1.1 (RECIST v1.1). Вторинні кінцеві точки включали частоту загальної відповіді, час до прогресування захворювання і тривалість відповіді за RECIST v1.1 (за оцінкою дослідника та ННК) і ГЦК mRECIST (ННК), а також результати з боку пацієнта (включно з часом до погіршення якості життя за оцінкою пацієнта), безпеку і фармакокінетику.

Результати за первинними кінцевими точками наведені в таблиці.

Небажані події 3-4 ступеня відзначали у 57% пацієнтів, які отримували комбінацію атезолізумабу й бевацизумабу, і в 55% хворих, котрі приймали препарат порівняння. Небажані події 5 ступеня виникали у 5 і 6% пацієнтів відповідно.

Про гепатоцелюлярну карциному

Гепатоцелюлярна карцинома – ​агресивне злоякісне новоутворення з обмеженими можливостями лікування, яке є однією з основних причин онкологічної смертності у світі. Щорічно у всьому світі діагностують понад 750 тис. випадків ГЦК. У США захворюваність на рак печінки зросла з 1980 р. більш ніж у 3 рази; захворюваність на ГЦК у Європі також зростає. ГЦК розвивається переважно в осіб із цирозом печінки, зумовленим хронічним гепатитом В або С чи зловживанням алкоголем; захворювання проявляється вже на поширеній стадії. Прогноз при неоперабельній ГЦК залишається поганим, варіанти системної терапії обмежені, а однорічна виживаність становить менше 50%.

Про препарати атезолізумаб та бевацизумаб

Атезолізумаб – ​імунотерапевтичний препарат, моноклональне антитіло проти ліганду білка програмованої клітинної смерті 1 (PD-L1), який експресується на клітинах пухлини та імунних клітинах, що інфільтрують пухлину.

Зв’язуючись з PD-L1, атезолізумаб блокує його взаємодію з рецепторами PD‑1 та B7.1, що відновлює здатність Т-клітин до активації. Бевацизумаб є моноклональним антитілом проти судинного ендотеліального фактора росту (VEGF). Останній відіграє важливу роль у життєвому циклі пухлини, відповідаючи за утворення та збереження судин (ангіогенез). Бевацизумаб зв’язується з VEGF, що запобігає його взаємодії з рецепторами у кровоносних судинах і порушує кровопостачання пухлини.

Комбіноване застосування атезолізумабу та бевацизумабу є науково обґрунтованим і здатне посилювати здатність імунної системи долати широкий спектр злоякісних пухлин. Крім добре вивченого антиангіогенного ефекту, бевацизумаб шляхом інгібування VEGF-опосередкованої імуносупресії, сприяння інфільтрації пухлини Т-клітинами, а також праймування й активації Т-клітинної відповіді проти пухлинних антигенів покращує здатність атезолізумабу відновлювати протипухлинний імунітет.

Джерело: https://www.roche.com/media/releases/med-cor‑2019-11-22b.htm

Підготувала Олена Присяжнюк

Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія» № 4 (60), 2019 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія

17.02.2020 Онкологія та гематологія Клінічні рекомендації Іспанського товариства медичної онкології з первинної профілактики раку (2018)

Рак є однією з провідних причин захворюваності та смертності в усьому світі. Популяційні дані вказують, що частота новоутворень продовжує зростати й у 2035 р. сягне 24 млн випадків....

06.02.2020 Онкологія та гематологія Популяционный скрининг рака легкого в Украине

Рак легкого является болезнью, которую, несомненно, «создал» сам человек. К 1898 г. в медицинской литературе имелось описание всего 140 случаев рака легкого, а к 1912 г. были известны только 374 официальные истории болезни (Adler, 1912). Сразу после окончания Первой мировой войны и на протяжении всего ХХ века заболеваемость раком легкого прогрессивно возрастала. В последнее время в мире ежегодно выявляют более 2,1 млн случаев легочного рака, т.е. за 100 лет заболеваемость возросла более чем в 14 тысяч раз. ...

06.02.2020 Онкологія та гематологія Останні досягнення медикаментозного лікування раку нирки

Рак нирки – ​порівняно нечастий тип злоякісних пухлин. В економічно розвинених країнах він становить 2,0-2,5% усіх випадків онкологічної патології. В Україні щороку близько 4800 осіб захворіває, а близько 2000 помирає від раку нирки. Захворюваність складає 8,2 на 100 тис. населення (11,3 у чоловіків і 6,0 у жінок) [1]. У США та Західній Європі показники захворюваності вищі на 40-50%. Прогнозувалося, що у 2018 р. у світі захворіє 403,3 тис. осіб, а 175,1 тис. помре від раку нирки [2]....

06.02.2020 Онкологія та гематологія В Україні відзначили місяць боротьби з раком легені

26 листопада на Михайлівській площі у м. Києві відбулися пресконференція та демонстрація артоб’єкта задля підтримки людей з раком легені. У рамках заходу представники Національного інституту раку, Київського міського центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України та фармацевтичної компанії «Рош Україна» поставили за мету розвіяти найпоширеніші міфи та стереотипи, пов’язані з розповсюдженістю хвороби, причинно-наслідковими зв’язками між способом життя та індукцією патологічного процесу, ефективністю лікування та найголовніше – підвищити рівень обізнаності суспільства стосовно раку легені. ...