Стан адаптації у пацієнтів з поширеними дерматозами, що коморбідні з полівалентною сенсибілізацією

17.09.2015

>>__Якщо адаптація – пристосовуваність до навколишнього середовища, то оцінка стану адаптації організму є одним із важливих критеріїв стану здоров’я, передхвороби і хвороби [1, 6-8].

Мета дослідження – вивчення стану адаптації у хворих на поширені дерматози (ПД), що коморбідні з полівалентною сенсибілізацією (ПС).

Матеріали і методи дослідження

вверх

Під спостереженням перебували 195 хворих на ПД, що коморбідні з ПС. Стан адаптації, або рівень адаптаційної напруги організму, визначали за відсотковим вмістом лімфоцитів і сегментоядерных нейтрофілів та їх співвідношенням в лейкоцитарній формулі (індекс Гаркаві).

Індекс Гаркаві має наступні градації:

  • зона тренування – 0,32-0,51;
  • зона спокійної активації – 0,52-0,71;
  • зона підвищенної активації >0,71;
  • стрес <32 [2-5].

У контрольну групу ввійшли 82 хворих на ПД без ускладненого алергологічного анамнезу та 15 практично здорових осіб. Сенсибілізацію до лікарських засобів (ЛЗ) виявляли за допомогою ультразвукового тесту, реакції агломерації лейкоцитів, швидкості осадження еритроцитів у присутності ЛЗ; сенсибілізацію до харчових, побутових та пилкових алергенів – імуноферментним методом.

Результати дослідження та їх обговорення

вверх

Серед 195 обстежених реєстрували 23,6% пацієнтів з лікарською хворобою (ЛХ), 12,3% – екземою, 11,3% – харчовою токсидермією, 13,8% – псоріазом, 12,8% – алергічним дерматитом (АД), 26,2% – іншими дерматозами (рис. 1). Практично в усіх обстежених виявляли алергічні реакції (АР) до ЛЗ: серед хворих на екзему – у 70,8% обстежених, серед хворих на харчову токсидермію – 22,7%, серед хворих на псоріаз – 44,4%, серед хворих на АД – 72,0%, серед хворих на інші дерматози – 60,8% пацієнтів (рис. 2).

Рис. 1. Розподіл пацієнтів з ПД, що коморбідні з ЛХ Рис. 1. Розподіл пацієнтів з ПД, що коморбідні з ЛХ
Рис. 2. Сенсибілізація до ЛЗ у хворих на ПД Рис. 2. Сенсибілізація до ЛЗ у хворих на ПД

Найчастіше АР реєстрували на антибіотики (48 пацієнтів; 24,6%), серцево-судинні препарати (34; 17,4%), а також місцеві анестетики, знеболювальні засоби (31; 15,9%) та гіпотензивні препарати (30; 15,4%).

Поряд з переліченими ЛЗ у пацієнтів з ПД виявлені АР на протизапальні препарати (24 пацієнти; 12,3%), вітаміни (27; 13,8%), засоби для лікування патології шлунково-кишкового тракту (22; 11,3%), кортикостероїдні (10; 5,1%) та антигістамінні (8; 4,1%) препарати.

У хворих на ПД сенсибілізацію виявляли не тільки до ЛЗ, але й до харчових (78 пацієнтів; 40%), побутових (38; 19,5%) та пилкових алергенів (25; 12,8%) (рис. 3). Серед харчових алергенів найчастіше АР розвивалися на цитрусові (22 пацієнти; 11,3%), томати (13; 6,7%), шоколад (12; 6,2%), молоко (9; 4,6%), буряк (7; 3,6%), яйця (6; 3,1%), пшеничне борошно (6; 3,1%), чай (3; 1,5%). Серед побутових та пилкових алергенів переважали АР на домашній пилок, пір’я подушки, бібліотечний пил, епідерміс кішки та собаки.

Рис. 3. Сенсибілізація до харчових, побутових та пилкових алергенів у хворих на ПД Рис. 3. Сенсибілізація до харчових, побутових та пилкових алергенів у хворих на ПД

Порівняльний аналіз показників адаптації у хворих на ПД без ускладненого алергологічного анамнезу та у хворих на ПД, що коморбідні з ПС, представлено в таблиці. Як свідчать дані таблиці, у пацієнтів з ПД без ускладненого алергологічного анамнезу в зоні тренування перебувало 32,9% обстежених, зоні спокійної активності – 19,5%, зоні підвищеної активації – 14,7%, зоні переактивації – 8,5%, зоні гострого стресу – 12,2%, зоні хронічного стресу – 12,2%, тоді як як серед практично здорових осіб у зоні тренування перебували 40%, а в зоні спокійної активації – 60% обстежених. На підставі аналізу проведених досліджень порушення адаптаційних механізмів у хворих на ПД без ускладненого алергологічного анамнезу встановлено у 47,6% обстежених (зона підвищеної активації – 14,7%, зона переактивації – 8,5%, зона гострого стресу – 12,2%, зона хронічного стресу – 12,2%).

Порівняльний аналіз показників адаптації у хворих на ПД без ускладненого алергологічного анамнезу та у хворих на ПД, що коморбідні з ПС

Показники

Пацієнти з ПД без ускладненого анамнезу

Пацієнти з ПД, що коморбідні з ПС

Контроль
(практично здорові особи)

Абс. число

%

Абс. число

%

Абс. число

%

Зона тренування

27

32,9

46

28,2

6

40

Зона спокійної активації

16

19,5

45

27,6

9

60

Зона підвищеної активації

12

14,7

26

16,0

Зона переактивації

7

8,5

23

14,1

Зона гострого стресу

10

12,2

13

8,0

Зона хронічного стресу

10

12,2

10

6,1

Усього хворих

82

100

163

100

15

100

Згідно з даними таблиці, серед усієї групи пацієнтів з ПД, що коморбідні з ПС, порушення стану адаптації виявлено у 44,2% обстежених (зона підвищеної активації – у 16,0%, зона переактивації – 14,1%, зона гострого стресу – 8,0%, зона хронічного стресу – 6,1%). Фактично аналіз отриманих даних свідчить, що вірогідної різниці в порушеннях адаптаційних механізмів у хворих на ПД без ускладненого анамнезу (47,6%) і в пацієнтів з ПД з ускладненим алергологічним анамнезом, що коморбідний з ПС (44,2%), немає. Між тим, якщо серед останньої групи пацієнтів більше хворих знаходилось у зоні підвищеної активації та переактивації (30,1%) і менше – в зоні гострого і хронічного стресу (14,1%), то серед хворих без ускладненого алергологічного анамнезу навпаки: менше хворих – у зоні підвищеної активації та переактивації (23,2%) і більше – в зоні гострого і хронічного стресу (24,4%).

Аналіз зон адаптації показав, що в зоні підвищеної активації переважно перебували пацієнти з псоріазом (29%) і ЛХ (22%); у зоні переактивації – пацієнти з харчовою токсидермією (22%), рожевими вугрями (16%), АД (16%), екземою (14%); у зоні гострого і хронічного стресу – пацієнти з АД (24%), ЛХ (16%), екземою (14%).

Висновки

вверх

1. У пацієнтів з ПД без ускладненого алергологічного анамнезу і в пацієнтів з ПД, що коморбідні з ПС, виявлені вагомі порушення адаптаційних механізмів: у 47,6% (із них 23,2% обстежених знаходились у зоні підвищеної активації та переактивації, а 24,4% – у зоні гострого та хронічного стресу) і у 44,2% (із них 30,1% обстежених знаходились в зоні підвищеной активації та переактивації і 14,1%  – в зоні гострого та хронічного стресу) відповідно.

2. Перебіг ПД супроводжувався розвитком полісенсибілізації до ЛЗ, харчових та побутових алергенів. Так, серед хворих на екзему сенсибілізація до ЛЗ зареєстрована у 70,8% обстежених, серед хворих на харчову токсидермію – 22,7%, серед хворих на псоріаз – 44,4%, серед хворих на АД – 72,0%, серед хворих на інші дерматози – 60,8%. Найчастіше АР розвивалися на вітаміни (13,8%), протизапальні препарати (12,3%), засоби для лікування патології шлунково-кишкового тракту (11,3%), кортикостероїдні (5,1%) та антигістамінні (4,1%) препарати. АР до харчових алергенів виявлені у 40%, побутових – 19,5%, пилкових – 12,8% пацієнтів із ПД.

Література

1. Бородюк Н.Р. Адаптация. Новое в приспособлении к окружающей среде / Н.Р. Бородюк // М.: Глобус, 1998. – 88 с.

2. Гаркави Л.Х. Диапазоны адаптационных реакций организма / Л.Х. Гаркави, Е.Б. Квакина // Математическое моделирование биол. процессов. – М, 1979. – С. 27-33.

3. Гаркави Л.Х. Адаптационные реакции и резистентность организма / Л.Х. Гаркави, Е.Б. Квакина, М.А. Уколова // Ростов н/Д., 1990. – 223 с.

4. Гаркави Л.Х. Антистрессорные реакции и активационная терапия / Л.Х. Гаркави, Е.Б. Квакина, Т.С. Кузьменко // М.: ИМЕДИС. – 1998. – 656 с.

5. Гаркави Л.Х. Активационная терапия. Антистрессорные реакции активации и тренировки и их использование для оздоровления и лечения / Л.Х. Гаркави // Ростов-на-Дону: Издательство Ростов­ского университета, 2006. – 88 с.

6. Малов Ю.С. Адаптация и здоровье / Ю.С. Малов // Клиническая медицина. – 2001. – № 12. – С. 61-63.

7. Меерсон Ф.З. Адаптация к стрессовым ситуациям и физическим нагрузкам / Ф.З. Меерсон, М.Г. Пшенникова // М.: Медицина, 1988. – 256 с.

8. Сапов И.А. Неспецифические механизмы адаптации человека / И.А. Сапов, В.С. Новиков // Л.: Наука, 1984. – 146 с.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Інгібітори лейкотрієнових рецепторів у лікуванні бронхіальної астми та інших алергічних захворювань

Серед препаратів, які мають велику доказову базу щодо лікування пацієнтів із захворюваннями дихальних шляхів з алергічним компонентом, особливий інтерес становлять антагоністи лейкотрієнових рецепторів (АЛТР). Ці препарати мають хорошу переносимість у дорослих та дітей, а також, на відміну від інгаляційних кортикостероїдів (ІКС), характеризуються високим комплаєнсом, тому посідають чільне місце в лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією. У лютому відбувся міждисциплінарний конгрес із міжнародною участю «Життя без алергії International» за участю провідних вітчизняних міжнародних експертів. Слово мав президент Асоціації алергологів України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Вікторович Зайков із доповіддю «Місце АЛТР у лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією». ...

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Алгоритм діагностики та лікування пацієнта з алергічним ринітом

Розбір клінічного випадку...

21.04.2024 Алергія та імунологія Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Ехінацея Композитум С – ​багатокомпонентна дія на імунну систему

Організм людини – ​це складна жива система, функціонування якої визначається безліччю змінних і задіює величезну кількість механізмів. Зовнішні і внутрішні чинники здатні порушувати регуляцію її діяльності. Однак є механізми, які допомагають ефективно усувати «поломки» в організмі і нормалізувати його стан. Така здатність має назву біорегуляції. Основою біорегуляційної медицини є комплексні біорегуляційні препарати, серед яких одним із найвідоміших є Ехінацея Композитум С. ...

21.04.2024 Дерматологія Алгоритм лікування псоріазу як психодерматологічної патології

У лютому відбувся онлайн-майстер-клас «Персоніфікація сучасної медицини. Важливі питання гендерних особливостей перебігу захворювань внутрішніх органів. Вплив психоемоційних та інших складових», організований кафедрою терапії, інфекційних хвороб і дерматовенерології Інституту післядипломної освіти Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), а також ГО «Українська академія функціональної медицини та гастропсихології» (м. Київ). ...